- •ЗаВдаНня виробничої практики
- •Зміст практики
- •Зміст роботи студента
- •Регламент
- •Оцінювання за загальнодержавною шкалою.
- •Розподіл балів за поточну успішність
- •Ранжування студентів за шкалою ects (проводиться деканатом)
- •Короткий виклад матеріалу Етика, деонтологія і професійні якості медичної сестри
- •Короткий виклад матеріалу
- •Основна медична документація медичної сестри педіатричного відділення
- •Зразок ситуаційних задач
- •Практичне заняття №3
- •Основна медична документація медичної сестри педіатричного відділення
- •Медична карта стаціонарного хворого (форма № 003/о)
- •Температурний листок (форма № 004/о)
- •Історія розвитку дитини (форма № 112/о)
- •Особливості заповнення облікової медичної документації в закладі загальної практики / сімейної медицини
- •Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (форма № 025-2/о)
- •Особливості заповнення облікової медичної документації в закладі загальної практики / сімейної медицини
- •Консультативний висновок спеціаліста (форма № 028/о)
- •Виписка із медичної карти амбулаторного, (стаціонарного) хворого (форма № 027/о)
- •Журнал обліку процедур (форма № 029/о)
- •Вимірювання артеріального тиску.
- •Правила термометрії
- •Шляхи введення лікарських засобів
- •Практичне заняття №4 Організація роботи медичної сестри маніпуляційного кабінету
- •Маніпуляції на м’яких тканинах. Ін’єкції.
- •Послідовність дій:
- •Техніка внутрішньошкірної ін'єкції
- •Розрахунок дози розчинного антибіотика.
- •Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків
- •Ситуаційні завдання:
- •Практичне заняття №5 Організація роботи сестри процедурного кабінету. Правила зберігання медичного інструментарію в процедурному кабінеті
- •Основні обов‘язки процедурної медсестри;
- •Підготовка робочого місця процедурної медсестри
- •4. Перевірка готовності робочого столу.
- •6. Гігієнічна обробка рук медсестри процедурного кабінету та їх обробка для подальшої роботи із:
- •Ситуаційні завдання:
- •Краткое изложение материала Правила подготовки манипуляционного стола к работе;
- •Инструкция по обработке рук мед. Персонала по методу спасокукоцкого-кочергина
- •Правила накрытия стерильного стола в процедурном кабинете и работа с ним
- •Правила открытия стерильного стола
- •Накрытие стерильного лотка способы применения лекарственных средств
- •Набор лекарственного вещества из ампулы
- •18. Смените иглу на иглу для инъекций.
- •Расчет и разведение антибиотиков и взятие лекарственного средства из флакона
- •Этапы выполнения внутрикожной инъекции.
- •Подготовка пациента:
- •Этапы выполнения подкожной инъекции.
- •Подкожная инъекция
- •1 Этап внутримышечной инъекции может выполняться:
- •2 Этап.
- •3 Этап.
- •Внутрішньовенні ін'єкції
- •Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків
- •Зразки ситуаційних завдань:
- •Короткий виклад матеріалу
- •Догляд за дитиною під час блювання.
- •Промивання шлунка
- •Промивання шлунку у дорослих і дітей старшого віку(пацієнт у свідомості, оцінює все адекватно)
- •Промивання шлунка у дітей молодшого віку
- •Фракційне шлункове зондування
- •Фракційне дуоденальне зондування
- •Застосування судна
- •Туалет сечостатевих органів
- •Застосування газовідвідної трубки у старших дітей і дорослих
- •Введення газовідвідної трубки у дітей молодшого віку
- •Догляд за гастростомою
- •Постановка різного виду клізм.
- •Очисні клізми (загальні рекомендації)
- •Техніка постановки очисної клізми у дітей старшого віку
- •Техніка постановки очисної клізми у дітей раннього віку.
- •Сифонна клізма.
- •Поживні клізми
- •Послаблюючі клізми
- •Масляні клізми.
- •Гіпертонічні клізми.
- •Лікарські клізми.
- •Взяття матеріалу із шлунково – кишкового тракту
- •Збір калу на загальний аналіз
- •Збір калу на яйця глистів
- •Збір калу на визначення дизентерії
- •Збір калу на приховану кров
- •Познайомтеся з термінами
- •Підготовка пацієнта до рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту
- •Рентгенологічне дослідження шлунку і 12-палої кишки
- •Рентгенологічне дослідження товстої кишки (іригоскопія)
- •Дослідження іліоцекального переходу
- •Внутрішньовенна холецістохолангіографія
- •Холецистографія за пероральною методикою
- •Внутрішньовенна холеграфія (дослідження жовчного міхура і печінкових проток)
- •Ендоскопічні методи дослідження
- •Дослідження слизової шлунка і 12-палої кишки
- •Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
- •Відповіді на ситуаційні задачі:
- •Короткий вклад матеріалу допомога при лихоманці (загальні принципи)
- •Допомога
- •2 Стадія – максимального підйому температури (період розпалу). Допомога
- •3 Стадія - період зниження температури.
- •Критичне зниження температури
- •Лікувальна тактика та догляд за дітьми з лихоманкою
- •Дії медичної сестри при гіпертермії
- •Допомога при судомах
- •Догляд за дітьми із захворюваннями дихальної системи
- •Подача кисню через носовий катетер
- •Виконання деяких маніпуляцій Надання дитині дренажного положення
- •Заходи впливу на місцевий кровообіг
- •Гірчичні обгортання.
- •Ніжні гірчичні ванни.
- •Застосування банок
- •Застосування гарячих компресів
- •Застосування грілки
- •Застосування міхура з льодом
- •Взяття матеріалу із верхніх дихальних шляхів
- •Взяття матеріалу з глотки
- •Взяття матеріалу із нижніх дихальних шляхів
- •Збору мокротиння на загальний аналіз у старших дітей
- •Збір мокротиння на чутливість до антибіотиків
- •Збір мокротиння на атипові (пухлинні) клітини
- •Загальний догляд за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи
- •Діагностика клінічної смерті
- •Ознаки клінічної смерті
- •Етапи серцево-легеневої реанімації.
- •1 Етап.
- •II етап. Штучна вентиляція легенів (швл).
- •III етап. Зовнішній масаж серця.
- •Ефективність реанімаційних заходів оцінюють за такими ознаками:
- •1. Поява реакції зіниць на світло.
- •3. Відновлення спонтанного дихання.
- •Серцево-легенева реанімація дітей різного віку. Серцево-легенева реанімація немовлят
- •Серцево-легенева реанімація дітей шкільного віку.
- •Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
- •Короткий виклад матеріалу Туалет сечостатевих органів
- •Катетеризація сечового міхура
- •Догляд за цистостомою.
- •I варіант - пацієнт пересувається самостійно.
- •2 Варіант - пацієнт не ходить.
- •Спринцювання (метод промивання піхви з лікувальною і гігієнічною метою)
- •Взяття матеріалу із сечової системи
- •Збір сечі на загальний аналіз
- •Забір добової сечі на цукор
- •Збір сечі для дослідження глюкозурічного профілю
- •Збір сечі на цукор (одномоментна порція)
- •Вимір водного балансу
- •Збір сечі за Нечипоренко
- •Збір і дослідження сечі за Каковським -Аддисом
- •Дослідження сечі по Амбурже
- •Збір сечі на дослідження за Зимницьким
- •Внутрішньовенна урографія
- •Ретроградна урографія
6. Гігієнічна обробка рук медсестри процедурного кабінету та їх обробка для подальшої роботи із:
- Стерильним матеріалом, інструментом,
- Стерильним столом, лотком,
- Стерильними шприцами одноразового та багаторазового використання, а також крапельними системами переливання.
Обробка рук медсестри проводиться з метою дотримання стерильності при роботі зі стерильним матеріалом.
Препарати, що використовуються для обробки рук - 70% -80% етиловий спирт, 2,5% водний розчин Гібітану, 0,5% -1% розчин хлораміну, розчин С-4, 0,5% розчин хлоргекседіну біглюконат, октеніман або октенмдерм.
Шкіру необхідно підтримувати у вологому стані, якщо руки висохли, змочіть їх ще раз розчином.
Після даних способів обробки рук медична сестра може брати участь як у малих операційних втручаннях, так і у великих.
7. Прибирання. У процедурному кабінеті повинен бути графік генеральних прибирань кабінету. Яке повинно проводитися не рідше 1 разу на тиждень.
Дрантя для генерального прибирання процедурного кабінету повинно бути тільки стерильним. Для стерилізації ветоші у процедурному кабінеті виділяють спеціальний бікс.
Ветош повинна пройти усі етапи перед стерилізаційного очищення.
У процедурному кабінеті необхідно мати 3 відра:
- Для вікон,
- Для стін,
- Для підлоги.
В 4-му відрі проводиться полоскання і замочування дрантя не менше, ніж на годину.
Стіни процедурного кабінету миються ТІЛЬКИ ЗВЕРХУ ВНИЗ, за годинниковою стрілкою. Воду необхідно брати з розрахунку 1 відро на 20 кв. м.
Генеральне прибирання проводиться 5% розчином хлораміну, а поточне - 3% розчином. Через годину дезрозчин змивають проточною водою і включають бактерицидні лампи на 30 хвилин.
Бактерицидні лампи включаються як після поточного, так і після генерального прибирань. Лампи встановлюють над робочим столом медсестри і з зовнішньої сторони біля входу в процедурний кабінет.
Швабри для прибирання процедурного кабінету не повинні мати щетини. Проводиться тільки вологе прибирання, застосування віників виключається.
Медична сестра процедурного кабінету зобов'язана суворо дотримуватися санітарно-епідеміологічний режим і зобов'язана обробляти робоче місце (кушетку, стіл та ін) після кожного пацієнта! Повинна дотримуватись усіх правил асептики і антисептики, а також заходів з профілактики власного зараження, щоб не стати джерелом захворювання для пацієнтів, рідних, знайомих.
Гігієнічна обробка рук медсестри процедурного кабінету.
Мета: дотримання правил асептики і антисептики.
Показання: профілактика внутрішньолікарняної інфекції (ВЛІ).
Необхідно приготувати:
- Одноразове мило або шматочки господарського,
- Чистий рушник, краще одноразове.
Послідовність дій:
1. Відкрийте кран (звичайний кран, без ліктьового вентиля), сме-шайте гарячу і холодну воду до "терпимою" температури.
2. Змочіть руки під струменем води і намильте руки, добре промийте і змийте.
3. Потім знову намильте руки і ними намильте обидва вентилі крану, змийте мило з рук.
4. Знову намильте руки, промийте їх під проточною водою і шар мила з обох кранів.
5. Обполосніть руки проточною водою і закрутити обидва вентилі, висушіть руки чистим рушником.
6. Щоб дезінфікувати руки, медсестра зі стерильного біксу (попередньо перевіривши дату стерилізації, герметичність, підпис медсестри, що проводила стерилізацію, і індикатор стерилізації в біксу):
- стерильним корнцангом (пінцетом) бере стерильні марлеві серветки (кульки),.
- обробляє послідовно кожну руку, звертаючи особливу увагу на міжпальцеві і нігтьові ложа.
- згинає руки в ліктьових суглобах і не опускає їх нижче попереку до закінчення маніпуляції.
ВСІ МАНІПУЛЯЦІЇ МЕДСЕСТРА ВИКОНУЄ тільки в рукавичках!
7. Стерильний лоток прикрийте стерильною серветкою і в такому вигляді доставте в палату до пацієнта.
Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.
Асептика (asepticos) – метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.
З метою підготовки для ін’єкції шприців та голок застосовують різні методи стерилізації, основані на обеззараженні мікробів, вірусів і продуктів їх життєдіяльності. Знешкодження цих чинників може бути здійснене шляхом впливу на них фізичних або хімічних факторів.
Стерилізація – кип’ятіння ін’єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі – не менш 45 хвилин.
Передстерилізаційна підготовка:
Механічно – за допомогою щітки видаляють залишки крові, кусочки вати. Внутрішній просвіт голок прочищають мандреном.
Шприці та голки замочують на 15-20 хв. У 10% миючому розчині: 950 мл воді + 20 мл перекису водню + 30 г миючого порошку «Лотос».
Промивання під струменем холодною води та прополіскування у дистильованої воді.
Наявність капель крові перевіряють за допомогою бензидинової проби. Декілька крапель розчину із бензидину, оцтової кислоти і перекису водню пропускають через голку, поява зелених плям свідчить про неякісну очистку інструментів.
Залишки миючих засобів виявляють за допомогою 1% розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про залишки миючих засобів, що вимагає повторного миття інструментів.
Провіряють герметичність шприців рухами його поршня при закритій канюлі і прохідність голки по наявності шуму виходження повітря. Потім шприц розбирають і поміщають у стерилізатор.
Для профілактики вірусного гепатиту перед кип’ятінням голки занурюють на 15 хв. у 10% розчин магнію сульфату, підігрітий до 50 0С. Після чого промивають під струменем спочатку теплої, а потім холодної води.
До стерилізатору разом зі розібраним шприцом поміщують два анатомічних пінцети і два пластмасових крючки для піднімання кришки стерилізатора. Разом кип’ятять ниркоподібний лоток.
Збирають шприц після миття рук та обробки їх 70% розчином етилового спирту.
Автоклавування – стерилізація нагрітою водяною парою до 115-130 0С та тиском 1,5 атмосфер. Тривалість 30-40 хвилин. Контроль стерилізації проводять за допомогою сірки, температура плавлення якої 110-120 0С, або бензольної кислоти, яка при 120 0С набуває фіолетового забарвлення.
Сухожарові шафи – при 180 0С 1 година. Інструменти загортають у крафт-пакети, які заклеюють з обох сторін.