- •ПЕРЕДМОВА
- •1.1. Загальні відомості про електронні комплектні вироби
- •1.2. Резистори
- •1.2.1. Класифікація та позначення резисторів
- •1.2.2. Основні електричні параметри резисторів
- •1.2.3. Окремі види резисторів
- •1.2.4. Система умовних позначень резисторів
- •1.3. Конденсатори
- •1.3.1. Поняття та класифікація конденсаторів
- •1.3.2. Параметри конденсаторів
- •1.3.3. Способи виготовлення конденсаторів постійної ємності
- •1.3.4. Підстроювальні конденсатори і конденсатори змінної ємності
- •1.3.5. Система умовних позначень конденсаторів
- •1.5. Іонні прилади
- •1.6. Напівпровідникові прилади
- •1.6.1. Загальна характеристика напівпровідникових приладів
- •1.6.2. Напівпровідникові діоди
- •1.6.3. Транзистори
- •1.6.4. Тиристори
- •1.7. Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1. Загальні відомості про інтегральні мікросхеми
- •1.7.2. Класифікація ІС
- •1.7.3. Основні параметри та позначення інтегральних мікросхем
- •1.8. Мікропроцесори
- •1.8.1 Загальна характеристика пристроїв
- •1.8.3. Основні технічні характеристики мікропроцесорів
- •2.1. Загальні відомості про електричні машини
- •2.1.1. Поняття про електричні машини
- •2.1.2. Класифікація електричних машин
- •2.1.3. Електродвигуни постійного струму
- •2.1.4. Електричні мікромашини постійного струму
- •2.1.5. Номінальні дані та позначення електричних машин постійного струму
- •2.2. Електричні машини змінного струму
- •2.2.1. Генератори змінного струму
- •2.2.2. Електричні двигуни змінного струму
- •2.3. Маркірування, упакування, транспортування та зберігання електродвигунів та генераторів
- •2.4. Трансформатори
- •3.1. Загальні відомості про енергетичне обладнання
- •3.2. Насоси
- •3.2.1. Загальні відомості про насоси
- •3.2.2. Насоси динамічної дії
- •3.2.3. Насоси об’ємної дії
- •3.2.4. Вакуумні насоси
- •3.2.5. Позначення насосів
- •3.3. Компресори
- •3.5. Вентилятори
- •3.5.1. Загальна характеристика та класифікація
- •3.5.2. Характеристика окремих видів вентиляторів
- •3.6. Калорифери
- •3.7. Умови зберігання і транспортування вентиляційного обладнання
- •3.8. Двигуни внутрішнього згоряння
- •3.8.2. Конструкція та основні показники роботи двигунів внутрішнього згоряння
- •3.8.3. Умови зберігання і транспортування двигунів внутрішнього згоряння
- •3.9. Освітлювальна апаратура: джерела світла, світильники, прожектори
- •3.9.1. Загальна характеристика освітлювальних пристроїв
- •3.9.2. Правила постачання, приймання і зберігання ламп
- •3.10. Автономні хімічні джерела струму
- •3.10.1. Упакування і зберігання автономних хімічних джерел струму
- •3.11. Кабельна продукція
- •3.11.1. Загальна характеристика кабельної продукції
- •3.11.2. Характеристика окремих видів кабельної продукції
- •3.11.3. Кабелі
- •3.11.4. Транспортування кабельної продукції
- •4.1. Фізичні основи одержання зварних з’єднань
- •4.2. Класифікація методів зварювання
- •4.3. Види зварювання тиском
- •4.3.1. Контактне електричне зварювання
- •4.3.2. Ультразвукове зварювання
- •4.3.3. Інші види зварювання під тиском
- •4.4. Види зварювання плавленням
- •4.4.1. Дугове зварювання
- •4.4.2. Електрошлакове зварювання
- •4.4.3. Електронно-променеве зварювання
- •4.5. Хімічне зварювання і різання
- •4.6. Пайка металів і сплавів
- •4.7. Обладнання для живлення зварювальної дуги
- •4.8. Комплектні вироби
- •5.1. Загальні відомості про обробне обладнання
- •5.2. Металообробне обладнання
- •5.2.1. Загальна характеристика металообробного обладнання
- •5.2.2. Класифікація і позначення металорізальних верстатів
- •5.2.3. Техніко-економічні показники металорізальних верстатів та основні елементи процесу різання
- •5.2.4. Конструкція металорізальних верстатів
- •5.2.5. Характеристика окремих видів металорізальних верстатів
- •5.2.6. Обладнання для обробки металів тиском
- •5.2.7. Агрегатні верстати та верстати з ЧПУ
- •5.2.8. Промислові роботи
- •5.3. Обладнання для електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •5.4. Деревообробні верстати
- •5.5. Умови постачання, транспортування і зберігання верстатного обладнання
- •6.1. Загальна характеристика інструменту
- •6.2. Характеристика окремих видів інструменту
- •6.2.1. Металорізальний інструмент
- •6.2.2. Зуборізний інструмент
- •6.2.3. Різьбонарізний інструмент
- •6.2.4. Різьбонакатний інструмент
- •6.2.5. Ковальський інструмент
- •6.2.6. Слюсарний інструмент
- •6.2.7. Електроінструмент
- •6.2.8. Деревообробний інструмент
- •6.3. Абразивні матеріали й інструменти
- •6.4. Вимірювальний інструмент
- •6.4.2. Безшкальний вимірювальний інструмент
- •6.6. Підшипники
- •6.6.1. Підшипники ковзання
- •6.6.2. Підшипники кочення
- •6.6.3. Класификація підшипників кочення
- •7.1. Основні поняття та визначення автоматики
- •7.2. Електричні апарати
- •7.3. Постачання, упакування і зберігання пускової і регулюючої електроапаратури
- •7.4. Вимірювальні прилади
- •7.4.1. Загальні відомості про вимірювання
- •7.4.2. Види та основні характеристики засобів вимірювань
- •7.4.3. Методи вимірювань
- •7.4.4. Прилади для вимірювання температури
- •7.4.5. Прилади для вимірювання тиску
- •7.4.6. Прилади для вимірювання витрат і кількості речовини
- •7.4.7. Електровимірювальні прилади
- •7.5. Умови постачання, зберігання та транспортування вимірювальних приладів
- •ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Розділ 3. Енергетичне обладнання
Основним недоліком насосів є можливість проникнення парів масла до відкачуваного об’єму, тому зазвичай встановлю ються пастки для уловлювання парів масла.
3.2.5.Позначення насосів
Вмаркіруванні більшості насосів об’ємної дії використову ють показники напору подачі. Після буквеного позначення, що показує конструкцію насоса або його призначення, ставлять цифри: перша — номінальна подача, друга номінальний напір. Наприклад, консольний насос із подачею 125 м3/год і напором 30 м – К 125/30. Фекальний горизонтальний насос із тими ж параметрами – ФГ 125/30. Поршневий насос – ЕНП 63/2,5 (електроприводний поршневий насос). Плунжерний насос – НП 50 30.
Приклади літерного позначення насосів: КМ – консольні моноблочні, відцентрові; В – вертикальні нерегульовані; ВР – вертикальні регульовані; ОРГ – осьові, регульовані горизон тальні; БМ – для паперової маси; X – для перекачування хімічної рідини, відцентрові; ВН – вакуумні насоси і т. ін.
3.3.Компресори
Компресорами називають машини, призначені для стискан ня повітря або різних газів. Класифікація компресорів за основ ними ознаками представлена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Класифікація компресорів
A # |
> |
( - |
– 3 3/ ; |
$ & ! $) |
– 10... |
|
100 3/ ; |
|
– |
|
100 3/ ; |
. |
$ ; |
|
$ ; |
|
$ ; |
105
«Товарознавство»
|
|
|
Продовження таблиці 3.1 |
|||
|
|
|
||||
A # |
> |
|||||
+ ! |
|
|
$ , $ H & |
|||
|
|
|
H ( ! ; ) " & |
|||
|
|
|
(! . # ) |
|
||
|
|
|
. , ! - |
|||
|
|
|
" & H ! ; K $ |
|||
|
|
|
( . # |
). |
|
|
- |
J |
& . |
|
; |
|
|
!- |
! ; |
$ ; |
|
|||
|
|
|
. |
|
|
|
|
: & - |
& |
; |
|
|
|
|
|
|
& |
. |
|
|
|
@ H- |
. # |
|
|||
|
& "- |
! . # |
|
|||
|
$ |
|
|
|
|
|
|
" |
|
|
|
|
|
|
J |
& - |
J |
& ; |
||
|
|
|
|
J |
& . |
|
|
@ |
" ; |
||||
|
|
|
$ " $ $& &; |
|||
|
|
|
$ . |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
+ ! |
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
+ J , |
J H & |
& |
; |
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
$ ; |
|
||
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
; . |
|
|
|
+ ! |
& |
|
|
; ( , |
||
|
|
|
KK; , K |
|||
|
|
|
. $ ! ); |
|||
|
|
|
|
; ( |
& !- |
|
|
|
|
H & H & |
|||
|
|
|
); |
|
||
|
|
|
!$ ; (; - |
|||
|
|
|
K; $ ! " |
|||
|
|
|
). |
|
|
|
106
Розділ 3. Енергетичне обладнання
Конструктивно компресор представляє собою робочу каме ру з системою циліндрів, в яких знаходяться поршні, за допо могою яких здійснюється стискання газу. Число рядів та розм іщення циліндрів визначається типом компресора. Циліндри залежно від ступеня стискання і конструкції мають примусове водяне або повітряне охолодження. Компресор приводиться в дію електродвигуном.
При стисканні повітря в компресорах низького і середньо го тисків, а також аміаку і фреону в холодильних установках застосовується одно або двохступінчата схема стискання.
Для перекачування газу в системі газопроводів викорис товують газомотокомпресори, що представляють собою спо лучення двигуна внутрішнього згоряння, паливом для якого служить перекачуваний газ, із вертикальним кутовим комп ресором простої дії.
Марка компресора представляє собою дробове число, у чи сельнику якого вказується продуктивність, у знаменнику – надлишковий тиск, наприклад 305ВП 20/8.
Залежно від середовища (повітря або газ) у марку комп ресора уводять літери В – повітря, Г – газ, цифри перед літерним позначенням показують порядок модернізації 10, 20, 30 і т. ін., наприклад 202ВП, 305ГП. Якщо замість нуля стоїть літера «С», то це означає, що циліндр і сальники пра цюють без подачі мастила.
Компресори з прямокутним розташуванням осей: 2П, 5П, 3П і 7П випускають на декількох базах. Цифри позначають найб ільше зусилля, що діє на шток, літера «П» – тип компресора – прямокутний. До компресорів з кутовим Y подібним розташу ванням осей циліндрів відносять, наприклад, повітряні – типів К і КС, холодильні одноступінчаті на аміаку (АУ) або холодо гент фреоні (ФУ) і холодильні двохступінчаті на аміаку (ДАУ). Прикладом машин з YY подібним розташуванням циліндрів можуть служити аміачні компресори типів АУУ і ДУУ.
107