Способи фільтрування

Найпоширенішим матеріалом, застосовуваним у лабораторії для фільтрування, є фільтрувальний папір. На відміну від звичайного паперу він виготовляється з більш чистого матеріалу і не проклеюється. Фільтрувальний папір випускається звичайний і беззольний.

Беззольний папір уживається при точних аналітичних роботах, пов'я- заних із спалюванням осаду разом із фільтром. В усіх інших випадках застосовується звичайний фільтрувальний папір. Крім того, беззольні фільтри відрізняються один від одного ступенем щільності.

Фільтрування через паперові фільтри

З фільтрувального паперу роблятьпрості та складчасті фільтри. Простий фільтр уживають у тих випадках, коли відокремлений осад потрібний для подальшої роботи. Розмір фільтра визначають розміром осаду, а не об’ємом рідини, що фільтрується. Осад має займати біля 1/3 фільтра і ні в якому разі не більше його половини. Складчастий фільтр застосовується тільки в тих випадках, коли осад, що відокремлюється, не потрібний для подальшої роботи, наприклад, при перекристалізації реактивів і готуванні різноманітних розчинів. Фільтруюча поверхня складчастого фільтра більша, ніж простого, тому фільтрування через нього йде швидше. У даному випадку розмір фільтра визначається кількістю рідини, що фільтрується, а не розміром осаду.

Виготовлення простого фільтру

Простий фільтр виготовляють у такій послідовності (рис. 14): шматок фільтрувального паперу складають учетверо й округляють ножицями по краю (а—в). Беззольні фільтри округляти не треба, тому що вони випускаються у вигляді кругів визначеного діаметра. Фільтр розгинають так, щоб він був складений тільки вдвічі і знову перегинають у центрі таким чином, щоб дві половини лінії попереднього згину не цілком співпали один з одним(г). Кут, під котрим треба перегинати фільтр, знаходять дослідним шляхом, він залежить від кута лійки, що дорівнює 600. Склавши фільтр, відгинають від нього зовнішній кут (д) для того, щоб у вологому стані його можна було притиснути до стінок лійки. Потім відгинають від фільтра 1/4 (е) і вставляють у лійку. Якщо фільтр закладений правильно, то його краї прилягають до лійки так, що між лійкою і фільтром немає пухирів повітря.

32

Рис. 14. Виготовлення простого фільтру

Виготовлення складчастого фільтру

Складчастий фільтр (рис. 15) виготовляють спочатку як простий, округлюють краї (а), а потім, зігнувши навпіл, фільтр складають гармошкою так, щоб кожна часточка приблизно дорівнювала1/2 або 1/3 чверті фільтра (б, в).

Правила фільтрування

Для фільтрування при кімнатній температурі і нормальному атмосферному тиску застосовують скляні лійки. Лійку вставляють у кільце штатива і під нього ставлять стакан для фільтрату. Носик лійки повинен трохи входити в стакан і торкатися до його стінки. Кінець трубки має бути на достатній висоті від дна стакана, щоб при наповненні стакана фільтратом трубка лійки не виявилася зануреною в рідину(рис. 16). У лійку вставляють фільтр такого діаметра, щоб його краї були нижче країв лійки на 0,5 – 1,0 см. Потім змочують фільтр водою з промивалки і притискають пальцем щільно до стінок лійки. Якщо налити тепер воду на фільтр, то вона повинна заповнити всю трубку лійки. Якщо цього не відбувається, то закривають кінець лійки пальцем і наповнюють лійку водою. Обережно відсунувши в одному місці фільтр від скла, дають повіт-

33

рю піднятися нагору і знову щільно притискають фільтр до скла. Трубка лійки заповнюється водою, і стовпчик рідини в трубці своєю масою робить деяке відсмоктування фільтрату і цим прискорює фільтрування.

Якщо фільтрат збирають у колби(конічні або плоскодонні), то лійку не варто вставляти безпосередньо в горло колби. На горло колби кладуть фарфоровий або дротовий трикутник і в нього вставляють лійку. Можна між лійкою і горлом колби вкласти шматочок паперу, складений у декілька разів.

Коли лійка з фільтром цілком підготовлена, вставляють лійку в кільце штатива і підставляють під нього чистий стакан або колбу так, як це було описано вище.

Рис. 16. Схема правильного фільтрування

Стакан, що містить фільтруючу рідину, беруть правою рукою і піднімають трохи над лійкою. Скляну паличку, що служить для перемішування рідини при її осадженні, обережно виймають із стакана, щоб жодна крапля рідини не впала на стіл. Паличку тримають лівою рукою вертикально над лійкою, намагаючись щоб нижній кінець палички знаходився близько від фільтра, але не доторкався до нього, щоб не порвати. Для попередження розриву при випадковому дотику палички до фільтра варто тримати паличку з тієї сторони фільтра, де він складений втроє. Стакан наближають до палички, щоб він доторкнувся до неї своїм носиком, і обережно нахиляють. Рідина повинна стікати по паличці не розбризкуючись. Рідину наливають на фільтр доти, поки рівень її не буде відстояти від країв паперу на 0,5 см.

34