Рис. 2.13. Класифікація щітинно-щіткових товарів

2.11. КИЛИМОВІ ВИРОБИ

Основні види виробів становлять окрему групу товарів. До галантерейних товарів віднесені умовно, як товари для особистого споживання індивідуальним споживачем.

Споживні якості килимових виробів визначаються певними властивостями, волокнистим складом і структурою ниток, фарбуванням і видом кінцевої обробки. Для виготовлення тканої основи й ворсу килимів використовують як натуральні, так і штучні матеріали. Для фарбування використовують барвники

135

рослинного або тваринного походження (найбільш стійкі до зовнішнього середовища) та синтетичні (переважно анілінові). Споживні властивості килимових виробів класифікують за такими ознаками:

1.За ергономічними показниками:

— стійкість до забруднення;

— здатність і легкість чищення ворсової поверхні;

— термо- і вогнестійкість;

— теплоізоляційні властивості;

— акустичні властивості;

— структурне оформлення.

2.Естетичні показники:

—художньо-колористичне оформлення;

—відповідність моді та запитам;

—швидкість відновлювання ворсового покриву;

—об’ємність і густота ворсу;

—блиск ворсової поверхні. 3. Показники надійності:

—ремонтоздатність, збережуванність і довговічність;

—пружність і стійкість ворсу до зминання;

—стійкість ворсової поверхні до витирання;

—стійкість волокон ворсу до багатократного зминання;

—стійкість барвника ворсових волокон;

—стійкість виробів до дії хімічних реагентів (хімічна чистка);

—стійкість до дії мікроорганізмів і комах.

Основні види виробів:

Килим — виріб ворсистий або безворсовий двосторонній прямокутної форми різних розмірів з геометричним або рослинним орнаментом, призначений для покриття підлоги або оздоблення стін.

Розрізняють:

—справжній килим: всі ткані та плетені килими ручного виготовлення;

—вузликовий килим: тільки ручне виготовлення. Має ткану основу, а ворс вплетено в основу вручну;

—килим східний (справжній східний): плетені або ткані килими ручної роботи, виготовлені в країнах Сходу (від Туреччини до Далекого Сходу) та в країнах на культуру яких впливали (впливають) країни Сходу.

Гобелен — настінний килим з витканими візерунками, зображеннями різних розмірів, призначений для декоративного оздоблення стін;

136

Доріжка — вузький довгий килим (підстилка), призначений для покриття підлоги;

Верета — килимовий виріб безворсовий двосторонній, видовженої прямокутної форми з чергуванням по всьому виробу різнокольорових поперечних смуг або дрібного малюнку, призначений для покриття дивана чи ліжка;

Ліжник — килимовий виріб ворсистий двосторонній, прямокутної форми з геометричним орнаментом, призначений для покриття дивана чи ліжка;

Накидка — килимовий виріб ворсистий або без ворсовий, двосторонній, видовженої або прямокутної форми для покриття крісла, стільця, табуретки;

Налавник — килимовий виріб з дрібним геометричним орнаментом видовженої прямокутної форми для покриття лави;

Комплект килимових виробів — комплект виробів, у який входять: килим, верета, ліжник та накидки на крісла або стільці.

Такі вироби класифікуються за багатьма ознаками (рис. 2.14). Килими ручної роботи характеризуються різноманітними фо-

рмами і розмірами (табл. 2.2.)

137

Рис. 2.14. Класифікація килимових виробів

Орнаментальні мотиви на килимових виробах бувають різного змісту: геометричні, рослинні, геометрично-рослинні або сюжет- но-тематичні.

Вироби маркують на зворотному боці. У маркуванні вказують: назву виробника та товарний знак, назву виробу та його артикул, розмір виробу (ширину покриття), сорт, номер контролера ВТК і маркувальника, символ по хімічному чищенню.

На кожний виріб кріплять ярлик, в якому вказують: назву виробника та товарний знак, назву виробу та номер артикулу, нормативна документація, склад сировини %, розмір виробу або ширини покриття (см), довжина покриття у рулоні (м), сорт, номер малюнку, номер контролера ВТК і маркувальника, дату випуску.

138

Вироби пакують у рулони масою до 60 кг. Кількість виробів у рулоні залежить від їх ширини:

Ширина до 1,0 м — 10 виробів; Ширина до 1,5 м — 5 виробів; Ширина більше 1,5 м — 2 вироби.

На рулоні кріплять ярлик, в якому вказують назву виробника та товарний знак, назву виробу та його артикул, склад сировини %, дату випуску, кількість виробів (кусків) у рулоні, № рулону, № пакувальника, масу нетто.

При транспортуванні рулони обшивають одним шаром тарної тканини, а дрібні партії — подвійним шаром (тарна тканина — лляна або синтетична). Кіпи і рулони обв’язують шнурком. Для запобігання псуванню міллю в рулони та кіпи вкладають мішечки з молеотруйними засобами хімічного чи природного походження.

Килимові вироби зберігають на сухих опалюваних і вентилюємих складах при температурі 18+2оС і відносній вологості 60— 65 %. При тривалому зберіганні потрібно обробляти не менше 1- го разу на 6 міс. протимолевими препаратами.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Місце маркування стрічок

2.На скільки сортів поділяються тасьма і шнур?

3.Чим відрізняється ярлик 1-го сорту гардинно-тюлевих і мереживних виробів від ярлика 2-го сорту?

4.Як визначають розмір рукавичок і рукавиць?

5.Як позначають основні характеристики парасоль?

6.Чим відрізняються швейні голки різних номерів?

7.Чим відрізняється верета від ліжника?

ТЕСТ № 2

1. Товарів текстильної галантереї за способом виробництва не буває:

А) тканих Б) прошитих В) плетених Г) вязаних

139

2.Виріб шкірної галантереї-несесер — це:

А) дорожня сумка із замком Б) дорожня сумка мякої конструкції з ручками

В) для зберігання предметів особистого користування Г) для зберігання поперових грошей

3.Для зшивання хутра використовують швейні голки:

А) швейні Б) шорні

В) граненношвейні Г) штопальні

4.Килимовий вибір-верета — призначений для:

А) покриття підлоги Б) оздоблення стін

В) покриття дивана чи ліжка Г) покриття крісел, стільців, табуретів.

140