- •ПЕРЕДМОВА
- •1. ОДЯГ І ВЗУТТЯ
- •1.1. ШКІРА І ХУТРО
- •Хімічний склад і будова шкур
- •Сировина для виробництва шкіри
- •Сировина для хутряного та овчино-шубного виробництва
- •Консервування та зберігання сировини
- •Сортування та оцінка якості сировини
- •Найважливіші види хутра та вимоги до них
- •Оцінка якості шкіри та хутра і визначення сортності
- •Упакування, маркування, транспортування та зберігання шкіри та хутра
- •1.2. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВЗУТТЯ
- •Шкіра натуральна
- •Штучні матеріали для взуття
- •Текстильні матеріали для взуття
- •Тканини для взуття
- •Неткані матеріали
- •Повсть і фетр
- •Сортування, упакування, маркування, транспортування та зберігання текстильних матеріалів для взуття
- •1.3. ВЗУТТЯ
- •Шкіряне взуття
- •Види і деталі взуття
- •Асортимент шкіряного взуття
- •Допоміжні матеріали і фурнітура
- •Оцінка і контроль якості шкіряного взуття
- •Гумове взуття
- •Асортимент гумового взуття
- •Оцінка і контроль якості гумового взуття
- •Валяне взуття
- •Асортимент валяного взуття
- •Оцінка і контроль якості валяного взуття
- •Маркування, упакування, транспортування та зберігання взуття
- •1.4. ШВЕЙНО-ТРИКОТАЖНІ ТОВАРИ
- •Одяг
- •Білизна
- •Головні убори
- •Панчішно-шкарпеткові вироби
- •Рукавички і рукавиці
- •2. ГАЛАНТЕРЕЙНІ ТОВАРИ
- •2.2. ТАСЬМА І ШНУРИ
- •2.3. ГАРДИННО-ТЮЛЕВІ ТА МЕРЕЖИВНІ ВИРОБИ
- •2.4. ТОВАРИ ШВЕЙНОЇ ГАЛАНТЕРЕЇ
- •2.5. ПАРАСОЛІ
- •2.6. ТОВАРИ ШКІРЯНОЇ ГАЛАНТЕРЕЇ
- •2.7. ГАЛАНТЕРЕЙНІ ТОВАРИ ІЗ ПЛАСТИЧНИХ МАС
- •2.8. МЕТАЛЕВІ ГАЛАНТЕРЕЙНІ ТОВАРИ
- •2.9. ДЗЕРКАЛА
- •2.10. ГАЛАНТЕРЕЙНІ ЩІТИННО-ЩІТКОВІ ТОВАРИ
- •2.11. КИЛИМОВІ ВИРОБИ
- •3. КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВІ ТОВАРИ
- •3.1. ШКІЛЬНО-ПИСЬМОВІ ТА КАНЦЕЛЯРСЬКІ ТОВАРИ
- •3.2. ІГРАШКИ
- •3.4. РИБОЛОВНІ ТОВАРИ
- •3.5. МУЗИЧНІ ТОВАРИ
- •3.6. ПОБУТОВІ ГОДИННИКИ
- •3.7. ПОБУТОВА РАДІОЛЕЛЕКТРОННА АПАРАТУРА
- •3.8. ФОТО- І КІНОТОВАРИ
- •4. МЕБЛЕВІ ТОВАРИ
- •5. ТОВАРИ ГОСПОДАРСЬКОГО І ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
- •5.1. ТОВАРИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ
- •5.2. ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНІ ТОВАРИ
- •5.3. ЛАКОФАРБОВІ ТОВАРИ
- •5.4. ТОВАРИ ДЛЯ ЧИСТКИ І ДОГЛЯДУ ЗА ПРЕДМЕТАМИ ДОМАШНЬОГО ПОБУТУ І ВИРОБАМИ ОСОБИСТОГО КОРИСТУВАННЯ
- •5.6. МЕТАЛОГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИ
- •6. ЮВЕЛІРНІ ТОВАРИ
- •7. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ТА ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ І ПІДШИПНИКИ
- •7.1. МЕТАЛООБРОБНЕ УСТАТКУВАННЯ
- •7.2. КОВАЛЬСЬКО-ПРЕСОВЕ УСТАТКУВАННЯ
- •7.3. ДЕРЕВООБРОБНЕ УСТАТКУВАННЯ
- •8. ІНСТРУМЕНТИ І ПІДШИПНИКИ
- •8.1. ПІДШИПНИКИ
- •8.2. ІНСТРУМЕНТИ
- •Металорізальний інструмент
- •Ковальський інструмент
- •Слюсарний інструмент
- •Деревообробний інструмент
- •Вимірювальний інструмент
- •Абразивний інструмент
- •9. ЕНЕРГЕТИЧНЕ ТА ЗАГАЛЬНОПРОМИСЛОВЕ ОБЛАДНАННЯ, ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ
- •9.1. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ТОВАРИ
- •Провідникові вироби
- •Електроустановочні вироби
- •Джерела світла
- •Електроосвітлювальна арматура
- •Електронагрівальні прилади
- •Машини для обробки білизни
- •Машини для зберігання та обробки продуктів
- •Машини для прибирання приміщень
- •Машина для підтримання мікроклімату
- •Машини для шиття і в’язання
- •Машини для механізації робіт по господарству
- •Хімічні джерела струму
- •Трансформатори
- •Електричні машини
- •Зварювальне обладнання
- •Насоси
- •Компресори
- •Вентилятори
- •Калорифери
- •9.2. КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ
- •Прилади для вимірювання температури
- •Прилади для вимірювання тиску
- •Прилади для вимірювання витрат
- •Електровимірювальні прилади
- •10. ПРИЛАДИ ПРОМИСЛОВОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ
- •10.1. ЕЛЕКТРОВАКУУМНІ ПРИЛАДИ
- •10.2. РЕЗІСТОРИ
- •10.3. КОНДЕНСАТОРИ
- •10.4. НАПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЛАДИ
- •ЛІТЕРАТУРА
- •ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
9газові вентелі (ВК-63, ВК-74, ВВ-52 тощо);
9газові конструкції (сталеві та латунні труби, гумові рукава);
9газороздаточні пости (ПГК-40-73, ПГК-10-73, ПГА-3,2-70,
ГПГ-1 тощо);
9запобіжні затвори та зворотні клапани (ЗПС-8, ЗПС-1-60,
ЗСЗ-1-68, ЛЗС-1 тощо);
9змішувачі газів (УКП-1-71, УКП-1-72, АКУП-1, УСТ-16
тощо);
9ацетиленові станції, установки і генератори (ГРК-10-68;
ГРК-10-50; АСК-3-74; АНВ-1,25; АСП-1; УАС-20 Г тощо);
9газові пальники та різаки (УР, ГС-2А, ГЗМ-3, АВПР-2,
УПР-201, АПР-402 тощо);
9машини для кисневого різання (К-1,6; АСШ-70; ПКФ 8-4);
9машини для плазмово-дугового різання («ЮГ-2», «Зе-
нит», ОПР-6-3 м, ПК Пл-2-4Ф тощо).
9.1.16. Насоси
Насоси являють собою гідравлічні машини, що перетворюють різні види механічної енергії в механічну енергію рідини. Вони поділяються на насоси об’ємної та динамічної дії.
До насосів об’ємної дії (витискування) відносять поршневі, шестеренчасті, радіальні роторні, радіально-плунжерні тощо. Вони характеризуються об’ємною подачею (м3/с, м3/год, л/с), тиском (МПа, кг/см2) або висотою стовпа рідини (м) піднімаємого під впливом тиску та коефіцієнтом корисної дії.
Поршневі насоси призначені для подачі води та інших рідин і являють собою найпростіші гідромашини із зворотно-поступаль- ним рухом поршня.
Шестеренчасті насоси широко використовують в будівельній, землерийній та авіаційній техніці. Вони відзначаються простотою конструкції, малими габаритами і масою, надійністю та довговічністю. Розвивають тиск до 20 МПа (200 кг/см2) і продуктивність до 500 л/хв.
Лопастні (пластинчасті) насоси використовують для подачі робочої рідини в гідросистему металорізальних верстатів. За конструкцією бувають одинарними (11 типорозмірів) та здвоєними (63 типорозміри). Розвивають тиск до 7МПа (70 кг/см2) і продуктивність 5…200 л/хв.
Радіальні роторні насоси використовують для подачі робочої рідини в гідросистеми ковальсько-пресового устаткування та бу-
288
дівельної техніки. Вони бувають регульованими за продуктивністю (тип НП), з електрогідравлічним дистанційним управлінням (тип НПМ), з гідравлічним управлінням (тип НПС), з ручним механічним управлінням (тип НПР) та регульовані за тиском (тип НПД). Розвивають тиск до 20 МПа (200 кг/см2) і продуктивність
0,25…6,6 л/с.
Радіально-плунжерні насоси випускають та тиск до 25МПа (250 кг/см2) і продуктивність до 1000 л/хв..
Маркування насосів об’ємної дії літерно-цифрове умовне (шестеренчасті: Г11-2, НШ; лопастні: Г12-1, 5Г12-2, 50Г12-1 тощо). Поршневі насоси мають літерно-цифрове трьохелементне маркування - літерами позначають конструкцію насоса або його призначення.
До насосів динамічної дії відносять центробіжні, осьові та шнекові.
Центробіжні класифікують за такими ознаками:
9за числом робочих коліс: однота багатоколісні;
9за конструкцією колеса: закритого або відкритого типів;
9за напором: низьконапірні (до 20 м), середньонапірні (20…60 м), високонапірні (більше 60м);
9за розташуванням вала: горизонтальні, вертикальні;
9за способом відводу рідини: спіральні, кільцеві;
9за родом рідини, що перекачується: водні, кислотні, каналізаційні, землесосні.
Осьові насоси відзначаються дуже високою продуктивністю, але малим напором. Для збільшення напору їх виконують двохабо трьохступінчастими.
Шнекові насоси (насоси тертя) найчастіше використовують для перекачування в’язких рідин з малим напором.
Для більшості насосів прийняте літерно-цифрове маркування:
— літери позначають конструкцію насоса або його призначення (КМ — консольний моноблочний центробіжний, В — вертикальний нерегулюємий, ВР — вертикальний регулюємий, ОРГ — осьовий регулюємий горизонтальний, БМ — для паперової маси, Ф — фекальний, НП — плунжерний, Х — для хімічної рідини центробіжний тощо);
— перша група цифр — номінальна подача;
— друга група цифр — номінальний напір.
Вакуумні насоси призначені для відкачування газів з закритих об’ємів. Будь-яка вакуумна установка складається з двох насосів: форвакуумного (попереднього вакууму) та високого вакууму (до
289
10-6Па). Найбільш поширені форвакуумні механічні ротаційні насоси типів ВН-494, ВН-461, ВН-1, ВН-6 тощо. Високовакуумні насоси бувають механічної дії, дифузійними та електророзрядними.
9.1.17. Компресори
Компресори — машини для стискування повітря або різних газів. Їх класифікують за такими ознаками:
За продуктивністю:
—малої продуктивності (до 3 м3/хв)
—середньої продуктивності (10…100 м3/хв)
—великої продуктивності (більше 100 м3/хв) За кінцевим тиском:
—низького тиску (до 2,5 МПа)
—середнього тиску (2,5…10,0 МПа)
—високого тиску (10…35 МПа)
—надвисокого тиску (до 320 МПа) За способом дії:
—простого типу (газ стискують з однієї сторони — поршня
—безкрейцкопфна конструкція)
—подвійної дії (газ стискують обидві сторони поршня — крейцкопфна конструкція)
За конструктивними особливостями:
—за розташування осей робочих циліндрів (вертикальні, горизонтальні, під кутом);
—за числом рядів циліндрів (однорядні, двохрядні);
—за розташуванням циліндрів (послідовно, паралельно);
—за способом встановлення (пересувні, переносні, стаціонарні).
За способом стикування:
—одноступінчаті
—двохступінчаті
—багатоступінчаті
За робочим середовищем: повітряні, азотні, вуглекислотні, кисневі, аміачні, пропанові тощо.
Маркування компресорів переважно умовне. Робочу характеристику вказують дробом, де чисельник — продуктивність, знаменник — тиск. Робоче середовище позначають літерами: В — повітря, Г — газ. Цифри перед літерами (10, 20, 30 тощо) вказують на порядок модернізації. Після першої цифри ставлять або
290
цифру «0» — потребує змащування, або літеру «с» — змащування не потребує. Наприклад:
305ГП-20/8, 2П, 3П, 5П, 202ВП, КС, АУ, ФУ тощо.
потребує |
|
аміачний |
фреоновий |
|
з прямокутнім |
|
|
змащування |
|
|
|
|
розташуванням осей |
|
|
|
|
|
9.1.18. Вентилятори
Вентилятор — механізм, призначений для переміщення повітря або газів в обмеженому просторі. Найбільш поширені приточні та витяжні системи вентиляції. Їх класифікують за такими ознаками:
— за функціями, що виконуються:
9 загального призначення (для повітря з температурою до
+800С);
9термостійкі (для повітря з температурою, вищою за +800С);
9антикорозійні (для активних газів);
9вибухобезпечні
— за конструктивними особливостями (рис. 11.1):
9радіальні (центробіжні)
9осьові
9підвісні
Рис.11.1. Вентилятори
а — радіальні (центробіжні), б — осьові
Радіальні вентилятори випускають: низького тиску — до 1000Па (0,01кг/см2), середнього — до 3000Па (0,03кг/см2) та ви-
сокого — до 12000 Па (0,12кг/см2).
Осьові вентилятори широко використовують в опалювальних агрегатах та в якості побутових (настільних).
291