1.Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.

Публіцистика– це твори, в яких оперативно досліджуються й узагальнюються з особистих, групових, державних, загальнолюдських позицій актуальні факти та явища з метою впливу на громадську думку, суспільну свідомість, а відтак на соціальну практику. Публіцист вдається до своєрідного поєднання логічно-абстрактного і конкретно-образного мислення, впливаючи на розум і почуття людини, стимулюючи її певні вчинки, соціальну активність. Публіцистика невіддільна від науки, філософії, мистецтва та інших потоків соціальної інформації, постійно збагачується ними, зазнає їхнього впливу, зворотно впливаючи на них. З огляду на це можна вести мову не лише про публіцистику як певний вид творчості, а й про публіцистичність.

Під публіцистичністюслід розуміти певні тенденції, елементи, ознаки публіцистики, стильові особливості, властиві, насамперед, іншим потокам журналістської інформації, деяким видам наукових праць, творам художньої літератури, іншим видам мистецтва, охоплюючи зокрема й образотворче мистецтво (плакат, карикатура), музику (гімн, ода). Публіцистичність – проникнення характерного для публіцистики методу в твори не публіцистичні за соєю основою. Публіцистичність виникає тоді, коли автор прагне зворушити реципієнта, вплинути на його свідомість, зумовити відповідну реакцію. Змінити не тільки уявлення, а й поведінку людини, спричинити її відповідні вчинки. Поняття публіцистичності органічно охоплює широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність і специфічну, властиву саме для публіцистики образність. Будь-який виступ, звернений до широкої аудиторії, тією чи іншою мірою виконує публіцистичні функції, стає публіцистичним.

2.Політичний портрет у пресі та його жанрові складові

На шпальтах газет знайдемо політичний портрет, портрет політика. При певній схожості вони все ж відмінні. Створюючи політичний портрет, автор зосереджує увагу на політичній характеристиці особистості. Портрет політика - це не обов'язково виклад його політичних поглядів та дій в їхній динаміці. Домінанта духовного світу (внутрішній портрет) політика - його політичний світогляд, концептуальні підходи до проблеми влади, суспільства, особистості, участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту державної діяльності. В політичному портреті, людська індивідуальність мовби поступається місцем політичному єству особистості, тобто домінуючий бік твору - політика як основна, професійна сфера діяльності. При цьому розкривається вона на досить широкому історичному фоні з відображенням усіх перипетій політичної кар'єри, що, в свою чергу, безпосередньо залежить від життєвості і реальності доктрин, теорій, які висував і обстоював політик. Інструментарій політичного портрету - політична біографія, політичне досьє, політична реклама, політична інтрига.

3.Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.Таня у додатку потрібно скоротити

3. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.

У журналістиці під жанром прийнято розуміти усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого мотеріалу, характерізується чіткими ознаками структури. Критерії поділу творів на жанри:

- об»єкт відображення

- призначення виступу

- масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення

- особливості літературно-стилістичних засобів вираження задум