Хронологія

Жовтень — листопад 1646 р. — група козаків і Б. Хмельницький розпочали підготовку до повстання проти поляків.

16 травня 1648 р. — вирішальний бій біля р. Жовті Води між польськими військами та військами Б. Хмельницького.

Січень 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

18 червня 1648 р. — Б. Хмельницького обрано гетьманом.

21 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями.

8—26 жовтня 1648 р. — облога Львова.

6—21 листопада 1648 р. — облога Замостя.

Липень 1649 р. — облога Збаража.

Червень 1649 р. — Богдан Хмельницький ухвалив «Статті про устрій Війська Запорозького».

8 серпня 1649 р. — укладення Зборівської угоди. Започаткування козацької станово-адміністративної автономії.

червень 1651 р. — бої під Берестечком.

28 вересня 1651 р. — Білоцерківський договір.

січень 1654 р. — україно-російські переговори в Переяславі й прийняття Гетьманщиною московської протекції.

Словник термінів

Диктатура (від лат. dictatura — необмежена влада) — здійснення влади в державі недемократичними методами, автократичний політичний режим.

Лівобережна Україна — історична назва частини України, що охоплює територію сучасних Чернігівської, Полтавської, західних районів Сумської, частини східних районів Київської (з м. Київ) та Черкаської обл.

Правобережна Україна — історична назва частини України, що охоплює територію сучасних Київської, Черкаської, Кіровоградської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Рівненської та Волинської обл.

Генеральна старшина — найвище військове і цивільне керівництво Війська Запорозького, з середини XVII ст. перетворилося на державну адміністрацію Гетьманщини. Складалася з гетьмана, генерального обозного, генерального писаря, генерального судді, генерального підскарбія, генерального осавула, генерального хорунжого. Полкова і сотенна старшини були зменшеними копіями генеральної. Проте на чолі їх замість гетьмана стояли, відповідно, полковник та сотник, які одночасно керували полком і сотнею як військовою й адміністративно-територіальними одиницями.

Запорозька Січ — військово-адміністративний центр козацтва, що існував за порогами Дніпра з середини XVI ст. до 1775 р. Тут перебував найвищий орган управління Січі — Кіш. Столицею Запорозької Січі було місто-фортеця, яке кілька разів змінювало місце розташування. Відомо такі Січі: Хортицьку (1553—1557), Томаківську (1560-ті — 1593), Базавлуцьку (1593—1638), Микитинську (1638—1652), Чортомлицьку (1652—1709), Кам’янську (1709—1711, 1728—1734), Олешківську (1710—1734), Нову Січ (Підпільненська, Покровська — 1734—1775).

Коронний гетьман — верховний головнокомандувач війська Речі Посполитої.

Монархія — держава, главою якої є монарх. Є необмежені (абсолютні) і обмежені (конституційні) форми монархій.

Низове козацтво — козаки, які мешкали на Січі. Рухлива, опозиційна до уряду частина козацтва.

Полк — військова (з середини XVII ст. — військово-адміністративна) одиниця, що об’єднувала козаків, які проживали на певній території. Тактичним підрозділом була сотня, що поділялася на курені. Перші полки сформував з реєстрових козаків у 20-ті рр. XVII ст. М. Дорошенко.