Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_na_pit.doc
Скачиваний:
243
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
688.13 Кб
Скачать

10.Характер у журналістському творі і способи його відтворення.

Термін "характер" введений давньогрецьким філософом Теофрастом. У трактаті про характери він, під кутом зору сатирика і мораліста, описав ЗО характерів. В основу його класифікації покладена одна з характерних рис: "удавання", "лестощі", "нудний оповідач".

Сучасна психологія під характером розуміє сукупність тих, яскраво виділених і якісно своєрідних психічних рис людини, які впливають на її поведінку та вчинки в різних обставинах - у стосунках з людьми, оцінці суспільних явищ тощо. Характери виховуються суспільним ладом, громадським оточенням.

Слід відрізняти характер у житті від характеру в літературі та характеру в публіцистиці. Характер у художньому творі - це зображені у світлі авторського ідеалу, відносно постійні властивості і мінливі стосунки, які утворюють своєрідну соціально-психологічну єдність, що формується і виявляється у зовнішній і внутрішній діяльності людини в найрізноманітніших ситуаціях.

Характер у публіцистичному творі має немало точок зіткнення з характером літературним. Та, не дивлячись на таку спільність, характер у публіцистиці має свої творчі можливості, закономірності й специфіку.

"Технологія" відтворення характеру різноманітна. Від літератур­ного характеру вона відрізняється здебільшого самим принципом (соціально-типовим) відбору життєвого матеріалу. І попри все, хоча публіцистична творчість і не вимагає об'ємного психологізму, багато творів вигідно різняться саме скрупульозним дослідженням душевних порухів героя. Для митця, відомо, домінанта творчості - образ для публіциста домінанта - думки. Та все ж "психологічний профіль" особистості - відправна точка.

Якщо в літературі характер створюється, то в публіцистиці він відтворюється. І можна це зробити двома способами: номінативним і динамічним.

Джерела пізнання характеру людини - бесіди з нею, листи, що­денники, автобіографія, матеріали ЗМІ (в тому випадку, коли про ге­роя вже писалося попередниками-журналістами). В них автор шукає опорні риси характеру, з'ясовує звички, вподобання, інтереси, що дає змогу багатомірно відтворити духовний світ героя. При цьому автор оперує серією методів, що виробила творча практика: бесіда, спостереження, усне опитування, анкета тощо. Джерела пізнання і методи вивчення характеру, сприяють цілеспрямованому відбору життєвого матеріалу з позицій типового, соціально значимого та індивідуально неповторного.

Для відтворення характерів в журналістиці існує різноманітний інструментарій поетики: портрет, мовна характеристика, пейзаж, інтер'єр, внутрімонологічна мова, специфічні засоби виразності - аналогії, ремінісценції, асоціації, паралелі, статистичний матеріал.

11.Синтез документального й художнього в журналістському творі. Таня

Синтез док.   худ. в журн. твор    Не порушуючи документально  основи журналіст мало "допису "  сво ю творчою уявою. Журналістика, публіцистика використовують образно-понятійний метод віраження д йсност . Образн сть нада  журн. творам виразност , емоц йно  забарвленост . Виразн сть цифри, цитати, документальний образ - надзвичайно складне мистецтво худ. тип зац   факту. В образному потенц ал  журнал стики завжди присутн й оптим зм мислення автора, що в ц лому в дпов да  духу принцип в творчого процесу. Журнал стська  нформац я як певна частина соц.  нформац я     документоване,публ чно оголошеними в домостями.Факт- д йсно под я, що реальна в дбулася. Журнал стика , образно кажучи, на фактах сидить, фактами запряга . Факт, як м крочкоп чна частинка реально   д йсност , н би вбира  в себе    певн  ознаки, маленьку частинку ц    реальност .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]