- •1.Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •2.Політичний портрет у пресі та його жанрові складові
- •3.Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.Таня у додатку потрібно скоротити
- •3. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •5.Поетика журналістського твору
- •5. Поетика журналістського твору.
- •6.Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •6. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •7.Раціональне й емоційне, їх поєднання. Таня у додатку
- •8.Реклама і інформація: спільне і відмінне. Таня
- •9.Журналістське розслідування та його складові.Таня
- •10.Характер у журналістському творі і способи його відтворення.
- •11.Синтез документального й художнього в журналістському творі. Таня
- •12Деталь в журналістському творі.
- •13Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •14. Образ автора і авторське “я”.
- •15.Особистість в журналістиці і особистість журналіста.
- •16. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •17. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •18.Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •19.Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •20. Методи і прийоми журналістської праці.
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі.
- •22.Сенсація у пресі та її різновиди
- •23.Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •24. Взаємодія змісту і форми в журналістському тексті
- •25.Сюжет-конфлікт-характер. Параметри реалізації авторського “я”.
- •26.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •27. Архітектоніка журналістського твору
- •27.Архітектоніка журналістського твору.
- •27. Архітектоніка журналістського втору.
- •28.Образна структура журналістики.
- •28.Образна структура журналістики. (див.Також 30)
- •29.Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •30.Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •31.Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •33.Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •34.Соціологічні методи в діяльності змі.
- •35.Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •36. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •37.Мовна характеристика героя і її роль у творі.
- •38.Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •39.Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •40.Типізація і індивідуалізація в журналістиці. (можна брати інформацію і з наступного питання)
- •41.Роль творчої уяви (фантазії), інтуїція.
- •43. Портрет у журналістському творі
- •44.Домисел і вимисел, їх творчі можливості.
- •45. Журналістика і художня література – їх продуктивно-творчі інтеграція
- •45.Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •46. Система жанрів журналістики
- •47. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •48. Іронія в журналістському творі.
- •49. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •50.Автобіографізм у журналістиці.
- •51. Свобода слова і цензура в Україні.
- •52. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •53. Сучасна українська портретистика.
- •54. Новітні жанрові форми журналістської практики.
- •56.Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми.
- •57. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •58.Мистецтво інтерв’ю, основні правила і вимоги до журналіста.
- •59.Фактори ефективності впливу журналістського тексту. Оксана
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики Лапушнян
- •61. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці. Лапушнян
- •61.Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •62. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди Лапушнян
- •62.Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин лапушнян
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин.
- •64. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •65. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •66. Націнальний інформаційний простір: структура і потенціал
- •66.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •68. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68..Сучасна політична культура та мас-медіа.
- •69. Композиційні прийоми в журналістиці Копко
- •70.Роль змі у забезпеченні політичних прав та свобод громадян у
- •70. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •71. Конфлікт та його види в публіцистичному творі
- •71.Конфлікт та його види в публіцистичному творі.
- •72.Портретний нарис.
- •73. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •73.Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •74.Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід. Копко
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
61.Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
Обґрунтованість авторських міркувань, їхня аргументованість основне в журналістській творчості. В іншому випадку - читач, глядач, слухач не повірить в те, що автор пропонує, а це - професійна невдача. Якщо читач не сприйняв позиції чи аргументів автора, його оцінка тексту негативна, якою б привабливою не була словесна тканина чи образна інкрустація, яким би сенсаційним не був сам факт чи подія; значить, журналістом не виконана основна функція творчості - впливати на громадську думку. Таким чином, проблема аргументації вважається однією з найважливіших у журналістській творчості.
Теорія журналістики пропонує таку типологічну картину аргументації:
1) документально-фактична;
2) науково-емпірична;
3) вартісна (ціннісна).
Аргумент - основа доказовості, підтвердження чи неприйняття тієї чи іншої ідеї, міркування, концепції. Іншими словами, це ті елементи суджень, які обґрунтовують істинність основної тези.
У теорії журналістики однією із суттєвих особливостей журналістської аргументації підкреслюється, що, окрім раціональних засобів (документ, логічне судження, статистичні дані), використовуються і емоційні (ціннісні критерії, естетичні категорії, симпатія, антипатія, інтуїтивне).
Система аргументів визначається поняттям "аргументація".
Виділяють такі типи публіцистичних аргументів:
1) фактично-документальні;
2) психологічні;
3) образні, емоційні.
Зупинимося спочатку на першому типі. Фактично-документальні аргументи - це такі аргументи, в основі яких лежать об'єктивні факти, якими є події, реальні прояви тих чи інших тенденцій об'єктивної дійсності. Цей тип представлений кількома групами:
- аргументи у вигляді фактів науки (це факти, добуті наукою: емпіричні дані, теоретичні факти, наукові принципи, закони тощо). Такими аргументами рясніють нариси і статті Б.Дерев'янка;
- аргументи у вигляді фактів життя, тобто таких, що взяті журналістом з навколишньої дійсності. Вони постають як результат його безпосереднього спостереження за реаліями буття. Іноді для пока-зовості йому достатньо одиничного факту, в іншому випадку потрібна система фактів. Тобто на озброєння береться або одиничний факт, або факт статистичний, узагальнений;
- аргументи у вигляді так званих юридичних доказів: до них належать: свідчення очевидців, висновки експертів, пояснення сторін, речові і письмові докази. До таких аргументів найчастіше вдаються публіцисти, що розробляють правову, моральну проблематику;
- аргументи у вигляді документальних даних. Під документальними даними розуміють зафіксовані письмово чи за допомогою інших знаків (звукових, зорових) певні факти, події, епізоди реального життя. За формою це можуть бути цитати з першоджерел, посилання на законодавчі акти, урядові документи, стенограми і протоколи різних зібрань, архівні матеріали, офіційну статистику, виступи у засобах масової інформації, спеціальну літературу, мемуаристику тощо. Широко залучаються такі аргументи - посилання на праці етнографів, істориків, археологів, мистецтвознавців, статистиків, соціологів.
Другий тип публіцистичних аргументів - психологічний. Це такі аргументи, що становлять опис почуттів, переживань і настроїв людей. Правомірність їхнього існування саме в журналістиці (на противагу, скажімо, науці) визначається тим, що журналістика, як галузь людинознавства, в переважній більшості розповідає про живих людей, їхні діяння і помисли. Вона зобов'язана "проникати в глибінь, розкривати психологічну вмотивованість тих чи тих думок і вчинків, правильно відтворювати їх".
ТРЕБА ЩЕ ЗНАЙТИ ПРО УЗАГАЛЬНЕННЯ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!