- •ПЕРЕДМОВА
- •1.1. Загальні відомості про електронні комплектні вироби
- •1.2. Резистори
- •1.2.1. Класифікація та позначення резисторів
- •1.2.2. Основні електричні параметри резисторів
- •1.2.3. Окремі види резисторів
- •1.2.4. Система умовних позначень резисторів
- •1.3. Конденсатори
- •1.3.1. Поняття та класифікація конденсаторів
- •1.3.2. Параметри конденсаторів
- •1.3.3. Способи виготовлення конденсаторів постійної ємності
- •1.3.4. Підстроювальні конденсатори і конденсатори змінної ємності
- •1.3.5. Система умовних позначень конденсаторів
- •1.5. Іонні прилади
- •1.6. Напівпровідникові прилади
- •1.6.1. Загальна характеристика напівпровідникових приладів
- •1.6.2. Напівпровідникові діоди
- •1.6.3. Транзистори
- •1.6.4. Тиристори
- •1.7. Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1. Загальні відомості про інтегральні мікросхеми
- •1.7.2. Класифікація ІС
- •1.7.3. Основні параметри та позначення інтегральних мікросхем
- •1.8. Мікропроцесори
- •1.8.1 Загальна характеристика пристроїв
- •1.8.3. Основні технічні характеристики мікропроцесорів
- •2.1. Загальні відомості про електричні машини
- •2.1.1. Поняття про електричні машини
- •2.1.2. Класифікація електричних машин
- •2.1.3. Електродвигуни постійного струму
- •2.1.4. Електричні мікромашини постійного струму
- •2.1.5. Номінальні дані та позначення електричних машин постійного струму
- •2.2. Електричні машини змінного струму
- •2.2.1. Генератори змінного струму
- •2.2.2. Електричні двигуни змінного струму
- •2.3. Маркірування, упакування, транспортування та зберігання електродвигунів та генераторів
- •2.4. Трансформатори
- •3.1. Загальні відомості про енергетичне обладнання
- •3.2. Насоси
- •3.2.1. Загальні відомості про насоси
- •3.2.2. Насоси динамічної дії
- •3.2.3. Насоси об’ємної дії
- •3.2.4. Вакуумні насоси
- •3.2.5. Позначення насосів
- •3.3. Компресори
- •3.5. Вентилятори
- •3.5.1. Загальна характеристика та класифікація
- •3.5.2. Характеристика окремих видів вентиляторів
- •3.6. Калорифери
- •3.7. Умови зберігання і транспортування вентиляційного обладнання
- •3.8. Двигуни внутрішнього згоряння
- •3.8.2. Конструкція та основні показники роботи двигунів внутрішнього згоряння
- •3.8.3. Умови зберігання і транспортування двигунів внутрішнього згоряння
- •3.9. Освітлювальна апаратура: джерела світла, світильники, прожектори
- •3.9.1. Загальна характеристика освітлювальних пристроїв
- •3.9.2. Правила постачання, приймання і зберігання ламп
- •3.10. Автономні хімічні джерела струму
- •3.10.1. Упакування і зберігання автономних хімічних джерел струму
- •3.11. Кабельна продукція
- •3.11.1. Загальна характеристика кабельної продукції
- •3.11.2. Характеристика окремих видів кабельної продукції
- •3.11.3. Кабелі
- •3.11.4. Транспортування кабельної продукції
- •4.1. Фізичні основи одержання зварних з’єднань
- •4.2. Класифікація методів зварювання
- •4.3. Види зварювання тиском
- •4.3.1. Контактне електричне зварювання
- •4.3.2. Ультразвукове зварювання
- •4.3.3. Інші види зварювання під тиском
- •4.4. Види зварювання плавленням
- •4.4.1. Дугове зварювання
- •4.4.2. Електрошлакове зварювання
- •4.4.3. Електронно-променеве зварювання
- •4.5. Хімічне зварювання і різання
- •4.6. Пайка металів і сплавів
- •4.7. Обладнання для живлення зварювальної дуги
- •4.8. Комплектні вироби
- •5.1. Загальні відомості про обробне обладнання
- •5.2. Металообробне обладнання
- •5.2.1. Загальна характеристика металообробного обладнання
- •5.2.2. Класифікація і позначення металорізальних верстатів
- •5.2.3. Техніко-економічні показники металорізальних верстатів та основні елементи процесу різання
- •5.2.4. Конструкція металорізальних верстатів
- •5.2.5. Характеристика окремих видів металорізальних верстатів
- •5.2.6. Обладнання для обробки металів тиском
- •5.2.7. Агрегатні верстати та верстати з ЧПУ
- •5.2.8. Промислові роботи
- •5.3. Обладнання для електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •5.4. Деревообробні верстати
- •5.5. Умови постачання, транспортування і зберігання верстатного обладнання
- •6.1. Загальна характеристика інструменту
- •6.2. Характеристика окремих видів інструменту
- •6.2.1. Металорізальний інструмент
- •6.2.2. Зуборізний інструмент
- •6.2.3. Різьбонарізний інструмент
- •6.2.4. Різьбонакатний інструмент
- •6.2.5. Ковальський інструмент
- •6.2.6. Слюсарний інструмент
- •6.2.7. Електроінструмент
- •6.2.8. Деревообробний інструмент
- •6.3. Абразивні матеріали й інструменти
- •6.4. Вимірювальний інструмент
- •6.4.2. Безшкальний вимірювальний інструмент
- •6.6. Підшипники
- •6.6.1. Підшипники ковзання
- •6.6.2. Підшипники кочення
- •6.6.3. Класификація підшипників кочення
- •7.1. Основні поняття та визначення автоматики
- •7.2. Електричні апарати
- •7.3. Постачання, упакування і зберігання пускової і регулюючої електроапаратури
- •7.4. Вимірювальні прилади
- •7.4.1. Загальні відомості про вимірювання
- •7.4.2. Види та основні характеристики засобів вимірювань
- •7.4.3. Методи вимірювань
- •7.4.4. Прилади для вимірювання температури
- •7.4.5. Прилади для вимірювання тиску
- •7.4.6. Прилади для вимірювання витрат і кількості речовини
- •7.4.7. Електровимірювальні прилади
- •7.5. Умови постачання, зберігання та транспортування вимірювальних приладів
- •ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Розділ 1. Едектронні комплексні вироби
Продовження таблиці 1.8
% |
|
|
|
|
H |
$ |
|
|
|
||
|
+ |
|
|
+ |
|
9,1 …1000 |
300; 500 > |
|
|
||
= |
|
0,05…1 |
160 > |
|
|
|
|
70-7; 71 |
|
0,01...1 … 1 |
160 > |
|
# |
|
|
73; 74 |
|
0,001 … 1 |
160 > |
|
D |
|
|
76 |
|
0,47...22 |
100 > |
|
! |
|
|
77 |
|
0,01...22 |
100 > |
|
; |
|
|
50; 52 |
|
1...470000 |
2...250 > |
A |
- |
|
|
A ; 53 |
|
1...100 |
1,6...30 > |
1.3.4. Підстроювальні конденсатори і конденсатори змінної ємності
Підстроювальні конденсатори застосовуються в коливаль них контурах для точного підстроювання ємності в процесі налагодження радіоапаратури.
|
|
Таблиця 1.9. |
|
|
|
|
|
% |
' H |
|
|
$ |
|||
|
|
||
|
/ & |
|
|
%-2; |
1,5 …140 |
160 > |
|
>; > |
|
|
|
|
; |
|
|
%4; % |
0,4...30 …30 |
250 > |
19
«Товарознавство»
Конденсатори змінної ємності застосовуються в якості еле ментів коливальних контурів і фільтрів у генераторах, прийма чах, підсилювачах.
|
|
|
|
Таблиця 1.10. |
|
|
|
|
|
|
|
|
' |
' H |
|||
% ! |
K |
|
|||
H |
. |
|
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
||
|
|
9...…495 |
|
- |
|
% |
|
4...…220 |
|
- |
|
1.3.5. Система умовних позначень конденсаторів
Позначення конденсаторів складається з трьох елементів. Перший елемент (одна чи дві букви) означає підклас конден сатора: К – постійна ємність; КТ – підстроювальний; КП – змінна ємність; КН – нелінійний; КС – конденсаторна збірка.
Другий елемент – число, яке позначає тип ізоляції (табл. 1.5.). Третій елемент – це порядковий номер розробки.
Таблиця 1.11.
Умовне позначення груп конденсаторів
|
|
F |
|
; & |
|
|
$ |
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
. H |
; $K |
'; 1600 > |
10 |
|
|
+ & |
|
21 |
|
|
% |
|
|
26 |
|
+ K & |
|
31 |
|
|
$K |
'; 2000 > |
40 |
|
|
- |
|
42 |
|
|
A -K H |
|
50 |
|
|
A - |
|
51 |
|
|
A - |
|
53 |
|
|
|
|
|
58 |
|
& |
|
60 |
|
|
|
|
71 |
|
|
|
|
72 |
|
|
|
|
|
|
20
Розділ 1. Едектронні комплексні вироби
Продовження таблиці 1.11
|
F |
; & |
||
|
$ |
|||
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
# |
73 |
|
|
! |
|
75 |
|
|
|
78 |
Повне умовне позначення конденсатора має вигляд: К75 10 250В – 0,47 мкф ±5% – П ТУ.
Це означає: конденсатор постійної ємності з комбінованою ізоляцією з порядковим номером розробки 10 на номінальну напругу 250В, номінальну ємність 0,47 мкф, допуском ± 5%, загальнокліматичного виконання, поставляється згідно з ТУ.
Маркірування конденсаторів
Маркірування конденсаторів може бути буквено цифровим, яке включає в себе умовне позначення конденсатора (його тип), номінальну напругу, ємність, відхилення ємності, групу ТКЄ, місяць та рік виготовлення.
Кодоване значення ємності включає в себе 3 4 знаки. Літе ра коду позначає десятинну крапку. Номінальну ємність від 0 до 999 пф виражають у пікофарадах, з позначенням букви П (наприклад, 150П); від 1000 до 999999 пф у нанофарадах з по значенням буквою Н (наприклад, Н150); від 1 мкф і вище у мікрофарадах з позначенням буквою М (наприклад, 1М5);
Після номінальної ємності конденсатора слідує кодова літе ра відхилення ємності, за нею кодова літера групи ТКЄ. Так: 33ПС позначає, що конденсатор має ємність 33 пф з допуском ±10 %.
Третій елемент – це порядковий номер розробки.
Після цього позначення може слідувати кодована літера номінальної напруги.
На практиці також поширене кольорове маркірування кон денсаторів.
21
«Товарознавство»
1.4.Електронно$променеві прилади
Уцих приладах використовується потік електронів, сфор мований у вузький електронний промінь. Численну групу скла дають електронно променеві прилади, що перетворюють елек тричні сигнали у візуальне зображення. Сюди відносять електронно променеві трубки, які застосовуються в осцилогра фах, телевізорах, моніторах ПЕОМ. Іншу групу утворюють елек тронно променеві прилади для перетворення візуального зоб раження в електричний сигнал. Сюди входять трубки, які використовуються в передавальній телевізійній техніці.
Принцип дії ЕПТ заснований на явищі термоелектронної емісії електронів.
Основними елементами електронно променевих трубок (ЕПТ), що перетворюють електричні сигнали у візуальне зоб раження, є електронний прожектор, відхиляюча система, екран (рис.1.3.). Екран представляє собою тонкий шар речовини (лю мінофора), здатної світитися при бомбардуванні електронами.
Рис.1.3. Електронно@променева трубка 1@катод; 2@ прожектор;
3@ анод; 4@ відхиляюча система; 5@єкран
На катоді в результаті нагрівання відбувається виліт елект ронів, далі під впливом системи анодів відбувається рух елект ронів до екрана і фокусування їх у вузький пучок (під впли вом напруги до декількох кіловольт). На шляху до екрана
22
Розділ 1. Едектронні комплексні вироби
електронний промінь проходить між двома парами взаємно перпендикулярних відхиляючих пластин.
У кольорових кінескопах є три електронних прожектори для одержання червоного, зеленого, синього кольорів.
За функціональним призначенням ЕПТ діляться на такі основні групи:
Осцилографічні трубки. Призначені для візуальної реєст рації на екрані електричних процесів. Вони мають вели ку чутливість до відхилень. Застосовуються у вимірю вальній техніці.
Прийомні телевізійні трубки (кінескопи). Призначені для одержання на екрані телевізійного зображення. Сучасні кінескопи мають діагональ екрана до 67 см, відношення сторін 4:5.
Індикаторні трубки. Призначені для реєстрації електрич них сигналів у радіолокаційних і радіонавігаційних при строях.
Проекційні кінескопи. Це прийомні телевізійні трубки, які використовуються для проектування зображення з її ек рана на великий екран. Кінескопи мають велику яск равість світіння екрана, що досягається подачею на анод високої (десятки кіловольт) прискорювальної напруги.
Параметри ЕПТ
Чутливість – показує на скільки міліметрів переміщається промінь по екрану при зміні напруги на відхиляючих пласти нах на 1В ( 0,1 1 мм/В).
Яскравість світіння екрана – сила світла, що випромінюєть ся на 1 м2 люмінофорної поверхні екрана.
Кінескопи мають електростатичне фокусування й електро магнітне відхилення електронного променя.
Відхилення променя по горизонталі називається строковим розгортанням, а по вертикалі – кадровим розгорненням.
Найбільш масове застосування ЕПТ – кінескопи для теле візорів і моніторів ПЕОМ.
23