Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

kardash_marketing_product_policy

.pdf
Скачиваний:
261
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
5.23 Mб
Скачать

Для сегментування ринку продажу товару підприємству насамперед треба враховувати географічні (регіональні) аспекти. Передовсім це стосується національних традицій та уподобань, кліматичних та інших особливостей. Велику роль відіграє також економічна інтеграція в сегменті, що досліджується (фінансовий стан, податки, форми контролю експорту та ін.). Важливим критерієм є і фірмово-виробничі характеристики сегмента: виробни- чо-економічні параметри підприємств-споживачів, їх належність до того чи того сектору економіки, форми господарювання, традиції та імідж підприємств. Необхідно також брати до уваги технічні та технологічні рішення, що використовуються фірмоюпродуцентом. Наприклад, сегментація ринку споживачів алюмінію має триступеневу послідовність (рис. 9.6). Треба, однак, зазначити, що розподіл ринку продукції виробничо-технічного призначеннямає відносно обмеженукількістькритеріївсегментування.

Підприємство — виробник алюмінію

Обсяги Проміжне Кінцеве споживання використання застосування

Харчова

Власники

 

промисловість

Автомобільна

(металеві банки для

приватних

промисловість

прохолоджувальних

будинків

напоїв)

 

 

Пересувні

Компоненти

Напівфабрикати

будиночки

для будівництва

 

Малі

Середні

Великі

Рис. 9.6. Сегментація ринку споживачів алюмінію

Найважливішими з них є:

галузь, до якої належить підприємство-споживач;

технологічний процес, що застосовується на підприємстві;

потужність підприємства-виробника.

231

Передовсім треба наголосити на ролі технологічного критерію сегментування. Великі компанії, що застосовують передову технологію, переважно орієнтуються на провідних постачальників обладнання і матеріалів, висока якість технологічних процесів і продукції яких є безсумнівною. Вони мають сталий попит у виробництві найскладніших видів техніки, електронної апаратури, узагалі там, де переважно купують дорожчу, але високоякісну техніку і сировину. Навпаки, сегменти виробників, котрі застосовують традиційну технологію (компанії країн, що розвиваються, невеликі фірми), закуповують дешевші засоби виробництва з частковим ігноруванням їхніх якісних параметрів. Важливим критерієм сегментування є також особливості організації закупівель продукції виробничо-технічного призначення у зв’язку із запитами споживачів. До таких особливостей належать:

наявність специфічних вимог замовника (наприклад, швидкість і комплектність поставок, особливі вимоги до параметрів обладнання і матеріалів);

чинники, що їх додатково бере до уваги замовник (умови оплати, спосіб розрахунку, рівень централізації чи децентралізації закупівельних операцій);

форми взаємовідносин із постачальником (довгострокові за контрактом, разові закупівлі).

Детальнішу класифікацію чинників сегментування ринку промислових товарів (табл. 9.1) пропонує А. А. Старостіна [33].

Найрізноманітнішими є сегменти ринку, орієнтовані на продаж індивідуальним споживачам. У цьому разі виділяють соціально-економічні сегменти на підставі інформації про віковий склад населення, його зайнятість та рівень життя і т. п. Цікавими є сегменти, що враховують особливості споживання

йособливий стиль закупівель, а також сегменти «життєвого стилю», які формуються через виявлення різниці в глибинних ціннісних орієнтаціях людей, їхніх життєвих звичках. Сегментація, що орієнтується на засоби масової інформації, використовується для планування рекламних кампаній. В аналогічний спосіб діє і психологічна сегментація ринку, проте психологія та «життєвий стиль» споживачів тісно переплітаються між собою, а також з певним ідеологічним укладом, переконаннями окремих груп людей. Тому ймовірність помилкових оцінок у разі використання цих ознак для сегментації є досить значною. Головні критерії сегментування ринку подаються в табл. 9.2.

232

 

Таблиця 9.1

МАКРОЗМІННІ СЕГМЕНТУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО РИНКУ

 

 

Змінні

Можливі значення

 

 

1. Галузева належність

Галузі господарства

 

 

2. Характеристики організації-замов-

малі, середні, великі (за обсягом

ника:

продажу або кількістю персоналу);

а) розміри організації;

приватна, державна, комунальна,

б) форми власності;

колективна, орендна;

в) характеристика виробничих потуж-

продуктивність, вік, рівень авто-

ностей;

матизації;

г) географічне розміщення;

регіон, місто (передмістя), відстань

д) фінансовий стан;

від виробника;

е) характеристика галузі підприємств-

добрий, задовільний, поганий, з не-

споживачів;

визначеною перспективою;

є) стан конкуренції;

швидкість зростання галузі, стадія

ж) інтенсивність споживання;

її розвитку;

з) організаційна структура відділу ма-

рівень конкуренції в галузі, склад-

теріально-технічного постачання

ність виходу на ринок, легкість пере-

 

профілювання;

 

не споживають, спорадично, постій-

 

ний клієнт;

 

централізована, децентралізована,

 

змішана

3. Використанняпродуктуабопослуги:

продукти, послуги;

а) тип продукції, що споживається;

великі, незначні

б) обсяги споживання

 

4. Характеристика закупівельної си-

для розв’язання нових завдань, змі-

туації:

на вимог матеріального забезпечення

а) тип закупівельної ситуації;

традиційних завдань;

б) стадія процесу прийняття рішень

початкова, завершальна

щодо придбання

 

 

Таблиця 9.2

КРИТЕРІЇ СЕГМЕНТУВАННЯ РИНКУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ

 

 

Критеріїсегментування

Умовна характеристика

 

 

 

Географічні

Континент

Австралія, Америка, Азія, Європа, Африка

Країна

Україна, Російська Федерація, США, Німеччина,

 

Польща, Канада тощо

Регіон

Донецько-Придніпровський, Західний, Південнийіт. д.

Місто, ареал

Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Севастополь,

 

Київська область, Крим і т. д.

 

233

 

 

 

 

Продовження табл. 9.2

 

 

Критеріїсегментування

Умовна характеристика

 

 

Щільністьнаселення

Розраховується як відношення кількості населення до

 

площі проживання, осіб/км2

Клімат

Континентальний, морський, субтропічний, тропічний

 

тощо

 

Демографічні

 

 

Вік споживача

Від 3 до 6 років, 6—11 років, 12—19 років, 20—24 роки,

 

35—49 років, 50—64 роки, старше 65 років

Стать

Чоловіки, жінки

 

 

Склад сім’ї

1—2 особи, 3—4 особи, 5 осіб і більше

 

 

Етап життєвого цик-

Молода сім’я без дітей, молода сім’я з дітьми-школя-

лу сім’ї

рами, літні подружжя без дітей, самотні люди

Критерії сегменту-

Умовна характеристика

вання

 

 

Соціоекономічні

 

 

Рід занять

Працівники розумової праці, спеціалісти, робітники,

 

службовці, підприємці, студенти тощо

Освіта

Середня, середня технічна, базова вища освіта, повна

 

вища освіта

Віросповідання

Православні, католики, греко-католики, іудеї, мусуль-

 

мани

Національність

Українці, росіяни, білоруси, євреї, поляки, угорці, чехи,

 

словаки, кримські татари

Рівень доходів

Замежею бідності, низькі, середні, високі, понадвисокі

 

 

Рівень цін товарів,

Низький, середній, високий

що споживаються

 

Прагнення до спів-

Пошук співробітництва на стадії збуту, виробництва,

робітництва

продажу

Фінансовий потенці-

Високий, середній сталий, середній несталий, несталий

алфірми-споживача

 

 

Психографічні

 

 

Спосіб життя

Традиціоналісти, життєлюби, естети

 

 

Тип особистості

Авторитарний, запальний, честолюбний, флегматичний,

 

звичайний тощо

234

 

Закінчення табл. 9.2

 

 

Критеріїсегментування

Умовна характеристика

 

 

Риси характеру

Цілеспрямованість, довірливість, допитливість, вимо-

 

гливість, амбіційність, ощадливість тощо

Життєва позиція

Тверда, гнучка, нестійка

 

 

 

Тип закупівельної ситуації

 

 

Мотиви здійснення

Повсякденні, особливі причини

купівлі

 

Шукані вигоди

Економія, якість, сервіс, скорочення витрат у процесі

 

використання тощо

Тип покупця

Постійний, новий, неординарний

 

 

Рівень готовності по-

Обізнаний, необізнаний, поінформований, зацікавлений,

купця до сприйнят-

такий, що бажає купити

тя товару

 

Інтенсивність спожи-

Купує мало, але часто; купує мало і рідко

вання

 

Прихильність до

Купує товар тільки однієї марки; не звертає уваги на

марки

марку

Ставленнядо фірми

З ентузіазмом, нігілістичне, нейтральне, байдуже

 

 

Критерії сегментування ринку випливають із вибраної ринкової стратегії і мають ураховувати можливості виробництва, технології, надання додаткових послуг, методи обробки інформації. Наприклад, підприємство одночасно може здійснювати продаж продукції фермерським господарствам, малозабезпеченим споживачам дешевої продукції, поштово-посилкову торгівлю.

Сегменти ринку, виокремлені за різними критеріями, часто взаємообумовлюються та перетинаються. Про це свідчить, наприклад, досвід міжнародної корпорації «Бенетон», яка, сегментуючи ринок, виходить з таких принципів: «Ми випускаємо в’язані вироби (конкретний сегмент продукту та технології її виготовлення) для молоді (соціодемографічний сегмент), яка слідує моді (психологічний сегмент), і збуваємо їх через роздріб-

ну торгівлю (сегмент стратегії збуту)».

Отже, існує багато підходів до сегментування ринку, але не всі з них є достатньо ефективними. Корисними вважають сегменти, котрі задовольняють такі вимоги:

вимірюваність — рівень вірогідності, з якою можна визначити місткість і купівельну спроможність сегмента;

235

доступність — рівень зусиль, докладаючи які можна забезпечити сегмент необхідною кількістю продуктів;

реальність — рівень прибутковості і фактичної величини сегмента (підприємство має орієнтувати свою маркетингову стратегію на найбільшу та однорідну групу споживачів);

дійовість — можливість ефективного використання в цьому сегменті маркетингової програми, яка застосовується для залучення споживачів.

Різні підходи до сегментування ринку здебільшого реалізуються за допомогою різноманітних методів. Найпоширенішими з них вважаються метод групування за однією або кількома ознаками та дослідження за допомогою багатовимірного статистичного аналізу. Метод групування передбачає послідовний розподіл об’єктів сукупності за найбільш значимими ознаками об’єктів. Одна з ознак вибирається системоутворювальною для формування наступних підгруп. Такими критеріями можуть бути власники товару, потенційні споживачі тощо. Виокремлення подальших угруповань здійснюється за принципом AID (автоматичний детектор взаємодії), коли диференціюються вагомість кожного системоутворювального критерію для кожної сукупності споживачів (рис. 9.7).

Повна вибірка

Чоловіки Жінки

Село

 

Місто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новатори

 

Імітатори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великий дохід

Низький дохід

 

 

 

 

 

 

Рис. 9.7. Групування споживачів за системоутворювальними ознаками

Найважливішим з багатовимірних статистичних методів є кластерний аналіз споживачів. Безпосередньо з кластерним аналізом пов’язують математичну процедуру багатовимірного аналізу, що дозволяє на основі подібності параметрів кількох ознак кожного об’єкта досліджуваної множини поєднати ці об’єкти в

236

однорідні угруповання (класи або кластери). Тобто за допомогою кластерного аналізу вирішується питання організації результатів дослідження в наочні та показові структури. Найбільш загальними методами кластерного аналізу вважають поєднання (деревоподібна кластеризація), двоходове поєднання, метод К-середніх. Інколи підхід кластерного аналізу має назву чисельної таксономії. Формалізація процедури сегментування на основі кластерного аналізу передбачає:

здійснення якісного дослідження (фокус групи, глибокі інтерв’ю) з метою отримання складу думок чи властивостей для подальшого оцінювання за інтервалами або порядковою шкалою;

безпосереднє опитування;

використання процедури кластерного аналізу для визначення кількості та профілів сегментів, напрацювання рекомендацій щодо ефективної роботи з ними.

Кластери споживачів формуються об’єднанням в окрему групу тих із них, котрі дають схожі відповіді на поставлені запитання. Покупці можуть бути згруповані в кластер за віком, доходами, звичками тощо. Схожість відповідей покупців оцінюється за допомогою вимірювання за різними показниками. Найчастіше для цього використовуються показники математичної статистики. Існують також інші кластерні алгоритми. Наприклад, у США набув значного поширення кластерний аналіз систем під назвою PRIZM. Ця програма починає кластеризацію з аналізу і поступового скорочення масиву з 1000 соціально-економічних показників. За допомогою такого алгоритму формуються соціальнодемографічні сегменти для всієї території країни. Так, наприклад, був визначений кластер із 28 родин, до складу яких входять особи з найбільш успішною професійною або управлінською кар’єрою. Зрозуміло, що він характеризується також високими доходами, високим рівнем освіти і приблизно середнім віком. Ця сукупність репрезентує лише 7 % населення США, але споживацька поведінка

їїпредставників є визначальною для виробниківдорогих товарів.

Урозподілі споживачів на засадах кластерного аналізу досить поширеним є сегментування за ознакою «ставлення споживачів до новизни товару».

Крім класичного кластерного аналізу застосовуються також прийоми розподілу ринку на основі так званої продуктової сегментації, коли передовсім беруть до уваги параметри продукції. Вона особливо важлива для продукції, реалізація якої ґрунтується на вивченні довгострокових тенденцій розвитку ринку. Розроблення і виробництво нового товару, здійснення великих інвести-

237

ційних програм потребують тривалого часу, тому правильність результатів аналізу ринку, оцінки його місткості має надзвичайно велике значення. Коли підприємство працює на ринку стандартної продукції, визначення його потенціалу здійснюється через використання методу підсумовування даних за окремими сегментами. Слід зазначити, що у світовій практиці нині переважають два принципові методи маркетингового сегментування: з визна-

ченими та невизначеними ознаками сегментування, які були роз-

роблені Віндом (США) ще в 1978 р.

Перший метод використовується тоді, коли попередньо відомі ознаки сегментування, кількісний склад сегментів, їхні характеристики. У цьому разі сегментування не є метою дослідження, а тільки допоміжним інструментом для розв’язання інших маркетингових завдань. Ним користуються і тоді, коли сегменти ринку є чітко визначеними, а варіантність сегментів — малою, для визначення найперспективнішого сегмента (кількість сегментів, що досліджується, не повинна перевищувати 10). Так, за сегментування ринкуза рівнем доходів можна передбачити розмежування всіх потенційних покупців на однакові за потужністю сегменти з урахуванням того, щоб кожен з цих сегментів був не меншим, ніж запланований підприємством обсяг товарної реалізації. Цей метод має певні особливості і залежновідситуаціїзіспоживачами. Загаломможливідваваріанти:

1)усі потенційні споживачі відомі, і можна скласти їх повний перелік (кількість споживачів не перевищує 50);

2)споживачів дуже багато, їх кількість змінюється, і скласти точний перелік неможливо.

За першого варіанта ринок споживання продукції підприємства складається з великих фірм. Стосовно промислового ринку цей метод має назву «повний перепис верхнього прошарку споживачів». За його допомогою визначається місткість ринку як підсумок потреб цих підприємств.

У другому варіанті виконують сегментування на підставі чітко визначених показників виробничо-господарської діяльності найтиповіших підприємств-замовників. Такими показниками можуть бути фінансові (величина обороту, прибутковість діяльності, розмір основних фондів), особливості структури чи схеми прийняття рішень щодо закупівель, кадрового складу та ін. Отже, вибір показників підприємства, ознак сегментування в цьому разі зумовлений сутністю послуг або продуктів, котрі передбачає надавати або поставляти продуцент. Приклад застосування методу для сегментування промислових підприємств за величиною торговельного обороту і сферами діяльності наведено в табл. 9.3.

238

Таблиця 9.3

СЕГМЕНТАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ВЕЛИЧИНОЮ ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБОРОТУ І СФЕРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Сегмент

Характеристика сегмента

 

 

Невеликі

Родинні підприємства з обмеженими фінансовими мож-

фірми

ливостями. Брак адміністративного апарату, мінімум пла-

 

нування. Сфера діяльності територіально обмежена. Ко-

 

мерційний успіх досягається зусиллями однієї-двох

 

ключових осіб. Фінансова експертиза обмежується пора-

 

дами банку або дипломованого бухгалтера

Середні фірми:

 

а) сфера послуг

Велика кількість працівників. Потреби в довгострокових

 

джерелах фінансування для розширення діяльності

б) роздрібна

Велика кількість працівників. Великий обсяг облікової та

торгівля

розрахункової роботи, а також операцій з готівкою

в) обробна

Проблеми фінансування. Потреба у виробничих площах

промисловість

 

Великі фірми:

 

а) сфера послуг

Орієнтація на розширення ринку й опанування ним

б) роздрібна

Широка мережа філій зі значним персоналом для реалізації

торгівля

продукції й адміністративного контролю

в) сільське

Високий рівень спеціалізації виробництва. Сезонні про-

господарство

блеми з готівкою. Відносно низька віддача капіталу

г) обробна

Велика потреба в капіталовкладеннях для придбання бу-

промисловість

дівель і обладнання. Створення нових продуктів спричи-

 

няє необхідність проведення значних науково-дослідних

 

робіт. Постійна робота з опанування нових ринків, особ-

 

ливо за кордоном

Зовсім іншим принциповим підходом до маркетингового сегментування є другий метод, коли ознаки сегментування чітко не окреслені і суть самих сегментів невідома. Метод сегментування за невизначеності ознак також передбачає опитування споживачів. Його використовують для попереднього пошуку ознак сегментування з наступним традиційним відбором сегментів. Метод невизначеності успішно реалізується, коли фірма має не менше 100 покупців товару або споживачів послуг, є можливість провести їх опитування, наявне достатнє програмне забезпечення для обробки отриманих результатів. За цих умов сегментування здійснюється за такими етапами:

визначення можливих ознак сегментування;

проведення опитування;

239

визначення ознак, реально придатних для сегментування;

виділення окремих сегментів;

маркетингове оцінювання виділених сегментів на відповідність вибраним критеріям.

Найчастіше ознаки можливого сегментування визначаються за допомогою вивчення думок споживачів. Для цього, наприклад, опитують продавців товару, використовують соціально-демогра- фічні ознаки сегментування (стать, вік, дохід, професія) тощо. Після цього складають листок опитування і проводять опитування споживачів будь-яким способом (письмово, усно, через групову бесіду, польовий експеримент, за допомогою технічних засобів). Опитують тільки тих клієнтів фірми, котрі придбали товар або отримали послугу протягом одного-двох останніх місяців. Кожне питання, винесене на опитування, повинне мати диференційовані пункти, котрим надають порядкові номери. Метою опитування є розподіл респондентів відповідно до вибраної програми. Рівень придатності будь-якої ознаки сегментування для практичної роботи визначається за допомогою математичної кореляції пар передбачуваних ознак (тобто відповідних питань з програми дослідження). Високий рівень кореляції свідчить про взаємний зв’язок між ознаками і можливість їх спільного використання. Перетин двох ознак сегментування дає змогу виділити сталі ознаки сегментних груп, що уможливлює виокремлювання 5—6 споживчих сегментів. Групи з найбільшим відсотком продажу виділяють як ринкові сегменти. На наступному етапі здійснюється опис виділених сегментів, що створює базу для дальшого проектування, модернізації або позиціювання продукту. Завершальним етапом сегментування за цим методом є оцінювання виділених сегментів на відповідність маркетинговим критеріям місткості, доступності, суттєвості та сумісності.

Відповідність критерію місткості досягається тоді, коли є можливість спрямувати всі виробничі потужності підприємства для роботи в певному сегменті, тобто його місткість має дорівнювати виробничим потужностям підприємства абобути більшоюза них.

Доступність сегмента передбачає визначення можливості просування товарів та послуг без створення додаткової збутової мережі

іналагодження відносин із посередниками. Якщо підприємство і раніше працювало з цим сегментом, цяознака є вже відомою.

Критерій суттєвості сегмента визначається оцінюванням сталості вибраної групи споживачів за об’єднувальними ознаками. Крім цього, беруть до уваги можливість зміни кількісних характеристик сегмента (зростання, сталість, зменшення).

240

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]