- •План семінарського заняття
- •Первісне суспільство
- •Господарство Єгипту
- •Причини поступового занепаду централізованої системи управління в XXIII-XXI ст. До н. Е.
- •Особливості Трипільської культури
- •План семінарського заняття
- •Господарство Індії в I тис. До н.Е.
- •Основні ідеї "Артхашастри"
- •Китай в «осьовий час»
- •Китай після «осьового часу»
- •Давня Греція в «осьовий час»
- •Сформувалося два типи полісів
- •Населення поліса
- •Велика колонізація здійснювалася у трьох головних напрямах
- •Щодо причин колонізації існують такі погляди:
- •Колонізація сприяла:
- •Економічна думка Стародавньої Греції досягла найвищого розвитку у працях:
- •У своїх творах Ксенофонт:
- •Усвоїх працях Арістотель:
- •Арістотель виокремлював такі функції грошей:
- •Упраці "Закони" Платон:
- •Платон поділяв населення на три класи:
- •Економічну історію Стародавнього Риму традиційно розділяють на:
- •За соціальним становищем населення поділялося на:
- •Давній Рим в «осьовий час»
- •За соціальним становищем населення держави поділялось на:
- •Давній Рим після «осьового часу»
- •План семінарського заняття
- •Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у 5-9ст.
- •У західноєвропейських країнах феодалізм пройшов три етапи розвитку:
- •Англія в 5-9 ст.
- •Покріпачене населення ділилося на дві категорії:
- •У Німеччині феодалізація села проходила значно пізніше - у VII - XI ст.
- •Феодалізація у Франції
- •Історичнофеодалізмвиникає двома основними шляхами:
- •Швидкий розвиток феодалізму зумовив істотні зміни в усій соціально-політичної організації суспільства:
- •Київська Русь в період формування феодальних відносин
- •Особливостікнязівсько-боярських васальних відносин
- •План семінарського заняття
- •Особливістю названих століть стало
- •Визначальні риси індустріальної цивілізації
- •Першими країнами, де зародилися індустріальні суспільства, стали:
- •Первісне нагромадження капіталу
- •Економічному розвитку Нідерландів сприяли:
- •Характерні особливості розвитку економіки Нідерландів:
- •Визначають такі причини економічного відставання Нідерландів у XVIII ст.:
- •Українська торгівля у 16-17 ст.
- •Приблизно до середини другого десятиліття XIX ст. У найбільш розвинутих країнах Європи формується нова економічна система:
- •Капіталізм — соціально-економічна система, за якої:
- •Промисловий переворот у Великій Британії
- •Сільське господарство
- •Унаслідок революції в сільському господарстві відбулися такі зміни:
- •Найважливішими принципами ефективного господарського розвитку суспільства, що випливають із "Багатства народів” а. Сміта, є:
- •Д. Рікардо сформулював такий принцип:
- •Особливості промислового перевороту у Франції
- •Центральне місце в економічному вченні фізіократів займають такі положення:
- •Центральне місце в економічному вченні фізіократів займають такі положення:
- •Економічні погляди ф. Кене Знайшли відображення у працях:
- •Ф. Кене розробив методологічні основи теоретичної системи фізіократизму, яка охоплює:
- •Розробляючи теорію "природного порядку", ф. Кене:
- •Векономічній таблиці ф. Кене виходив із того, що вартість щорічного продукту сільського господарства складається з трьох частин:
- •Процес кругообороту річного продукту відбувається так:
- •Економічні ідеї а. Тюрго виклав у працях:
- •Усвоїх працях а. Тюрго:
- •Вирізняють такі особливості промислового перевороту й індустріалізації в Німеччині:
- •Для методології к. Маркса характерні такі риси:
- •Розвиваючи теорію трудової вартості класичної політичної економії к. Маркс:
- •Марксівський аналіз структури капіталу:
- •Процес нагромадження капіталу к. Маркс характеризував через:
- •Аналіз теоретичного спадку к. Маркса дає змогу визначити такі найважливіші здобутки його вчення:
- •Векономічній літературі ідеї к. Маркса піддаються суттєвій критиці, зокрема вказується на:
- •Основні особливості промислового перевороту в сша:
- •До особливостей промислового перевороту в сша можна віднести:
- •Промисловий переворот відбувається стрімко в кінці 18 століття - початку 19 століття. Таким швидким темпам сприяло:
- •ПоглядиГ.Ч. Кері еволюціонували від ідей фритредерства та міжнародного поділу праці до захисту політики протекціонізму:
- •Осподарство провідних країн світу в останній третині хіх — на початку хх ст.
- •Процес індустріалізації в країнах Західної Європи та сша.
- •Уважкій промисловості виникають та розвиваються швидкими темпами такі новігалузі, як:
- •Створення нових видів зброї, а саме:
- •Векономічній літературі об'єктивними умовами переоцінки цінностей класичної економічної школи є:
- •Основні методи аналізу економічних процесів неокласики охоплювали:
- •Еволюцію неокласичної економічної теорії можна узагальнити, виокремивши такі періоди:
- •Теоретичне і практичне значеннянеокласичної економічної теорії:
- •Причини піднесення Німеччини:
- •Економічна думка:
- •Корисність поділяють на два види:
- •Представники австрійської школи граничної корисності (маржиналізму) зробили такий внесок у розвиток економічної науки:
- •ІдеїДж.Б. Кларка:
- •Причини втрати Великою Британією промислового і торговельного лідерства:
- •Здобутки а.Маршалла:
- •Франція наприкінці XIX - на початку XX ст.
- •Господарство сша вXix-XX ст.:
- •Американська школа маржиналізму. Економічні закони Дж.Б.Кларка:
- •Умежах своїх теоретичних побудовах Кларк виходив з існування досконалої конкуренції. Звідси виводить такі посилки:
- •Словник
- •Зміст аграрної реформи охоплював такі питання:
- •Аграрна реформа передбачала такі заходи:
- •Наслідки реформи:
- •Політичні, економічні та соціальні передумови промислового перевороту:
- •Чинники, що негативно впливали на промисловий розвиток Західної України:
- •М. Зібер та його економічні погляди:
- •Роман Орженцький у своїх творах аналізував:
- •Олександр Білімович та його економічні погляди:
- •Вінвестиційній теорії економічних циклів м. Туган-Барановський:
- •Олександр Білімович.Економічні погляди:
- •Микола Яснопольський:
- •Економічні поглядиПетра Червінського:
- •Економічні поглядиМиколи Левитського:
- •Розвиток української економічної науки в останній третині XIX - на початку XX ст.:
- •Столипінська аграрна реформа передбачала:
- •Наслідки Столипінської аграрної реформи:
- •Словник
- •Тема 9.
- •План семінарського заняття
- •Характерною особливістю розвитку світового господарства з 1920-х до кінця 1980-х рр. Було протистояння двох систем:
- •Світове господарство в період науково-технічної революції (нтр):
- •Для нтр характерні такі основні риси:
- •Нтр охоплює чотири головні складові частини:
- •Виробництво в епоху нтр розвивається за такими головними напрямками:
- •Економічні наслідки Другої світової війни:
- •Версальська угода:
- •Друга Світова війна в Франції:
- •Друга Світова війна в Німеччині:
- •Світова економічна криза 1929-1933рр.:
- •В економічній літературі визначають два варіанти антикризових програм:
- •Основні напрями і заходи "Нового курсу":
- •На другому етапі впровадження "Нового курсу" реформи сприяли вдосконаленню соціальних відносин:
- •Уцентрі уваги Кейнса були дві проблеми:
- •Кейнсіанська революція:
- •Кейнс вводить поняття функцій:
- •Інституціоналізм характеризується такими основними рисами:
- •Урозвитку інституціоналізму виділяють три етапи:
- •Серед інститутів виділяють:
- •Словник
- •Світова економіка в післявоєнний період:
- •Післявоєнний період:
- •Європейський союз передбачав:
- •Економічна система включає:
- •Основні типи економічних систем:
- •Змішана економіка:
- •У. Корден визначив фактори переваг під час збільшення вироблених партій і відповідно тривалішого виробництва кожного товару:
- •Дж. Вайнер. У роботі "Питання про митні союзи":
- •На першому етапі становлення корпоративного сектору України (1990-1993 рр.) можна виокремити наступні особливості:
- •Специфіка другого етапу (1994-1998 рр.) пов'язана із:
- •Характерними рисами третього етапу (1999 - теперішній час) є:
- •Концепцію неокейнсіанства розвивали:
- •Розвитокнеокласичних ідей у XX ст:
- •Теорія економічного зростання:
- •Воснові неоліберальних концепцій лежать наступні принципи:
- •Словник
- •Схильність до споживання.Поняття вироблено Дж. М. Кейнсом. Схильність до споживання характеризує, як відноситься зміна споживання до зміни доходу.
- •Світова економічна криза (1929-1933):
- •Професор п. Самуельсон писав:
- •«Неокласичний ситез» п.А. Самуельсон:
- •Сучасні економічні теорії:
- •До нових тенденцій розвитку економічної теорії належать:
- •Дослідники роблять такі принципово важливі висновки:
- •Поняття«нова економіка» формується шляхом:
- •Дослідження парадигми нової економіки потребує використання таких складових, як:
- •Основні ознаки цієї системи:
- •Щодо макроекономічного рівня трансформацій, викликаних новою економікою, то більшість сучасних досліджень дотримуються позицій, що:
- •З приводу парадигми та питання про існування кризи економічної теорії виокремились такі основні погляди:
- •Класифікацію основних напрямів і шкіл сучасного етапу розвитку економічної теорії характеризують такі положення:
- •Їх визначає подібна методологія:
- •Словник
- •Тема 12. Економічний розвиток Укрпїни в умовах Рядянської економічної системи та його трактування в економічній думці. План семінарського заняття
- •Поразка національної революції 1917-1920 рр. Розпочала новий етап територіального розколу України: українські землі опинилися у складі різних держав:
- •Причини переходу доНеПу:
- •Економічна криза виражалася в тому, що:
- •Основні зміни всільському господарстві в період неПу:
- •Основні зміни в промисловості в період неПу:
- •Основні зміни в галузі торгівлі і фінансів в період неПу:
- •Неп не міг бути тривалим, оскільки:
- •Визначають такі складові політики "воєнного комунізму":
- •Причина індустріалізації:
- •Труднощі індустріалізації:
- •Наслідки індустріалізації:
- •Індустріалізація мала і значні позитивні досягнення:
- •Реформа в сільському господарстві передбачала:
- •Косигінська реформа
- •Тема 13.Формування основ ринкового господарства і концепцій економічного розвитку України на межі 20-21ст.
- •Економічна політика визначала курс на пришвидшення ринкової трансформації економіки, концептуальні моменти цієї програми такі:
- •Пріоритетними принципами формування відкритої економіки в Україні повинні стати:
- •Словник
Словник
Науково-технічний прогрес – це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання та освоєння зовнішніх сил природи. Це – об’єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Монополія – це виключне право якої-небудь організації (але може бути, і держави) у якій-небудь області господарської діяльності. Наприклад, державі належить монополія в області зовнішньої торгівлі
Картель — це об’єднання підприємців на основі угоди, в якому зазначаються обов’язкові для всіх учасників умови, що стосуються обсягу виробництва, цін, збутової політики. При цьому учасники картелю мають юридичну та економічну самостійність і діють тільки в рамках встановленого угоди.
Синдикат - це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають засоби на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а виходить, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товару здійснюється загальною збутовою конторою.
Трест— це одна з форм монополістичного об’єднання підприємств, при якому всі учасники, що входять до нього, втрачають свою виробничу, фінансову та юридичну самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню. При цьому прибуток розподіляється відповідно до пайовою участю, що входять до нього. У зв’язку з цією обставиною трест прийнято вважати попередником таких об’єднань як холдинг і концерн.
Концерн — це статутне об'єднання підприємств промисловості, транспорту, торгівлі, банків, наукових установ тощо на основі фінансової залежності від одного або групи підприємств.
Монополістична конкуренція - це така ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію.
Олігополія - це ринкова структура, яка має такі характерні риси:
1) відносно мала кількість фірм;
2) різні за проникністю бар'єри, які перешкоджають входу в галузь нових фірм;
3) продукція є однорідною (наприклад, алюміній чи сталь) або диференційованою (автомобілі чи напої);
4) контроль над цінами;
5) взаємозалежність між усіма фірмами-олігополістами.
Імперіалізм(від лат. ітрегійт - влада, панування) у його пізнішому значенні розуміється як історична ситуація поділу сфер влади на землі між великими імперіями або як характеристика політики великих імперій, спрямованої на захоплення влади над усією землею.
Маржиналізм (від фр. marginal – граничний, крайній) – це неокласичний напрям, одна з магістральних течій сучасної економічної думки, в основі якого є дослідження граничних економічних величин і визначення цінності ринкових благ їхньою корисністю та рідкістю.
Австрійська школа маржиналізму- найстаріший неокласичний напрям.Основні положення австрійської школи маржиналізму:
-в трудовій теорії вартості увага цієї школи зосереджена на споживній вартості, корисності;
-представники школи ввели до економічної науки поняття "суб'єктивна корисність (цінність)", визначивши останню як основу ціноутворення. Суб'єктивна корисність - значущість певної речі для певної людини;
-замінено терміни класичної політекономії "вартість" і "товар" на "цінність" і "економічне благо";
-застосовувався принцип монізму - єдиною основою ціни визнавалася корисність.
Американська школа маржиналізму. Перший закон - закон граничної продуктивності.Другий закон - закон специфічної продуктивності. У виробництві завжди задіяні чотири чинники: капітал у грошовій формі, капітальні блага (засоби виробництва і земля), діяльність підприємця і праця робітників. Третій закон - закон спадної продуктивності. Збільшення будь-якого чинника виробництва за незмінності інших дає спадний приріст продукції.
Лозаннська школа маржиналізму.- впровадження векономічну науку математичних методів, особливо методів диференціального числення. Вони вперше здійснили аналіз господарства з точки зору загальної рівноваги; згодом моделювання на основі ідеї загальної рівноваги стало однієї з характерних рис магістрального напрямку сучасної економічної теорії. Не випадково головна праця засновника лозаннской школи та одного з творців маржиналістськоїреволюції Л. Вальраса був названий Й. Шумпетером «Великої Хартії точної економічної науки».
Кембриджська школа маржиналізму. У центрі уваги економістів кембриджської школи був механізм ринкового формування цін. Маршалл визнав лише функціональний аналіз, тому всі три параметри ринку (ціну, попит, пропозицію) він розглядав разом, у їх взаємодії. Свій висновок Маршалл сформулював так: ні попит, ні пропозиція не мають вирцшального значення з погляду визначення ціни; попит і пропозиція – рівноправні елементи механізму ринкового ціноутворення.
Маржинальна революція - Кардинальна переоцінка цінностей класичної школи, які сформувалися майже за двісті років, відбулася останній третині XIX ст. В економічній літературі її характеризують як "маржинальну революцію".
Корисність — це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності.
Рідкісність ресурсів — обмеженість окремих видів ресурсів, невідповідність їх кількості тій, що необхідна для повного задоволення потреб виробництва, особи, колективу чи суспільства.
Економічні цінності - це загальноприйняті уявлення відносно цілей, яких повинна прагнути людина в економічній діяльності. Вони функціонують у формі ідеалу, основоположних принципів мислення і є ідеальними критеріями оцінки економічних подій, явищ і процесів.
Прусський шлях був найбільш важким і соціально несправедливим для селян. Невеликі ділянки землі, які не забезпечували життя селянина, прив’язували його до попереднього пана, дозволяли експлуатувати працю селянина напівфеодальними ме-тодами. Такі «батраки» з наділом складали саму безправну частину населення. Але для розвитку сільського господарства цей шлях виявився сприятливим, тому що по-міщики (юнкери) переходили до великого товарного виробництва.Таким чином, розвиток капіталізму в сільському господарстві Німеччини про-ходив шляхом перетворення феодальних помість у великі капіталістичні господар-ства, шляхом перетворення поміщиків в сільських капіталістів, а селян — у найманих працівників.Чому цей шлях названо прусським, а не німецьким? Тому що єдиної німецької держави поки не було, а найбільшою з німецьких держав була Пруссія.
Економікс - галузь економіки, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управілння ними з метою досягнення максимального задоволення необмежених матеріальних потреб людей.
Теорія ціни Маршалла: Вдало з приводу поєднання теорії витрат виробництва і концепції граничної корисності висловився А. Маршалл: "Сперечатися про те, регулюється вартість корисністю чи витратами виробництва, все одно, що з'ясовувати, розрізає аркуш паперу верхнє чи нижнє лезо ножиць". Він першим із західних економістів спробував синтезувати дві теорії. Будучи послідовником Д. Рікардо, він розглядав ринкову ціну як результат взаємодії витрат виробництва (персоніфікатором яких є продавці) та граничної корисності (уособленням якої є споживачі), зіткнення попиту і пропозиції. При цьому А. Маршалл вважав граничну корисність другорядною. Недоліками концепції витрат виробництва є те, що в ній різним факторам виробництва відводиться однакова роль у процесі створення товару, а також ідея А. Маршалла про можливість вимірювання абсолютної сторони суб'єктивної вартості.
Еластичність попиту Маршалла: Він поставив попит на певний товар у функціональну залежність від трьох факторів - граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання. Гранична корисність дорівнює тій максимальній ціні, яку покупець ще згоден заплатити за визначений товар, тому вона стає верхньою межею коливань ринкової ціни. Услід за О. Бем-Баверком, А. Маршалл стверджував, що максимальна ціна попиту" є незалежною від ринку і визначається лише потребою в товарі та його запасом.
А. Пігу Концепція економіки добробуту:
– виокремив соціальний і економічний добробут:
- економічний добробут – це частина загального добробуту, яка складається із кількості задоволень, що можуть бути оцінені у грошовому еквіваленті;
- соціальний добробут – це загальний добробут, який включає суму життєвих благ економічного та соціального характеру.
Неокласична економічна теорія - сформувалась на протязі останньої третини XIX і перших десятиріч XX ст., які характеризувались значними соціально-економічними змінами у розвитку більшості країн континентальної Європи і США. Саме у цей період відбувається поступовий перехід від системи вільно конкурентного ринку до недосконалих форм конкурентної боротьби.
Американський шлях — це шлях розвитку фермерських господарств, але на відміну від європейських держав — без великого землеволодіння вчорашніх феодалів, без пережитків феодалізму. Він розпочався із «Закону про гомстеди» (1862 р.), за яким кожний громадянин США міг отримати практично безплатно ділянку землі в 70 га. при умові, що буде використовувати її для ведення фермерського господарства. Такі ділянки були названі гомстедами. В результаті американський фермер весь дохід використовував для підвищення технічного рівня свого господарства.
Закон спадної продуктивності праці і капіталу Кларка: За так званим законом спадної продуктивності праці, за умови, коли обсяг усіх факторів залишається незмінним, а зростає лише чисельність робітників, кожен новий додатковий працівник буде виробляти все менший граничний продукт праці. Цей закон, як вважав Кларк, діє і за умов статики, і за умов динаміки, однак у першому випадку його дія відчутніша, адже немає технічного прогресу, що у разі зростанні кількості працюючих зменшує фондоозброєність праці й знижує її продуктивність.
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні другої половини 19- поч..20ст. ( ліберально-народницькі, «соціальний», марксистський, маржинальний та інші напрямки)
План семінарського заняття
Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 років. Становлення ринкового господарства.
Відображення особливостей економічного розвитку в економіко-теоретичних дослідженнях ліберальних-народницької течії. П.Чубинський, П.Червінський, О.Шлікевич, В.Вазар, О.Русов,М.Левицький, Т.Осадчий.
«Легально-марксиські» і «академічні» дослідження найпоширеніших економічних вчень( марксиського, маржинального,неокласичного,історичної школи та ін..). Теоретичні спроби їхнього поєднання. В.Водовозов, В.Желєзнов, П.Ляшенко, І.Миклашевський, О.Миклашевський, В.Левитський,О.Скворцов, О.Анциферов.
Земельнета сільськогосподарське питання у науковому доробку українських економістів на початку 20ст. М.Бунге, М.Зібер, А. Антонович, Л.Яснопольський, К.Воблий.
Дослідження особливостей розвитку ринкового господарства України на зламі 19-20 ст. О.Блімович, Р.Орженецький, М.Ковалевський, П.Фомін, Л.Федорович, І.Янжул, П.Мігулін.
Столипінська аграрна реформа та спроби її реалізації в Україні.