
- •2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- •6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- •7,Основні документи кадрової діяльності.
- •8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- •9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- •11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- •14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- •17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- •18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- •19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- •21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- •22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- •24,Анотування документів: сутність, види, функції
- •25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- •26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- •27,Архіви – специфічна інформаційна система
- •28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- •30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- •31,Архівознавче термінознавство
- •32,Система архівних установ в Україні
- •33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- •34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- •35,Джерела комплектування державних архівів
- •36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- •38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- •41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- •42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- •43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- •47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- •48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- •49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- •50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- •51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- •52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- •53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- •54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- •55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- •56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- •57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- •58, Класифікація управлінських документів.
- •59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- •60, Організація документообігу в установі.
- •61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- •62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- •63, Контроль за виконанням документів.
- •64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •65, Організація сучасного діловодства.
- •66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- •69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- •70, Стиль як основне поняття стилістики.
- •71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- •72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- •73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •74, Основні завдання редагування
- •75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- •76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- •77, Витоки керування документаційними процесами
- •78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- •79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- •80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- •81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- •83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- •84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- •85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- •86, Документаційні процеси та їх контролювання
- •87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- •88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- •96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- •97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- •98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- •99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- •100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- •101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- •102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- •103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- •104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- •105, Методологія та методика документознавства.
- •106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- •107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- •108, Методи і способи кодування інформації.
23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
В Україні широко використовуються дві класифікаційні системи, це – Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) і Універсальна десяткова класифікація (УДК).ББК – це інформаційно-кумулятивна система, відповідно за індексованих понять та значень, базована на класифікації наук в принципі, вона представлена розгалуженою системою таблиць різноманітної деталізації.ББК найпоширеніша сьогодні в нашій країні бібліотечна класифікація, її застосовують майже всі бібліотеки, в тому числі й масові бібліотеки з різним обсягом фондів.Як і більшість сучасних класифікацій, ББК ієрархічна комбінаційна система. Головна її відмінність від інших бібліотечно-бібліографічних класифікацій у методологічній основі. Основу ББК становить класифікація наук, побудована за принципами діалектичного матеріалізму, які заклав Ф. Енгельс. Саме він сформулював найважливіші принципи діалектико-матеріалістичної класифікації наук — об'єктивність і розвиток. Ф. Енгельс обґрунтував поділ усіх наук на науки про природу, суспільство і мислення, розробив послідовність природничих наук. Таблиці ББК призначені для систематизації документів при організації книжкових фондів, укладанню систематичних каталогів та картотек в бібліотеках різних типів. Їх основна мета – розкрити зміст документів, подати їх вигляді чіткої науково-обоснованої системи знань і саме цим максимально полегшити читачу використання бібліотечних фондів. Основою таблиць ББК є класифікація наук та явищ дійсності, які базується на принципах об’єктивності та розвитку.ББК являється динамічно розвинутою класифікаційною системою, поданою в трьох основних варіантах: повних, середніх та скорочених таблицях, на основі яких розробляються спеціалізовані варіанти та версії. Еталоном є повні таблиці ББК. Повні, середні, скорочені однакові між собою по структурі та індексації, розрізняються вони тільки за ступенем деталізації.Основний ряд ББК – її структурна основа – зберігає свою стабільність і прийняту послідовність циклів наук; перетворення основного ряду здійснюється за рахунок більш коректного позначення окремих випусків; використання індексаційних резервів для введення відділів, котрих не вистачає; уточнення змісту окремих випусків; всі інші структурні елементи таблиць модернізуються шляхом послідовної типізації, уніфікації та формалізації.
Отже, структурний апарат ББК, побудований таким, чином і має такі властивості, що всі зміни таблиць можливо здійснювати в межах існуючої структури.Перший і другий ряд ділень таблиць ББК для масових бібліотек в сукупності відповідає основному (першому) ряду таблиць для наукових бібліотек. Для того, щоб бібліотечно-бібліографічна класифікація була спроможна вирішувати поставлені перед нею завдання, вона повинна відповідати певним вимогам. Які полягають в тому, що класифікація має бути:
універсальною – максимально повно відтворювати всю сукупність людських знань; багатоаспектною – відображати документи з різних точок зору;
науковою – має відтворювати сучасний рівень розвитку науки та практичної діяльності людини; адаптованою – має оперативно ураховувати умови існування каталогу, легко скорочуватись або, навпаки, розгортатися в залежності від конкретних потреб забезпечуючи відображення нових проблем і предметів без порушення власної структури.
Головне бібліотечно-бібліографічна класифікація має бути чіткою і простою, що забезпечує одержання потрібної інформації, у стислому обсязі, у короткі строки при мінімальних витратах праці, а також вільне орієнтування в ній.За своєю структурою ББК належить до ієрархічних класифікаційних систем комбінаційного типу. Таблиці ББК для масових бібліотек мають структуру: 1) передмова; 2) вступ; 3) основні ділення класифікації; 4) таблиця типових ділень; 5) алфавітно-предметний покажчик; 6) методичні вказівки бібліотекарям щодо використання таблиць; 7) додатки.
Основні таблиці містять перелік усіх відділів таблиць, які розташовуються в систематичному порядку і у таблицях носять назву класифікаційних ділень. Кожне ділення складається зі словесної назви галузі знання, поняття, явища, предмета та умовного позначення – індексу. Деякі рубрики основних таблиць включають пояснювальний текст: посилання, розкриття змісту рубрики, поради щодо кращої методики індексування документів.
Класифікаційні ділення позначаються арабськими цифрами від 1 до 9. Кожний відділ містить перелік ділень, які є змістом відділу. Знак “коса риска” “/” в індексах означає “від - до”. Використання таких ділень сприяє зберіганню логіки у структурі таблиць.
Таблиці типових ділень. Важливою складовою частиною ББК є система типових ділень, яка вміщує таблиці загальних, територіальних, етнічних, і спеціальних типових ділень, а також плани розташування. Використання типових ділень дає змогу відображати аспекти, в котрих розглядається той чи інший процес, явище, а також досягти більш глибокої деталізації. Вони значно скорочують обсяг таблиць класифікації.
Таблиці загальних типових ділень створюють можливість однаково розташувати однотипову літературу в усіх діленнях систематичного каталогу. Вони містять позначення для ознак змісту, форми і призначення, характерних для всіх або багатьох галузей знань і позначаються малими літерами російського алфавіту.
Таблиці територіальних типових ділень призначаються для відтворення географічного аспекту і дають змогу досягти однаковості у побудові регіональних розділів систематичного каталогу.
Таблиці спеціальних типових ділень місять окремі поняття, що розкривають ознаки, характерні для певної галузі знання.
Алфавітно-предметний покажчик. Головним призначенням АПП є – служити засобом полегшення й прискорення пошуку необхідної рубрики основних таблиць та таблиць ОТД та СТД. Структурним елементом АПП являється предметна рубрика. Предметні рубрики подаються в однині чи множині, залежно від того як відповідні поняття подані у таблицях.
АПП має перелік всіх понять, поданих у таблицях, але розміщених в алфавітному порядку їхніх найменувань. Кожне поняття супроводжується індексом класифікаційного ділення, в якому збирається про нього література. Якщо предмет розглядається в кількох аспектах, в алфавітно-предметному покажчику супроти його найменування подається кілька індексів.
Головні принципи будови АПП:
зміст словника покажчика є адекватним змісту таблиць;
до покажчика не включають рубрики, які можна знайти й без рубрик;
тематика відображається у зв’язках, які відмінні від поданих у таблицях, що забезпечує взаємодоповнюваність основних таблиць та АПП.