- •1.Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •2.Політичний портрет у пресі та його жанрові складові
- •3.Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.Таня у додатку потрібно скоротити
- •3. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •5.Поетика журналістського твору
- •5. Поетика журналістського твору.
- •6.Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •6. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •7.Раціональне й емоційне, їх поєднання. Таня у додатку
- •8.Реклама і інформація: спільне і відмінне. Таня
- •9.Журналістське розслідування та його складові.Таня
- •10.Характер у журналістському творі і способи його відтворення.
- •11.Синтез документального й художнього в журналістському творі. Таня
- •12Деталь в журналістському творі.
- •13Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •14. Образ автора і авторське “я”.
- •15.Особистість в журналістиці і особистість журналіста.
- •16. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •17. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •18.Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •19.Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •20. Методи і прийоми журналістської праці.
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі.
- •22.Сенсація у пресі та її різновиди
- •23.Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •24. Взаємодія змісту і форми в журналістському тексті
- •25.Сюжет-конфлікт-характер. Параметри реалізації авторського “я”.
- •26.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •27. Архітектоніка журналістського твору
- •27.Архітектоніка журналістського твору.
- •27. Архітектоніка журналістського втору.
- •28.Образна структура журналістики.
- •28.Образна структура журналістики. (див.Також 30)
- •29.Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •30.Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •31.Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •33.Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •34.Соціологічні методи в діяльності змі.
- •35.Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •36. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •37.Мовна характеристика героя і її роль у творі.
- •38.Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •39.Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •40.Типізація і індивідуалізація в журналістиці. (можна брати інформацію і з наступного питання)
- •41.Роль творчої уяви (фантазії), інтуїція.
- •43. Портрет у журналістському творі
- •44.Домисел і вимисел, їх творчі можливості.
- •45. Журналістика і художня література – їх продуктивно-творчі інтеграція
- •45.Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •46. Система жанрів журналістики
- •47. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •48. Іронія в журналістському творі.
- •49. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •50.Автобіографізм у журналістиці.
- •51. Свобода слова і цензура в Україні.
- •52. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •53. Сучасна українська портретистика.
- •54. Новітні жанрові форми журналістської практики.
- •56.Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми.
- •57. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •58.Мистецтво інтерв’ю, основні правила і вимоги до журналіста.
- •59.Фактори ефективності впливу журналістського тексту. Оксана
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики Лапушнян
- •61. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці. Лапушнян
- •61.Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •62. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди Лапушнян
- •62.Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин лапушнян
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин.
- •64. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •65. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •66. Націнальний інформаційний простір: структура і потенціал
- •66.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •68. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68..Сучасна політична культура та мас-медіа.
- •69. Композиційні прийоми в журналістиці Копко
- •70.Роль змі у забезпеченні політичних прав та свобод громадян у
- •70. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •71. Конфлікт та його види в публіцистичному творі
- •71.Конфлікт та його види в публіцистичному творі.
- •72.Портретний нарис.
- •73. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •73.Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •74.Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід. Копко
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
26.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
Журналістський твір - це продукт творчої діяльності літератора: журналіста, публіциста; це результат тривалого процесу творення, що має певні стадії. Найзагальніші стадії творчого процесу такі:
а) пізнання дійсності; б) написання тексту; в) його редагування.
Розглянемо першу сходинку творчого процесу, а саме: пізнання дійсності. Журналістське пізнання дійсності має свою специфіку. Основний принцип такого пізнання - ситуаційний, конкретно-хронологічний підхід до вивчення дійсності. Основний метод - всебічність пізнання, встановлення "фундаменту фактів", що дає об'єктивну картину реальності.
Всебічність пізнання дійсності забезпечується цілою системою методів, куди входять такі їх типи:
а) методи вивчення /спостереження, робота з документами, аналіз, інтерв'ю - це найбільш поширені/;
б) методи викладу /розповідь, аргументування, переконування тощо.
Задум, тема, ідея, концепція - конструктивні елементи змісту журналістського твору. Отже, щоб зрозуміти їхній, слід розібратися в категорії змісту. "Зміст - певним чином упорядкована сукупність елементів і процесів, що утворюють предмет чи явище /в даному випадку журналістський текст у широкому значенні/ і характеризують його глибинні зв'язки, основні риси і тенденції".
Категорія змісту включає такі основні групи елементів:
- подієво-фактичні /описувані явища, події як щось цілісне; система фактів, що лежать в основі опису; аргументи та докази/;
- проблемно-тематичні /тема, її підтеми і відгалуження, магістральна проблема, що вбирає в себе багато різнопланових тем, вузлові питання, конфліктна ситуація/;
- ідейно-концептуальні /ідейна позиція автора, принципова концепція, висновки, рекомендації тощо/.
Концепція завершує логічний ланцюжок змістових понять, куди входять: задум, тема, ідея. Якщо задум - лише намір розкрити певну тему; тема - стрижнева думка /або сума думок/, що виражає ставлення журналіста до зображувального; ідея - основний висновок твору, даний у понятійній чи образно-понятійній формі - то концепція - це той принциповий підхід, той кут зору, під яким усе, що знаходить відображення в даному творі, розглядається, трактується, оцінюється автором, замикаючись, зрештою, в певний логічний малюнок його виступу.
Сюжет і композиція - це елементи форми.
Ієрархічний ряд змісту і форми різних рівнів набуває такого вигляду:
1) зміст і форма окремого журналістського твору;
2) зміст і форма окремого номера газети;
3) зміст і форма окремого видання або групи видань, преси в цілому.
Категорія форми в такій трактовці постає представленою низкою груп основних елементів:
- жанрово-визначальні /різні модифікації жанрів, добірки, рубрики, розділи, цикли, тематичні сторінки, номери/;
- сюжетно-композиційні /сюжет, композиція, верстка, співвідношення частин газети, шрифтове вирішення, ілюстративне оформлення/;
- лексико-стилістичні /мова, стиль, набір зображально-виражальних засобів, тон, індивідуальна манера автора, стиль видання/.
"Сюжет (франц. зиіет, - предмет) - послідовне розкриття подій, усього змісту твору, яке виявляється в образному змалюванні дійових осіб, художньому і життєво вірогідному відтворенні стосунків між ними".
З усіх відомих нам елементів сюжетної схеми (експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка), представлених, наприклад, у художньому творі, - в журналістському виступі (та й то певного жанру: в нарисі, фейлетоні, памфлеті тощо), ми найчастіше бачимо лише три (це зав'язка, кульмінація, розв'язка). Проте і ці три елементи сюжету журналістського твору не є тотожними трьом таким же елементам сюжету журналістського твору, а виступають тут як "три точки", три основні віхи розповіді. Під ними слід розуміти, по-перше, початок, що має зацікавити читача, по-друге, середину, яка мусить розкрити суть зображуваного, по-третє, кінець, котрий завершує виклад матеріалу. Розбіжність між тими й іншими полягає в тому, що в журналістському творі (нарисі, статті, кореспонденції і т.п.) початок не завжди буде зав'язкою викладу, як в оповіданні чи повісті. А закінчення не обов'язково буде розв'язкою.
Таким чином, коли йдеться про журналістський твір, то є підстави говорити лише про приблизну сюжетність, про її окремі елементи, та й то почасти у видозміненому вигляді. Інакша роль тут відводиться композиції.
"...Композиція (від лат. сотрозіїіо - складати, створювати, поєднувати, компонувати) - це зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин компонентів, їхня гармонія, співвідношення".
Аналіз журналістської практики (її кращих зразків) дозволяє виявити найбільш поширені композиційні прийоми. До них належать:
- послідовний статичний виклад: характерний для таких жанрів, як інформаційна замітка, звіт, інтерв'ю, коментар, стаття, рецензія (за приклад може слугувати будь-яка хронікальна замітка);
- послідовний динамічний виклад: динаміка забезпечується чергуванням діалогів, монологів, описів, авторських реплік і ремарок, фактів, узагальнень і висновків (яскрава ілюстрація - фейлетон Степана Колесника "Куди пливе ескадра?");
- статистичний чи динамічний виклад зі вставними епізодам або ретроспекціями (за приклад можна взяти статтю Ільфа та Петрова фейлетонного звучання "Байдужість", значну частину якої становить вставне оповідання про художника, якому не допомогли відвестии до лікарні його дружину-породіллю);
- авторські відступи або публіцистичні монологи: уповільнюючи виклад, вони надолужують втрачене й наповнюють темп оповіді
мисловим її навантаженням (улюблений прийом С.Плачинди: майе в кожному своєму виступі він вдається до відступів в історичне минуле, де шукає відповіді на сьогочасні питання);
- прийом обрамлення: це коли якась картина або теза, подається автором на початку твору і повторюється в кінці дослівно або дещо в зміненому вигляді (саме в такий спосіб вибудовує низку своїх новел, зібраних у книзі "Писанка на кленовому листку", Ф.Зубанич);
- прийом рефрену: полягає в періодичному повторенні певного вислову (слова, фрази, тези чи строфи), що становлять композиційний каркас твору (дуже характерний для воєнної публіцистики О.Довженка);
- прийом інверсії: при його застосуванні послідовність викладу свідомо порушується: твір може починатися з кульмінації або розв'язки з тим, щоб потім повернутися до початкових фактів чи деталей (класичний приклад - фейлетон О.Вишні "У ніч під Новий рік").