23.11.4.5. Тонкошарова і паперова хроматографія

чутливості. Цими методами можна визначити10 – 20 мкг речовини з точністю до 5 %.

274

Рис. 23.11.4.1. Розділення трикомпонентної суміші на тонкошаровій хроматограмі:

1 – фронт розчинника; 2 – точка старту; 3 – розчинник з компонентом а; 4 – розчинник з сумішшю компонентів; 5 – розчинник з компонентом b;

6 – розчинник з компонентом с ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: мікропіпетки, пластинки «Силу-

фол», хроматографічна камера, планіметр, пульверизатор, сушильна шафа.

РЕАКТИВИ: розчин вуглеводу (5…10 мкг у пробі): глюкози, галактоззи, мальтози, лактози тощо, суміш бутанолу-ацетону-води (4:5:1), нафторезорциновий реактив (рівні об’єми 20 %-го водного розчину трихлороцтової кислоти і 0,2 %-го спиртового розчину нафторезорцину)

ДОСЛІД 1. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ

При проведенні хроматографічного розділення вуглеводів методом тонкошарової хроматографії пластинку з тонким шаром пористого носія (наприклад, пластинки «Силуфол»), на яку нанесений досліджуваний і стандартний розчин вуглеводу (5…10 мкг у пробі), вміщують у розчинник, який, просуваючись по шару за рахунок капілярних сил, переміщує вуглевод. Після завершення хроматографії пластинку проявляють, що

275

дозволяє виявити плями вуглеводу, і розрахунковим методом визначити вміст останнього в досліджуваному розчині.

На пластинці, на відстані 2 см від нижнього краю(лінія старту), акуратно помічають 3 точки нанесення розчинів вуглеводів. За допомогою мікропіпетки у відмічені місця наносять рівні об(приблизно’єми 5…20 мкг) розчину вуглеводу з невідомою концентрацією та стандартного розчину вуглеводу так, щоб одержати плями одного діаметру:

1 – розчин вуглеводу невідомої концентрації

2 – розведений розчин вуглеводу невідомої концентрації

3 – стандартний розчин вуглеводу На цій же пластинці повторюють паралельний дослід.

Після висушування плям пластинку вміщують у хроматографічну камеру, на дні якої знаходиться розчинник– суміш бутанол-ацетон-вода (4:5:1). Висота шару розчинника – 1 см.

Хроматографію проводять до проходження розчинником10 см від лінії старту. Після цього хроматограму висушують і проявляють. При використанні пластинок «Силуфол» хроматограму обробляють з пульверизатора нафторезорциновим реактивом (рівні об’єми 20 %-го водного розчину трихлороцтової кислоти і 0,2 %-го спиртового розчину нафторезорцину) і сушать у сушильній шафі протягом5…10 хв за температури 90…100 °С для проявлення плям вуглеводу. Плями глюкози і галактози мають синьо-фіолетовий колір, фруктози – червоно-чорний, сахарози і мальтози – червоний, лактози – червоно-фіолетовий, рамнози – зелений, ксилози – світло-сірий, манози – світло-синій, арабінози – синьозелений. На таких пластинках плями вуглеводу можна виявити також під дією ультрафіолетового світла.

За допомогою планіметра визначають площу плям. Масу вуглеводу в пробі розчину з невідомою концентрацією (у мкг) розраховують за формулою:

276