- •ЗаВдаНня виробничої практики
- •Зміст практики
- •Зміст роботи студента
- •Регламент
- •Оцінювання за загальнодержавною шкалою.
- •Розподіл балів за поточну успішність
- •Ранжування студентів за шкалою ects (проводиться деканатом)
- •Короткий виклад матеріалу Етика, деонтологія і професійні якості медичної сестри
- •Короткий виклад матеріалу
- •Основна медична документація медичної сестри педіатричного відділення
- •Зразок ситуаційних задач
- •Практичне заняття №3
- •Основна медична документація медичної сестри педіатричного відділення
- •Медична карта стаціонарного хворого (форма № 003/о)
- •Температурний листок (форма № 004/о)
- •Історія розвитку дитини (форма № 112/о)
- •Особливості заповнення облікової медичної документації в закладі загальної практики / сімейної медицини
- •Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (форма № 025-2/о)
- •Особливості заповнення облікової медичної документації в закладі загальної практики / сімейної медицини
- •Консультативний висновок спеціаліста (форма № 028/о)
- •Виписка із медичної карти амбулаторного, (стаціонарного) хворого (форма № 027/о)
- •Журнал обліку процедур (форма № 029/о)
- •Вимірювання артеріального тиску.
- •Правила термометрії
- •Шляхи введення лікарських засобів
- •Практичне заняття №4 Організація роботи медичної сестри маніпуляційного кабінету
- •Маніпуляції на м’яких тканинах. Ін’єкції.
- •Послідовність дій:
- •Техніка внутрішньошкірної ін'єкції
- •Розрахунок дози розчинного антибіотика.
- •Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків
- •Ситуаційні завдання:
- •Практичне заняття №5 Організація роботи сестри процедурного кабінету. Правила зберігання медичного інструментарію в процедурному кабінеті
- •Основні обов‘язки процедурної медсестри;
- •Підготовка робочого місця процедурної медсестри
- •4. Перевірка готовності робочого столу.
- •6. Гігієнічна обробка рук медсестри процедурного кабінету та їх обробка для подальшої роботи із:
- •Ситуаційні завдання:
- •Краткое изложение материала Правила подготовки манипуляционного стола к работе;
- •Инструкция по обработке рук мед. Персонала по методу спасокукоцкого-кочергина
- •Правила накрытия стерильного стола в процедурном кабинете и работа с ним
- •Правила открытия стерильного стола
- •Накрытие стерильного лотка способы применения лекарственных средств
- •Набор лекарственного вещества из ампулы
- •18. Смените иглу на иглу для инъекций.
- •Расчет и разведение антибиотиков и взятие лекарственного средства из флакона
- •Этапы выполнения внутрикожной инъекции.
- •Подготовка пациента:
- •Этапы выполнения подкожной инъекции.
- •Подкожная инъекция
- •1 Этап внутримышечной инъекции может выполняться:
- •2 Этап.
- •3 Этап.
- •Внутрішньовенні ін'єкції
- •Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків
- •Зразки ситуаційних завдань:
- •Короткий виклад матеріалу
- •Догляд за дитиною під час блювання.
- •Промивання шлунка
- •Промивання шлунку у дорослих і дітей старшого віку(пацієнт у свідомості, оцінює все адекватно)
- •Промивання шлунка у дітей молодшого віку
- •Фракційне шлункове зондування
- •Фракційне дуоденальне зондування
- •Застосування судна
- •Туалет сечостатевих органів
- •Застосування газовідвідної трубки у старших дітей і дорослих
- •Введення газовідвідної трубки у дітей молодшого віку
- •Догляд за гастростомою
- •Постановка різного виду клізм.
- •Очисні клізми (загальні рекомендації)
- •Техніка постановки очисної клізми у дітей старшого віку
- •Техніка постановки очисної клізми у дітей раннього віку.
- •Сифонна клізма.
- •Поживні клізми
- •Послаблюючі клізми
- •Масляні клізми.
- •Гіпертонічні клізми.
- •Лікарські клізми.
- •Взяття матеріалу із шлунково – кишкового тракту
- •Збір калу на загальний аналіз
- •Збір калу на яйця глистів
- •Збір калу на визначення дизентерії
- •Збір калу на приховану кров
- •Познайомтеся з термінами
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту
- •Рентгенологічне дослідження шлунку і 12-палої кишки
- •Рентгенологічне дослідження товстої кишки (іригоскопія)
- •Дослідження іліоцекального переходу
- •Внутрішньовенна холецістохолангіографія
- •Холецистографія за пероральною методикою
- •Внутрішньовенна холеграфія (дослідження жовчного міхура і печінкових проток)
- •Ендоскопічні методи дослідження
- •Дослідження слизової шлунка і 12-палої кишки
- •Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
- •Відповіді на ситуаційні задачі:
- •Короткий вклад матеріалу допомога при лихоманці (загальні принципи)
- •Допомога
- •2 Стадія – максимального підйому температури (період розпалу). Допомога
- •3 Стадія - період зниження температури.
- •Критичне зниження температури
- •Лікувальна тактика та догляд за дітьми з лихоманкою
- •Дії медичної сестри при гіпертермії
- •Допомога при судомах
- •Догляд за дітьми із захворюваннями дихальної системи
- •Подача кисню через носовий катетер
- •Виконання деяких маніпуляцій Надання дитині дренажного положення
- •Заходи впливу на місцевий кровообіг
- •Гірчичні обгортання.
- •Ніжні гірчичні ванни.
- •Застосування банок
- •Застосування гарячих компресів
- •Застосування грілки
- •Застосування міхура з льодом
- •Взяття матеріалу із верхніх дихальних шляхів
- •Взяття матеріалу з глотки
- •Взяття матеріалу із нижніх дихальних шляхів
- •Збору мокротиння на загальний аналіз у старших дітей
- •Збір мокротиння на чутливість до антибіотиків
- •Збір мокротиння на атипові (пухлинні) клітини
- •Загальний догляд за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи
- •Діагностика клінічної смерті
- •Ознаки клінічної смерті
- •Етапи серцево-легеневої реанімації.
- •1 Етап.
- •II етап. Штучна вентиляція легенів (швл).
- •III етап. Зовнішній масаж серця.
- •Ефективність реанімаційних заходів оцінюють за такими ознаками:
- •1. Поява реакції зіниць на світло.
- •3. Відновлення спонтанного дихання.
- •Серцево-легенева реанімація дітей різного віку. Серцево-легенева реанімація немовлят
- •Серцево-легенева реанімація дітей шкільного віку.
- •Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
- •Короткий виклад матеріалу Туалет сечостатевих органів
- •Катетеризація сечового міхура
- •Догляд за цистостомою.
- •I варіант - пацієнт пересувається самостійно.
- •2 Варіант - пацієнт не ходить.
- •Спринцювання (метод промивання піхви з лікувальною і гігієнічною метою)
- •Взяття матеріалу із сечової системи
- •Збір сечі на загальний аналіз
- •Забір добової сечі на цукор
- •Збір сечі для дослідження глюкозурічного профілю
- •Збір сечі на цукор (одномоментна порція)
- •Вимір водного балансу
- •Збір сечі за Нечипоренко
- •Збір і дослідження сечі за Каковським -Аддисом
- •Дослідження сечі по Амбурже
- •Збір сечі на дослідження за Зимницьким
- •Внутрішньовенна урографія
- •Ретроградна урографія
Розрахунок дози розчинного антибіотика.
визначити дозу антибіотика, призначену лікарем
визначити вміст антибіотика у флаконі
ввести у флакон розчинник пропорційно вмісту антибіотика
відібрати об'єм розчину, в якому міститься одноразова доза, маючи на увазі, що антибіотик розчинився у розчиннику рівномірно
Примітка:
препарат розчиняють безпосередньо перед вживанням (ехтеmроге!);
разову дозу препарату призначає лікар;
багато антибіотиків випускаються у вигляді порошку у флаконах;
флакони з лікувальними засобами заводського виготовлення закриті гумовою або пластмасовою пробкою і закріплені металевою кришкою;
для парентерального введення препарат розчиняють, додаючи до вмісту флакона 1—3 мл води для ін'єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5%-ного розчину новокаїну.
Методика розведення антибіотиків - 1 мілілітр розчинника на 100000 одиниць активної речовини антибіотика або на 0,1 грам, у дітей ще можливе розведення 1 мл на 200000 або на 0,2 г:
– спосіб 1:1 – 1 мл розчиненого препарату містить 100 000 ОД, або 0,1 г антибіотика. У такий спосіб розводять антибіотики у флаконах, що містять 500 000 ОД, чи 0,5 г препарату, і менше; – спосіб 1:2 – 1 мл розчиненого препарату містить 200 000 ОД, або 0,2 г антибіотика; у цей спосіб розводять антибіотики у флаконах, в яких міститься 500 000 ОД (0,5 г) препарату і більше.
Кількість мілілітрів розчинника для антибіотиків у флаконах визначають шляхом ділення одиниць чи грамів, що містить флакон, на 100 000 (0,1) чи 200 000 (0,2) відповідно.
Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань.
Мета: вміти підготувати систему до внутрішньовенного крапельного введення ліків
Предмети та обладнання:
стерильна система одноразового використання
гумовий джгут
штатив для закріплення системи
стерильні гумові рукавички
спирт, вата
лейкопластир
. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
перевірити герметичність упаковки і термін використання системи
розкрити пінцетом центральну частину металевої кришки флакона з лікувальним препаратом
обробити пробку флакона ватою, змоченою спиртом(якщо препарат знаходиться в целофановому пакеті,зняти спеціальну заглушку з вихідної трубки)
розкрити упаковку та дістати систему (працювати на робочому столі)
зняти ковпачок із голки повітроводу (коротка голка з короткою трубочкою, закритою фільтром) і ввести голку через пробку флакона
закріпити вільний кінець повітроводу на флаконі аптечною резинкою або пластиром
закрити затискач
Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків
зняти ковпачок з голки на короткому кінці системи та ввести цю голку через пробку флакона
перевернути флакон та закріпити його на штативі
надати крапельниці горизонтального положення та відкрити затискач
заповнити повільно крапельницю до половини об'єму
закрити затискач
повернути крапельницю у вихідне положення (фільтр повинен бути цілком занурений у рідину)відкрити затискач
заповнити повільно систему (довгу трубку) до повного витіснення повітря і появи суцільного струменя рідини
перевірити відсутність пухирців повітря в довгій трубці системи — система заповнена
покласти в стерильний лоток голку для ін'єкції, закриту стерильним ковпачком, ватні кульки, змочені спиртом, стерильну серветку
приготувати 2 смужки вузького (1 см) лейкопластиру довжиною 4—5 см
виконати венопункцію та зафіксувати голку лейкопластиром
відкрити затискач, відрегулювати швидкість витікання рідини
Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.
Асептика (asepticos) – метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.
З метою підготовки для ін’єкції шприців та голок застосовують різні методи стерилізації, основані на обеззараженні мікробів, вірусів і продуктів їх життєдіяльності. Знешкодження цих чинників може бути здійснене шляхом впливу на них фізичних або хімічних факторів.
Стерилізація – кип’ятіння ін’єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі – не менш 45 хвилин.
Передстерилізаційна підготовка:
Механічно – за допомогою щітки видаляють залишки крові, кусочки вати. Внутрішній просвіт голок прочищають мандреном.
Шприці та голки замочують на 15-20 хв. У 10% миючому розчині: 950 мл воді + 20 мл перекису водню + 30 г миючого порошку «Лотос».
Промивання під струменем холодною води та прополіскування у дистильованої воді.
Наявність капель крові перевіряють за допомогою бензидинової проби. Декілька крапель розчину із бензидину, оцтової кислоти і перекису водню пропускають через голку, поява зелених плям свідчить про неякісну очистку інструментів.
Залишки миючих засобів виявляють за допомогою 1% розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про залишки миючих засобів, що вимагає повторного миття інструментів.
Провіряють герметичність шприців рухами його поршня при закритій канюлі і прохідність голки по наявності шуму виходження повітря. Потім шприц розбирають і поміщають у стерилізатор.
Для профілактики вірусного гепатиту перед кип’ятінням голки занурюють на 15 хв. у 10% розчин магнію сульфату, підігрітий до 50 0С. Після чого промивають під струменем спочатку теплої, а потім холодної води.
До стерилізатору разом зі розібраним шприцом поміщують два анатомічних пінцети і два пластмасових крючки для піднімання кришки стерилізатора. Разом кип’ятять ниркоподібний лоток.
Збирають шприц після миття рук та обробки їх 70% розчином етилового спирту.
Автоклавування – стерилізація нагрітою водяною парою до 115-130 0С та тиском 1,5 атмосфер. Тривалість 30-40 хвилин. Контроль стерилізації проводять за допомогою сірки, температура плавлення якої 110-120 0С, або бензольної кислоти, яка при 120 0С набуває фіолетового забарвлення.
Сухожарові шафи – при 180 0С 1 година. Інструменти загортають у крафт-пакети, які заклеюють з обох сторін.