
- •Передмова
- •Вступ
- •Частина перша
- •1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЮ. МІНЕРАЛИ І ГІРСЬКІ ПОРОДИ
- •1.1. ЗЕМЛЯ У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ І БУДОВА
- •1.2. МІНЕРАЛИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ І ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
- •1.3. ГІРСЬКІ ПОРОДИ, ЇХ ПОХОДЖЕННЯ ТА ВІДМІТНІ ОЗНАКИ
- •1.4. ВІК ГІРСЬКИХ ПОРІД І ШКАЛА ГЕОЛОГІЧНОГО ЧАСУ
- •2. ГЕОЛОГІЧНІ ТА ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
- •2.2. РУХИ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ДИСЛОКАЦІЇ
- •2.3. МАГМАТИЗМ І ВУЛКАНИ
- •2.4. ЗЕМЛЕТРУСИ
- •2.5. ВИВІТРЮВАННЯ ТА ЕЛЮВІАЛЬНІ ВІДКЛАДИ
- •2.7. ГЕОЛОГІЧНА РОБОТА ЛЬОДОВИКІВ І ЛЬОДОВИКОВІ ВІДКЛАДИ
- •2.8. ГЕОЛОГІЧНА РОБОТА ВІТРУ ТА ЕОЛОВІ ВІДКЛАДИ
- •2.9. ГЕОЛОГІЧНА РОБОТА МОРЯ І МОРСЬКІ ВІДКЛАДИ
- •2.10. ВІДКЛАДИ ОЗЕР І БОЛІТ
- •2.11. ЧЕТВЕРТИННІ ТА КОРІННІ ВІДКЛАДИ
- •2.12. ПЛИВУНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗВЕДЕННЯ НА НИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД
- •2.13. СУФОЗІЯ
- •2.14. КАРСТ
- •2.15. ЗСУВИ
- •3. ОСНОВИ ГІДРОГЕОЛОГІЇ
- •3.1. КРУГООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ
- •3.2. ПОХОДЖЕННЯ І ФОРМУВАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД
- •3.3. ВИДИ ВОДИ В ПОРАХ ГІРСЬКИХ ПОРІД
- •3.4. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, ХІМІЧНИЙ І БАКТЕРІАЛЬНИЙ СКЛАД ПІДЗЕМНИХ ВОД ТА ЇХ АГРЕСИВНІСТЬ
- •3.5. КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД
- •3.6. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДЗЕМНИХ ВОД
- •3.7. РУХ ВОДИ В ГІРСЬКИХ ПОРОДАХ
- •3.8. РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ПОТОКУ ҐРУНТОВИХ ВОД ТА ПРИПЛИВУ ВОДИ ДО ВОДОЗАБІРНИХ СПОРУД
- •3.9. ВЗАЄМОДІЯ СВЕРДЛОВИН І ОРГАНІЗАЦІЯ ВОДОЗНИЖЕННЯ
- •3.10. ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
- •3.11. ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД ТА ЇХ ОХОРОНА
- •4. ОСНОВИ ҐРУНТОЗНАВСТВА
- •4.1. СКЛАДОВІ КОМПОНЕНТИ ТА СТРУКТУРНІ ЗВ’ЯЗКИ ҐРУНТІВ
- •4.2. ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ
- •4.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ҐРУНТІВ
- •4.4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТІВ
- •4.5. СТИСЛИВІСТЬ ҐРУНТІВ, ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК СТИСЛИВОСТІ. ЗАКОН УЩІЛЬНЕННЯ
- •4.6. МІЦНІСТЬ ҐРУНТІВ, ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК МІЦНОСТІ. ЗАКОН КУЛОНА
- •4.7. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТІВ
- •4.8. ЗВ’ЯЗОК МІЖ ФІЗИЧНИМИ ТА МЕХАНІЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ҐРУНТІВ
- •4.9. ДИЛАТАНСІЯ ҐРУНТУ
- •4.10. АНІЗОТРОПІЯ ҐРУНТУ
- •4.11. РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •4.12. ДИНАМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •5. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
- •5.1. СКЛАД І ОБ’ЄМ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
- •5.2. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА РЕКОГНОСЦИРОВКА
- •5.3. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА ЗЙОМКА
- •5.4. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА РОЗВІДКА
- •5.5. ГІРСЬКІ ТА БУРОВІ ВИРОБКИ
- •5.6. ПОЛЬОВІ ДОСЛІДНІ РОБОТИ
- •5.7. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ
- •5.8. ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
- •5.9. КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ
- •5.10. ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У РАЙОНАХ РОЗВИТКУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
- •5.11. ВИКОРИСТАННЯ ГЕОФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ
- •Частина друга
- •6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МЕХАНІКИ ҐРУНТІВ
- •6.1. ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ҐРУНТ І РОЗВИТОК МЕХАНІКИ ҐРУНТІВ
- •6.2. ФАЗИ НАПРУЖЕНОГО СТАНУ ҐРУНТУ
- •6.3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗПОДІЛ НАПРУГ І ДЕФОРМАЦІЙ У ТОЧЦІ МАСИВУ ҐРУНТУ
- •6.4. МОДЕЛІ, ЩО ОПИСУЮТЬ СТАН ҐРУНТУ
- •7.2. РОЗПОДІЛ НАПРУГ ВІД ВЛАСНОЇ ВАГИ ҐРУНТУ
- •7.3. РОЗПОДІЛ НАПРУГ ПО ПІДОШВІ ФУНДАМЕНТІВ
- •7.4. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ НАПРУГ У ҐРУНТАХ
- •7.5. ВИДИ ДЕФОРМАЦІЙ ҐРУНТІВ І ПРИЧИНИ, ЯКІ ЇХ ЗУМОВЛЮЮТЬ
- •7.6. ВИЗНАЧЕННЯ ОСІДАННЯ ШАРУ ҐРУНТУ ПРИ СУЦІЛЬНОМУ НАВАНТАЖЕННІ (ОСНОВНА ЗАДАЧА)
- •7.7. ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ОСІДАНЬ ОСНОВИ
- •7.8. УРАХУВАННЯ ВПЛИВУ ЗАВАНТАЖЕННЯ СУСІДНІХ ФУНДАМЕНТІВ
- •8. ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОГО НАПРУЖЕНОГО СТАНУ ҐРУНТІВ І ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
- •8.1. РІВНЯННЯ ГРАНИЧНОЇ РІВНОВАГИ ДЛЯ СИПУЧИХ ТА ЗВ’ЯЗНИХ ҐРУНТІВ
- •8.2. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРШОГО КРИТИЧНОГО ТИСКУ НА ҐРУНТ
- •8.3. ВИЗНАЧЕННЯ ДРУГОГО КРИТИЧНОГО ТИСКУ НА ҐРУНТ
- •8.4. ВПЛИВ РІЗНОМАНІТНИХ ФАКТОРІВ НА ХАРАКТЕР РУЙНУВАННЯ ОСНОВ І ГРАНИЧНИЙ ТИСК
- •8.5. СТІЙКІСТЬ УКОСІВ ҐРУНТУ
- •8.6. ВИЗНАЧЕННЯ ТИСКУ ҐРУНТІВ НА ОГОРОЖІ
- •9. ГРАНИЧНИЙ НАПРУЖЕНИЙ СТАН АНІЗОТРОПНИХ ОСНОВ
- •9.1. УМОВИ ГРАНИЧНОГО НАПРУЖЕНОГО СТАНУ АНІЗОТРОПНОГО ЗА ОПОРОМ ЗРУШЕННЮ ҐРУНТУ І РОЗРАХУНКОВА МОДЕЛЬ
- •9.2. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ДЛЯ АНІЗОТРОПНОЇ ЗА ОПОРОМ ЗРУШЕННЮ ОСНОВИ
- •9.3. ВИРІШЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ДЛЯ АНІЗОТРОПНОГО ЗА ОПОРОМ ЗРУШЕННЮ ҐРУНТУ.
- •10. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ НЕЛІНІЙНОГО ДЕФОРМУВАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ МЕХАНІКИ ҐРУНТІВ
- •10.1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО НЕЛІНІЙНУ ДЕФОРМАТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ
- •10.2. ТЕОРІЇ, ЯКІ ОПИСУЮТЬ НЕЛІНІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ҐРУНТІВ
- •10.3. ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ УРАХУВАННЯ НЕЛІНІЙНОЇ ДЕФОРМАТИВНОСТІ ҐРУНТІВ У РОЗРАХУНКАХ ОСНОВ
- •10.4. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЧИСЛОВИХ МЕТОДІВ
- •10.5. ЧИСЛОВІ МЕТОДИ У ЗАДАЧАХ МЕХАНІКИ ҐРУНТІВ
- •10.6. ВИКОРИСТАННЯ РІШЕНЬ ТЕОРІЇ ФІЛЬТРАЦІЙНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ҐРУНТІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУ ОСІДАННЯ ОСНОВ У ЧАСІ
- •10.7. ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ПОВЗУЧОСТІ ҐРУНТІВ У РОЗРАХУНКАХ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ У ЧАСІ
- •10.8. ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВИ З ЧАСОМ ЗА ДАНИМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА НИМИ
- •11. ОСНОВИ ТЕОРІЇ УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ
- •11.1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ЇХ ОПТИМАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
- •11.2. СТАНДАРТНИЙ МЕТОД УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ
- •11.3. ДИНАМІЧНИЙ МЕТОД УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ
- •11.4. ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ
- •11.5. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УЩІЛЬНЕННЯ З УРАХУВАННЯМ ПАРАМЕТРІВ МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТУ
- •11.6. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК УЩІЛЬНЕННЯ ЗА УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРИВАЛОЇ МІЦНОСТІ ҐРУНТІВ
- •11.7. ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ В ҐРУНТІ УЩІЛЬНЕНИХ ЗОН
- •Частина третя
- •12. ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ
- •12.2. ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ
- •12.3. ВЗАЄМОДІЯ ФУНДАМЕНТІВ І ШТУЧНИХ ОСНОВ ІЗ ҐРУНТОМ, ЩО ЇХ ОТОЧУЄ
- •12.4. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ
- •12.5. ЗАВДАННЯ ВАРІАНТНОСТІ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ
- •12.6. ВИБІР ГЛИБИНИ ЗАКЛАДАННЯ ФУНДАМЕНТІВ
- •13. ФУНДАМЕНТИ ТА ШТУЧНІ ОСНОВИ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ІЗ ВИЙМАННЯМ ҐРУНТУ
- •13.1. КОНСТРУКЦІЇ ФУНДАМЕНТІВ НЕГЛИБОКОГО ЗАКЛАДАННЯ
- •13.2. РОЗРАХУНОК ФУНДАМЕНТІВ НЕГЛИБОКОГО ЗАКЛАДАННЯ ВІД ДІЇ ВЕРТИКАЛЬНОГО І ГОРИЗОНТАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
- •13.4. ФУНДАМЕНТИ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ БУРІННЯ
- •13.5. ОПУСКНІ КОЛОДЯЗІ І КЕСОНИ
- •13.6. ФУНДАМЕНТИ ТИПУ “СТІНА В ҐРУНТІ”
- •13.7. ПІЩАНІ І ҐРУНТОВІ ПОДУШКИ
- •14. ФУНДАМЕНТИ І ШТУЧНІ ОСНОВИ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
- •14.3. ВИЗНАЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ПАЛЬ І ФУНДАМЕНТІВ
- •14.4. ОСОБЛИВОСТІ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ОСНОВ ПРИ ВЛАШТУВАННІ І РОБОТІ ФУНДАМЕНТІВ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
- •14.5. ПРОЕКТУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
- •14.6. РІЗНОВИДИ ШТУЧНИХ ОСНОВ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ МЕТОДОМ УЩІЛЬНЕННЯ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ
- •15. ШТУЧНІ ОСНОВИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
- •15.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- •15.2. ПОЛІПШЕННЯ ҐРУНТУ ОСНОВИ ЧЕРЕЗ НАГНІТАННЯ В’ЯЖУЧОЇ РЕЧОВИНИ
- •15.3. ТЕРМОЗАКРІПЛЕННЯ ҐРУНТІВ
- •15.4. ЕЛЕКТРОХІМІЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ҐРУНТІВ
- •16. ФУНДАМЕНТИ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У СКЛАДНИХ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ
- •16.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- •16.2. ФУНДАМЕНТИ НА ЛЕСОВИХ ПРОСАДОЧНИХ ҐРУНТАХ
- •16.3. ФУНДАМЕНТИ НА ҐРУНТАХ, ЯКІ ЗДАТНІ ДО НАБУХАННЯ
- •16.4. ФУНДАМЕНТИ НА СЛАБКИХ ҐРУНТАХ
- •16.5. ФУНДАМЕНТИ НА НАСИПНИХ І НАМИВНИХ ҐРУНТАХ
- •16.6. ФУНДАМЕНТИ НА ЗАСОЛЕНИХ ҐРУНТАХ
- •16.7. ФУНДАМЕНТИ В УМОВАХ СЕЗОННОЇ І ВІЧНОЇ МЕРЗЛОТИ
- •16.8. ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ В УМОВАХ ПІДТОПЛЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
- •16.9. УЛАШТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА ДІЛЯНКАХ, ПІД ЯКИМИ Є ПІДЗЕМНІ ВИРОБКИ
- •16.10. ФУНДАМЕНТИ В КАРСТОВИХ РАЙОНАХ
- •16.11. ПРОЕКТУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ
- •16.12. ФУНДАМЕНТИ НА ЗСУВНИХ ТЕРИТОРІЯХ
- •17. ФУНДАМЕНТИ ПРИ ДИНАМІЧНИХ ВПЛИВАХ
- •17.1. ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІЧНИХ ВПЛИВІВ НА СПОРУДИ І ҐРУНТОВІ ОСНОВИ
- •17.2. ТИПИ ФУНДАМЕНТІВ ПІД МАШИНИ Й ОБЛАДНАННЯ З ДИНАМІЧНИМИ НАВАНТАЖЕННЯМИ
- •17.3. РОЗРАХУНКИ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ ПРИ ДИНАМІЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ
- •17.6. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ СЕЙСМОСТІЙКИХ ФУНДАМЕНТІВ І СПОРУД
- •18.1 ВЗАЄМОДІЯ ФУНДАМЕНТІВ З ОСНОВОЮ
- •18.2. МЕТОДИ ВРАХУВАННЯ СПІЛЬНОЇ РОБОТИ СИСТЕМИ “ОСНОВА–ФУНДАМЕНТ–БУДІВЛЯ”
- •18.3. РОЗРАХУНКОВІ МОДЕЛІ ҐРУНТОВОЇ ОСНОВИ
- •18.4. КОЕФІЦІЄНТИ ЖОРСТКОСТІ ОСНОВИ ПРИ НЕРІВНОМІРНОМУ СТИСКУ І ЗРУШЕННІ. КОЕФІЦІЄНТИ ЖОРСТКОСТІ ПАЛЬОВИХ ОСНОВ. КОЕФІЦІЄНТИ ЖОРСТКОСТІ ПРОСАДОЧНОЇ ОСНОВИ. РЕОЛОГІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ ЖОРСТКОСТІ
- •18.5. РОЗРАХУНОК БАЛОК І ПЛИТ НА ДЕФОРМОВАНІЙ ОСНОВІ
- •18.6. РОЗРАХУНОК РАМ НА ДЕФОРМОВАНІЙ ОСНОВІ
- •18.7. КОНТИНУАЛЬНІ КІНЦЕВО-ЕЛЕМЕНТНІ РОЗРАХУНКОВІ СХЕМИ ФУНДАМЕНТІВ І СПОРУД НА ДЕФОРМОВАНІЙ ОСНОВІ.
- •19. ОСНОВИ НАДІЙНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОСТІ ФУНДАМЕНТОБУДУВАННЯ
- •19.1. ЧИННИКИ ТЕОРІЇ НАДІЙНОСТІ СИСТЕМИ “ОСНОВА – ФУНДАМЕНТ – СПОРУДА”
- •19.2. РОЗРАХУНОК ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ НА НАДІЙНІСТЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК НАДІЙНОСТІ В ПРАКТИЦІ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ
- •19.3. ПРИЧИНИ ЗНИЖЕННЯ І ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ
- •19.4. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНОВИДІВ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ
- •19.5. ЕКОНОМІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ І ВЛАШТУВАННІ ОСНОВ ТА ФУНДАМЕНТІВ
- •19.6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВЛАШТУВАННІ ФУНДАМЕНТІВ
- •Список рекомендованої літератури

Частина третя |
|
|
|
|
|
|
||
ОСНОВИ І ФУНДАМЕНТИ |
|
|
|
|
||||
12. ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ |
||||||||
12.1. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНДАМЕНТІВ |
|
|
|
|||||
І ШТУЧНИХ ОСНОВ |
|
|
|
|
|
|
||
Фундаментом називається підземна частина споруди, яка сприймає на- |
||||||||
вантаження від наземної частини та передає його основі. Під поняттям основи |
||||||||
мається на увазі товща ґрунтів, яка сприймає навантаження від фундаменту і |
||||||||
розподіляє його в своєму обмеженому об’ємі. Якщо основою служать ґрунти |
||||||||
природного складу, то вони називаються природними основами. Ґрунти, власти- |
||||||||
вості яких поліпшені тим чи іншим способом, називаються штучними основа- |
||||||||
ми. Штучні основи займають проміжне положення між фундаментами і приро- |
||||||||
дними основами. |
|
|
|
|
|
|
||
На рис. 12.1 показано фундамент під цегляну стіну із забивних блоків і |
||||||||
ростверку. При заглиблюванні забивного блока сформувалась зона ущільненого |
||||||||
ґрунту з підвищеними порівняно з природними механічними характеристиками. |
||||||||
Зону ущільнення оточує ґрунт природного складу. |
|
|
|
|||||
Простежується така схема передачі навантаження від будови контактни- |
||||||||
ми напруженнями (σ та τ) на ущільнений ґрунт. У межах зони ущільнення на- |
||||||||
пруження розподіляються за законом дисперсних тіл, частково згасають і на |
||||||||
природну основу передаються менші напруження по всій поверхні ущільненої |
||||||||
зони. Характер цих напружень показано епюрою σr. |
|
|
|
|||||
Основні геометричні параметри фундаментів: d – глибина закладання, |
||||||||
тобто відстань від підошви фундаменту до поверхні планування; b – ширина пі- |
||||||||
дошви фундаменту; α – кут між вертикальною площиною та гранню фундамен- |
||||||||
ту. |
|
|
|
|
|
3 |
|
0,000 |
Фундаменти і штучні основи |
DL |
2 |
|
|
||||
класифікують |
за різними ознаками: |
|
|
|
||||
NL |
|
|
|
|||||
глибиною |
закладання, |
жорсткістю |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||||
тіла фундаменту, видом застосованих |
1 |
|
|
|
||||
матеріалів, формою в плані, техноло- |
|
|
|
|||||
d |
σ |
σ |
|
|||||
гічними особливостями |
виготовлен- |
|
4 |
|||||
ня тощо. Досвід проектування та |
|
τ |
τ |
FL |
||||
спорудження |
різноманітних |
видів |
|
α |
|
|
||
фундаментів і штучних основ пока- |
σr |
b |
|
5 |
||||
зує, що визначальну роль при оціню- |
|
|
||||||
ванні експлуатаційних якостей відіг- |
Рис. 12.1. Фундамент під цегляну стіну із за- |
|||||||
рає принцип |
їх улаштування. |
Так, |
||||||
для фундаментів, які виготовляються |
бивних порожнистих блоків: |
|
|
|||||
1 – забивний блок; 2 – ростверк; 3 – стінка; |
||||||||
у відкритих котлованах, велике зна- |
4 – ущільнений ґрунт; 5 – природний ґрунт |
305

чення має спосіб ведення земляних робіт, існування водозниження, при занурюванні паль – вид навантажувача, наявність лідирування або підмивання, а при пробиванні свердловин – маса трамбівки, висота її падіння, спосіб закладання фундаменту у свердловині та ін. Указані особливості істотно впливають на реологічні властивості основ, визначаючи характер роботи системи “основа
– споруда” в часі.
Виходячи з наведених міркувань, фундаменти та штучні основи класифікують за принципом їх виготовлення, який визначає конструкцію, особливості взаємодії з оточуючим ґрунтом і як наслідок цього за їх міцністю й деформативністю. Класифікація має такі таксометричні одиниці, які виділяють за групами ознак: клас – за елементами частин будов і споруд; група – за принципом формування фундаменту в природному ґрунті; підгрупа – за способом подачі матеріалу фундаментів та штучних основ у ґрунт; тип – за особливостями застосованого обладнання для виготовлення фундаментів і основ; різновид – за конструктивними особливостями фундаментів та штучних основ.
У класі фундаментів і штучних основ виділено три групи, які відрізняються за принципом формування в ґрунті.
Група фундаментів та штучних основ, які споруджуються з вийманням ґрунту, вирізняється тим, що в період їх зведення вплив цього процесу на оточуючий ґрунт незначний. У період зведення всієї будови та наступної її експлуатації зона впливу формується тільки нижче від підошви фундаменту. Існуючими розрахунками ці зміни не враховуються. Виняток становлять розрахунки при реконструкції фундаментів.
Група фундаментів і штучних основ, які виготовляють без виймання ґрунту, має спільну ознаку – формування у період їх виготовлення так званої зони впливу в оточуючому ґрунті. Ця зона при завантаженні конструкції працює з нею у взаємодії та визначає міцність і деформативність системи “основа– споруда”. Властивості зони впливу з часом змінюються.
Група штучних основ, які виготовляють за допомогою різних фізико-
хімічних процесів, характерна змінами у визначеному об’ємі ґрунту його фізи- ко-хімічних властивостей за рахунок уведення хімічних добавок, термічної обробки, дії електричного струму тощо. Цей об’єм можна назвати зоною впливу. Загальною її ознакою є зниження нових механічних властивостей масиву від центра (місця проведення закріплення) до периферії. Найважливішим завданням при виготовленні таких штучних основ є забезпечення в центральній частині зони впливу масиву закріпленого ґрунту визначених розмірів, що має достатні механічні якості.
Як показує проведений короткий аналіз, визначальними в спільній роботі системи “основа–споруда” є властивості зони впливу, тобто властивості частково або повністю зміненого ґрунту, що оточує фундамент.
Детальне вивчення всіх параметрів зони впливу, в тому числі її реологічних властивостей, дозволяє розв’язати задачу об’єктивної оцінки міцності і деформативності системи “основа – споруда”. Одночасно розв’язується задача рівноміцності цієї системи, яка безпосередньо пов’язана з матеріаломісткістю будівництва.
306

Таблиця 12.1. Класифікація фундаментів і штучних основ (клас – фундаменти та штучні
основи як елементи будов і споруд)
Підгрупа |
|
Тип |
|
|
|
Вид |
|
|
Різновид |
||
|
|
|
|
||||||||
Група фундаментів і штучних основ, які виготовляють без виймання ґрунту |
|||||||||||
Фундаменти, |
За способом |
за- |
За формою еле- |
За формою поперечного перері- |
|||||||
влаштовані |
глиблення |
|
еле- |
ментів: |
пос- |
зу: |
|
||||
заглибленням |
ментів у ґрунт: |
елементи |
квадратні, прямокутні, трикутні, |
||||||||
у ґрунт |
збір- |
молотами |
різних |
тійного перерізу |
призматичні палі, залізобетонні з |
||||||
них елементів |
конструкцій; |
|
по довжині; |
|
різним армуванням; |
||||||
|
|
віброзаглиблюю- |
елементи |
змін- |
суцільні і порожнисті циліндричні |
||||||
|
|
чими |
і |
вібро- |
ного перерізу по |
палі з відкритим та закритим ниж- |
|||||
|
|
вдавлюючими |
аг- |
довжині |
|
|
нім кінцем; |
|
|||
|
|
регатами; |
|
|
|
|
|
|
складного поперечного перерізу: |
||
|
|
удавлюванням |
|
|
|
|
таврові, двотаврові, хрестоподібні, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
трипромінні, з вертикальними діа- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
фрагмами, залізобетонні палі, ме- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
талевий шпунт тощо; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мікропалі за формою поздовжньо- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
го профілю; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пірамідальні палі і забивні блоки; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
клиноподібні палі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
козлові (пакетні) палі; |
|
Фундаменти, |
За |
способом |
За способом ви- |
плоскопрофільовані палі й ін. |
|||||||
За конструктивними особливос- |
|||||||||||
споруджені |
утворення |
поро- |
готовлення |
в |
тями: |
|
|||||
утворенням у |
жнини: |
|
ски- |
фундаменту |
фундаменти у витрамбуваних кот- |
||||||
ґрунті |
поро- |
циклічним |
|
порожнині: |
|
лованах формою усіченої піраміди |
|||||
жнини снаря- |
данням |
важкої |
бетонуванням |
з розширенням із жорсткого мате- |
|||||||
дом із |
пода- |
трамбівки; |
|
сна- |
урозпір; |
|
|
ріалу в нижній частині, виготов- |
|||
льшим запов- |
забиванням |
установленням |
ляються монолітними; |
||||||||
ненням |
її |
ряда |
молотом з |
збірного елемен- |
фундаменти в пробитих свердло- |
||||||
збірними або |
подальшим |
витя- |
та |
наявністю |
винах циліндричної форми з роз- |
||||||
монолітними |
ганням; |
|
і |
За |
ширенням у нижній частині із жо- |
||||||
конструкція- |
заглибленням |
розширення |
в |
рсткого матеріалу, виготовляються |
|||||||
ми врозпір |
витяганням |
|
сна- |
нижній частині: |
монолітними; |
|
|||||
|
|
ряда з віброзагли- |
без розширення; |
густотрамбовані палі; |
|||||||
|
|
блювачем; |
|
і |
з |
формуванням |
віброштамповані |
палі циліндрич- |
|||
|
|
заглибленням |
розширення |
із |
ної, конічної та пірамідальної |
||||||
|
|
витяганням |
|
сна- |
жорсткого |
мате- |
форми; |
|
|||
|
|
ряда |
вдавлюван- |
ріалу в процесі |
мікропалі монолітні; |
||||||
|
|
ням; |
|
|
|
утворення |
поро- |
опори ЛЕП із подвійною конічніс- |
|||
|
|
вибухом; |
|
|
жнини |
|
|
тю стовбура, |
встановлюються |
||
|
|
пневмопробійни- |
За формою поз- |
збірними врозпір |
у витрамбувані |
||||||
|
|
ком |
|
|
|
довжнього |
поро- |
порожнини; |
|
||
|
|
|
|
|
|
профілю |
фундаменти неглибокого закла- |
||||
|
|
|
|
|
|
жнини: |
|
|
дання; встановлюються збірними у |
||
|
|
|
|
|
|
постійного пере- |
витрамбувані котловани; |
||||
|
|
|
|
|
|
різу по довжині; |
палі з камуфлетним розширенням |
||||
|
|
|
|
|
|
змінного |
пере- |
|
|
||
Штучні осно- |
За способом |
за- |
різу по довжині |
За конструктивними особливос- |
|||||||
За |
принципом |
||||||||||
ви, влаштова- |
глиблення |
мате- |
поширення |
ро- |
тями: |
|
|||||
ні заглиблен- |
ріалу в ґрунт: |
здрібленого |
ма- |
штучні основи утворені: |
|||||||
ням у |
ґрунт |
циклічно |
падаю- |
теріалу: |
пере- |
поверхневим ущільненням падаю- |
|||||
роздрібнено- |
чою |
важкою |
тра- |
важно по ширині |
чою трамбівкою; ущільненням ви- |
||||||
го матеріалу |
мбівкою; |
|
|
основи; |
|
|
бухом; утрамбовуванням щебеню |
307

|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 12.1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Підгрупа |
|
Тип |
|
|
|
Вид |
|
Різновид |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
інвентарним |
сна- |
переважно |
по |
в ґрунт із наступним заповненням |
|||||
|
|
|
рядом |
і |
вібрато- |
глибині основи |
порожнини сумішшю щебеню та |
|||||
|
|
|
ром; |
|
|
|
|
|
|
|
|
глинистого ґрунту з ущільненням; |
|
|
|
пневмопробійни- |
|
|
|
|
утрамбовуванням жорсткого мате- |
||||
|
|
|
ками |
|
|
|
|
|
|
|
|
ріалу в слабкий підстильний шар; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
підсиленням слабкого підстильно- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
го шару ґрунту глибинним вібра- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тором із переносом піску з намиву |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в слабкий шар; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ґрунтові палі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
піщані палі |
|
Група фундаментів і штучних основ, які виготовляють із вийманням ґрунту |
|||||||||||
Фундаменти, |
За способом спо- |
За матеріалом: |
За конструктивними особливос- |
|||||||||
що |
спору- |
рудження: |
|
|
монолітні; |
|
|
тями: |
||||
джуються |
у |
котлован |
спору- |
з бутової кладки, |
Стрічкові суцільні та переривчас- |
|||||||
відкритих |
ко- |
джується вище від |
бутобетону, |
бе- |
ті; |
|||||||
тлованах |
із |
рівня |
підземних |
тону, |
залізобе- |
Стовпчасті, що забезпечують жор- |
||||||
подальшим |
вод, роботи ве- |
тону; |
|
|
|
сткий або шарнірний стик із над- |
||||||
засипанням |
дуться насухо; |
пі- |
збірні з бетону і |
фундаментною конструкцією; |
||||||||
|
|
|
при наявності |
залізобетону |
|
плитні, гладкі, ребристі, криволі- |
||||||
|
|
|
дземних |
вод |
ро- |
|
|
|
|
нійного окреслення; |
||
|
|
|
боти |
ведуться з |
|
|
|
|
у вигляді окремих жорстких маси- |
|||
|
|
|
допомогою |
водо- |
|
|
|
|
вів під усю споруду |
|||
|
|
|
зниження; |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
спорудження фун- |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
даментів |
ведеться |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
в місцевості, пок- |
|
|
|
|
|
||||
Фундаменти, |
ритій водою |
|
ви- |
За способом за- |
За конструктивними особливос- |
|||||||
За способом |
||||||||||||
що |
спору- |
ймання ґрунту: |
кріплення |
сті- |
тями: |
|||||||
джуються |
з |
шляхом |
різних |
нок виробки: |
Буронабивні палі з розширенням і |
|||||||
вийманням |
|
видів буріння; |
|
без |
кріплення, |
без нього; |
||||||
ґрунту |
вибу- |
під захистом стін |
насухо; |
|
|
бурові фундаменти; |
||||||
рюванням або |
фундаменту, |
|
се- |
за |
допомогою |
глибокі опори; |
||||||
проходкою |
|
ред них |
методом |
нагнітання |
гли- |
колодязі та палі-оболонки; |
||||||
|
|
|
гідромеханізації; |
нистого розчину; |
масивні опускні колодязі й кесо- |
|||||||
|
|
|
за |
допомогою |
за |
допомогою |
ни; |
|||||
|
|
|
грейфер-екскава- |
обсадних |
труб і |
фундаменти, що влаштовуються |
||||||
|
|
|
торів |
|
|
|
|
інших кріплень |
методом “стіна в ґрунті”; |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
палі і колодязі-оболонки, які зану- |
Штучні осно- |
За способом |
за- |
За способом ук- |
рюються з вийманням ґрунту |
||||||||
За конструктивними особливос- |
||||||||||||
ви, що влаш- |
кріплення: |
|
|
ладання ґрунту: |
тями: |
|||||||
товуються |
|
шаровим |
механі- |
за |
допомогою |
ґрунтові подушки; |
||||||
шляхом пере- |
чним |
ущільнен- |
котків |
різних |
протифільтраційні завіси та екра- |
|||||||
укладання |
|
ням; |
|
|
|
|
конструкцій; |
|
ни; |
|||
ґрунту |
|
|
переукладенням із |
за |
допомогою |
піщані подушки; |
||||||
|
|
|
уведенням |
|
|
скидання |
плит і |
основи і покриття доріг, аеродро- |
||||
|
|
|
в’яжучих добавок |
трамбівок; |
|
мів, стоянок |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
віброметодом |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
(віброплощадка- |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
ми, |
віброплит- |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
ками, |
віброкот- |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
ками) |
|
|
|
|
Продовження таблиці 12.1
308

Підгрупа |
|
Тип |
|
|
Вид |
|
|
Різновид |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
За |
різновидами |
|
||
|
|
|
|
|
добавок: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цемент; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вапно; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
глина; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мелені шлаки |
|
|
||
Група штучних основ, які виготовляють за допомогою фізико-хімічних процесів |
|||||||||
Закріплення |
За видом в’я- |
За |
складом |
і |
За конструкціями закріплення |
||||
здійснюється |
жучого, що на- |
станом |
|
|
основ: |
||||
нагнітанням у |
гнітається |
в |
в’яжучих: |
|
|
масиви закріпленого ґрунту; |
|||
ґрунт в’яжу- |
ґрунт: |
|
силікатизація |
|
стрічки закріпленого ґрунту; |
||||
чих речовин |
силікатизація; |
|
(однорозчинна, |
|
окремі стовпи закріпленого ґрун- |
||||
|
|
бітумізація; |
|
дворозчинна, |
|
|
ту; |
||
|
|
смоління; |
|
глинисто-силі- |
|
окремі об’єми закріпленого ґрунту |
|||
|
|
цементація; |
|
катна, газова); |
|
у вигляді розширення для забив- |
|||
|
|
глинізація |
|
бітумізація |
(хо- |
них і набивних паль |
|||
Закріплення |
За видом енергії |
лодна, гаряча) |
|
|
|||||
За способом те- |
|
||||||||
здійснюється |
для |
одержання |
плообміну: |
|
|
|
|||
термічною |
тепла: |
па- |
нагріванням газу |
|
|||||
обробкою |
спалюванням |
на |
поверхні |
з |
|
||||
ґрунту |
|
лива; |
|
подальшим |
на- |
|
|||
|
|
електронагріван- |
гнітанням |
|
у |
|
|||
|
|
ням |
|
|
свердловину; |
те- |
|
||
|
|
|
|
|
нагріванням |
|
|||
|
|
|
|
|
нів у свердлови- |
|
|||
|
|
|
|
|
ні; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
спалюванням га- |
|
|||
|
|
|
|
|
зу безпосередньо |
|
|||
Електрохімі- |
За наявністю |
хі- |
в свердловині |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||||
чне |
закріп- |
мічних добавок: |
|
|
|
|
|
||
лення ґрунту |
без |
хімічних |
до- |
|
|
|
|
|
|
|
|
бавок; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з уведенням хімі- |
|
|
|
|
|
||
Закріплення |
чних добавок |
|
За |
наявністю |
|
||||
За |
принципом |
|
|||||||
ґрунту |
здійс- |
відбирання води: |
привантажува- |
|
|||||
нюється шля- |
дренуванням ґру- |
ча: |
відсипанням |
|
|||||
хом його зне- |
нту; |
|
|
з |
|
||||
зводнювання |
|
|
|
привантажувача; |
|
||||
|
|
|
|
|
без |
відсипання |
|
||
|
|
водозниженням |
привантажувача |
|
|||||
|
|
За |
конструкці- |
|
|||||
|
|
|
|
|
єю водозабору: |
|
|
||
|
|
|
|
|
відкритий; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
глибинний |
|
|
|
Фундаменти, що споруджуються без виймання ґрунту, вирізняються перевагою висоти над шириною. При дії вертикальних навантажень переважаючі напруження – стискуючі. Отже, такі конструкції менш матеріаломісткі. Фундаменти, що споруджуються у відкритих котлованах, характерні розвиненою опорною частиною, яка працює на вигин під опором ґрунту. Для їх виготовлення потрібен досить високий клас бетону і визначена кількість арматури. Фундаменти третьої групи мають безперечні переваги з точки зору конструктивних
309