11.4. АРОМАТИЧНІ КИСЛОТИ. ФЕНОЛОКИСЛОТИ
Ароматичними кислотами називають похідні бензену, в ядрі якого один або декілька атомів Гідрогену заміщені карбоксильними групами. Найпростішим представником ароматичних кислот є бензойна кислота:
COOH
Фенолокислоти – це похідні |
ароматичних кислот, у яких атом |
Гідрогену в бензеновому ядрі |
заміщений на гідроксильну. групу |
Найпростішим представником фенолокислот є2-гідроксибензойна, або саліцилова кислота:
COOH
OH
Ароматичні кислоти одержують тими ж методами, що й кислоти жирного ряду, а також окисненням бічного ланцюга ароматичних вуглеводнів.
Для ароматичних кислот характерні реакції карбоксильної групи (утворення солей, естерів, галогенангідридів і .ін), а також реакції, характерні для ароматичних вуглеводнів.
Практичне значення ароматичних карбонових кислот
Бензойна кислота використовується як антисептик у мазях, як консервант, фунгіцид, у виробництві барвників, лікарських засобів, пахучих речовин, алкідних смол.
Саліцилова кислота характеризується антисептичними (консервуючими) властивостями. Вона застосовується у медицині як протиревматичний і жарознижуючий засіб. У мазях та пастах її застосовують при екзематозних процесах шкіри та мокнучих виразках. Її порошок застосовується як засіб, що зупиняє розвиток мікробів у рані. Оскільки сама саліцилова кислота подразнює слизову оболонку шлунку, застосовують її солі та естери.
Ацетилсаліцилова кислота (аспірин). Аспірин – це естер, утворе-
ний оцтовою та саліциловою кислотами:
131
COOH
OC CH3
O
|
Фенілсаліцилат (салол). Фенілсаліцилат |
– це феніловий естер |
|||||||||||||||
саліцилової кислоти: |
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 11.4.1 |
||
|
Фізичні властивості ароматичних карбонових кислот |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Кислота |
Формула |
|
Тпл., °С |
|
Ткип., °С |
d420, |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
кг/дм3 |
|
|||||||||
|
Бензойна |
С6Н5СООН |
|
122 |
249 |
1,266(при |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
15 °С) |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
о-Толуїлова |
о-С6Н4(СН3)СООН |
|
104 |
259 |
(d415) |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1,062 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
м-Толуїлова |
м-С6Н4(СН3)СООН |
|
109 |
263 |
1,054 (при |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
112 °С) |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п-Толуїлова |
п-С6Н4(СН3 )СООН |
180 |
275 |
- |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
206- |
|
|
|
|
||
|
Фталева |
о-С6Н4(СООН)2 |
|
208 |
|
191 розкл. |
1,593 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розкл. |
|
|
|
|
||
|
Ізофталева |
м-С6Н4(СООН)2 |
|
330 |
|
субл. |
- |
|
|||||||||
|
Терефталева |
п-С6Н4(СООН)2 |
|
субл. |
~300(субл.) |
1,510 |
|
||||||||||
|
о-Гідроксибензойна |
о-(ОН)С6Н4(СООН) |
|
159 |
|
76(субл.) |
1,443 |
|
|||||||||
|
(саліцилова) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Салол – кристалічний порошок, погано розчинний у воді. Гідроліз салолу відбувається дуже повільно. У медицині салол застосовується як дезинфікуючий засіб при кишкових захворюваннях а також при суглобовому ревматизмі.
132
п-Амінобензойна кислота:
COOH
NH2
п-Амінобензойна кислота - вихідна речовина для синтезу ряду анестезуючих (знеболюючих) препаратів для місцевої анестезії. Одним із її похідних є новокаїн:
|
O |
C2H5 |
||||||
C |
|
O |
|
CH2 |
CH2 |
N |
||
|
|
C2H5 |
||||||
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
NH2
3,4,5-Тригідроксибензойна (галова) кислота:
COOH
HO
OH
OH
Галова кислота – кристалічна речовина, яка має в’яжучий смак і є складовою частиною дубильних речовин, зокрема глюкозиду – таніну, якого багато в корі дуба і особливо в чорнильних горішках. У медицині й ветеринарії танін використовують як в’яжучий . препаратВін застосовується також у шкіряній промисловості для дубіння шкір і хутряних виробів. У хімічному аналізі його використовують як реактив на алкалоїд.
Фенолфталеїн застосовують як кислотно-основний індикатор, у медицині і ветеринарії – як проносне (пурген).
133
ДОСЛІД 1. ОДЕРЖАННЯ БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ З ТОЛУЕНУ
|
У |
|
пробірку наливають1-2 мл |
толуену і такий же об’єм розчину |
|||||||||||
KMnO4, підкислюють 10 %-ним розчином H2SO4. Суміш |
перемішують і |
||||||||||||||
нагрівають на водяній бані. Малинове забарвлення зникає, як результат |
|||||||||||||||
окиснення толуену до бензойної кислоти. Розчин фільтрують та охо- |
|||||||||||||||
лоджують. Випадають кристали бензойної кислоти. |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
CH3 |
|
|
HO |
|
O |
|
|
|
|||
5 |
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
+ 6 KMnO4 + 9 H SO |
|
5 |
|
|
|
+ 3 K SO + |
6 MnSO |
+ 14 H O |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
2 |
4 |
|
|
|
|
2 |
4 |
4 |
2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДОСЛІД 2. ОЧИЩЕННЯ БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ СУБЛІМАЦІЄЮ
Технічна бензойна кислота як правило містить домішки. Для одержання чистої бензойної кислоти використовують метод сублімації.
У фарфорову чашку вносять2-5 г суміші бензойної кислоти з вугіллям, накривають лійкою, вміщують на газову плитку, накриту азбестовою сіткою, і нагрівають. Бензойна кислота сублімується, що можна спостерігати на стінках лійки. Кристалики бензойної кислоти мають вигляд прозорих голок.
ДОСЛІД 3. РОЗКЛАДАННЯ САЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ
У суху пробірку насипають 0,5 г саліцилової кислоти і нагрівають. Вона розкладається на вуглекислий газ та фенол, який визначають за запахом.
HO C |
O |
|
OH |
OH
T
+ CO2
ДОСЛІД 4. ВЗАЄМОДІЯ БЕНЗОЙНОЇ ТА САЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТ ІЗ ФЕРУМ(ІІІ) ХЛОРИДОМ
В одну пробірку наливають насичений водний розчин бензойної, в іншу – саліцилової кислоти і в кожну з них додають по кілька крапель розчину ферум(ІІІ) хлориду. У пробірці із бензойною кислотою не спостерігається ніяких змін, а у пробірці із саліциловою кислотою
134