- •ПЕРЕДМОВА
- •1.1. Загальні відомості про електронні комплектні вироби
- •1.2. Резистори
- •1.2.1. Класифікація та позначення резисторів
- •1.2.2. Основні електричні параметри резисторів
- •1.2.3. Окремі види резисторів
- •1.2.4. Система умовних позначень резисторів
- •1.3. Конденсатори
- •1.3.1. Поняття та класифікація конденсаторів
- •1.3.2. Параметри конденсаторів
- •1.3.3. Способи виготовлення конденсаторів постійної ємності
- •1.3.4. Підстроювальні конденсатори і конденсатори змінної ємності
- •1.3.5. Система умовних позначень конденсаторів
- •1.5. Іонні прилади
- •1.6. Напівпровідникові прилади
- •1.6.1. Загальна характеристика напівпровідникових приладів
- •1.6.2. Напівпровідникові діоди
- •1.6.3. Транзистори
- •1.6.4. Тиристори
- •1.7. Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1. Загальні відомості про інтегральні мікросхеми
- •1.7.2. Класифікація ІС
- •1.7.3. Основні параметри та позначення інтегральних мікросхем
- •1.8. Мікропроцесори
- •1.8.1 Загальна характеристика пристроїв
- •1.8.3. Основні технічні характеристики мікропроцесорів
- •2.1. Загальні відомості про електричні машини
- •2.1.1. Поняття про електричні машини
- •2.1.2. Класифікація електричних машин
- •2.1.3. Електродвигуни постійного струму
- •2.1.4. Електричні мікромашини постійного струму
- •2.1.5. Номінальні дані та позначення електричних машин постійного струму
- •2.2. Електричні машини змінного струму
- •2.2.1. Генератори змінного струму
- •2.2.2. Електричні двигуни змінного струму
- •2.3. Маркірування, упакування, транспортування та зберігання електродвигунів та генераторів
- •2.4. Трансформатори
- •3.1. Загальні відомості про енергетичне обладнання
- •3.2. Насоси
- •3.2.1. Загальні відомості про насоси
- •3.2.2. Насоси динамічної дії
- •3.2.3. Насоси об’ємної дії
- •3.2.4. Вакуумні насоси
- •3.2.5. Позначення насосів
- •3.3. Компресори
- •3.5. Вентилятори
- •3.5.1. Загальна характеристика та класифікація
- •3.5.2. Характеристика окремих видів вентиляторів
- •3.6. Калорифери
- •3.7. Умови зберігання і транспортування вентиляційного обладнання
- •3.8. Двигуни внутрішнього згоряння
- •3.8.2. Конструкція та основні показники роботи двигунів внутрішнього згоряння
- •3.8.3. Умови зберігання і транспортування двигунів внутрішнього згоряння
- •3.9. Освітлювальна апаратура: джерела світла, світильники, прожектори
- •3.9.1. Загальна характеристика освітлювальних пристроїв
- •3.9.2. Правила постачання, приймання і зберігання ламп
- •3.10. Автономні хімічні джерела струму
- •3.10.1. Упакування і зберігання автономних хімічних джерел струму
- •3.11. Кабельна продукція
- •3.11.1. Загальна характеристика кабельної продукції
- •3.11.2. Характеристика окремих видів кабельної продукції
- •3.11.3. Кабелі
- •3.11.4. Транспортування кабельної продукції
- •4.1. Фізичні основи одержання зварних з’єднань
- •4.2. Класифікація методів зварювання
- •4.3. Види зварювання тиском
- •4.3.1. Контактне електричне зварювання
- •4.3.2. Ультразвукове зварювання
- •4.3.3. Інші види зварювання під тиском
- •4.4. Види зварювання плавленням
- •4.4.1. Дугове зварювання
- •4.4.2. Електрошлакове зварювання
- •4.4.3. Електронно-променеве зварювання
- •4.5. Хімічне зварювання і різання
- •4.6. Пайка металів і сплавів
- •4.7. Обладнання для живлення зварювальної дуги
- •4.8. Комплектні вироби
- •5.1. Загальні відомості про обробне обладнання
- •5.2. Металообробне обладнання
- •5.2.1. Загальна характеристика металообробного обладнання
- •5.2.2. Класифікація і позначення металорізальних верстатів
- •5.2.3. Техніко-економічні показники металорізальних верстатів та основні елементи процесу різання
- •5.2.4. Конструкція металорізальних верстатів
- •5.2.5. Характеристика окремих видів металорізальних верстатів
- •5.2.6. Обладнання для обробки металів тиском
- •5.2.7. Агрегатні верстати та верстати з ЧПУ
- •5.2.8. Промислові роботи
- •5.3. Обладнання для електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •5.4. Деревообробні верстати
- •5.5. Умови постачання, транспортування і зберігання верстатного обладнання
- •6.1. Загальна характеристика інструменту
- •6.2. Характеристика окремих видів інструменту
- •6.2.1. Металорізальний інструмент
- •6.2.2. Зуборізний інструмент
- •6.2.3. Різьбонарізний інструмент
- •6.2.4. Різьбонакатний інструмент
- •6.2.5. Ковальський інструмент
- •6.2.6. Слюсарний інструмент
- •6.2.7. Електроінструмент
- •6.2.8. Деревообробний інструмент
- •6.3. Абразивні матеріали й інструменти
- •6.4. Вимірювальний інструмент
- •6.4.2. Безшкальний вимірювальний інструмент
- •6.6. Підшипники
- •6.6.1. Підшипники ковзання
- •6.6.2. Підшипники кочення
- •6.6.3. Класификація підшипників кочення
- •7.1. Основні поняття та визначення автоматики
- •7.2. Електричні апарати
- •7.3. Постачання, упакування і зберігання пускової і регулюючої електроапаратури
- •7.4. Вимірювальні прилади
- •7.4.1. Загальні відомості про вимірювання
- •7.4.2. Види та основні характеристики засобів вимірювань
- •7.4.3. Методи вимірювань
- •7.4.4. Прилади для вимірювання температури
- •7.4.5. Прилади для вимірювання тиску
- •7.4.6. Прилади для вимірювання витрат і кількості речовини
- •7.4.7. Електровимірювальні прилади
- •7.5. Умови постачання, зберігання та транспортування вимірювальних приладів
- •ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«Товарознавство»
Лампи зберігають у складській i транспортній тарі у закри тих сухих вентильованих приміщеннях. Наявність в повітрі кислотних, лужних та інших домішок, які можуть призвести до втрати основних якостей лампи, не допускається.
3.10. Автономні хімічні джерела струму
Автономні хімічні джерела струму бувають двох типів – одноразового використання (гальванічні елементи) та багаток ратної дії (акумулятори).
Гальванічні елементи – джерела енергії, в яких хімічна енер гія перетворюється в електричну. Основними конструктивни ми елементами є ємність, яка містить рідину (електроліт) або пасту, i два електроди. В результаті хімічної реакції один з елек тродів отримує позитивні заряди, а другий негативні. При підключенні клем електродів до електричного кола вироблена
енергія віддається до цього кола. В якості джерел струму вико
ристовуються марганцево цин кові (МЦ), повітряно марганцево цинкові (ВМЦ), оксидно ртутні (РЦ), залізовугільні (ВЖД) галь ванічні елементи.
Недоліками МЦ і ВЦ сухих елементів і батарей є саморозряд ження їх у процесі зберігання, ве ликі межі зміни напруги при роз рядженні, низька питома енергія на одиницю маси й об’єму.
Оксиднортутні елементи (РЦ при однаковій початковій ЕРС порівнянно з елементами МЦ і ВМЦ мають утроє більшу пито му енергію на одиницю об’єму. Однак оксидно ртутні елементи значно дорожче елементів МЦ і ВМЦ. Через дефіцитність і ви соку вартість цинку бажано використовувати в якості негатив ного електрода якийсь інший метал, наприклад залізо.
120
Розділ 3. Енергетичне обладнання
Залізовугільні лужні елементи ВЖД застосовують для жив лення радіопристроїв у важкодоступних для обслуговування місцевостях. Питома енергія на одиницю об’єму і маси еле ментів ВЖД вище, а ЕРС нижче, чим в елементів ВМЦ. Еле менти ВЖД допускають тривале зберігання і нормально пра цюють при температурі вище 0°С.
Ємність гальванічних елементів і акумуляторів визначаєть ся як добуток струму навантаження на термін, А·г, протягом якого елемент віддає електричну енергію.
Умовні позначення гальванічних елементів і батарей: перші цифри вказують напругу; літери – призначення (А – анодна, Н – накальна, С – сіткова, Ф – ліхтарна, Р – радіозондова, С – слухо ва, Т – телефонна), електрохімічну пару (наприклад, МЦ – мар ганець і цинк і т.ін.), тип конструкції (Г – галетна, В – повітря ної деполяризації), умови роботи (У – універсальна, X – холодостійка, без позначення – літня), останні цифри вказують ємність, А•г, або число годин роботи, год. Наприклад, позначен ня 70 АМЦГ У 1,3 розшифровується так: напруга 70 В, анод на, марганцево цинкова, галетної конструкції, універсального застосування, ємність 1,3 А•г.
Багато батарей мають фірмове маркірування.
Акумулятор – прилад багатократної дії, що має здатність нако пичувати і зберігати протягом певного часу електричну енергію.
Акумулятори залежно від складу електроліту бувають кис@ лотними і лужними. Електродами в кислотному акумуляторі є пластини з чистого свинцю (Рb) і діоксида свинцю (РbО2). У якості електроліту застосовується сірчана кислота.
Найбільше застосування в стаціонарних електроживлячих установках, електрозв’язку знаходять кислотні акумулятори типів С і СК, що відносять до акумуляторів відкритого типу, акумулятори СЗ – закритого типу.
В умовному позначенні стаціонарних акумуляторів відкри того типу літера С позначає «стаціонарний», дві літери СК вка зують, що акумулятори придатні для коротких режимів розря ду великими струмами. Число, що стоїть після літер, вказує номер акумулятора, наприклад: С 148 або СК 148.
121
«Товарознавство»
Умовне позначення автомобільних акумуляторів: перші цифри – число акумуляторів у батареї; Т – тракторний, СТ – стартерний, число після перших літер – ємність, А•г, Е – ебоні товий моноблок, МС – сепаратор із армованої мінеральним во локном пластмаси, комбінований зі скловойлоком. Наприклад, шестибаночний стартерний кислотний акумулятор з електрода ми у вигляді пластин ємністю 55 А•г позначається як 6 СТ 55.
У лужних акумуляторах у якості електроліту застосовуєть ся луг – розчин їдкого калію (КОН) або їдкого натру (NaOH). Залежно від матеріалу електродів розрізняють кадмієво нікелеві (КН), (КН), срібно цинкові (СЦ) і нікель цинкові (НЦ) акуму лятори.
Назва лужних акумуляторів розшифровується наступним способом: перші цифри – число акумуляторів у батареї, літери – матеріали електрохімічної системи і конструкція, останні циф ри – ємність, А•г. Наприклад, двохбаночний кадмієво нікеле вий акумулятор безламельної конструкції ємністю 20 А•г по значається як 2КНБ 20.
Срібно цинкові акумулятори мають невеликі габарити, малу вагу, добре працюють у стартерному режимі і при зниженій температурі, використовуються в переносній і бортовій радіоа паратурі, геофізичній, геологічній і іншій портативній апаратурі.
3.10.1. Упакування і зберігання автономних хімічних джерел струму
Акумулятори, батареї й елементи необхідно зберігати в су хих опалюваних приміщеннях із температурою 8...15°С при відносній вологості 60%, елементи і гальванічні сухі батареї – при температурі 10°...+25°С при відносній вологості не більше 70%. Батареї й акумулятори необхідно захищати від прямого попадання сонячних променів.
Акумулятори, батареї й елементи зберігають, як правило, на стелажах, у спеціальній тарі. Акумулятори тримають у чистоті й очищають систематично від пилу і виступаючих солей.
122