ТОВАРИ ГОСПОДАРСЬКОГО І ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

До них відносять товари побутової хімії, вироби з пластмас, скляні та керамічні товари та металогосподарські товари.

5.1. ТОВАРИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

До них відносяться засоби для прання і миття, клеї, лакофарбові товари, товари для чистки і догляду за предметами домашнього побуту і виробами особистого користування, догляду за житлом, садом чи городом.

Прально-миючі та чистячи засоби

За хімічною природою і складом вони поділяються на жирові мила та синтетичні миючі засоби.

Мило — чистяча речовина, яка зволожує й обволікає частки бруду, створюючи емульсії, перешкоджає їх повторному осадженню, утримує нерозчинні частки в мильній піні та вилучає їх з поверхні виробу.

Для виробництва мила використовують тверді жири тварин (яловичий, баранячий тощо), рідкі рослинні жири (олія соняшникова, бавовняна тощо), сурогатні жири (жирові відходи, смоляні та нафтенові кислоти тощо), різні луги, наповнювачі (поташ, крейда, тальк тощо), фарбники та ароматизатори.

За виробництвом розрізняють мила: отримані омиленням жирової основи та нейтралізацією жирних кислот (карбонатне омилення).

За способом обробки розрізняють:

— мило клейове: охолоджений продукт миловаріння, що містить 40...47 % жирних кислот, залишки непрореагованих жирів, лугів та інші домішки;

165

—мило висолене: при варці додають поварену сіль або каустичну соду. Утворюється концентроване (60...66 % жирних кислот) мило (ядрове);

—мило шліфоване: піддане повторному висолюванню для отримання більш чистого і світлого мила;

—мило поліроване: готове мило подрібнюють, перетирають на вальцях, підсушують і пресують (містить 70...85 % жирних кислоті) має більш однорідну структуру.

Виробляють мило господарське та туалетне.

Господарське мило містить: тверде кускове — 60, 70, 72 % жирних кислот; рідке — вищий сорт — 60 %, перший сорт — 40 %; порошкове мило (у вигляді стружки) — 68...82 %

Туалетне мило класифікують за певними ознаками (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Класифікація туалетного мила

Основний показник якості мила — його миюча здатність. Вона визначається вмістом калієвих або натрієвих жирних кислот. Також контролюють дію мила на шкіру людини і на миємі матеріали.

Згідно з наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 98 від 11.03.2004 р. маркування туалетного мила виконують на обгортці. У маркуванні вказують наймену-

166

вання виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, масу нетто, дату виготовлення, термін придатності, групу товару і номер партії. Маркувальні дані можуть розміщуватись безпосередньо на куску мила.

Перевірку якості мила здійснюють за органолептичними показниками (зовнішній вигляд, прозорість, колір, запах тощо). Перевіряють маркування транспортної та споживчої тари, цілісність упакування.

Мило зберігають у чистих, добре вентилюємих приміщеннях з відносною вологістю 55...70 % і температурі повітря:

—тверде туалетне мило — не нижче –5°C

—рідке туалетне мило — не нижче +5°C

Маркувальні дані можуть наносить на упаковку парфумернокосметичних товарів (банки, коробки, пенали, туби, футляри тощо). При маркуванні прозорих парфумерно-косметичних товарів на лицьовій стороні етикетки вказують тільки назву товару, а всі інші дані — на зворотному боці.

Недоліки будь-якого мила:

—використання тваринних або рослинних жирів;

—компоненти мила, особливо при підвищених температурах, руйнують білкові (вовна, шовк) та деякі синтетичні (поліефірні) волокна;

—чутливість до твердості води;

—вироби поступово втрачають блискучість, гладкість та яскравість кольорів (ефект «запирання»).

Синтетичні миючі засоби майже повністю позбавлені вказаних недоліків. Їх властивості визначаються набором хімічних речовин, основні з яких — поверхнево-активні речовини (ПАР).

Синтетичні прально-миючі засоби класифікують за певними ознаками:

1. За матеріалом виробів:

—з бавовняних, лляних, штучних, синтетичних і змішаних волокон;

—з синтетичних і змішаних волокон;

—з вовняних, шовкових і синтетичних волокон;

—з бавовняних і лляних волокон.

2. За способом застосування:

—для прання в автоматичних і напівавтоматичних пральних машинах барабанного типу;

—для прання вручну та у пральних машинах активаторного

типу;

—для прання в механізованих пральнях;

167

3. За агрегатним станом:

—тверді (бруски, таблетки, порошки);

—рідкі.

4. За призначенням:

—для замочування і прання;

—для прання сильно забруднених виробів;

—для прання та дезинфекції;

—для прання і надання антистатичних властивостей;

—для прання і відбілювання.

Синтетичні прально-миючі засоби упаковують у пакети, коробки або флакони на яких вказують найменування і підпорядкованість виробника, найменування засобу, масу нетто, дату випуску і короткий опис способу вживання.

Маркування на пачці означає марку продукту. Наприклад: Лотос, Ariel, Tide, Ока тощо. Види позначають додатковими написами:

Color. Можливі варіанти: для кольорових тканин — Color, для не кольорових тканин — Non Color

Perfume — різноманітні ароматизуючі добавки (Lemon, Summer Fresh, Spring Fresh тощо). Якщо без ароматизаторів — Perfume free;

Concentration — ступінь концентрації засобу для прання.

Може позначатись Compact, Concentrated, Super, Supra, Excel, Megapearl, Ultra. Засоби надвисокої концентрації позначають словами: Power, New generation, Futur, Activ, Total, Super Concentrate, Meqapearls.

Bio — біодобавки. Позначають словами Bioactive, Enzime System тощо.

Додаткові особливості позначають: Powder — порошок;

Paste Crème — паста, крем; WBS (Bar soar) — кускове мило; FL (Flakes) — пластівці;

Tabl (Tablets) — таблетки; LQ (Liquid) — рідина; Mousse — мус;

HS (High suds) — для прання руками, у неавтоматичній або напівавтоматичній пральній машині;

LS (Low suds) — для прання в автоматичних пральних машинах. Можливий напис Automat;

E — Bio (Enzime) — містить біодобавки (ензіми) які руйнують стійкі плями. Якщо без біодобавок — Non Bio.

Non phosphate — не містить фосфатів;

168

Low phosphate — низький вміст фосфатів;

BL (FS) — Bleacher — відбілювач;

EF — продукт безпечний для навколишнього середовища, що підтверджено дослідженнями;

NF — продукт немає знака безпеки для навколишнього середовища.

Види упакування позначають:

CB (carton box) — картонна коробка;

Pl/Bag (Plastic bag) — пластиковий мішок великий; Sach (Sachet) — мішок (невеликий);

Pl/Btl (Plastic bottle) — пластикова пляшка; Pl/jar (Plastic jar) — пластикова банка; Bucket (Bucket) — цебро;

Tube (Tube) — тюбик;

PL/Wr (Plastic wraping) — пластикова обгортка.

Якість прально-миючих засобів оцінюють органолептичними і лабораторними методами.

При органолептичній оцінці якості контролюють зовнішній вигляд, одноколірність, колір і запах.

При лабораторній оцінці якості контролюють вміст активних миючих речовин і домішок, піноутворення в миючому розчині (обсяг і стабільність піни) та білизну оброблюваної тканини.

Клеї

Клей — речовина або композиція речовин органічного або неорганічного походження, які завдяки адгезії мають здатність з’єднувати матеріали незалежно від їхньої природи. Основа клеїв — клеюча речовина (переважно полімерний матеріал). Залежно від призначення до складу клеїв входять наповнювачі, пластифікатори, затверджувачі, антисептики, стабілізатори тощо.

Споживні властивості клеїв визначаються такими ознаками:

—функціональність: адгезійна здатність, життєздатність, в’язкість, водостійкість (не водотривкі, водотривкі, висоководотривкі), хімічна стійкість, термостійкість;

—ергономічність: компактність, особливості застосування, нешкідливість, безпечність (займистість);

—надійність: здатність зберігати адгезійні властивості;

—естетичні: колір, відтінок;

—консистенція: тверді (порошки, плитки тощо), рідкі, пастоподібні.

За призначенням клеї поділяють на: конторські, господарські, універсальні, спеціальні, герметики та самоклеючі.

169

Механічні властивості клейових з’єднань в значній мірі залежать від термопластичної або термореактивної природи клею. Термопластичні клеї здатні плавитись, розчинятись та розм’я- кшуватись при нагріванні. Використовують для з’єднання у несилових конструкціях. Їх виробляють на основі термопластичних смол та термопластичних каучуків. Термореактивні переходять у неплавкий та нерозчинний стан під впливом тепла та каталізаторів або при одночасній їх дії.

За походженням клеї поділяють на природні або натуральні (тваринні, рослинні, мінеральні) та синтетичні.

Клеї тваринного походження за видом білків поділяють на:

—колагенові: мездровий (столярний), кістковий тощо;

—казеїнові: порошкоподібна суміш казеїну (білка знежиреного молока), гашеного вапна, кальцинованої соди тощо;

—альбумінові: порошкоподібна суміш альбуміну (прості білки, що входять до складу крові) та гашеного вапна.

Клеї рослинного походження за видом клеючої речовини поділяють на:

—крохмальні: порошкоподібні суміші крохмалю з хімічними речовинами. Різновидність таких клеїв — на основі декстрину (продукту переробки крохмалю), який розводять холодною водою і він дає більш стійкі з’єднання;

—ефіроцелюлозні: на основі модифікованої целюлози. Представлені у торговій мережі переважно нітроклеями на основі ацетата целюлози, нітроцелюлози, етилцелюлози тощо. Поставляють під торговими назвами: «Кіноклей», «Нітрогліфталевий», «Рапід» тощо.

Клеї мінерального походження являють собою суміші мінера-

льних речовин Si O2 , Na2 O , B2 O3 тощо) та рідкого скла (силіка-

ти калія і натрія). Відзначаються високою теплостійкістю. Синтетичні клеї відзначаються високими і дуже високими екс-

плуатаційними показниками (комбінації матеріалів, міцність з’єднання, біологічна стійкість, тощо). Їх виробляють на основі синтетичних смол і канчуків. У торгову мережу переважно надходять:

—на основі термопластичних смол, натуральних або синтетичних канчуків. Найбільшвідомі ПВХ, Марс, ПВА, Орион тощо;

—На основі термореактивних смол (фелформальдегідних, епоксидних, ненасичених поліефірів тощо). Найбільш відомі ЭДП, ЭПО, БФ-2, БФ-6 тощо);

—На основі канчуків ігумових сумішей (Бустилат, 88-Н тощо).

170