Хронологія

1890 р. — створення Русько-української радикальної партії (РУРП).

1899 р. — створення Української соціал-демократичної партії (УСДП).

29 січня 1900 р. — створення Революційної української партії (РУП).

1902 р. — заснування Української народної партії (УНП).

1904 р. — утворення Українського соціал-демократичного союзу («Спілка»).

1904 р. — заснування Української демократичної партії (УДП).

1904 р. — створення Української радикальної партії (УРП).

1905 р. — створення Української демократично-радикальної партії (УДРП).

9 січня 1905 р. — «кривава неділя» в Петербурзі.

Січень — березень 1905 р. — масовий страйковий рух в Україні.

14—25 червня 1905 р. — повстання на панцернику «Потьомкін».

6 серпня 1905 р. — урядові маніфести про утворення Державної думи.

Вересень — грудень 1905 р. — селянські виступи в Україні.

Жовтень — грудень 1905 р. — утворення рад робітничих депутатів в Україні.

Листопад 1905 р. — збройні повстання матросів та солдатів в Україні.

1906 р. — початок Столипінської аграрної реформи.

20 лютого — 3 червня 1907 р. — діяльність II Державної думи.

3 червня 1907 р. — царський маніфест про розпуск II Державної думи.

1908 р. — створення Товариства українських поступовців (ТУП).

Лютий 1914 р. — демонстрації та політичні страйки протесту проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни.

Словник термінів

Економія — до 1917 р. назва великого поміщицького господарства, де використовувалася наймана праця і сільгосптехніка, на Півдні Російської імперії.

Інвестиції — довгострокове вкладення капіталу в якесь виробниче підприємство, справу, а також сам такий капітал.

Капіталізм — тип суспільства, заснований на приватній власності та ринковій економіці. В різних течіях суспільної думки визначається як система вільного підприємництва, етап розвитку індустріального суспільства. Термін виник у містах Італії (торгівля) і Голландії (мануфактура) в ХІV—ХV ст. й утвердився в Європі з ХVІ ст. в процесі початкового накопичення капіталу.

Лібералізм — напрям у політиці, протилежний консерватизму. Це слово походить від лат. liber — вільний. Лібералізм загалом — це прагнення до суспільних реформ, що має на меті свободу особистості та суспільства, а також, інколи, свободу від церковних ортодоксальних традицій. Як поняття лібералізм увійшов у спілкування з ХVІІІ ст., а поширився в ХІХ ст. В економіці лібералізм проявляється у формі фритрейдерства, тобто свободи торгівлі.

Політична партія — політична організація, яка висловлює інтереси соціальних груп та об’єднує їхніх найактивніших представників.

Профспілки (професійні спілки) — добровільні організації, які об’єднують робітників на виробництві й у позавиробничих галузях для захисту соціально-економічних прав та інтересів членів цих об’єднань. Виникли в країнах Західної Європи і США в кінці ХVІІІ ст. як товариства взаємодопомоги. В Російській імперії почали виникати у ході революції 1905—1907 рр., а легалізовані після жовтневої революції 1917 р. Профспілки захищають інтереси робітників у сфері умов праці, заробітної плати, побуту, культури тощо.

Революція — докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового в розвитку суспільства чи пізнання.

Російсько-японська війна — 1904—1905 рр., розпочата Російською імперією за панування у Північно-Східному Китаї та Кореї і для відвернення суспільної думки від революції (на думку міністра внутрішніх справ Плеве, Росії в той час потрібна була «маленька переможна війна»). Японія атакувала факторію Росії в Порт-Артурі, завдала нищівної поразки російській армії та флоту при Мукдені та Цусимі. В результаті було підписано Портсмутський мир 1905 р. який прискорив революцію 1905 р.

Синдикат — форма монополії, об’єднання підприємств для регулювання ринку певного товару, підтримання високого рівня цін для одержання прибутку.

Соціал-демократія — загальна назва соціалістичних партій, що виникли в останній третині ХІХ ст.

Страйк — припинення роботи особами найманої праці з висуванням ними адміністрації окремих вимог, які можуть, наприклад, стосуватися умов праці. Політичні страйки зазвичай супроводжуються вимогою, спрямованою до уряду.

Урбанізація — історичний процес зростання ролі міст в економічному та культурному житті суспільства, зосередження промисловості й населення переважно у великих містах.