II етап. Штучна вентиляція легенів (швл).

Якщо відразу після відновлення прохідності дихальних шляхів спонтанне дихання не відновилось або воно неадекватне, необхідно негайно перейти до ШВЛ.

Існують два методи експіраторної ШВЛ - "рот в рот" і "рот в ніс".

При проведенні методу "рот в рот" реаніматолог діє спочатку відповідно з 1-м етапом. Потім забезпечує герметичність (щільно затискає великим і вказівним пальцями ніс пацієнта) дихальних шляхів.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Голова і шия постраждалого повинні постійно перебувати у стані розгинання.

Після глибокого вдиху реанімуючий, щільно обхопивши своїми губами губи потерпілого, з силою вдмухує в його повітряні шляхи повітря. Після віднімання рота відбувається пасивний видих.

Наступний вдих можна зробити після того, як грудна клітка пацієнта опуститься в початкове положення. Візуальний контроль руху грудної клітини обов'язковий.

У тих випадках, коли потерпілому не вдається відкрити рот або вентиляція через рот з яких-небудь причин неможлива, застосовують спосіб ШВЛ "рот в ніс".

1. Реанімучий рукою, яка перебуває на лобі пацієнта, запрокидає голову назад, а іншою, підтягуючи за підборіддя, висуває нижню щелепу вперед (пальці цієї руки служать для підтримки голови в розігнутому положенні і приведення нижньої щелепи до верхньої; їх розташовують на кістковій частині щелепи).

2. РОТ ПАЦІЄНТА ЗАКРИТИ максимально герметично!

3. Далі діяти, як і при виконанні попереднього способу.

ШВЛ у дорослих проводять з частотою 12 дихань за хвилину, тобто, 1 раз на 5 секунд. У новонароджених і грудних дітей повітря вдувають приблизно 20 разів на хвилину.

III етап. Зовнішній масаж серця.

Слід дотримуватися таких правил зовнішнього масажу серця:

1. Пацієнт повинен лежати на твердій поверхні (інакше тиск на грудину призведе до зміщення всього тіла).

2. Пацієнт повинен перебувати на рівні колін реанімуючого. Плечі реанімуючого розташовуються паралельно грудині пацієнта.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Тиснути на грудну клітину слід прямим руками, за рахунок зусилля спини.

3. Точка надавлювання повинна відповідати проекції шлуночків серця на передню стінку грудної клітки. Ця область – нижньої третини грудини (на 2 поперечних пальця вище мечоподібного відростка).

4. Здавлювання грудини проводять проксимальною (долоневою) частиною руки, поклавши одну долоню на іншу. Пальці рук слід при цьому припідняти.

5. Сила тиску на грудину повинна бути достатньою для повноцінного спорожнення порожнин шлуночків від крові. Глибина зміщення грудини у напрямку до хребта на 4-5 см у дорослих, на 2-4 см у дітей і на 1-2 см у новонароджених.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! "Частота здавлювання грудної клітки для дорослих складає 60-80 разів на хвилину, для дітей і немовлят 100-120 разів.

Зовнішній масаж серця необхідно поєднувати з ШВЛ. У нормі, перебуваючи в стані спокою і лежачи, доросла людина дихає приблизно 12 разів на хвилину, і один вдих забезпечує оксигенацію 5 порцій крові, що викидаються при скороченні серця (приблизно 60 на хвилину). При проведенні реанімації необхідно прагнути додержуватись цієї встановленої природою норми.

Якщо реанімують двоє, роздування легень проводять після кожного п’ятого натискання на грудину, проведеного в темпі 1 раз на секунду.

Якщо реанімує один, то після кожних двох вдувань повітря в легені слідують 15 здавлювань грудини (приблизно 3 здавлювання в 2 секунди). Паузи при чергуванні вентиляції і масажу повинні бути мінімальними.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! ОБИДВІ МАНІПУЛЯЦІЇ ПРОВОДЯТЬСЯ З того боку, де знаходиться реаніматолог.

Отже, якщо реанімує ДВОЄ, співвідношення вентиляція/масаж становить 1:5, а якщо реанімує ОДИН - 2:15.