2.3. ХІМІЧНІ РЕАКТИВИ ТА ЇХ ЗБЕРІГАННЯ

2.3.1. Зберігання хімічних реактивів

Реактивами називаються добре очищені речовини, що можуть застосовуватися для різноманітних лабораторних робіт. На кожному реактиві, що надходить у лабораторію, повинна бути етикетка з такими позначеннями:

-назва речовини і її хімічної формули;

-маса реактиву;

-ДЕРЖСТАНДАРТ (Державний стандарт);

-кваліфікація реактиву: чистий (ч), хімічно чистий (х.ч.), чистий для аналізу (ч. д. а.), технічний (техн.);

-номер партії;

-дата виготовлення.

У тих випадках, коли молекулярна формула занадто складна або не дає наочного і повного уявлення про характер речовини(наприклад, органічні речовини), замість формули пишуть найбільш поширену назву речовини. Крім паперових етикеток, використовують напис на склі.

Отруйні речовини зберігають у вогнетривкій шафі. Речовини, що мають різкий неприємний запах, а також речовини, що утворюють отруйні пари, зберігають у витяжній шафі або помешканні, що можна добре провітрити.

Вогненебезпечні речовини розміщують в місцях, віддалених від відкритого полум'я.

Реактиви, що не потребують спеціальних умов зберігання, розміщують на стелажах. Неорганічні речовини розставляють за загальновідомою класифікацією: прості речовини (метали та неметали), оксиди, солі. Кислоти розташовують окремо. Солі краще розставляти за катіонами, тобто за металами, що входять до їхнього складу. Органічні речовини зручніше розставляти за алфавітом.

2.3.2. Користування реактивами

Головна вимога до реактиву– це його чистота. Реактиви потрібно берегти від забруднень. Якщо реактив отриманий у значному розфасуванні, потрібно відсипати або відлити частину реактиву в невеличкий посуд і зробити етикетку такого зразка:

18