Модель взуття — конкретний виріб, якому властиві індивідуальні ознаки конструкції, матеріалів та зовнішнього оформлення взуття. За ступенем складності моделі поділяються на категорії.

Методи кріплення взуття — спосіб прикріплення низу взуття до заготовки верху, що характеризуються наявністю деталей та їх розміщенням у шві.

Основними напрямками в розміщенні асортименту та поліпшення якості взуття являються:

•забеспечення випуску взуття у видовому асортименті який відповідає особливостям експлуатації взуття;

•використання нових високоякісних матеріалів з підвищеними гігієнічними та експлуатаційними властивостями;

•удосконалення технології, впровадження нових конструкцій взуття які забезпечують її зручність, необхідні гігієнічні властивості, високу зносостійкість, високі естетичні властивості тощо;

•впровадження нових моделей і фасоні, що відповідають медичним вимогам та запитам споживачів.

1.3.1. Шкіряне взуття

Шкіряне, комбіноване, текстильне і фетрове взуття та взуття з верхом з штучної шкіри об’єднують під загальною назвою «шкіряне взуття».

Таке взуття відзначається складністю та розмаїттям видів, фасонів та розмірів. Воно класифікується за такими основними ознаками:

•цільове та статево-вікове призначення;

•спосіб виробництва;

•види і конструкція верха;

•матеріал і колір верха:

•матеріал підошви;

•складність моделі;

•розмір (довжина і повнота):

•метод кріплення підошви;

•висота підбора;

Цільове призначення взуття характеризує умови і сезон його експлуатації. За умовами експлуатації взуття поділяється на по-

бутове (повсякденне і модельне), домашнє, дорожнє, взуття для людей похилого віку, спеціальне, виробниче (професіональне), спортивне, ортопедичне тощо.

60

Спеціальне — взуття для захисту ніг від певних видів небезпечних впливів для виготовлення якого використовують матеріали і деталі із захисними властивостями;

Виробниче (професіональне) — взуття для захисту ніг без використання матеріалів і деталей із захисними властивостями (рибацькі та болотні чоботи тощо);

Спортивне — взуття випускають в асортименті, що відповідає вимогам окремих видів спорту:

Ортопедичне — взуття, яке враховує патологічні зміни окремих ділянок ноги;

Профілактичне — взуття, яке попереджає розвиток патологічних відхилень або змін.

За сезоном експлуатації взуття буває зимовим, осіннім — весняним, літнім та цілорічним.

За статевовіковим призначенням взуття, поділяють на групи: чоловіче, жіноче, хлопчаче, дівоче, для школярів і школярок, дошкільне, малодитяче, для ясельного віку та пінетки.

За способом виробництва взуття поділяють на взуття механічного та ручного виробництва.

Натуральна шкіра для верха взуття характеризується м’якістю та невеликою товщиною і класифікується за певними ознаками

(рис. 1.12).

Рис. 1.12. Класифікація шкіри для верха взуття

Для виготовлення взуття використовують:

•шевро — тонка високоякісна шкіра із шкур кіз хромового метода дублення для верху модельного взуття;

•шеврет — м’яка еластична шкіра із шкур овець для верху кімнатного і легкого літнього взуття;

•замша — дуже м’яка шкіра із шкур оленів та кіз жирового метода дублення для витонченого взуття, галантерейних виробів

ідеталей музичних інструментів;

•хромова шкіра зі свинячих шкур — груба, жорстка і вико-

ристовується для одягу та деталей взуття.

61

За матеріалом і кольором верху побутове взуття поділяється на: Юхтеве взуття. Призначене для експлуатації у важких умовах. Форма взуття та декоративні елементи верха мають другорядне значення. Таке взуття виробляють чоловічим, жіночим, хло-

пчаковим, шкільним і дитячим.

Хромове взуття. Призначене для всіх статево-вікових груп (табл. 1.8). Найважливіша ознака — вид хромової шкіри та її колір.

Взуття комбіноване має вужчий асортимент ніж хромове взуття. Комбіноване взуття випускають чоловіче, жіноче, дівоче, хлопчаче та шкільне. Текстильне взуття випускають для всіх ста- тево-вікових груп. Взуття з верхом з штучної шкіри випускають

62

чоловіче, жіноче, дівоче, хлопчаче та шкільне у вигляді відкритих літніх туфель.

а б

Рантовий метод кріплення

а– з відкритою порізкою підошви; б – з закритою порізкою підошви.

1– заготовка; 2 – устілка; 3 – простилка; 4 – губа рантової устілки; 5 – рант; 6

–підошва; 7 ниткові шви.

Рис. 1.13. Способи кріплення підошв

63

Фетрове взуття випускають для всіх статево-вікових груп широким асортиментом.

За матеріалом і методом кріплення підошв шкіряне взуття буває: з шкіряною, гумовою пористою, гумово непористою, повстяною та полімерною підошвою. За методом кріплення підошв шкіряне взуття буває:

—для шкіряних підошв — рантове, рантовопрошивне, клеєве, дерев’яношпилечне, гвинтове, прошивне;

—для гумових підошв — цвяхове, гвинтове, клейове, рантове, рантопрошивне, сандальне, нитково-клейове.

Найбільше цінується рантовий метод кріплення (рис. 1.13). За складністю моделі поділяють на хромові черевики і напів-

черевики, хромові туфлі, кімнатні та дорожні туфлі, чув’яки. Ознаки, що визначають поділ шкіряного взуття по складності моделі верха регламентуються відповідними нормативними документами. В загальних рисах виділяють такі способи ускладнення моделей верха взуття (рис. 1.14).

Рис. 1.14. Способи оздоблення взуття

1 — бейками, 2 — кантиками, 3 — перфорацією, 4 — м’яким бантом, 5 — продіванням шкіряної стрічки, 6 — бизиком на союзці та декоративним швом на союзці та берцях

64