Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

kardash_marketing_product_policy

.pdf
Скачиваний:
261
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
5.23 Mб
Скачать

ли переважало масове виробництво однотипних товарів. Найхарактернішою прикметою цієї доби вважають конвеєр. Масове виробництво супроводжувалося і масовим споживанням відповідно до загальних стандартів. Цей порядок вичерпав себе в ХХ ст. Віднині розвинуті країни починають розв’язувати проблеми кардинальних змін мотивацій споживача: від використання функціо- нально-корисних властивостей товарів до, сказати б, споживання символів. Це виявляється в усе більшому переважанні іміджу і торгових марок продуктів над іншими ринковими характеристиками товарів. Для значної частини покупців у країнах розвинутої ринкової економіки акт споживання стає формою демонстрування себе і спілкування з оточенням. Інакше кажучи, у період так званого постмодерну змінюються самі уявлення про цінність і вартість речей (рис. 7.8).

 

Імідж торгової

 

 

марки

 

Реальне

Ціна

 

становище

 

на ринку

 

 

праці

 

Емоційне

 

 

 

 

сприйняття товарів

Кар’єрні

 

та послуг, власне

Якість

уявлення про моду,

очікування

дизайн та

 

 

відповідний рівень

 

 

життя

Прогнозоване

 

 

становище на

Престиж

 

ринку праці

 

Рис. 7.8. Сприйняття іміджу торгової марки споживачем

Деякі особливості економічного розвитку епохи модерну та постмодерну очевидні і вже зараз можуть бути систематизовані:

здійснюється перехід від масовогодо гнучкого виробництва;

масовийринокзамінюєтьсямікроринкамитаринковиминішами;

формується глобальний ринок, що охоплює весь світ;

суттєво зростає роль іміджу і торгових марок товарів у здійсненні споживачем вибору.

Відповідно до цих тенденцій змінюється і розуміння мотивації рішень споживача. Модерністське бачення здебільшого ототож-

201

нювалося з раціональністю, плановістю, організованістю, конформізмом та лояльністю. Постмодернізм допускає ірраціональність, непослідовність та суперечливість бажань споживача. Виходячи з цього, дослідження постмодернізму часто називають інтерпретаторськими. Головні теоретичні цілі вивчення поведінки споживача на ринку окремого товару подано в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

ГОЛОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЦІЛІ ВИВЧЕННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

 

 

Мета

 

 

Модернізм

Передбачення дій споживачів

 

 

Постмодернізм

Розуміння досвіду споживачів

 

 

 

 

 

Методологія

 

 

Модернізм

Кількісні методи

 

 

Постмодернізм

Якісні методи

 

 

 

 

 

Головні теоретичні ідеї

 

 

 

 

1.

Раціоналізм: споживач приймає рішення після зважу-

 

вання альтернатив.

Модернізм

2.

Причини і наслідки можна визначити й розподілити.

3.

Можна впливати на поведінку споживачів.

 

 

5. Результати дослідження окремих груп споживачів ви-

 

користовують для характеристики ринкових сегментів

 

1.

Причини й наслідки є невіддільними.

Постмодернізм

2.

Досвід кожного споживача є унікальним і не поши-

рюється на інших.

 

3.

Взаємодія дослідника й респондента впливає на от-

 

римані результати

Отже, сучасні теорії поведінки споживача на ринку окремого товару є не тільки розвитком уже засвоєних знань. Вони визначають суверенність покупця, розширюють розуміння процесу споживання товару. Саме тому в успішних організаціях розуміють, що кожен аспект маркетингової програми насамперед має враховувати мотиви поведінки споживача. У цьому полягає головна суть концепції маркетингу. Обмін продавцем певного блага можливий лише за умов наявності в ньому таких властивостей, за які споживач готовий сплатити ціну, що задовольняє потреби та цілі організації. Для споживача задоволення від обміну залежить від міри задоволення у споживанні товару. Для того щоб продукт

202

використовувався споживачем з максимальною реалізацією корисних властивостей, не слід економити час і кошти на розроблення спеціальних інструкцій щодо використання товару та догляду за ним.

Гранична корисність — величина корисності, яка додається (за тих самих умов споживання) з придбанням кожної нової одиниці певного блага.

Гранична норма заміщення — максимально допустима межа заміщення одного блага іншим без додаткового виграшу або додаткових втрат.

Раціональність — доцільна діяльність для досягнення мети з урахуванням наявних обмежень і можливостей.

1.Загальні положення теорії граничної корисності.

2.Економічні умови задоволення потреб споживача.

3.Концепція кривих байдужості та бюджетних ліній.

4.Методика побудови кривої попиту.

5.Психологічнітеоріїтлумаченнямотиваціїмисленняспоживача.

6.Соціологічні теорії поведінки споживача.

203

8.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ТА МІСТКОСТІ РИНКУ

Важливою складовою успішної маркетингової діяльності є проведення комплексу робіт із дослідження ринку. За їх допомогою знаходять потенційних покупців, вивчають їхні потреби, реальний і можливий попит на товар, визначають тенденції зміни ринкової ситуації, прогнозують розвиток ринку на тривалу перспективу. Такі дослідження забезпечують отримання вірогідної і систематизованої інформації про всі умови та процеси, що впливають на постановку цілей, розроблення стратегії і

планування маркетингової діяльності (рис. 8.1).

Інформація про стан ринку дає можливість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отримувати

 

 

визначати

 

 

 

координу-

 

 

 

підвищу-

 

 

підкріплювати

 

конкурентні

 

 

 

думки та

 

 

 

 

вати

 

 

вати довіру

 

 

 

 

переваги

 

 

 

ставлення

 

 

 

стратегію

 

 

до реклами

 

 

 

інтуїцію

 

 

 

 

споживачів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зменшувати

комерційний

ризик

 

стежити

 

 

оцінювати

 

отримувати

 

за зовнішнім

 

 

власну

 

підтримку

 

середовищем

 

 

діяльність

 

рішень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підвищувати

ефективність

Рис. 8.1. Напрями використання інформації про стан ринку в маркетинговій діяльності

Особливе значення має дослідження ринку, коли підприємство приймає рішення про випуск нової продукції, оскільки маркетингове дослідження — це процес пошуку інформації стосовно взаємодії суб’єктів ринку. Його головна мета в межах маркетингової системи — забезпечити вимоги ринку щодо кількості та

204

якості угод з придбання відповідних товарів (послуг). Найхарактерніші напрями маркетингових досліджень:

вивчення ринків;

визначення ринкового потенціалу та тенденцій розвитку;

аналіз системи розподілу;

оцінювання ефективності реклами;

дослідження стратегії цін;

оцінювання комерційних перспектив нового товару;

вивчення потреб.

Для вивчення та аналізу стану ринку використовуються кількісні та якісні показники, а також різноманітні структурні параметри ринкових об’єктів (табл. 8.1).

 

Таблиця 8.1

ПОКАЗНИКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ СТАНУ РИНКУ

 

 

Показники

Параметри та характеристики

Кількісні

Потенціал ринку; місткість ринку; частка фірм-конкурентів на

 

ринку; динаміка розвитку ринку

Якісні

Структура потреб; мотиви, динаміка та процес купівлі; стабі-

лізація потреб; інформатизація

 

Конкурентне

Обсяг реалізації продукції фірмами-конкурентами; маркетингові

середовище

стратегії, щовикористовуються; можливістьфінансовоїпідтримки

Структура

Кількість покупців; різновиди покупців; динаміка чисельності

покупців

покупців; регіональні особливості споживання

Структура

Кількість продавців аналогічного товару; різновиди продавців;

рівень організації виробництва та завантаження підприємств

галузі

галузі; потенційні можливості підприємств-конкурентів

 

 

 

Структура

Географічні особливості; віддаленість від інтенсивних регіонів

розподілу

споживання; особливості збутової мережі; завантаження транс-

порту

Головними об’єктами ринкових досліджень є: потенціал та місткість ринку; споживачі; конкуренти; товар.

Загальний потенціал ринку — це максимальний обсяг продажу, якого можуть досягти всі підприємства галузі протягом певного часу, за певного рівня маркетингових зусиль та умов зовнішнього середовища. Загальний потенціал ринку доцільно розраховувати за формулою

Q = N G P,

205

де Q — загальний потенціал ринку;

N — кількість покупців товару;

G — середня кількість покупок за рік; Р — середня ціна однієї покупки.

Найчастіше з місткістю ринку ототожнюють кількість товару, що був реалізований на ньому протягом фіксованого періоду (як правило, протягом року). Найпоказовішим з методичного погляду є визначення місткості ринку окремої держави. Орієнтовно місткість національного ринку можна визначити за допомогою статистичних даних за галузями і загальною зовнішньоекономічною діяльністю за формулою

Є = В + З – Е + І + Д – М – Ео + Іо,

де Є — місткість ринку; В — власне виробництво товару в країні;

З — залишок товарних запасів на складах виробників; Е — експорт товару; І — імпорт товару;

Д — скорочення (М — збільшення) запасу товарів у продавців та споживачів;

Ео — побічний експорт; Іо — побічний імпорт.

Побічний експорт та імпорт ураховують використання товару як складових виробів, що завозяться або вивозяться за межі країни. Отже, місткість ринку — це верхня межа, до якої прямує потенційний, максимально можливий попит. Зрозуміло, що завдання маркетингу — досягти найбільшого зближення ринкового попиту та місткості ринку.

Склад факторів, які враховуються, свідчить, що місткість ринку безпосередньо залежить від економічної ситуації в країні, виду і призначення продукції. Проте порядок визначення місткості ринку товарів виробничого та споживчого призначення має певні розбіжності, що визначаються їхніми критеріальними відмінностями (табл. 8.2).

Місткість ринків товарів виробничого призначення визначається за допомогою аналізу тенденцій інвестиційної політики в галузях, що споживають такі товари. Крім цього, використовуються методи прогнозування, які базуються на екстраполяції тенденцій продажу товару в минулому на майбутнє з відповідним коригуванням. Точніші результати дають розрахунки, що ґрунтуються на статистичних даних обсягів продажу готових товарів та комплектуючих виробів. Наприклад, підрахунок необхідної

206

Таблиця 8.2

ОСОБЛИВОСТІ РИНКІВ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ ТА ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Критеріальні відмінності

Товари народного споживання

 

Промислові товари

 

 

 

 

 

 

 

Особи, що приймають

Безпосередні споживачі (особисто чи під

Посадові особи:

 

 

рішення щодо купівлі

впливом інших осіб)

постачальники;

 

 

 

 

інженери;

 

 

 

 

залучені дизайнери;

 

 

 

 

компетентні групи керівників вищої ланки

 

 

 

Техніко-економічні переваги:

 

 

Мотивація купівлі

Суб’єктивні смаки та переваги

 

 

 

 

технічні специфікації;

 

 

 

 

ціна;

 

 

 

 

швидкість доставки;

 

 

 

 

компетентність та зацікавленість керівників

 

 

 

Значно менша. Зацікавлена група споживачів може

 

Кількість споживачів та

Велика. Використовуютьсяметоди фор-

 

методиїхдослідження

муваннявипадковоїздостатньоюре-

бути обмеженою і достатньо визначеною. Вико-

 

 

презентативністювибірки

ристовують методи цільових вибірок

 

 

 

 

1.

Прогнозування продажу.

 

 

Головні завдання рин-

1. Дослідження споживацьких переваг.

 

 

кового дослідження

2. Дослідження продукту:

2.

Визначення місткості ринку.

 

 

 

Тестування продукту.

3.

Тенденції змін масштабів ринку.

 

 

 

Поліпшення існуючого продукту.

4.

Оцінювання попиту на новий продукт.

конку-

 

 

3. Ревізія наявного продажу.

5. Стан продуктів підприємства щодо

 

 

4. Дослідження ефективності просування

рентних товарних пропонувань.

 

 

 

продукту.

6.

Визначення характеристик ринку.

 

 

 

5. Дослідження методів ціноутворення,

7.

Аналіз використання існуючих продуктів.

 

 

еластичності попиту за ціною

8. Вивчення економічних чинників, які

впли-

 

 

 

вають на збільшення обсягів продажу

 

207

 

 

 

 

 

207

ринкової кількості автомобільних шин неможливий без визначення їхньої якості (терміну служби), чисельності та складу експлуатаційного парку автомобілів. Треба зазначити, що визначення місткості ринку товарів виробничого призначення пов’язане зі значними труднощами, що спричиняються особливостями функціонального використання окремих видів обладнання, складностями оцінювання економічних можливостей споживачів та характеру їхнього попиту.

Місткість ринку споживчих товарів оцінюється за допомогою аналізу факторів, що безпосередньо впливають на попит покупців. До них належать: загальна кількість населення; розподіл його за віковими, соціальними та статевими ознаками; середній рівень доходів населення; зміни індексу вартості життя; динаміка ставок заробітної плати. Важливо знати також, що оцінка ринкових потенцій за демографічними факторами не завжди збігається з реальною місткістю ринку: необхідне суттєве її коригування на рівень ринкової конкуренції, широту і глибину асортименту товарів-аналогів, співвідношення попиту і пропонування. Найчастіше місткість ринку оцінюється виробником з позицій можливостей контролю певної частки ринкового потенціалу. Для таких розрахунків застосовується формула

Ba =

 

1

×

m

,

n

 

 

1 + bi / ba

 

ka

 

 

 

де Ва –– частка (за вартістю) продукції «а» в задоволенні попиту (загальний продаж цього товару та його аналогів);

n — кількість різновидів продукції, що конкурують з товаром «а»;

k — рівень конкурентоспроможності товару «а»;

m — співвідношення залежності попиту та пропонування; ціїb«аа»;— показник престижу підприємства виробника продук-

bi — показник престижу підприємства-конкурента.

Зміст формули свідчить, що можливість контролю частки ринкового потенціалу досягається поєднанням високих технікоекономічних характеристик товару з престижем виробу та іміджем його продуцента. Велике значення має також ціна товару і витрати на його рекламування.

Простіший спосіб визначення ринкової частки підприємства полягає у знаходженні співвідношення обсягів продажу підпри-

208

ємства та галузі або ринку в цілому. Розрахунки здійснюються за формулою

Ч = Чп/ Чг,

де Ч — ринкова частка підприємства; Чп — обсяг продажу підприємства; Чг — обсяг продажу галузі (ринку).

8.2. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВАЧІВ, КОНКУРЕНТІВ І ТОВАРУ

Вивчення споживачів товару вважають найважливішою складовою маркетингових досліджень. У цій діяльності слід чітко визначити критерії різниці між споживачами та покупцями товару. Споживачі використовують товар, а покупці приймають рішення про його придбання. Найчастіше ці категорії збігаються тільки стосовно споживчих товарів, що їх купують для особистого або сімейного використання. Товари виробничого призначення купують різні підприємства, фірми, установи для виробничого використання або для перепродажу іншим споживачам. Різниця в кінцевому використанні цих товарів і визначає особливості поведінки відповідних груп споживачів. Ці особливості пояснюються різними цілями придбання товарів, способами прийняття рішень щодо купівлі, джерелами інформації для прийняття остаточного рішення, мотиваціями, вимогами до сервісу тощо. Вивчаючи можливості продажу споживчих товарів, обов’язково беруть до уваги емоційний фактор, тобто реакцію покупців на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників їхніх почуттів. Диференційовані та стійкі емоції відбивають національні традиції і звички, рівень культури населення, економічне та суспільне становище різних

його прошарків.

Для оцінювання можливостей продажу товарів виробничого призначення визначають потреби в обладнанні і перспективи їх змін; домінуючі мотиви та критерії покупця стосовно вибору постачальника; доступність, склад і порядок збирання інформації для приймання рішень щодо придбання виробів. Важливими критеріями є вимоги не тільки до товару, а й до комерційних умов угоди та сервісного обслуговування. Обов’язково враховується імідж фірми — продуцента чи посередника. На думку французьких фахівців з маркетингу, висока якість обладнання може мати

209

таке саме значення, як і співвідношення ціни та продуктивності, а технічний рівень виробу оцінюватися на рівні з вигідними умовами платежу (табл. 8.3).

 

 

Таблиця 8.3

ІЄРАРХІЯ КРИТЕРІЇВ ВИБОРУ ПОКУПЦЕМ

ВИРОБНИКА НОВОГО ОБЛАДНАННЯ

 

 

 

 

Критерій

 

Показник, балів

 

 

 

Надійність і потужність

 

7,8

 

 

 

Безпека експлуатації

 

7,5

 

 

 

Післяпродажне технічне обслуговування

 

6,4

 

 

 

Сумісність

 

5,8

 

 

 

Початкова закупівельна ціна

 

5,8

 

 

 

Репутація компанії

 

5,3

 

 

 

Загальні витрати на експлуатацію

 

4,3

 

 

 

Спосіб реалізації виробу

 

3,0

 

 

 

Отже, головними вимогами до постачальників можна визнати: точність у виконанні взятих на себе за угодою зобов’язань; висока якість продукції; наявністьнапідприємствіефективногоменеджменту.

Об’єктом маркетингових досліджень є не тільки споживачі, а й характер їхніх потреб. Останні можуть бути явні (відкриті) і приховані (латентні). Явні потреби легко усвідомлюються майбутніми покупцями. Про приховані потреби навіть самі споживачі можуть і не здогадуватися. Успішне вивчення та задоволення прихованих потреб значно частіше сприяють успіху фірми-про- дуцента, ніж орієнтація на явні бажання споживачів.

Ринкова економіка характеризується суперництвом між окремими виробниками та посередниками за найвигідніші умови виробництва, поставок та реалізації. Тому вивчення конкурентів є однією з найважливіших складових маркетингових досліджень. З конкурентоспроможністю фірми пов’язують її можливість своєчасно запропонувати в необхідній ринковій кількості товар, що задовольняє вимоги покупців. Вивчення умов конкуренції здійснюється в такій послідовності:

1)визначення реальних та потенційних конкурентів;

2)аналіз показників діяльності конкурентів;

3)оцінювання маркетингової стратегії конкурентів;

4)з’ясування переваг та недоліків діяльності конкурентів;

5)оцінка конкурентоспроможності власного підприємства.

210

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]