Закінчення табл. 9.3

Електричний: прилад логометр феродинамічний: прилад логометр

Індукційний: прилад логометр

Магнітоіндукційний прилад

Електростатичний прилад

Вібраційний прилад (язиковий)

Тепловий прилад (з нагріваємим дротом)

Біметалічний прилад

9.2.1. Прилади для вимірювання температури

Значення температури залежить від умовно прийнятих точок відліку та одиниць нанесених на температурну шкалу. За прийнятою у 1968 р. Міжнародною практичною температурною шкалою, температуру визначають за шкалою Цельсія або Кельвіна (термодинамічна):

t°К = t°С + 273,15

Шкалою Кельвіна користуються у кріогенній техніці, бо від’ємні градуси стають позитивними кельвінами. Наприклад, температура рідкого кисню становить -1830С, або 900К; рідкого азоту -1960С або 770К.

За методом вимірювання поділяють на контактні (термометри) та безконтактні (пірометри). Контактні термометри масового виробництва за принципом дії бувають рідинними, манометричними, термоелектричними і термометрами опору.

297

Рідинні термометри (рис. 9.2) вимірюють об’єм термометричної рідини. Вони бувають ртутними і не ртутними (табл. 9.4).

Для фіксування досягнутої за певний час значення температури (максимальної та мінімальної), сигналізації та регулювання температури використовують термоконтактори (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Термометри рідинні

а — з вкладеною шкалою; б — мінімальний; в — термоконтактор; г — кутовий

Манометричні термометри (рис. 9.3) передають показання температури на відстань. Термометрична речовина визначає межу вимірюваних температур, довжину капіляра та клас точності

(табл. 9.5).

298

Рис. 9.3 Манометричні термометри

1 — пружній елемент; 2 — капіляр; 3 — термобалон

*Використовують метансілол, поліметилсілоксанові рідини, низько киплячі органічні рідини (ацетон, фреон тощо).

**Суміш рідини та утвореної з неї пари.

Термоелектричні термометри містять термоперетворювачі (датчики), що перетворюють температуру (неелектричну величину) у електричну. Зміну електричних параметрів фіксують вторинні прилади (потенціометри, логометри, мілівольтметри тощо). Найбільш поширені:

9 термометри опору (-50...+7500С): використовують зміну електричного опору при зміні температури;

9 термопари (термоелектричні термометри -200..+1600°С):

використовують явище термоелектрики (електричний струм з’являється у з’єднанні двох різнорідних провідників). Найбільшу точність мають термопари де один електрод платиновий, а другий — з платинородія (платина + родій). Найбільш поширені хромель-алю- мелеві термопари (хромель-89 % Nі, 98 % Сr; алюмель-94 % Nі,2 % Сr), або хромель — копелеві (копель-56 % Си, 47 % Nі).

Термоелектричні термометри надходять до споживача попередньо проградуйованими, що відзначається у паспорті приладу.

Безконтактні термометри поділяються на оптичні (візуальні) та радіаційні.

299

Вимірювання оптичним термометром (пірометром) базується на зміні яскравості світіння тіла при зміні температури. Яскравість світіння тіла порівнюють з яскравістю контрольного випромінювача (електричної лампочки розжарення), що регулюється реостатом. Діапазон вимірюємих температур 800...40000С.

Радіаційні термометри (пірометри) вимірюють температуру тіл, що не світяться. Використовується залежність теплового випромінювання об’єкта від температури (400...25000С).

9.2.2. Прилади для вимірювання тиску

Тиск характеризується силою, що діє на поверхню тіла. За Міжнародною системою фізичних величин, одиницею тиску визнано паскаль (Па), яка дорівнює тиску сили 1Н (ньютон) на площу 1 м2. Можливе використання інших одиниць тиску (таб. 9.6). Розрізняють тиск атмосферний, надлишковий, вакуумметричний, абсолютний. Прилади для вимірювання тиску — манометри. В залежності від виду виміряємого тиску використовують барометри, манометри, мановакуумметри, вакуумметри.

Атмосферний тиск (барометричний) вимірюють барометрами; надлишковий тиск (більший за атмосферний) — манометрами, диференціальними манометрами, мановакуумметрами; вакуумметричний (розрідження, вакуум) — вакуумметрами; абсолютний (від абсолютного нуля) будь-який манометром. Манометри бувають рідинними і деформаційними.

Рідинні манометри (рис. 9.4) виміряють тиск по висоті стовпчика рідини, що врівноважує цей тиск. Для вимірювання маленького надлишкового тиску використовують однотрубні мікроманометри з похилою трубкою.

300

Рис. 9.4. Трубчасті рідинні манометри

а — двохтрубний; б — однотрубний; в — однотрубний мікроманометр

Окрему групу представляють рідинні манометри в яких переміщення рідини передається чутливому елементу (рис. 9.5), що кінематично зв’язаний з стрілкою — покажчиком тиску.

Рис. 9.5. Манометри рідинні

1— поплавок; 2 — колокол; 3- кільце

Врізних галузях промисловості широко використовують деформаційні манометри, що мають пружній чутливий елемент, здатний деформуватись під впливом тиску (рис. 9.6). За видом пружного елементу розрізняють пружинні, мембранні та сильфоні манометри.

301