Хронологія

1900 р. — виникнення в Галичині (с. Завалля Снятинського повіту) молодіжної організації для фізичного й духовного загартування «Січ».

1900 р. — запровадження на Закарпатті реформ («Верховинська акція»), які мали поліпшити економічне становище закарпатських русинів.

ІІ студентське віче у Львові, яке висунуло вимогу політичної самостійності України.

1901 р. — А. Шептицького призначено главою греко-католицької церкви, митрополитом Галицьким і Львівським.

1901 р. — відкриття цукрового заводу в Лужанах на Буковині.

Червень — серпень 1902 р. — масові (100 тис. учасників) антипоміщицькі виступи селян у Східній Галичині.

1902 р. — виникнення першої «Січі» на Буковині в Кіцмані.

1902 р. — побачив світ один із найкращих творів світової літератури про селянство — психологічна повість О. Кобилянської «Земля».

1903 р. — у Буковинському сеймі виник «Вільнодумний союз».

1903 р. — у Львові відзначено 35-річчя музичної творчості композитора М. Лисенка.

1903 р. — створено союз хліборобських спілок на Буковині «Селянська каса».

1903 р. — І. Франко очолив філологічну секцію НТШ.

1904 р. — активізація кооперативного руху та виникнення на західноукраїнських землях «Крайового ревізійного союзу».

1904 р. — заснування у Західній Україні «Крайового земельного банку».

1904 р. — започаткування Музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові.

1905 р. — у Львові відбулася перша Всеукраїнська мистецька виставка.

1905 р. — засновано «Руський селянський театр» у Чернівцях (з 1907 р. — «Буковинський народний театр»).

12 листопада 1905 р. — у Чернівцях скликано Національну Раду.

1905—1908 рр. — у Чернівцях споруджено залізничний вокзал.

1907 р. — студентські заворушення у Львівському університеті.

1907 р. — мадяризація українських шкіл на Закарпатті на основі закону М. Аппоньї.

1909 р. — створення на Буковині Національно-демократичної партії.

1909 р. — політичний замах М. Січинського на галицького намісника А. Потоцького.

1909 р. — перший український освітньо-економічний конгрес «Просвіти» у Львові.

1910 р. — заснування в Чернівцях партії «Руська Рада».

1911 р. — побачила світ драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня».

1912 р. — у Чернівцях виникла перша на Буковині швейна фабрика.

1912 р. — створення у Галичині товариства «Пласт».

1912 р. — Головний Січовий Комітет перейменовано на «Український Січовий Союз».

1912—1914 рр. — вихід у Львові тижневика УСДП «Вперед».

1913 р. — у Львові відкрито український національний музей.

1913 р. — на Буковині засновано політичне товариство «Український міщанський клуб».

1914 р. — формування у Галичині та Закарпатті загонів Українських січових стрільців.

Словник термінів

Віротерпимість — один з важливих принципів міжконфесійних, державно-церковних відносин, що характеризує терпиме (толерантне) ставлення прихильників одного віросповідання до іншого, держави (де є державна, офіційна, привілейована релігія) до інших релігійних напрямків та їхніх адептів.

Декаданс (від франц. decadance — занепад) — означення кризового стану духовної культури наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Еклектизм (від грец. еklektikos — вибирати) — штучне, безсистемне поєднання різнорідних і часом протилежних стильових елементів.

Експропріація — примусове відчуження майна на користь держави.

Кірха — лютеранська культова споруда.

Конфесія (від лат. confessio) — релігійне товариство, що має віровчення та культові організації.

Костьол, костел — римо-католицька культова споруда.

Крона — у деяких європейських країнах грошова одиниця різної вартості, а також монета відповідної вартості.

Культурництво — культурно-освітній рух XIX — початку XX ст., діячі якого вважали просвітницьку роботу найдієвішим засобом піднесення освітнього рівня населення і зміцнення національної самосвідомості; а також система заходів, спрямована на активізацію формування й консолідації нації. Соціальну базу. становила переважно інтелігенція з достатньо розвинутим національно-патріотичним почуттям, яка надавала перевагу культурно-освітньому струменю національного руху перед політичним.

Митрополит — найвищий духовний сан у православних та деяких інших Церквах.

Модернізм (франц. modernisme, від moderne — новітній, сучасний) — загальна назва напрямків мистецтва та літератури кінця ХІХ — початку ХХ ст., що віддзеркалюють як стихійний, так і свідомий пошук творчою інтелігенцією нових засобів, форм та способів осмислення реальності, визначальними рисами якої є прискорення науково-технічного прогресу, урбанізація, індустріалізація, економічні й політичні кризи.

Національна ідея — прагнення до збереження національного існування, до свободи й незалежності та створення власної держави як найоптимальнішої форми реалізації національної ідеї.

Поліконфесійність — (від грецьк. poli — багато і лат. сonfessio — визнання, сповідання) — наявність багатьох релігійних течій на території однієї країни.

Символізм — напрям у літературі та мистецтві ХІХ — першої половини ХХ ст., що, ґрунтуючись на суб’єктивно-ідеалістичній філософії, проголошував головним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ.

Синагога — культова споруда в іудеїв.

Толерантність — ставлення з повагою до інших поглядів, прагнення зрозуміти відмінну від власної позицію.

Урбанізація — зростання кількості населення міст, посилення їхньої ролі в політичному, економічному та культурному житті суспільства.

Феномен — рідкісне, незвичайне, виняткове явище.