Хронологія

1352 р. — мирна угода між Великим Князівством Литовським і Польщею, за якою розподілялися землі Галицько-Волинського князівства (Галичина відходила до Польщі; Волинь — до Литви).

1361(?)—1362(?) рр. — перемога об’єднаних литовсько-руських військ над татарськими загонами на р. Сині Води та початок звільнення від Золотої Орди.

1385 р. — Кревська унія, за якою на основі династичного шлюбу великого князя литовського Ягайла та королеви Польщі Ядвіги Польща та Велике Князівство Литовське об’єднувалися в єдину державу.

1387 р. — польські війська відвоювали галицькі землі в Угорщини та встановили домінування над Молдавським князівством.

1392 р. — підписання між польським королем Ягайлом та Вітовтом Кейстутовичем угоди у м. Острові, згідно з якою Вітовта було визнано довічним володарем Литви, але він перебував у васальній залежності від польської корони.

1399 р. — ліквідація удільного устрою на руських землях та передання влади на місцях великокнязівським намісникам.

12 серпня 1399 р. — битва на р. Ворсклі, у якій литовсько-руські війська зазнали нищівної поразки від загонів хана Золотої Орди Тимура.

1401 р. — Віленська унія, за умовами якої визнавалася васальна залежність Литви від Польщі; передбачався перехід руських земель під польську юрисдикцію після смерті Вітовта; литовській шляхті надавалася можливість участі у виборах польського короля.

14 липня 1410 р. — битва під Грюнвальдом, у якій 100-тисячна польсько-литовсько-руська армія розгромила рицарів Тевтонського ордену, чим припинила експансію хрестоносців на слов’янські території.

1413 р. — підписання між Ягайлом та Вітовтом унії у м. Городлі, за умовами якої визнавалося існування великокнязівського престолу в Литві, але обрання великого князя контролювалося і затверджувалося польським королем, литовські шляхтичі-католики зрівнювалися в правах з поляками і могли брати участь у виборах польського короля і великого князя Литовського.

1434 р. — утворення Руського воєводства у складі Галицької, Львівської, Перемишльської, Сяноцької та Холмської земель.

1434—1447 рр. — утворення Подільського воєводства у складі Кам’янецького, Летичівського, Червоногородського повітів.

1435 р. — битва під Вількомиром, у якій руські війська і їхні союзники — рицарі Лівонського ордену — на чолі зі Свидригайлом зазнали нищівної поразки від польсько-литовської армії. Ця поразка припинила існування «Великого князівства Руського».

1452 р. — ліквідація Волинського князівства.

1462 р. — утворення Белзького воєводства.

1470 р. — ліквідація Київського князівства після смерті Семена Олельковича. Утворення Київського воєводства.

1503 р. — перемир’я між Великим Князівством Литовським та князівством Московським, за умовами цього перемир’я чернігово-сіверські землі переходили під владу московської держави.

1505 р. — Радомський сейм, на якому було прийнято рішення, за яким селянин не мав права залишати феодала без згоди останнього.

1508 р. — повстання М. Глинського і спроба відновити Литовсько-Руську державу.

1 липня 1569 р. — проголошення Люблінської унії, за умовами якої Велике Князівство Литовське та Польща об’єднувалися у єдину державу — Річ Посполиту.

1585 р. — утворення Успенського братства у Львові.

1585 р. — львівське братство заснувало школу з елементами вищої освіти; започаткувало книгодрукування, викупивши друкарню померлого Івана Федорова; організувало шпиталь.

1586 р. — затвердження Антіохійським патріархом Йоакимом статуту Львівського братства.

1589 р. — надання Львівському Успенському братству ставропігії; утворення братств у Рогатині та Красноставі.

23 грудня 1595 р. — прийняття Римом української православної Церкви під свою юрисдикцію.

1596 р. — проголошення Брестської церковної унії про об’єднання православної та католицької гілки православ’я у греко-католицьку під протекторатом Риму.

1615 р. — заснування братства у Києві; відкриття братської школи у Києві.

1617 р. — заснування братства у Луцьку.

1632 р. — затвердження Владиславом IV «Статей для заспокоєння руського народу», що офіційно визнали існування православної Церкви та визнало православну ієрархію.