- •Передмова
- •Стародавня історія україни лекція 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території україни
- •1. Стародавня доба на території України
- •2. Скіфо-сарматська доба
- •3. Етногенез слов’ян
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •1. Праукраїнці у vііі—іх ст. Теорії походження України-Русі
- •Персоналії
- •Середньовічна історія україни лекція 2. Київська русь
- •2. Етапи зміцнення Київської Русі як державного об’єднання
- •2. Феодальна роздробленість у хіі — першій половині хііі ст. Історичне значення Київської Русі
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 3. Галицько-волинське князівство
- •1. Піднесення Галицького і Волинського князівств. Утворення Галицько-Волинської держави
- •2. Зовнішньополітичні пріоритети та суспільно-економічний устрій Галицько-Волинського князівства
- •3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Причини й наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства, його історичне значення
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 4. Землі україни під владою іноземних держав у хіv — на початку хvіі ст.
- •1. Боротьба за києворуську спадщину. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського
- •2. Люблінська унія, її політичні та соціально-економічні наслідки для України
- •3. Суспільно-політичні та релігійні рухи в Україні. Берестейська церковна унія
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 5. Становлення та розвиток українського козацтва
- •1. Формування українського козацтва. Утворення Запорозької Січі
- •2. Козацькі повстання в кінці хvі — на початку хvіі ст.
- •3. Культура України в хvi — першій половині хvіі ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Нова доба історії україни лекція 6. Національно-визвольна війна українського народу під проводом богдана хмельницького
- •1. Українські землі напередодні Визвольної війни
- •2. Початок Визвольної війни. Формування Української національної держави
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 7. Гетьманщина за доби руїни: військово-політичне протистояння та соціально-економічне становище
- •1. Напередодні Руїни: українська держава в останні роки правління б. Хмельницького
- •2. Іноземна експансія та внутрішня боротьба в українських землях у другій половині хvіі ст.
- •3. Економічний розвиток та соціальне становище
- •4. Культурне життя в Україні другої половини хvіі ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 8. Розвиток українських земель у складі московії та російської імперії кінця хvіі — середини хvііі ст.
- •1. Політичний розвиток українських земель за гетьманування Івана Мазепи і його наступників на початку xviiі ст.
- •2. Соціально-економічне становище українських земель
- •3. Адміністративний устрій Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя у першій половині xviiі ст.
- •4. Культура України 90-х рр. XVII — початку xviiі ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 9. Українські землі у складі російської імперії наприкінці хvііі — в першій половині хіх ст.
- •1. Політико-адміністративне становище українських земель. Закріпачення селянства
- •2. Українські терени у війнах Російської імперії і доля козацтва. Освоєння Українського Причорномор’я
- •3. Соціально-економічний розвиток України
- •4. Опозиційний рух
- •5. Культура України наприкінці хvііі — в першій половині хіх ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 10. Західноукраїнські землі у складі австрійської імперії (кінець хvііі — перша половина хіх ст.)
- •1. Адміністративно-територіальний устрій
- •2. Соціально-економічне становище краю
- •3. Національне відродження на західноукраїнських землях
- •4. Особливості розвитку культури
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 11. Українські землі у складі російської імперії (друга половина хіх ст.)
- •1. Соціально-економічна модернізація
- •2. Громадсько-політичне життя й національно-визвольний рух
- •3. Становище української культури
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 12. Західноукраїнські землі у складі австро-угорщини у другій половині хіх ст.
- •1. Еволюція державного устрою Австро-Угорщини
- •2. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель
- •3. Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість і суперечливість. Політизація національного життя
- •4. Культурний розвиток
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 13. Українські землі у складі російської імперії на початку XX ст.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України на зламі хіх—хх ст.
- •2. Професійно-національні рухи та політична боротьба в Україні у хх ст.
- •3. Україна в період революції 1905—1907 рр. Та після її поразки
- •4. Аграрна політика Столипіна і українські землі
- •5. Україна напередодні Першої світової війни у 1910—1914 рр.
- •6. Культура України на початку хх ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 14. Західноукраїнські землі у складі австро-угорщини на початку хх ст.
- •1. Соціально-економічний розвиток
- •2. Український національний рух
- •3. Культура й духовне життя
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 15 Україна в роки Першої світової війни (1914—1917 рр.)
- •1. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Першої світової війни
- •2. Бойові дії на українських землях у 1914—1917 рр.
- •3. Українські політичні сили в період Першої світової війни
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Новітня історія україни
- •2. Захоплення влади більшовиками і діяльність Центральної Ради в цих умовах
- •3. Гетьманська держава п. Скоропадського
- •4. Директорія і її боротьба за українські землі з білогвардійцями, Антантою, Польщею та більшовиками
- •5. Зунр і національно-визвольний рух 1918—1920 рр. У західноукраїнських землях. Культура Радянської України
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 17. Розвиток радянської україни у міжвоєнний період
- •1. Усрр в роки нової економічної політики
- •2. Сталінська політика соціалістичної модернізації у срср
- •3. Зміни в культурі, освіті й науці Радянської України у 20—30 рр. XX ст.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 18. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •1. Входження західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. Оформлення їхнього адміністративного статусу в 20—30-ті рр.
- •2. Соціально-економічне становище Західної України
- •3. Діяльність політичних партій і громадських організацій. Розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях
- •4. Культура. Греко-католицька і православна Церкви на західноукраїнських землях
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 19.
- •2. Початок німецько-радянської війни. Причини поразок Червоної Армії (1941—1942 рр.)
- •4. Окупаційний режим в Україні (1941—1944 рр.)
- •3. Рух опору в Україні в роки війни, його течії
- •I. Радянський рух опору
- •II. Націоналістичний рух опору
- •5. Визволення території України від окупаційних військ
- •6. Теоретичні проблеми використання термінів «Велика Вітчизняна» і «німецько-радянська» війна
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 20.
- •2. Відбудова народного господарства
- •3. Громадсько-політичне життя
- •4. Розвиток культури та духовне життя
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток україни у першій половині 1950-х — середині 1980-х рр.
- •1. Особливості процесів десталінізації та лібералізації в Україні у період хрущовської «відлиги»
- •2. Україна в умовах наростання системної кризи радянської тоталітарної системи
- •3. Культурне і духовне життя в Україні на початку 1950-х у середині 1980-х рр.
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 22. Перебудова в срср. Суспільно-політичні процеси в україні у 1985—1991 рр.
- •1. Політика Перебудови. Особливості її реалізації в Україні
- •2. Економічні трансформації в роки Перебудови. Поглиблення соціально-економічної кризи в Україні
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Лекція 23. Україна в умовах незалежності
- •1. Суспільно-політичний розвиток Української держави у 1991—2009 рр.
- •2. Соціально-економічні процеси в Україні в добу незалежності
- •3. Утвердження України на міжнародній арені
- •4. Зміни в освітньо-культурній сфері України після здобуття нею незалежності
- •Хронологія
- •Словник термінів
- •Персоналії
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
Словник термінів
Альтернатива — потреба вибирати між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну.
Американський шлях розвитку сільського господарства — швидке зростання фермерських господарств, звільнення від будь-яких залишків феодальної залежності, ліквідація поміщицького землеволодіння.
Буржуазія — соціальна група, що володіє засобами виробництва і живе на прибутки від найманої праці.
Валуєвський циркуляр — підготовлене міністром внутрішніх справ П. О. Валуєвим розпорядження царського уряду, відповідно до якого заборонялося друкувати шкільні підручники, науково-популярні, релігійні видання українською мовою та викладати нею в школах.
Відробіткова система — різні види відробітків: праця за гроші зі своїм реманентом; праця на поміщика за борг; праця за землю й житло; за право випасати худобу на поміщицьких землях; за право полювати в поміщицькому лісі та брати там деревину; за оренду землі в поміщика; за викупні платежі.
Громади — напівлегальні осередки української демократичної інтелігенції, що провадили національно-культурну та громадсько-політичну роботу в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. у межах Російської імперії і за кордоном.
Губернія — основна адміністративно-територіальна одиниця в Росії в кінці ХVIII ст. — 1929 р.
Емський указ — розпорядження Олександра ІІ, підписане у м. Емсі (Німеччина), доповнювало Валуєвський циркуляр (1863 р.). Заборонялося ввозити з-за кордону українські книжки, видавати оригінальні твори українською мовою, перекладати українською з іноземних мов та показувати театральні вистави. На підставі цього указу було закрито громади.
Імпресіонізм — напрям у мистецтві й літературі, що виник наприкінці ХІХ ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, поточні враження тощо.
Інтелігенція — група людей, до якої належать особи, професійно задіяні в розумовій праці, що мають відповідну для такої праці спеціальну освіту.
Земство — орган місцевого самоврядування, створений відповідно до земської реформи 1864 р.
Консерватизм — ідеологічний напрямок, для якого характерне прагнення до стабілізації соціальних процесів, надання переваги традиційним суспільним інститутам, цінностям і морально-правовим засадам.
Кріпосне право — система феодальної залежності селян, яка полягала в прикріпленні до землі, підлеглості адміністративній і судовій владі феодала. В Україні складалося у ХІІІ—ХVІ ст. під впливом польської експансії. Остаточно оформлене в ХVІІІ ст. урядом Катерини ІІ. Скасоване реформою 1861 р.
Лібералізм — політико-ідеологічна течія прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод.
Маніфест — а) особливий акт найвищого органу державної влади або глави держави у формі урочистого письмового звернення до населення з приводу винятково важливих подій у громадсько-політичному та соціально-економічному житті країни; б) звернення, декларація політичної партії або громадського угрупування, в якому містяться їхнє програмне положення і принципи теоретичної та практичної діяльності; видається для популяризації їхньої діяльності, залучення людей до лав цих організацій, до участі у виборчих кампаніях.
Месіанство — вчення про особливу, дуже важливу роль якогось одного народу в історії.
Мирові суди — особливий вид судів, введений у Російській імперії у 1864 р., який розглядав дрібні кримінальні злочини, покарання за які не перевищувало 1 року, та цивільні справи з вартістю позову до 500 рублів.
Модернізація — зміна, оновлення, вдосконалення відповідно до сучасних вимог і смаків.
Монархія — форма державного правління, за якої вся повнота влади зосереджена в руках однієї особи — монарха. Розрізняють абсолютну (необмежену) та конституційну (коли влада обмежується законом) монархії.
Народницький рух (народництво)— суспільно-політична течія другої половини ХІХ ст., що віддзеркалювала ідеологію селянської демократії та вважала за можливе перехід Росії до соціалізму через селянську громаду, оминаючи капіталізм.
Націоналізм — радикальний політичний напрям; світогляд, відповідно до якого нація вважається головним і вирішальним чинником історії, інтересам якої підпорядковуються всі елементи суспільного життя.
Національна еліта — найбільш підготовлена й згуртована меншість суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом (нацією) і скеровує зусилля національної спільноти на їхнє досягнення.
Національна ідея — прагнення до збереження національного існування, свободи й незалежності та створення власної держави як найоптимальнішої форми реалізації національної ідеї.
Національне відродження — поняття, що використовується стосовно історії так званих «недержавних» народів у XIX ст., пов’язане з процесами їхньої національної самоідентифікації, поширенням мережі культурно-освітніх установ, а також з перетворенням національних прагнень у програми та форми діяльності національних громадських організацій і політичних партій. Національне відродження — це становлення сучасних націй Європи.
Парламент — законодавчий представницький орган конституційної держави, побудований повністю або частково на виборних засадах.
Парламентаризм — система державного управління, за якою законодавча влада належить виборному парламентові; участь будь-якої партії в представницьких зборах уряду.
Петиція — письмове, переважно колективне прохання, клопотання, звернення до державних керівних установ або до голови уряду.
Повіт — адміністративно-територіальна одиниця, яка входить до складу губернії.
Політична партія — формально незалежне активне громадське об’єднання осіб на підставі загальних інтересів, сформульованих в основоположних ідейних настановах і програмах, головним завданням якої є участь у визначенні політичного курсу держави, виробленні державної політики, формуванні органів влади та місцевого самоврядування, представництва в їхньому складі. Має стійку структуру і постійно діє. Виражає політичну волю своїх членів і прихильників.
Прусський шлях розвитку сільського господарства — уповільнене вростання поміщицького господарства в капіталізм за рахунок напівфеодальної експлуатації селянства.
Реформа — перетворення, зміна, нововведення в будь-якій сфері суспільного життя, галузі знань, яке не знищує основ попередньої структури.
Русифікація — цілеспрямована політика царського уряду в національних окраїнах, скерована на витіснення на другорядні ролі національних, зокрема й української мов, культур, історій та заміну їх на російські мову, культуру, історію.
Селянська община — адміністративне об’єднання селян з примусовим землеволодінням і круговою порукою.
Соціал-демократія — ідеологічна й політична течія, яка виступає за здійснення ідей соціалізму в усіх сферах суспільного життя; важлива складова політики лівих сил сучасності, передусім Західної Європи.
Суд присяжних — суд у якому беруть участь присяжні засідателі — особи, що на певний час залучаються до участі в розгляді справ.
Українофіли — прихильники українців і всього українського.
Хлопомани — кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху другої половини XIX ст. Хлопоманство зароджувалось як рух за розвиток української мови. Сам термін означав бажання зблизитися з простим людом — хлопами. Xлопомани розмовляли виключно українською мовою, носили національний одяг, улаштовували маніфестації на честь Т. Шевченка. Припинився рух у 1863 р. через репресії царизму.
Цензура — нагляд за друкованими виданнями для недопущення публікації небажаної, з погляду державної влади, інформації.
