Хронологія

1657 р. — початок гетьманування І Виговського.

6 вересня 1658 р. — підписання І. Виговським Гадяцького трактату.

1660—1663 рр. — розкол козацької держави. Утворення лівобережного та правобережного гетьманатів.

1660 р. — Слободищенський договір Ю. Хмельницького з Польщею.

1663 р. — «Чорна Рада» в Ніжині. Розкол України на Правобережну і Лівобережну. Проголошення гетьманом на Лівобережжі І. Брюховецького.

1665—1676 рр. — гетьманування П. Дорошенка.

30 січня 1667 р. — підписання Андрусівського перемир’я між Росією й Річчю Посполитою. Початок суспільно-політичної стабілізації в Лівобережній Україні.

18 жовтня 1672 р. — Бучацький мирний договір між Польщею і Туреччиною.

6 травня 1686 р. — укладення «Вічного миру» між Польщею і Росією.

16 січня 1699 р. — підписання Карловицького трактату між Річчю Посполитою і Туреччиною.

Словник термінів

Березневі статті — угода, укладена між представниками Війська Запорозького та Московської держави й оформлена статтями й жалуваними грамотами козацькому стану, гетьману та іншим суб’єктам суспільних відносин у березні (звідси походить їхня назва) 1654 р. Угодою передбачалося збереження чинної в Гетьманаті системи влади, управління, судочинства, суспільних відносин і військово-політичного устрою. «Статті» оформлювали відносини протекторату московського царя над Військом Запорозьким на договірних засадах.

Військо Запорозьке — самоназва державного утворення, що виникло під час козацької революції середини XVII ст. (в історичній літературі на його позначення також вживаються назви Гетьманщина, Українська козацька держава) на теренах частини Правобережної України, Поділля, Лівобережжя й Наддніпрянщини.

«Вічний мир» — трактат, укладений 6 травня 1686 р. Річчю Посполитою і Московською державою, що мав антитурецьке спрямування. Окрім затвердження низки воєнно-політичних акцій проти Туреччини, трактат обумовлював поділ українських територій між Польщею (Правобережна Україна) та Росією (Лівобережна Україна разом із Запорожжям). Не припинивши змагань право- та лівобережних гетьманів за територіальну цілісність Української козацької держави, договір закріпив розмежування більшості етнічних українських земель між Польщею та Росією аж до кінця XVIII ст.

Гадяцький трактат — угода, укладена 6 вересня 1658 р. гетьманом І. Виговським з польським королем, згідно з якою Українська козацька держава входила до складу Речі Посполитої як рівноправний автономний складник. Положеннями угоди передбачалося збереження дореволюційного становища української шляхти поряд з козацькими станово-адміністративними свободами.

Гетьман — титул найвищого урядника в Українській козацькій державі (Війську Запорозькому), що поєднував функції найвищої військової, адміністративної та судової влади. Протягом XVII ст. владні повноваження гетьмана змінювалися, згідно з характерними особливостями державного устрою Польщі або Росії, до складу яких входили право- та лівобережний гетьманати.

Гетьманщина — усталена в науковій літературі назва української національної держави, яка постала внаслідок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Зборівський трактат — договір, укладений 8 серпня 1649 р. між представниками Війська Запорозького й польським королем після Зборівської битви, згідно з яким встановлювалася територіально-адміністративна юрисдикція козацького стану в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств, визначався 40-тисячний реєстр козацького війська. Фактично, основними положеннями трактату було започатковано існування Української козацької держави.

Протекторат — форма залежності однієї держави від іншої, коли основні питання суспільно-політичного життя і зовнішню політику регулює на свій розсуд протектор, а залежна держава зберігає лише деяку самостійність у внутрішніх справах.

Руїна — період в історії Української козацької держави другої половини XVII ст., що характеризується поєднанням громадянської війни, викликаної внутрішніми суспільно-політичними суперечностями, з серією зовнішніх втручань найближчих сусідів України, зацікавлених у відторгненні її територій.

Універсал — розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру, який видавав гетьман.