- •ПЕРЕДМОВА
- •1.1. Загальні відомості про електронні комплектні вироби
- •1.2. Резистори
- •1.2.1. Класифікація та позначення резисторів
- •1.2.2. Основні електричні параметри резисторів
- •1.2.3. Окремі види резисторів
- •1.2.4. Система умовних позначень резисторів
- •1.3. Конденсатори
- •1.3.1. Поняття та класифікація конденсаторів
- •1.3.2. Параметри конденсаторів
- •1.3.3. Способи виготовлення конденсаторів постійної ємності
- •1.3.4. Підстроювальні конденсатори і конденсатори змінної ємності
- •1.3.5. Система умовних позначень конденсаторів
- •1.5. Іонні прилади
- •1.6. Напівпровідникові прилади
- •1.6.1. Загальна характеристика напівпровідникових приладів
- •1.6.2. Напівпровідникові діоди
- •1.6.3. Транзистори
- •1.6.4. Тиристори
- •1.7. Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1. Загальні відомості про інтегральні мікросхеми
- •1.7.2. Класифікація ІС
- •1.7.3. Основні параметри та позначення інтегральних мікросхем
- •1.8. Мікропроцесори
- •1.8.1 Загальна характеристика пристроїв
- •1.8.3. Основні технічні характеристики мікропроцесорів
- •2.1. Загальні відомості про електричні машини
- •2.1.1. Поняття про електричні машини
- •2.1.2. Класифікація електричних машин
- •2.1.3. Електродвигуни постійного струму
- •2.1.4. Електричні мікромашини постійного струму
- •2.1.5. Номінальні дані та позначення електричних машин постійного струму
- •2.2. Електричні машини змінного струму
- •2.2.1. Генератори змінного струму
- •2.2.2. Електричні двигуни змінного струму
- •2.3. Маркірування, упакування, транспортування та зберігання електродвигунів та генераторів
- •2.4. Трансформатори
- •3.1. Загальні відомості про енергетичне обладнання
- •3.2. Насоси
- •3.2.1. Загальні відомості про насоси
- •3.2.2. Насоси динамічної дії
- •3.2.3. Насоси об’ємної дії
- •3.2.4. Вакуумні насоси
- •3.2.5. Позначення насосів
- •3.3. Компресори
- •3.5. Вентилятори
- •3.5.1. Загальна характеристика та класифікація
- •3.5.2. Характеристика окремих видів вентиляторів
- •3.6. Калорифери
- •3.7. Умови зберігання і транспортування вентиляційного обладнання
- •3.8. Двигуни внутрішнього згоряння
- •3.8.2. Конструкція та основні показники роботи двигунів внутрішнього згоряння
- •3.8.3. Умови зберігання і транспортування двигунів внутрішнього згоряння
- •3.9. Освітлювальна апаратура: джерела світла, світильники, прожектори
- •3.9.1. Загальна характеристика освітлювальних пристроїв
- •3.9.2. Правила постачання, приймання і зберігання ламп
- •3.10. Автономні хімічні джерела струму
- •3.10.1. Упакування і зберігання автономних хімічних джерел струму
- •3.11. Кабельна продукція
- •3.11.1. Загальна характеристика кабельної продукції
- •3.11.2. Характеристика окремих видів кабельної продукції
- •3.11.3. Кабелі
- •3.11.4. Транспортування кабельної продукції
- •4.1. Фізичні основи одержання зварних з’єднань
- •4.2. Класифікація методів зварювання
- •4.3. Види зварювання тиском
- •4.3.1. Контактне електричне зварювання
- •4.3.2. Ультразвукове зварювання
- •4.3.3. Інші види зварювання під тиском
- •4.4. Види зварювання плавленням
- •4.4.1. Дугове зварювання
- •4.4.2. Електрошлакове зварювання
- •4.4.3. Електронно-променеве зварювання
- •4.5. Хімічне зварювання і різання
- •4.6. Пайка металів і сплавів
- •4.7. Обладнання для живлення зварювальної дуги
- •4.8. Комплектні вироби
- •5.1. Загальні відомості про обробне обладнання
- •5.2. Металообробне обладнання
- •5.2.1. Загальна характеристика металообробного обладнання
- •5.2.2. Класифікація і позначення металорізальних верстатів
- •5.2.3. Техніко-економічні показники металорізальних верстатів та основні елементи процесу різання
- •5.2.4. Конструкція металорізальних верстатів
- •5.2.5. Характеристика окремих видів металорізальних верстатів
- •5.2.6. Обладнання для обробки металів тиском
- •5.2.7. Агрегатні верстати та верстати з ЧПУ
- •5.2.8. Промислові роботи
- •5.3. Обладнання для електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •5.4. Деревообробні верстати
- •5.5. Умови постачання, транспортування і зберігання верстатного обладнання
- •6.1. Загальна характеристика інструменту
- •6.2. Характеристика окремих видів інструменту
- •6.2.1. Металорізальний інструмент
- •6.2.2. Зуборізний інструмент
- •6.2.3. Різьбонарізний інструмент
- •6.2.4. Різьбонакатний інструмент
- •6.2.5. Ковальський інструмент
- •6.2.6. Слюсарний інструмент
- •6.2.7. Електроінструмент
- •6.2.8. Деревообробний інструмент
- •6.3. Абразивні матеріали й інструменти
- •6.4. Вимірювальний інструмент
- •6.4.2. Безшкальний вимірювальний інструмент
- •6.6. Підшипники
- •6.6.1. Підшипники ковзання
- •6.6.2. Підшипники кочення
- •6.6.3. Класификація підшипників кочення
- •7.1. Основні поняття та визначення автоматики
- •7.2. Електричні апарати
- •7.3. Постачання, упакування і зберігання пускової і регулюючої електроапаратури
- •7.4. Вимірювальні прилади
- •7.4.1. Загальні відомості про вимірювання
- •7.4.2. Види та основні характеристики засобів вимірювань
- •7.4.3. Методи вимірювань
- •7.4.4. Прилади для вимірювання температури
- •7.4.5. Прилади для вимірювання тиску
- •7.4.6. Прилади для вимірювання витрат і кількості речовини
- •7.4.7. Електровимірювальні прилади
- •7.5. Умови постачання, зберігання та транспортування вимірювальних приладів
- •ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«Товарознавство»
теріалу: германій або його сполуки – 1; кремній або його спо луки – 2; сполуки галія – 3.
Другий елемент – підклас напівпровідникового приладу (літера П).
Третій елемент – призначення приладу (див. табл. 1.15).
Четвертий та п’ятий елементи – порядковий номер роз робки і технологічного типу приладу (від 01 до 99).
Шостий елемент – розподіл технологічного типу на пара метричні групи (літери російського алфавіту від А до Я).
Набори дискретних напівпровідникових приладів познача ються відповідно до їхнього різновиду і перед останнім елемен том добавляється літера С.
Наприклад: польовий транзистор, призначений для при строїв широкого застосування, кремнієвий, малої потужності, високочастотний, номер розробки 03, група А – 2ПЗОЗА,
1.6.4. Тиристори
Тиристор – напівпровідниковий прилад, який має чотирь охшарову р—п—р—структуру з трьома послідовними р—п пе реходами, що характеризується двома стійкими станами.
Еміттерні електроди є силовими і називаються катодом і анодом. Перехід П1 є еміттерним або катодним, перехід П2 — колекторним, а перехід П3 — еміттерним або анодним. Тирис тор, що має виводи тільки від крайніх шарів, називається діод ним тиристором або динистором; при додатковому виводі від одного із середніх шарів він називається тріодним тиристором або тринистором.
Тріодні замикаємі тиристори на відміну від звичайних тріодних тиристорів здатні переключатися з відімкнутого ста ну в замкнений при подачі сигналу негативної полярності на керуючий електрод. Структура тиристора, що замикається, ана логічна структурі звичайного тріодного тиристора.
Симетричні тиристори (семистори) мають п’ятишарову структуру і мають негативний опір на прямій і зворотній гілках вольт амперної характеристики.
38
Розділ 1. Едектронні комплексні вироби
Позначення типів тиристорів складається із шести еле ментів.
Перший елемент позначає матеріал, із якого виготовлений прилад: германій або його сполуки – Г; кремній або його спо луки – К; сполуки галія – А.
Другий елемент позначає підклас приладу: для тиристорів діодних – Н; для тиристорів тріодних – У.
Третий елемент – призначення приладу (табл.1.17).
Четвертий і п’ятий елементи – порядковий номер розроб ки технологічного типу приладу (від 01 до 99).
Шостий елемент – розподіл технологічного типу на пара метричні групи (літери українського алфавіту від А до Я).
Наприклад: тиристор тріодний, призначений для пристроїв широкого застосування, кремнієвий, середньої потужності, но мер розробки 15, група Б – КУ215Б.
Таблиця 1.17.
Третій елемент позначення типу тиристорів
|
|
|
|
- |
|
|
|
; |
& |
|
|
|
|
|
|
: |
|
1 |
|
' ( & . . ! " 0,3 O) |
|
|||
' ( & . . ! " 0,3, |
2 |
|
||
! " 10 O) |
|
|||
% |
: |
|
|
|
' |
|
1 |
|
|
|
' |
|
2 |
|
% |
K; : |
3 |
|
|
' |
|
|
||
|
' |
|
4 |
|
% |
; |
: |
5 |
|
' |
|
|
||
|
' |
|
6 |
|
39