«Товарознавство»

Глибиною різання називається відстань між оброблюваною й обробленою поверхнями, отримана за один прохід інструмента.

Поперечний перетин зрізу, що представляє собою площу зрізу і дорівнює добутку подачі на глибину різання.

Час, що витрачається на виготовлення однієї деталі, нази вають штучним. Він складається з машинного (основного), до поміжного часу, часу обслуговування і відпочинку.

Машинним називають час, що затрачається безпосередньо на процес різання металу різцем.

Допоміжним називають час, що витрачається робочим на ус тановку, зняття деталі і інструмента, пуск і зупинку верстата.

5.2.4. Конструкція металорізальних верстатів

Металорізальні верстати, незважаючи на їх різноманіття, мають і загальні конструктивні елементи.

Усі вузли і механізми верстата розміщаються на станині – основній базовій деталі будь якого верстата. Від її міцності, жорсткості і зносостійкості залежить якість роботи верстата. Станина повинна забезпечувати правильне взаємне положен ня рухомих і нерухомих вузлів і деталей на направляючих по верхнях для переміщення рухомих частин. У більшості ви падків станіни – це литі чавунні конструкції (іноді сталеві зварні або залізобетонні). Вони можуть бути похилими, гори зонтальними і вертикальними.

Для закріплення і переміщення заготівлі служать столи і планшайби, а інструменту – супорти і повзуни. Столи зазвичай мають прямокутну коробчату форму з пазами на поверхні для закріплення заготівки; планшайби – круглу форму, що забез печує кріплення заготівки. Супорт – вузол верстата, що скла дається з каретки і закріпленого на ній тримача інструмента.

Одна з найбільш відповідальних деталей будь якого верста та шпиндель – головний вал, що передає обертання закріпле ним на ньому заготівці або інструменту. Від жорсткості, вібро стійкості, зносостійкості, точності установки шпинделя багато в чому залежить продуктивність верстата і точність обробки.

170

Розділ 5. Технологічне обладнання

Деякі деталі металорізальних верстатів зібрані у вузли, які називаються бабками. Кожний верстат має шпиндельну бабку (для горизонтальних конструкцій її іменують передньою), що складається з корпуса і шпинделя, що знаходиться в ньому. Для підтримки оброблюваної заготівки значної довжини в горизон тальному положенні служить задня бабка. У бабках розташо вується і робочий інструмент деяких верстатів, наприклад шліфувальних (шліфувальний круг знаходиться в шліфу вальній бабці), свердлильних (свердло – в свердлильній бабці).

Для регулювання частоти обертання або пересування шпин деля, а отже, заготівки або інструмента в конструкції верстата передбачені багатоступінчасті передавальні механізми, що зна ходяться в коробці швидкостей. Спеціальні передавальні меха нізми застосовують і для переміщення (подачі) інструмента відносно заготівки або, навпаки, заготівки відносно інструмен та. Вони знаходяться в коробці подач. Рух подачі може бути по здовжнім, поперечним, вертикальним, круговим або мати склад ну траєкторію.

5.2.5. Характеристика окремих видів металорізальних верстатів

Крім загальних конструктивних елементів окремі моделі металорізальних верстатів мають свої специфічні особливості.

Токарні верстати

Токарні верстати – найбільш численна група металорізаль них верстатів (рис.5.1). На їх частку приходиться біля 10% за гального об’єму механічної обробки. Вони призначені для об робки заготівок, що мають форму тіл обертання, причому заготівка одержує обертальний рух (головний рух), а інстру мент поступальний (рух подачі). На токарних верстатах обто чують зовнішні циліндричні і конічні поверхні, обробляють торці й уступи, прорізають канавки, розточують отвори, сверд лять, нарізають різьби та ін. Основним видом ріжучого інстру мента для токарних верстатів є різці. Для обробки отворів ви

171

«Товарознавство»

користовуються також свердла, зенкери, розгортки та ін. Для нарізування різьби застосовують мітчики і плашки.

11

Рис. 5.1. Конструкція токарно@гвинторізного верстата 1, 2 – коробки швидкостей, 3 – передня бабка, 4 – шпиндель, 5 – різцева

голівка, 6 – верхні різцеві салазки, 7 – нижня каретка, 8 – напрвляючі станини, 9 – задня бабка, 10 – станина, 11 – середні поперечні салазки

За масою токарно гвинторізні верстати поділяють на легкі (до 1 т), середні (до 10т), важкі (понад 10 т) і надважкі (більш 400 т), 70...80% усіх токарних робіт виконують на верстатах се редньої маси моделей 16К20, 1А616, 1В616, 1И611П та ін.

Токарні і токарно гвинторізні верстати призначені для ви конання всіх основних токарних робіт в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва.

При роботі на токарно гвинторізних верстатах у різцовій голівці встановлюють тільки один інструмент. Якщо необхідно змінити рід роботи, попередній інструмент знімають і закріплю ють інший, на що потрібен додатковий час. Цього недоліку поз бавлені револьверні верстати. Їх конструктивна особливість – наявність револьверної голівки, у гніздах якої закріплюють декілька інструментів.

Автомати і напівавтомати одношпиндельні і багатошпин дельні використовують у масовому і крупносерійному вироб

172

Розділ 5. Технологічне обладнання

ництві. Обробка на них ведеться декількома інструментами, загальна кількість яких може доходити до декількох десятків. Інструменти встановлюють на декількох суппортах за принци пом багаторізцевих і револьверних верстатів. Рух суппортів – підведення до заготівки, робочі операції, відведення – здійснюється по командах від головного розподільчого вала, на якому встановлені керуючі механізми.

Багатошпиндельні верстати характеризуються наявністю шпиндельного барабана з декількома (4...12) шпинделями, що обертаються разом із заготівками. Шпиндельний барабан повер тається на одну позицію після автоматичного відведення інструментів від заготівлі. Такі повороти здійснюються періо дично так, що кожна закріплена заготівка послідовно проходить усі стадії обробки відповідним ріжучим інструментом.

Свердлильні і розточні верстати

Свердлення й обробку отворів виконують на свердлильних і розточних верстатах (2 а група). Свердлильні верстати вико ристовують для свердлення отворів у суцільному матеріалі, роз свердлювання отворів свердлом більшого діаметру, зенкерування зенкером, розгортання розгорткою, нарізування різьби мітчиком, зенкування зенківкою. Головний рух при свердленні – оберталь ний, рух подачі – поступальний. Обидва рухи можуть переда ватись деталі й інструменту в різних комбінаціях. При сверд ленні на звичайних свердлильних верстатах їх отримує інструмент, а оброблювана заготівка закріплюється нерухомо. При свердленні на токарних верстатах і спеціальних свердлиль них верстатах для глибокого свердлення обертається оброблю вана деталь, а свердлу надається тільки поступальний рух по дачі. За конструктивними особливостями верстати підрозділяють на вертикальні, горизонтальні і радіальні. Вони розрізняються розташуванням шпинделя.

Основну частину парку свердлильних верстатів (90%) скла дають вертикально@свердлильні з вертикальним розташуванням шпинделя 1, на якому закріплений інструмент 2 (рис. 5.2.). У шпиндельній бабці 3 знаходиться механізм подачі, що здійснює

173

«Товарознавство»

вертикальне переміщення шпинделя, частота обертання якого регулюється за допомогою коробки швидкостей 4. Залежно від розмірів заготівки змінюється висота закріплення столу 5. Ус тановка заготівки і її переміщення відносно інструмента вико нуються вручну, що обмежує застосування цих верстатів для обробки великогабаритних важких заготівок (використовують ся для деталей вагою до 25 кг), що обробляють на радіально@ свердлильних верстатах, особливість яких – переміщення шпинделя з інструментом 1 у горизонтальному напрямку і на вколо осі нерухомої колони 2 як би по радіусу (рис. 5.2., б).

а)

б)

Рис. 5.2. Конструкція вертикально@свердлильного верстата

Горизонтально@свердлильні верстати застосовують рідко, в основному для одержання й обробки глибоких отворів.

Багатошпиндельні свердлильні верстати використовуються тільки в умовах серійного, крупносерійного і головним чином масового виробництва.

174

Розділ 5. Технологічне обладнання

Розточні верстати служать в основному для обробки вже наявних отворів, частіше усього в корпусних деталях. Але на них роблять також обточування зовнішніх циліндричних по верхонь і торців, фрезерування площин, нарізування різьби, свердлення й інші операції, що дозволяє в ряді випадків цілком обробити заготівку на одному верстаті. Ріжучий інструмент (розточні різці, фрези, свердла, зенкери, розгортки, мітчики) отримує головний обертальний рух, а подача надається або інструменту, або заготівці. Промисловість випускає три типи цих верстатів: координатно розточні, горизонтально розточні і алмазно розточні.

Найбільш поширені горизонтально@розточні універсальні верстати (моделі 2620В, 2622Г і ін.). У їх конструкції передба чено обертання не тільки шпинделя з інструментом, але і сто лу з заготівкою. Призначені для обробки деталей великих розмірів в умовах серійного й одиничного виробництва.

Координатно@розточні верстати (моделі 2Д450, 2459 та ін.) використовують для одержання високої точності розмірів, фор ми і взаємного розташування отворів. Вони обладнані спеціаль ною відліково вимірювальною системою, що дозволяє здійсню вати координатні переміщення деталей із погрішністю в декілька мікрометрів. На цих верстатах крім механічної оброб ки здійснюють точні розміточні і ділильні роботи, контроль деталей, оброблених на інших верстатах. Їх встановлюють у приміщеннях, де підтримується постійна температура повітря (20° С). Конструктивно розрізняють одно і двохстійкові вер стати. На одностійкових переміщається стіл із деталлю в по здовжньому і поперечному напрямках; на двохстійкових – стіл переміщається в поздовжньому напрямку, а шпиндельна бабка з інструментом – у поперечному.

Алмазно@розточні верстати (моделі 2712А, 2А78 та ін.) є оздоблювальними. Вони забезпечують високу точність оброб ки, наприклад відхилення від округлості отворів до 0,005 мм, низьку шороховатість поверхні. Висока якість досягається ви користанням підвищених швидкостей різання, малої глибини різання, невеликої і плавної подачі. Конструкція цих верстатів

175

«Товарознавство»

відрізняється масивністю, великим числом ребер жорсткості. Для розточування деталей із кольорових сплавів, ебоніту, тек століта, гуми й інших використовують діамантовий інструмент, а для чорних металів – інструмент із твердих сплавів. За роз ташуванням осі шпинделя алмазно розточні верстати поділя ють на горизонтальні і вертикальні (з одним або декількома шпинделями). Випускають також верстати з похилими шпин делями. Найбільше поширення ці верстати знайшли в автотран спортній і моторобудівній промисловості для розточування блоків циліндрів, шатунів і інших робіт.

Шліфувальні верстати

Шліфувальні верстати займають друге місце за об’ємом ви пуску після токарних верстатів. Їх характерна риса – викорис тання не лезових, а абразивних інструментів у вигляді круга, сегмента, стрічки та ін., які складаються із зв’язаних між собою зерен абразиву. Обробка такими інструментами забезпечує високу точність розмірів і малу шороховатість поверхні деталі. Тому шліфування в основному використовують для обробки поверхонь уже готових деталей, особливо після термічної об робки, але іноді проводять і чорнову обробку (так зване сило ве шліфування зі зняттям припуску до 10мм), а також заточен ня інструмента. На шліфувальних верстатах можна обробляти різні поверхні: плоскі, циліндричні, складні, фасонні. Шліфу вальні верстати відносяться до 3 й групи. Головний рух різан ня на них забезпечується обертанням шліфувального круга. Залежно від виду оброблюваної поверхні їх підрозділяють на круглошліфувальні, внутрішньошліфувальні і плоскошліфу вальні (табл. 5. 2.).

176

«Товарознавство»

Круглошліфувальні верстати (моделі 3А151, 3Е12 і ін.) при значені для шліфування зовнішніх поверхонь, в основному тіл обертання (циліндричних, конічних, фасонних) (рис.5.3.). При шліфуванні деталь обертається в центрах і переміщається уз довж своєї осі, тобто робить поздовжню подачу, а шліфуваль ний круг – поперечну. Круглошліфувальні верстати випуска ють простими, універсальними і спеціальними. На простих верстатах можливий поворот робочого столу, що дозволяє шліфувати конусні поверхні. На універсальних крім столу по вертаються також і бабки (передня і шліфувальна) навколо їх вертикальних осей. Це дає можливість обробляти конусні по верхні з більшими кутами при вершині, ніж на простих верста тах, а також торцеві площини. На спеціальних верстатах шліфу ють визначені деталі або поверхні, наприклад корінні шийки колінчатих валів.

Рис. 5.3. Конструкція круглошліфувального верстата 1 – станина, 2 – передня бабка, 3 – шліфувальний круг,

4 – шліфувальна бабка, 5 – задня бабка, 6 – робочий стіл

Різновид круглошліфувальних – безцентровошліфувальні верстати. Їх особливість – відсутність центрів. Заготівка знахо диться між двома кругами: шліфувальним і головним. Обидва круги обертаються в один бік, але з різною швидкістю. Поздов жня подача відбувається за рахунок похилого розташування головного круга до осі обертання заготівки. Різні моделі бесцен

180

Розділ 5. Технологічне обладнання

тровошліфувальних верстатів мають свої конструктивні особ ливості. Так, осі шліфувального і головних кругів можуть роз ташовуватися горизонтально, вертикально і під кутом; опорний ніж або закріплюється нерухомо, або переміщається в горизон тальній або вертикальній площині; верстати можуть мати один або два шліфувальних і головні круги і т.ін.

Внутрішньошліфувальні верстати, (моделі ЗА227, ЗК227В та ін.) призначені для шліфування циліндричних, конічних і фасонних поверхонь обертання наскрізних або глухих отворів, а також поверхні торців. Шліфування на цих верстатах може здійснюватися різними методами: поздовжніми проходами, врізанням, планетарним або безцентровим шліфуванням.

Плоскошліфувальні верстати (моделі 3Г71, 3Б756 і ін.) при значені для шліфування плоских поверхонь. Конструктивні особ ливості окремих моделей цих верстатів пов’язані з різними схе мами шліфування, здійснюваними торцем шліфувального круга або його периферії на прямокутному або круглому столі, де не рухомо закріплюється деталь. Для деталей із магнітних матері алів використовується магнітна плита, установлювана на столі. Шпиндель верстата з закріпленим на ньому шліфувальним кру гом може бути розташований або горизонтально, або вертикаль но. На верстатах із горизонтальним розташуванням шпинделя шліфування робиться периферією круга на прямокутному столі, а з вертикальним – торцем круга на круглому столі.

На верстатах шліфувальної групи виконують також глибо ке зачищення поверхні виливок, зварних та інших заготівок. Для цього використовують обдирково@шліфувальні верстати.

Заточувальні верстати застосовують для заточення інстру мента: універсальні заточувальні (моделі 36443М642К і ін.) – для багатолезового, заточувальні (моделі 3622, 3623 і ін.) – для однолезового.

Спеціалізовані верстати використовують для певних видів робіт, наприклад, для шліфування шліцевих поверхонь (модель 3451) або направляючих станін (модель КА544).

Для одержання особливо високоякісної поверхні і точних геометричних розмірів призначені хонинговальні, притирочні і

181

«Товарознавство»

полірувальні верстати. На них здійснюють хонингування, су перфінішування і притирку. Хонингованню піддаються переваж но внутрішні поверхні деталей (гільзи циліндрів внутрішнього згоряння і поршневих компресорів, отвори шатунів і т.п.). Оброб ка ведеться хонинговальною голівкою (хоном), що складається зі сталевого корпуса з укріпленими в ньому абразивними брус ками, що спеціальним механізмом розсовуються по радіусах, поступово збільшуючи діаметр оброблюваного отвору. Хонинго вальні верстати випускають одно и багатошпиндельними з вер тикальним або горизонтальним розташуванням шпинделів. Для обробки зовнішніх поверхонь використовують суперфінішуван@ ня. Обробка ведеться суперфінішною голівкою, у якої абразивні бруски закріплені не жорстко, як у хонинговальної, а пружно, завдяки чому траєкторія їхнього руху при обробці складніша, чим забезпечується більш висока якість поверхні.

Найбільш точні розміри і чисті поверхні одержуються в ре зультаті притирання (доведення), що застосовують при виго товленні калібрів, точних підшипників, для забезпечення гер метичності з’єднань і т. ін. Притирання здійснюється вручну або на доводочних верстатах (модель ЗБ816 і ін.), де робочим інструментом є притир – чавунний диск із нанесеною на його поверхню сумішшю дрібнозернистого абразивного порошку зі змазкою. Характер руху абразиву при цьому настільки склад ний, що траєкторія практично не повторюється.

Полірування – оздоблювальна операція для надання дзер кального блиску поверхні, що виконується еластичними круга ми на полірувальних верстатах. Поверхня круга покривається полірувальними шліфувальними пастами, що містять дрібно зернисті абразиви.

Зубо> і різьбооброблювальні верстати

В окрему групу (5 у) виділені верстати для обробки зубцю ватих коліс: зубо@ і різьбооброблювальні. При цьому використо вують різні технологічні методи: фрезерування, стругання, про тягання, шліфування, що вказуються зазвичай в назві верстата, наприклад зубостругальні, зубофрезерні, зубошліфувальні.

182

Розділ 5. Технологічне обладнання

Найбільш поширеними верстатами цієї групи є зубофрезерні верстати. Їх застосовують для нарізування циліндричних і черв@ ’ячних коліс. Робочим інструментом тут є черв’ячні фрези. Го@ ловний рух різання – обертання черв’ячної фрези, що якби обка@ тує заготівлю, зрізуючи метал у місцях заглиблень і створюючи профіль зуба (метод обкату). Западини на заготівці попередньо фрезеруються дисковими фрезами. Використовуючи черв’ячні фрези різного профілю, можна обробляти храпові колеса, зірочки ланцюгових передач, нарізати шліці на валах і т. ін.

Більше 20% парку зуборізних верстатів складають зубостру@ гальні для циліндричних коліс (моделі 5107, 5В150, 5111 і ін.). Робочими інструментами на цих верстатах є різці або довбяки. В останньому випадку верстати називають зубодовбальними. На зубодовбальних верстатах на відміну від зубофрезерних голов ним рухом різання є зворотно поступальний рух довбяка уз довж осі заготівки, причому різання здійснюється тільки при русі довбяка вниз. Його повернення у верхнє положення – холостий хід, під час якого стіл із заготівкою нахиляється вбік від інструмента. Для утворення профілю зуба і заготівка, і інстру мент обертаються. Особливість зубодовбальних верстатів – мож ливість нарізування на них зубів внутрішнього зачеплення і блоків зубцюватих коліс, а також висока точність обробки.

Зубостругальні верстати, що працюють двома різцями, вико ристовують для обробки зубів конічних коліс (модель 5Т23В і ін.). Обробка складається з двох стадій: чорнової – утворення різцями клиновидного заглиблення в заготівці і чистової – остаточного формування профілю зуба. Різці здійснюють зворотно поступаль ний рух у радіальному напрямку до центру верстата.

Для одержання більш точної поверхні і профілю зуба вико ристовуються зубооздоблювальні і зубошліфувальні верстати. Незагартовані поверхні обробляють шевером – інструментом, що представляє собою або колесо, або рейку з зубами. Техно логічний процес різання називається шевінгуванням. Він вико нується на шевінгувальних верстатах (моделі 5702, 5717 і ін.). Загартовані поверхні обробляють шліфувальними колами на зубошліфувальних верстатах (моделі 5В830, 5А841 і ін.).

183

«Товарознавство»

Фрезерні верстати

Фреза являє собою ріжучий інструмент, що має декілька зубів, причому кожний із них можна розглядати як різець. При фрезеруванні головний обертальний рух здійснює ріжучий інструмент – фреза, а заготівка, що здійснює поступальний рух (подачу), поступово насувається на зуби фрези.

Фрезеруванням здійснюється обробка площин, пазів, фасон них поверхонь, розрізання металу.

За конструкцією фрезерні верстати поділяють на верти кальні (консольні і безконсольні), горизонтальні (тільки кон сольні) і поздовжні.

Вертикальні верстати (моделі 6Н11, 6А12Р і ін.) характе

ризуються вертикальним розташуванням осі шпинделя. Консольно@фрезерні верстати найбільш поширені і призначені

для обробки деталей невеликих габаритів. Столи цих верстатів разом з оброблюваною деталлю можуть переміщатися в трьох взаємоперпендикулярних напрямках. Верстати цієї конструкції

призначаються головним чином для інструментальних цехів. У безконсольно@фрезерних верстатах стіл переміщається на

нерухомій станіні в поздовжньому і поперечному напрямку. Вони призначені для обробки відносно великих деталей.

Поздовжні верстати ( моделі 6606, 6Г608 і ін.) призначені для обробки площин великогабаритних деталей або для одно часної обробки декількох деталей значних розмірів і ваги. Об робку ведуть одночасно декількома фрезами, одні з яких закр іплюють на шпинделях із вертикальною подачею, а інші – із горизонтальною. Головний рух – обертання інструмента. Стіл

утаких верстатах має тільки поздовжнє переміщення.

Вокремий тип виділені фрезерні верстати безупинної дії

(моделі 6М23, 6А23 і ін.). Вони відрізняються безупинним обер танням столу з заготівкою; при цьому оброблені деталі, що ви ходять із зони різання, заміняють новими заготівками. За кон струкцією ці верстати випускають карусельними, у яких стіл із заготівками знаходиться в горизонтальній площині і повертаєть ся навколо вертикальної осі, і барабанними з горизонтальною віссю обертання столу.

184

Розділ 5. Технологічне обладнання

Копіювальні верстати ( моделі 6Л463, 6М42К і ін.) працю ють по копиру, по об’ємній моделі, плоскому шаблону або по розмітці ручним керуванням.

Широкоуніверсальні фрезерні верстати (моделі 675, 6М83Ш) оснащені великим набором приналадь: кутовими і круглими столами, тисками й ін. Вони мають один або два шпинделя з горизонтальним, вертикальним або похилим розташуванням.

Стругальні, довбальні і протяжні верстати

При струганні різець робить два ходи: один – робочий, при якому він знімає шар металу; інший – холостий (зворотний), у результаті якого він повертається на вихідну позицію, не вико нуючи роботи. Розрізняють поперечне і поздовжнє стругання. При поперечному струганні головний рух передається інстру менту, а рух подачі заготівці; при поздовжньому струганні пер ший з них передається заготівці, а другий інструменту. При довбанні головний зворотно поступальний рух здійснюється у вертикальній площині і передається інструменту. У якості ріжу чого інструмента при струганні і довбанні застосовуються стру гальні і довбальні різці, аналогічні токарним.

Стругання – порівняно малопродуктивний процес, тому що робота ведеться однолезовим інструментом, а наявність холос тих ходів значно збільшує час обробки. Однак стругання одер жало значне поширення в дрібносерійному виробництві, особ ливо у верстатобудуванні і важкому машинобудуванні.

Важлива властивість стругальних верстатів – їх універ сальність і простота. Настроювання на обробку деталей струган ням не вимагають складних пристроїв і пристосувань. Крім того, продуктивність стругальних верстатів при обробці довгих, але вузьких поверхонь іноді навіть вище, чим фрезерних.

Стругальні верстати (7 а група) залежно від відносного пе реміщення інструмента (різця) і столу з заготівкою поділяють на поздовжньо стругальні, поперечно стругальні і вертикально стругальні, що називають довбальними.

На поздовжньо@стругальних верстатах (модель 7112 і ін.) стіл із заготівкою здійснює робочий (головний) рух уздовж

185

«Товарознавство»

станини, а різець, встановлений у суппорті – рух подачі. Вони використовуються для обробки великогабаритних і важких деталей або для одночасної обробки деталей середніх розмірів.

На поперечно@стругальних верстатах (модель 7М37) стіл із заготівкою здійснює рух подачі, а різець – головний рух. Вони призначені для стругання горизонтальних, вертикальних і по хилих поверхонь на заготівках дрібних і середніх деталей, а також для прорізання прямолінійних пазів, канавок і виїмок.

На довбальних верстатах (модель 7М450 і ін.) довбяк здійснює головний вертикальний зворотно поступальний рух: вниз – ро бочий хід, нагору – холостий. Заготівці задається рух кругової, поздовжньої і поперечної подач шляхом повороту і переміщення у взаємно перпендикулярних напрямках столу. Вони застосову ються для обробки шпоночних пазів і різних фасонних отворів в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва.

До цієї групи відносять також протяжні верстати. Вони відрізняються більш високою продуктивністю, тому що оброб ка ведеться багатолезовим інструментом протяжкою. На про тяжних верстатах обробляють внутрішні і зовнішні поверхні найрізноманітнішої форми. За конструкцією ці верстати підроз діляють на горизонтальні і вертикальні.

На горизонтально@протяжних верстатах (модель 7А540 і ін.) протяжка закріплена горизонтально; деталь упирається в нерухомий корпус станіни. Вони призначені в основному для обробки внутрішніх поверхонь.

Вертикально@протяжні верстати (модель 774 та ін.) займа ють меншу площу; протяжка закріплена вертикально на робо чому повзуні, деталь встановлюється на горизонтальному столі, що здійснює коливальні рухи: після робочого ходу протяжки (вниз) стіл відходить від неї, а після холостого ходу (нагору) повертається у вихідне положення.

186