Робочий зошит
( словник термінів та індивідуальної роботи)
З дисципліни «Історія економічної думки»
Студентки ОФПД 1-4»
Чередніченко Анни
Тема №1
Предмети та методи вивчення дисциплін напрямку «Історія економіки то економічної думки» формаційна, цивілізаційна, системно-синергетична парадигми.
План семінарського заняття
Предмет «Історія економіки та економічної думки». Зв'язок даного курсу з іншими науками.
Методологія, методи та функції історії економіки та економічної думки.
Характеристика формаційного підходу до періодизації господарського розвитку суспільства.
Характеристика цивілізаційного підходу до періодизації економічної історії.
П
редмет
дисципліни «Історія економіки та
економічної думки»
|
1. Системний погляд на історичний процес виникнення, розвитку, змагання та зміни економічної думки, закономірності її еволюції та роль в розвитку цивілізацій; етапні внески видатних особистостей, основних шкіл, течій та напрямів; аналіз фундаментальної бази хрестоматійних позицій економічної науки та сучасних економічних вчень; адекватність, повнота та достовірність теоретичного відображення закономірностей перебігу господарських процесів на певному етапі історичного розвитку; |
|
2. Становлення, функціонування та розвиток економіки у процесі історичної еволюції на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; конкретні форми становлення, розвитку і функціонування економічних систем у різні історичні епохи з урахуванням національних, природних, політичних, духовних та інших особливостей конкретних країн, їх угруповань, міжнародної економіки, системоутворювальні зв'язки економічних систем;господарських процесів на певному етапі історичного розвитку; |
|
3. Встановлення та дослідження методологічних засад історико-економічного аналізу, еволюції методів пізнання економічної дійсності. |
Ф
ункції
дисципліни «Історія економіки та
економічної думки»
|
1. Cвітоглядна - формування наукової картини світового процесу господарської еволюції людства; |
|
2. Акумулятивна (нагромадження) - збір, вивчення та узагальнення господарського досвіду людства; |
|
3. Пропедевтична (підготовча) - визначення змісту базових економічних термінів на основі конкретних фактів з економічної історії; |
|
4. Формування реалізму економічного мислення - вивчення й аналіз позитивних і негативних факторів, що впливають на досвід господарської діяльності людства; |
|
5. Методологічна - історична ілюстрація та критика економічних законів і теорій економічної теорії, наукове обґрунтування нових економічних теорій; |
|
6. Прогнозування - на основі використання досвіду передбачення майбутнього розвитку; |
|
7. Виховна (гуманістична ) - уміння приймати рішення, враховуючи політичні та моральні чинники. |
|
|
|
|
|
|
|
|
кономічна
думка
огляд
|
Науково-організаційні форми історико - економічних досліджень |
|
Формаційний підхід до періодизації господарського розвитку суспільства
|
|
1. П'ятиланкова періодизація розвитку суспільства не має всеохоплюючого значення. Вона більш-менш прийнятна в основному для країн Західної Європи, але не відображає повною мірою своєрідності розвитку азійського способу виробництва, еволюції цивілізацій Китаю, Індії, а також не висвітлює особливостей історичного розвитку Росії, України. |
|
2. Формаційний підхід не розкриває багатоваріантності життя, збіднює історію людського суспільства, зводячи ЇЇ в основному до одного фактора - розвитку матеріального виробництва, практично не враховує ролі соціокультурного та інших неекономічних факторів у розвитку суспільства (національних, релігійних, етнічних, ментальних тощо). |
|
3. Уявляючи історію розвитку людства як процес "революційного" руйнування старого способу виробництва і заміни його новим, формаційний підхід, таким чином, припускає певну перервність (дискретність) природно-історичного процесу. |
|
4. Формаційний підхід надмірно абсолютизує класову конфронтаційність між власниками і не власниками, між роботодавцями і найманими працівниками. |
|
Методологія дисципліни «Історія економіки та економічної думки» |
|
1. Науковий метод - це шлях пізнання, сукупність взаємопов'язаних засобів і правил дослідження та здобуття знань, їх обґрунтування. Застосування окремих методів не може бути довільним, вони мають відповідати особливостям предмета дослідження. Вивченням методів пізнання як системи займається наука "методологія". Функціональна роль методу та методології полягає у побудові певного теоретичного обґрунтування, виявленні принципів і внутрішньої логіки формування системи теоретичного знання, взаємозв'язку її структури та механізму функціонування. |
|
2. Синергетика - це концепція самоорганізації систем, зокрема людського суспільства, яка відкидає запрограмованість розвитку початковими умовами, визнає об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки та випадковість і спонтанність, можливість і дійсність, багатоваріантність розвитку із періодами стабільності та нестабільності в "точці біфуркації", що означає кризу системи та вузловий момент історії. Виходячи на новий рівень самоорганізації, система вибирає один з декількох варіантів руху. Відмова від єдиного критерію та визнання багатоваріантності розвитку системи є базовим принципом сучасного наукового мислення. |
|
3. Метод наукової абстракції (від лат. abstraction - відірваний) дає змогу відобразити загальні та найсуттєвіші властивості економічного життя суспільства, що узагальнюються поняттям "економічні категорії". |
|
4. Метод емпіричного (від грец. - досвід) дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, систематизація подій і фактів) допомагає описати, порівняти, дослідити та узагальнити реальні економічні явища, сформувати знання про економічну дійсність. |
|
5. Історико-економічний аналіз - це поглиблене дослідження системності, рівня інтегрованості та причинно-наслідкового механізму процесу економічного розвитку, відмова від догматичного розуміння історії розвитку економіки та визнання плюралізму форм теоретичного відображення економічної дійсності. |
|
6. Історико-генетичний метод дає змогу з'ясувати послідовний аналіз фактів і процесів генезису та еволюції об'єктів дослідження, розкриття причинно-наслідкового механізму розвитку економіки, визначити місце і роль теорії у сукупному системному знанні певної історичної доби, розкрити зв'язок між теоріями минулого та сучасного, взаємозв'язок ідей з політикою та практикою. |
|
7. Історико-порівняльний метод порівнює об'єкти історико-економічного дослідження у часі та просторі, виявляє взаємодію загального, особливого та одиничного в економічному розвитку. |
|
8. Історико-типологічний метод виявляє однотипні властивості та ознаки у різних явищах і подіях економічного життя. Порівняльностатистичний передбачає отримання, обробку, збирання і відбір, класифікацію та аналіз історико-статистичної інформації. Монографічно-дедуктивний метод встановлює загальні закономірності через вивчення окремих економічних структур. |
|
9. Проблемно-логічний метод дослідження розкриває глибинні сутнісні характеристики на основі виявлення внутрішньої логіки, дає змогу представити розвиток економіки та економічної науки як об'єктивно зумовлену історію. |
|
Цивілізаційний підхід до періодизації господарського розвитку суспільства
|
|
1. Багатовимірність аналізу економічних систем |
|
2 Природна еволюційна поступовость історичного процесу |
|
3. Відмова від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи; |
|
4. Пізнання системи в єдності її економічних і соціокультурних елементів; |
|
5. Посилення ролі людського фактора у суспільному розвитку; |
|
6. Визнання світової історії як єдиного планетарного цілого. |
Словник
Історія економіки та економічної думки — самостійна історико-економічна дисципліна, що вивчає та досліджує господарську діяльність людства в історичному розвитку та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.
Прагматична (практична) функція історії економіки та економічної думки полягає в використанні рекомендацій економічної науки, втілення її у життя, спрямуванні на благо як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема.
Фундаментальна функція - наукове обґрунтування форм господарювання, критика тих способів, які виявились неефективними.
Світоглядна функція - формування наукової картини світового процесу господарської еволюції людства.
Ціннісна функція - оцінка засобів і результатів різноманітних перетворень.
Діалектика включає в себе вчення про загальний зв'язок явищ та їх розвитку, про протиріччя буття і мислення, перехід кількісних змін у якісні, перервах поступовості, перегонах, запереченні заперечення і т. д.
Наукова абстракція як метод поглибленого пізнання дійсності ґрунтується на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремленні в ньому сталого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони. Історичне — спосіб пізнання конкретних умов розвитку економічних явищ і процесів, самої економічної системи в їх історичній послідовності — від простих і абстрактних категорій до складніших і конкретних. Логічне — спосіб пізнання економічної системи, окремих її елементів у період досягнення зрілості найрозвинутіших форм. Взаємозв'язок історичного і логічного полягає в тому, що логічне — це водночас і історичне, але очищене (звільнене) від випадковостей, які перешкоджають безперервному розвитку по висхідній. Основою логічного завжди є історичне, надаючи логічному визначеності абстрактної категорії. Системний аналіз - науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. Спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних, математичних методів. До емпіричним методів дослідження відносять всі ті методи, прийоми, способи пізнавальної діяльності, і навіть формулювання і закріплення знань, що є змістом практики чи безпосереднім результатом її.
Спостереження— спосіб збору інформації, здійснюваного з урахуванням реєстрацію ЗМІ й фіксації первинних даних;
Вивчення первинної документації – грунтується на дослідженні документованої інформації, безпосередньо зафіксованої раніше; Порівняння – дає змогу провадити порівняння досліджуваного об'єкта з аналогом; Вимір – спосіб визначення фактичних про чисельні значень показників властивостей досліджуваного об'єкта у вигляді відповідних вимірювальних одиниць; Нормативний – передбачає використання сукупності певних встановлених нормативів, порівнювати з якими реальних показників системи дозволяє визначити відповідність системи; Експеримент — грунтується на дослідженні досліджуваного об'єкта у навмисне створених йому умовах. Періодизація історичного розвитку господарських систем – це загальне підґрунтя усвідомлення структурної еволюції економічних знань в історичному контексті. Продуктивні сили суспільства – це система особистих і речових елементів, в процесі поєднання яких здійснюється виробництво товарів і послуг.
Соціально-економічна фармація – конкретно-історична форма суспільства, що характеризує суспільство як певну цілісність, і як певний ступінь його розвитку, як певний тип, що уможливлює простежити історичний процес зміни і взаємопереходів суспільно-економічних формацій.
Тема №2 Господарство першого суспільства та його еволюція на етапі цивілізацій. Початки економічної думки давніх Єгипту й Месопотамії.
План семінарського заняття
Привласнююче та виробляюче господарства: визначення,структура,досягнення та обмеження.
Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.
Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.
Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закон Хаммурапі.
Господарська діяльність первісній історії України. Трипільська культура та її господарське значення.
У первісному суспільстві в головному занятті людей — полюванні — були поєднані:
технологічні прийоми виготовлення знарядь праці
стихійні знанняпро звичкитварин
соціальні зв'язки, що виражаються в формі полювання (індивідуальна, колективна),
релігійніуявлення — магічні дії по забезпеченню успіху, які в свою чергу включали елементи художньої культури:пісні,танці,живопис.