- •ПЕРЕДМОВА
- •1.1. Загальні відомості про електронні комплектні вироби
- •1.2. Резистори
- •1.2.1. Класифікація та позначення резисторів
- •1.2.2. Основні електричні параметри резисторів
- •1.2.3. Окремі види резисторів
- •1.2.4. Система умовних позначень резисторів
- •1.3. Конденсатори
- •1.3.1. Поняття та класифікація конденсаторів
- •1.3.2. Параметри конденсаторів
- •1.3.3. Способи виготовлення конденсаторів постійної ємності
- •1.3.4. Підстроювальні конденсатори і конденсатори змінної ємності
- •1.3.5. Система умовних позначень конденсаторів
- •1.5. Іонні прилади
- •1.6. Напівпровідникові прилади
- •1.6.1. Загальна характеристика напівпровідникових приладів
- •1.6.2. Напівпровідникові діоди
- •1.6.3. Транзистори
- •1.6.4. Тиристори
- •1.7. Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1. Загальні відомості про інтегральні мікросхеми
- •1.7.2. Класифікація ІС
- •1.7.3. Основні параметри та позначення інтегральних мікросхем
- •1.8. Мікропроцесори
- •1.8.1 Загальна характеристика пристроїв
- •1.8.3. Основні технічні характеристики мікропроцесорів
- •2.1. Загальні відомості про електричні машини
- •2.1.1. Поняття про електричні машини
- •2.1.2. Класифікація електричних машин
- •2.1.3. Електродвигуни постійного струму
- •2.1.4. Електричні мікромашини постійного струму
- •2.1.5. Номінальні дані та позначення електричних машин постійного струму
- •2.2. Електричні машини змінного струму
- •2.2.1. Генератори змінного струму
- •2.2.2. Електричні двигуни змінного струму
- •2.3. Маркірування, упакування, транспортування та зберігання електродвигунів та генераторів
- •2.4. Трансформатори
- •3.1. Загальні відомості про енергетичне обладнання
- •3.2. Насоси
- •3.2.1. Загальні відомості про насоси
- •3.2.2. Насоси динамічної дії
- •3.2.3. Насоси об’ємної дії
- •3.2.4. Вакуумні насоси
- •3.2.5. Позначення насосів
- •3.3. Компресори
- •3.5. Вентилятори
- •3.5.1. Загальна характеристика та класифікація
- •3.5.2. Характеристика окремих видів вентиляторів
- •3.6. Калорифери
- •3.7. Умови зберігання і транспортування вентиляційного обладнання
- •3.8. Двигуни внутрішнього згоряння
- •3.8.2. Конструкція та основні показники роботи двигунів внутрішнього згоряння
- •3.8.3. Умови зберігання і транспортування двигунів внутрішнього згоряння
- •3.9. Освітлювальна апаратура: джерела світла, світильники, прожектори
- •3.9.1. Загальна характеристика освітлювальних пристроїв
- •3.9.2. Правила постачання, приймання і зберігання ламп
- •3.10. Автономні хімічні джерела струму
- •3.10.1. Упакування і зберігання автономних хімічних джерел струму
- •3.11. Кабельна продукція
- •3.11.1. Загальна характеристика кабельної продукції
- •3.11.2. Характеристика окремих видів кабельної продукції
- •3.11.3. Кабелі
- •3.11.4. Транспортування кабельної продукції
- •4.1. Фізичні основи одержання зварних з’єднань
- •4.2. Класифікація методів зварювання
- •4.3. Види зварювання тиском
- •4.3.1. Контактне електричне зварювання
- •4.3.2. Ультразвукове зварювання
- •4.3.3. Інші види зварювання під тиском
- •4.4. Види зварювання плавленням
- •4.4.1. Дугове зварювання
- •4.4.2. Електрошлакове зварювання
- •4.4.3. Електронно-променеве зварювання
- •4.5. Хімічне зварювання і різання
- •4.6. Пайка металів і сплавів
- •4.7. Обладнання для живлення зварювальної дуги
- •4.8. Комплектні вироби
- •5.1. Загальні відомості про обробне обладнання
- •5.2. Металообробне обладнання
- •5.2.1. Загальна характеристика металообробного обладнання
- •5.2.2. Класифікація і позначення металорізальних верстатів
- •5.2.3. Техніко-економічні показники металорізальних верстатів та основні елементи процесу різання
- •5.2.4. Конструкція металорізальних верстатів
- •5.2.5. Характеристика окремих видів металорізальних верстатів
- •5.2.6. Обладнання для обробки металів тиском
- •5.2.7. Агрегатні верстати та верстати з ЧПУ
- •5.2.8. Промислові роботи
- •5.3. Обладнання для електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •5.4. Деревообробні верстати
- •5.5. Умови постачання, транспортування і зберігання верстатного обладнання
- •6.1. Загальна характеристика інструменту
- •6.2. Характеристика окремих видів інструменту
- •6.2.1. Металорізальний інструмент
- •6.2.2. Зуборізний інструмент
- •6.2.3. Різьбонарізний інструмент
- •6.2.4. Різьбонакатний інструмент
- •6.2.5. Ковальський інструмент
- •6.2.6. Слюсарний інструмент
- •6.2.7. Електроінструмент
- •6.2.8. Деревообробний інструмент
- •6.3. Абразивні матеріали й інструменти
- •6.4. Вимірювальний інструмент
- •6.4.2. Безшкальний вимірювальний інструмент
- •6.6. Підшипники
- •6.6.1. Підшипники ковзання
- •6.6.2. Підшипники кочення
- •6.6.3. Класификація підшипників кочення
- •7.1. Основні поняття та визначення автоматики
- •7.2. Електричні апарати
- •7.3. Постачання, упакування і зберігання пускової і регулюючої електроапаратури
- •7.4. Вимірювальні прилади
- •7.4.1. Загальні відомості про вимірювання
- •7.4.2. Види та основні характеристики засобів вимірювань
- •7.4.3. Методи вимірювань
- •7.4.4. Прилади для вимірювання температури
- •7.4.5. Прилади для вимірювання тиску
- •7.4.6. Прилади для вимірювання витрат і кількості речовини
- •7.4.7. Електровимірювальні прилади
- •7.5. Умови постачання, зберігання та транспортування вимірювальних приладів
- •ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«Товарознавство»
вітря не нижче 5°С, відносною вологістю не більше 70% і за відсутності в повітрі кислотних, лужних і інших домішок.
Прийняті на склад вироби потрібно сформувати в пакети – на піддонах або в складській тарі. При цьому висота пакета повинна відповідати висоті полки стелажа.
Апарати можуть зберігатися в заводській упаковці не більше шести місяців, а без заводської упаковки – не більше двох місяців.
7.4.Вимірювальні прилади
7.4.1.Загальні відомості про вимірювання
Сучасна наука і техніка опираються на результати вимірів фізичних величин, що характеризують властивості об’єктів ма теріального світу.
Фізична величина – це властивість, спільна в якісному відношенні для багатьох фізичних об’єктів (фізичних систем, їх станів і процесів, що проходять у них) але в кількісному відно шенні індивідуальна для кожного об’єкта.
Вимірювання – це знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів.
Таким чином, результат вимірювання дає представлення
про значення фізичної величини, тобто |
містить кількісну (ви |
мірювальну) інформацію про стан об’єкта або процесу. |
|
Результат вимірювання виражається через основне рівнян |
|
ня вимірювань |
|
Х=Ах, |
(7.1) |
де Х – вимірювана фізична величина; А – числове значен ня вимірюваної величини; х – одиниця виміру даної фізичної величини.
Залежно від фізичної природи вимірюваних величин розрізня ють теплові, механічні, електричні, акустичні й інші вимірювання.
Електричними називають вимірювання електричних і маг нітних величин, у тому числі параметрів електричних ланцюгів, а також різних неелектричних величин, попередньо перетворе них в електричні величини.
252
Розділ 7. Засоби промислової автоматики
Електричні вимірювання дуже різноманітні. Це пояснюється безліччю вимірюваних величин, характером їх зміни в часі, різни ми способами одержання результату виміру й інших чинників.
Вимірювання за способом одержання результату діляться на прямі, непрямі, сукупні і спільні.
Прямими називають вимірювання, при яких шукане значен ня величини знаходять безпосередньо з дослідних даних відпо відно до (7.1).
До цього виду відносяться вимірювання різних фізичних величин за допомогою приладів, градуйованих в одиницях ви мірюваної величини, наприклад вимірювання сили електрично го струму амперметром, частоти змінного струму – частотоміром.
Прямі вимірювання відрізняються швидкістю і зручністю виконання, у зв’язку з чим знайшли найбільш широке застосу вання на практиці.
Непрямими називають вимірювання, при яких шукане зна чення величини знаходять на підставі відомої залежності між цим розміром і розмірами, що піддаються прямим вимірам.
Цей вид вимірювань вимагає додаткових розрахунків і ви користовується тільки в тому випадку, коли проведення пря мих вимірювань із необхідною точністю неможливо.
Сукупними називають проведені одночасно вимірювання декількох однойменних розмірів, при яких шукані значення розмірів знаходять рішенням системи рівнянь, одержуваних у результаті прямих вимірювань різних сполучень цих розмірів. На практиці сукупні вимірювання проводяться рідко.
Спільними називають здійснені одночасно вимірювання двох або декількох неодноімених величин для знаходження залежності між ними. Спільні вимірювання проводяться по рівняно рідко, переважно в лабораторній практиці.
Одиниця фізичної величини – це фізична величина, якій за визначенням задане числове значення, рівне одиниці.
Наприклад, одиниця кількості електрики кулон (Кл) являє собою добуток одиниці сили електричного струму ампера (А) на одиницю часу – секунду (с)
253
«Товарознавство»
Вибір незалежних одиниць грунтується на можливості їх речовинного відтворення природним шляхом із високим сту пенем точності.
Сукупність основних і похідних одиниць, що відносяться до деякої системи величин, називається системою одиниць фізичних величин. В даний час застосовується міжнародна система одиниць СІ (Система Інтернаціональна). Система одиниць СІ має сім ос новних і дві додаткові одиниці. У табл. 7.1. приведені основні, додаткові і деякі похідні одиниці, що знайшли найбільше застосу вання в практиці вимірювань. Допускається застосування позаси стемних одиниць – літр, тонна, година, калорія й ін.
З 1 січня 1982 р. діє ДСТУ 8.417 81 "ДСІ. Одиниці фізич них величин". Цей документ, спираючись на систему СІ, вста новлює одиниці фізичних величин з врахуванням уніфікації їх позначення і правил застосування в усьому світі.
Таблиця 7.1.
Основні та похідні одиниці системи СІ
A +
|
A & |
|
; |
& |
||
K |
& |
. |
' |
. |
||
|
||||||
' |
|
|
|
m |
||
|
$ |
|
$ |
kq |
||
: |
|
|
+ |
s |
||
+ ; $ |
|
|
A |
A |
||
% ; |
|
|
|
K |
||
+ |
|
|
|
|
|
|
J . |
|
|
|
rad |
||
% . |
|
|
|
sr |
||
; |
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
||
J |
. |
2 |
m2 |
|||
A!'H , |
! ; . |
|
3 |
m3 |
||
j |
|
|
/ |
m/s |
||
& |
|
/2 |
m/s2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
: ; $ |
$ |
|
F |
Hz |
||
: . |
|
|
-1 |
s-1 |
||
( , J ) |
" |
|
|
|
|
254
Розділ 7. Засоби промислової автоматики
Продовження таблиці 7.1
A +
|
|
|
|
A & |
; |
& |
||||
|
|
K |
& |
. |
' |
. |
||||
|
|
|
|
|||||||
: ! & |
|
|
-1 |
s-1 |
||||||
|
|
|
|
" |
|
|
|
|||
" |
|
|
|
|
/ |
rad/s |
||||
|
& |
|
|
|
/ |
rad/s2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
@ ; |
|
" |
-1 |
m-1 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
# H |
|
& |
|
|
c-1 |
s-1 |
||||
|
|
|
|
" |
|
|
|
|||
# H ! & |
" |
-1 |
m-1 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
; |
|
|
|
|||
F |
|
|
|
$ |
! ; . |
$/3 |
kq/m3 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. !'H |
|
! ; . |
|
3/$ |
m3/kq |
|||||
|
|
|
|
$ |
|
|
|
|
|
|
|
|
( |
; . |
$ - |
$- 2 |
kq-m2 |
||||
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
|
|
($. ) |
; |
4 |
m4 |
|||||||
J #$ ( ., |
|
|
|
|
|
|
|
|||
& |
., .) |
|
|
|
|
|
|
|
||
#$ |
|
3 |
m3 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
$ - |
$? / |
kq?m/s |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( |
$ - |
$? /2 |
kq?m/s2 |
||||||
) |
|
|
|
|
|
|
||||
+ , $ |
|
K |
|
|
H |
N |
Якщо одиниця в ціле число раз більше системної або несис темної одиниці, то вона називається кратною, а якщо менше – частковою.
Система СІ в порівнянні з іншими системами володіє низ кою переваг, із яких найбільш істотні: універсальність (охоплює всі області вимірювань), когерентність (усі похідні одиниці можуть бути отримані за допомогою рівнянь із числовими ко ефіцієнтами, рівними одиниці); можливість утворення кратних і часткових одиниць, висока точність відтворення одиниць і ін.
255