перша цифри (цифри) — кількість батарей в акумуляторі, літери — матеріал електрохімічної системи та її конструкція, цифри після літер — ємність.

Наприклад:

На хімічні джерела струму наносять маркування у якому вказують товарний знак виробника, найменування та тип, рік і місяць випуску, позначення полярності та стандарт. На сухих гальванічних елементах додатково вказують напругу (В), тривалість роботи, термін зберігання, ємність тощо. Транспортують у критих вагонах, контейнерах або автотранспортом, виключаючи можливість їх переміщення.

Зберігають, захищаючи від прямих сонячних променів, на стелажах у сухих опалюваних приміщеннях:

9 акумулятори, батареї: температура 8—15°С при відносній вологості до 60 %;

9 елементи, сухі гальванічні батареї: температура —

10…+25°С при відносній вологості 70 %. Встановлювати акумулятори і батареї один на одного не допускається. Зберігати кислотні та лужні акумулятори в одному приміщенні не допускається. Акумулятори треба підтримувати у чистоті, систематично очищувати від пилу, виступаючого електроліту і солей.

9.1.13. Трансформатори

Являють собою статичні електромагнітні апарати для перетворення первинної системи змінного струму у вторинну з іншими характеристиками (без зміни частоти). В залежності від схеми трансформатори бувають однообмоточними (автотрансформатори), двохобмоточними і багатообмоточними. Їх класифікують за такими ознаками:

9 за призначенням: трансформатори напруги, високовольтні випробувальні, з регулюванням напруги під навантаженням, трансформатори напруги, трансформатори спеціального призначення;

9 за схемним призначенням: силові, силові спеціальні (для електропечей, електрозварювальні, стабілізуючі тощо), вимірювальні, імпульсні тощо;

277

9числу фаз: однофазні, трьохфазні;

9найвищої напруги однієї з обмоток: низьковольтні, висо-

ковольтні (більше 1000 В);

9типу конструкції сердечників: броньові, стержневі, стріч-

кові, тороїдальні;

9способу охолодження: природне повітряне, примусове, рідинне, парорідинне;

9режиму роботи: тривалий, короткий, короткостроковий. Літерами позначають:

9тип: А — автотрансформатор (трансформатор не має позначення);

9число фаз: О — однофазний, Т — трьохфазний;

9вид охолодження: М — природне масляне, Д — масляне з обдувкою та природною циркуляцією масла, ДЦ — масляне з обдувкою та примусовою циркуляцією масла, МВ — масляноводяне з примусовою циркуляцією масла, С — природне повітряне, Сз — природне повітряне при закритому виконанні, Н природне охолодження негорючим рідким діелектриком;

9число обмоток: Т — трьохобмоточний (двохобмоточний не має позначення);

9інші властивості: Н — регулювання напруги під навантаженням на одній з обмоток, Р — розщеплення обмоток низької напруги;

9особливості виконання: Г — грозозахищене, 3 — захище-

не, У — удосконалене, Ж — для електрифікації залізниці, С — для власних потреб електростанцій.

Цифрами після літер позначають: потужність трансформатора, кВ·А (чисельник); номінальну напругу обмотки високої напруги, кВ (знаменник).

Наприклад:

Т Р Д Ц Н — 6300/220

Малогабаритні трансформатори використовують для живлення радіоапаратури широкого і спеціального призначення. Їх маркують: Т — трансформатор живлення радіоапаратури широкого призначення з напругою 0,85...220 В, струмом 0,035...2,12 А, потужністю

278

1...210 В·А; ТПП — трансформатор живлення радіоапаратури на напівпровідникових приладах, що працюють від мережі змінного струму 115...220 В з частотою до 400 Гц; ТТ — трансформатор живлення з напругою 0,15...200 В, струмом 0,05...5,45А, потужністю 12...2000 В·А; ТР — трансформатор живлення радіоапаратури різногопризначення широкогодіапазону параметрів.

На табличці трансформатора маркують його номінальні дані: потужність, напругу кожної обмотки, робочу силу струму, частоту, число фаз, режим роботи, спосіб охолодження, товарний знак виробника, дату виготовлення, масу і спосіб підключення.

Зберігають трансформатори у відповідності до нормативної документації виробника. При зберіганні контролюють рівень масла та періодично (раз на три місяці) перевіряють його якість. В залежності від розмірів їх зберігають у приміщеннях або під навісом.

9.1.14. Електричні машини

Електрифікація — основа будівництва економіки і грає ведучу роль у розвитку всіх галузей народного господарства та у здійснені сучасного технічного прогресу. Широкому використанню електричних машин сприяє їх високий ККД, зручність обслуговування і простота управління.

Дія електричної машини основана на використанні явища електромагнітної індукції та перетворення механічної енергії в електричну (генератори), електричної енергії в механічну (електродвигуни) або електричної з одними параметрами (напруга, частота тощо) в електроенергію з іншими параметрами. Дія будьякої електромашини може бути оберненою, але їх випускають для певних умов і режимів роботи.

Для виготовлення статорів (нерухома частина) і роторов (обертається) використовують магнітні матеріали, що характеризуються магнітною індукцією, напруженістю магнітного поля та магнітною проникливістю. За значенням коерцитивної сили, що характеризується напруженістю магнітного поля при нульовому значені магнітної індукції, магнітні матеріали бувають магнітом’якими і магнітотвердими.

Магнітом’які поділяються на:

9 низькочастотні: технічно чисте залізо, низьковуглецева електротехнічна сталь, електротехнічна сталь, залізонікелеві сплави (пермалой), залізокобальтові сплави (пермендюр, алсифер) тощо;

279

9 високочастотні: магнітодіелектрика, ферити, магнітострикційні тощо.

Магнітотверді матеріали за областю застосування поділяють на групи:

9для постійних магнітів;

9для гістерезисних електродвигунів;

9для магнітного запису.

Електричні машини класифікують за такими ознаками:

9 за призначенням: електричні генератори, електричні двигуни, електромашинні перетворювачі, електромеханічні перетворювачі сигналів;

9 за характером виконуємих функцій: виконавчі електро-

двигуни, тахогенератори, поворотні трансформатори, сельсіни (електромашини синхронного зв’язку), лінійні двигуни, мікродвигуни загального застосування тощо;

9 за видом струму (виробляємого або споживаємого): ма-

шини постійного струму (колекторні, вентильні), машини змінного струму (синхронні, асинхронні);

9за потужністю: мікромашини (до 500 Вт), малої потужності (0,5... 10 кВт), середньої потужності (10...200 кВт), великої потужності (більше 200 кВт);

9за режимом роботи: тривалий, короткочасний, повторнокороткочасний;

9за формою виконання та способу встановлення: Е — без підшипників і вала, Щ — з щитовими підшипниками, ЩС — з щитовими і стояковими підшипниками, С — з стояковими підшипниками, Ф — з фланцевим кріпленням, В — з вертикальним валом, А — спарені машини, О — обдуваємі, П — з підвищеним пусковим моментом, С — з підвищеним прослизанням, К — з фазним ротором, Т — для текстильної промисловості, Л — полегшені;

9за конструкцією: з фазовим ротором, з короткозамкненим ротором;

9за способом збудження магнітного поля: незалежне, са-

мозбудження (паралельне, послідовне, змішане);

9за частотою обертання вала: тихохідні (до 300 об/хв.), се-

редньої швидкості (300...1500 об/хв.), швидкохідні (1500...

6000 об/хв.), надшвидкий (більше 6000 об/хв.);

9 за ступенем захисту від дії зовнішнього середовища: від-

криті, захищені (Н), бризкозахищені, водозахищені, закриті (А), вибухобезпечні, герметичні.

280

Електричні машини змінного струму

Вони поділяються на асинхронні (кутова швидкість обертання ротора не співпадає з кутовою швидкістю обертання магнітного поля статора. Відносну різницю цих частот називають прослизанням і вона залежить від навантаження) та синхронні (кутова швидкість обертання ротора не залежить від навантаження.

Асинхронні двигуни випускають як старих серій (А; А2) так і основної серії 4А (з 1978 року) та нової А1 (АИ) (порівняно з серією 4А має поліпшені масогабаритні показники). Вони мають стандартну шкалу потужності: 0,06; 0,09; 0,12; 0,18; 0,25; 0,37; 0,55; 0,75; 1,1; 1,5; 2,2; 3,0; 4,0; 5,5; 7,5; 11,0; 15,0; 18,5; 22; 30; 37; 45; 55; 75; 90; 110; 132; 160; 200; 250; 315; 400 кВт. Двигуни по-

тужністю до 0,37 кВт випускають на напругу 220...380 В, потуж-

ністю 0,55...110 кВт на напругу 220...380 та 380...660 В, потужністю 132...400 кВт — на напругу 380...660 В.

Асинхронні електродвигуни класифікують за такими ознаками:

9за виконанням;

9за ступенем захисту від зовнішнього середовища: закри-

тий (А), захищений (Н);

9за виконанням ротора: фазний (К), короткозамкнений (без позначення);

9за матеріалом станини і підшипникових щитів: алюміній

(А), алюміній або чавун (X), чавун або сталь (без позначення);

9висота вісі обертання: 50. 56, 63, 71, 80,90, 100, 112, 132, 160, 180, 200, 225, 250, 280, 315, 355 мм;

9установчий розмір довжини станини (довжини корпусу):

S — менша, М -середня, L — велика;

9довжина сердечника (магнітопровода): перша — А, дру-

га — В (відсутність літери у маркуванні означає, що при певному установчому розмірі (S, M, L) виконуються сердечники тільки однієї довжини);

9числом полюсів (визначає кутову швидкість обертання):

2 — 3000 об/хв.; 4 — 1500 об/хв.; 6 — 1000 об/хв.; 8 — 750 об/хв.; 10 — 600 об/хв.; 12 — 500 об/хв.;

9 кліматичним виконанням: помірний клімат — У, тропіч-

ний клімат — Т;

9 категорією розміщення: 1, 2, 3 тощо.

Номінальні технічні параметри асинхронних електродвигунів встановлені для тривалого режиму роботи при частоті 50 Гц,

281

розміщенні на висоті над рівнем моря до 1000 м та запиленості повітря: при захищеному виконанні — до 2 мг/м3, при закритому виконанні — до 10 мг/м3.

Крім основного виконання серія 4А має ряд модифікацій: з підвищеним пусковим моментом — 4АР; з підвищеним прослизанням — 4АС; багатошвидкісні з фазовим ротором — 4АК; з вбудованим електромагнітним гальмом; універсальні — УАД; з підвищеною надійністю — АПН; для апаратів магнітного запису — ДАМ тощо.

Основна цифрова частина маркування двигунів серії 4А характеризує габаритні типорозміри та число пар полюсів обмотки статора. Додаткове маркування вказує на висоту вісі обертання, установочний розмір, кліматичне виконання та категорію розміщення.

Наприклад:

Синхронні машини змінного струму являють собою двох обмоткові машини у яких одна обмотка живиться, від змінного струму з постійною частотою, а друга збуджується постійним струмом. За призначенням їх поділяють на: турбогенератори, гідрогенератори, дизельгенератори та синхронні електродвигуни. Найчастіше їх використовують у якості генераторів електричного струму. В якості двигуна — тільки в потужних установках (більше 75 кВт). Найбільш поширені такі серії:

9синхронні генератори: ЕСС, СГД, СГ2, СГД2, СГН;

9синхронні двигуни: СД, СДН, СДТ, СД2, СДН2.

Номінальні дані синхронних машин (вказуються на табличці): потужність (для генераторів — кВ·А, для двигунів — кВт);

коефіцієнт потужності (при перезбудженні); ККД — тільки для двигунів; схема з’єднання фаз обмоток статора; лінійна напруга — В; частота обертання, об/хв.; напруга (В) і сила струму (А) обмотки збудження; сила струму ротора, А.

Автоматичні пристрої, що потребують постійної швидкості обертання, використовують синхронні мікродвигуни з постійними магнітами, реактивні, індукторні, гістерезисні тощо.

До спеціальних синхронних машин відносять машини із збудженням від постійних магнітів, індукторні генератори тощо.

282

Тахогенератори — перетворюють механічну енергію обертання в електричний сигнал, величина напруги якого пропорційна частоті обертання.

Сельсини забезпечують синхронне обертання (поворот) двох або декількох вісей механічно не зв’язаних між собою.

Електричні машини постійного струму

Характерна особливість машин постійного струму колектор, з’єднаний з витками обмотки розміщеними у пазах ротора. Він здійснює процес перемикання електричних кіл. Дуже важлива класифікаційна ознака машин постійного струму — спосіб збудження головного магнітного поля.

Основна серія машин постійного струму загально промислового використання — серія П, 2П та нова 4П. Нова серія 4П має поліпшені масогабаритні показники. Крім цих серій випускають спеціалізовані: тягові, краново-металургійні, для допоміжних систем автомобілів, тракторів і літаків. В залежності від потужності вони поділяються на групи: І — 0,3...200 кВт, II — 200...

1400 кВт, III — більше за 1400 кВт.

Структура маркування машини постійного струму включає:

9позначення серії: П; 2П; 4П;

9виконання: з самовентиляцією — Н; з незалежною вентиляцією — Ф; з природною вентиляцією — Б; із зовнішнім обдувом — О;

9висоту вісі обертання (мм);

9умовну довжину: середня — М; велика — L;

9комплектацію тахогенератором: при встановленому тахо-

генераторі — Г; при його відсутності — без маркування;

9кліматичне виконання: помірний клімат — У; холодний — X;тропічний — Т тощо;

9категорію розміщення: 1, 2, 3 тощо.

Наприклад:

Мікродвигуни постійного струму випускають із збудженням від постійних магнітів (ДГ1М), із порожнистим ротором (ДПР),

283