- •1.Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •2.Політичний портрет у пресі та його жанрові складові
- •3.Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.Таня у додатку потрібно скоротити
- •3. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •4. Заголовочний комплекс. Вимоги до нього.
- •5.Поетика журналістського твору
- •5. Поетика журналістського твору.
- •6.Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •6. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •7.Раціональне й емоційне, їх поєднання. Таня у додатку
- •8.Реклама і інформація: спільне і відмінне. Таня
- •9.Журналістське розслідування та його складові.Таня
- •10.Характер у журналістському творі і способи його відтворення.
- •11.Синтез документального й художнього в журналістському творі. Таня
- •12Деталь в журналістському творі.
- •13Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •14. Образ автора і авторське “я”.
- •15.Особистість в журналістиці і особистість журналіста.
- •16. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •17. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •18.Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •19.Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •20. Методи і прийоми журналістської праці.
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі
- •21.Аналіз і синтез у журналістському творі.
- •22.Сенсація у пресі та її різновиди
- •23.Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •24. Взаємодія змісту і форми в журналістському тексті
- •25.Сюжет-конфлікт-характер. Параметри реалізації авторського “я”.
- •26.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •27. Архітектоніка журналістського твору
- •27.Архітектоніка журналістського твору.
- •27. Архітектоніка журналістського втору.
- •28.Образна структура журналістики.
- •28.Образна структура журналістики. (див.Також 30)
- •29.Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •30.Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •31.Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •32.Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •33.Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •34.Соціологічні методи в діяльності змі.
- •35.Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •36. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •37.Мовна характеристика героя і її роль у творі.
- •38.Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •39.Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •40.Типізація і індивідуалізація в журналістиці. (можна брати інформацію і з наступного питання)
- •41.Роль творчої уяви (фантазії), інтуїція.
- •43. Портрет у журналістському творі
- •44.Домисел і вимисел, їх творчі можливості.
- •45. Журналістика і художня література – їх продуктивно-творчі інтеграція
- •45.Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •46. Система жанрів журналістики
- •47. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •48. Іронія в журналістському творі.
- •49. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •50.Автобіографізм у журналістиці.
- •51. Свобода слова і цензура в Україні.
- •52. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •53. Сучасна українська портретистика.
- •54. Новітні жанрові форми журналістської практики.
- •56.Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми.
- •57. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •58.Мистецтво інтерв’ю, основні правила і вимоги до журналіста.
- •59.Фактори ефективності впливу журналістського тексту. Оксана
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики
- •60. Жанри Віршованої Публіцистики Лапушнян
- •61. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці. Лапушнян
- •61.Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •62. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди Лапушнян
- •62.Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин лапушнян
- •63. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин.
- •64. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •65. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •66. Націнальний інформаційний простір: структура і потенціал
- •66.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •68. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68..Сучасна політична культура та мас-медіа.
- •69. Композиційні прийоми в журналістиці Копко
- •70.Роль змі у забезпеченні політичних прав та свобод громадян у
- •70. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •71. Конфлікт та його види в публіцистичному творі
- •71.Конфлікт та його види в публіцистичному творі.
- •72.Портретний нарис.
- •73. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •73.Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •74.Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід. Копко
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
64. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
Виконує бінарну функцію: репродуктивну і продуктивну, тобто реалізує і творить політику. Соціально-політична сфера одна з галузей реалізації завдань і можливостей ЗМІ. ЗМІ впливають на громадську думку і свідомість. Журналістика за своєю природою глибоко комунікативна, її комунікативна функція відображається і будь-якому тексті преси, радіо, теле. Інформаційна діяльність – один із способів життєвості політики та існування влади. ЗМІ є гарантами політичної стабільності. Відчутна політизація свідомості – результат парламентських, президентських виборів, це позначається на формах діяльності мас-медіа, знаходячи своє вираження в підвищенні ролі мас-медіа – регулятор політичного процесу. Політичне життя суспільства – це сфера де надзвичайно важлива наявність інформації.
65. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
Літературно мистецька критика – це вид інтелектуальної діяльності, виражений через організований текст, в основі якого лежить аналіз художнього твору або творів, виконаний людиною з літературною освітою в певному духовному стані без урахування особистих і політичних інтересів. Вона має базуватися на: 1.досконалому знанні правил, якими керується художник чи письменник у своїх творах (тобто критик має бути людиною компетентною і освіченою); 2. глибокому вивченні зразків і спостереженням чудових явищ сучасності. Серед жанрів літературна-мистецької критики виділяють: проблемні статті, портрети режисерів, акторів, художників, письменників тощо, рецензії, інтерв’ю:фейлетони.
РЕЦЕНЗІЯ. Слово «рецензія» лат. – перегляд, повідомлення, оцінка, відгук. Рецензія – це жанр, основу якого складає відгук(перш за все – критичний) про твір художньої літератури, мистецтва, науки, ж-ки і т.д. В якій би формі не був дан такий відгук, суть цого – виразити відношення рецензента до досліджуваного твору. Відмінність рецезії від інших газетних жанрів полягає перш за все в тому, що предметом рецензії виступають не безпосередні факти дійсності, на яких засновані нариси, кореспонденції, зарисовки, репортажі і тому подібне, а інформаційні явища – книги, брошури, спектаклі, кінофільми, телепередачі. Рецензія розглядає одно-два твори і дає їм відповідну оцінку, не ставлячи перед собою інших, складніших завдань. Рецензія повинна бути ясною за формою і змістом, доступній для адресатів різній категорії читачів, слухачів, глядачів. Для цього рецензентові треба глибоко вивчити твір, враховуючи ті принципи і правила, якими керувався письменник, учений або художник, уміти використовувати методи аналізу і вільно володіти мовою твору, що рецензується.
Публіковані в періодичному друці рецензії можуть бути об’єднані в певні типологічні групи по тих або інших підставах. Приклади типології:
1.За об’єктом: великі(гранд-рецензії) і маленькі (міні рецензії).2. Почислу аналізованих творів всі рецензії можна розділити на моно рецензії і полі рецензії. У публікаціях першого типу аналізується один твір, хоча автор, зрозуміло, може проводити якісь порівняння і з цією метою згадувати інші твори.3.По темі рецензії ділято а літературні, театральні, кіно рецензії і так далі. Останнім часом разом з вже добре відомими публіці типами рецензій публікуються рецензії нового типу – на мультиплікаційні і неігрові фільми, телерецензії, рецензії на рекламні та ін..кліпи.
ФЕЙЛЕТОН. Від фр. – листок. Це засіб осміяння якогось зла. Саме у цій якості воно використовувалося відповідними засновниками ЗМІ(в особі Агитпропа) впродовж багатьох десятків років. Коли у ЗМІ зявилися нові засновники в особі «грошових мішків», то було б дивно чекати від них осміяння тих справ, які творилися в основному по їх волі(або нерозумінню) і більшій частині населення Росії представлялися як зло. Крім того, на тлі всіляких «розслідувань», «зливів», нескінченного потоку компромату, за допомогою яких різні політичні сили протягом десятиліття билися за владу, фейлетон просто не міг виглядати «ударним» жанром. Настання певної стабілізації в країні, тенденція відродження моральних орієнтирів, що намітилася, в житті суспільства, поза сумнівом, сприятимуть зміцненню позицій фейлетону. Інші вади фейлетону можуть виникати в результаті недостатньої продуманості логічних зв’язків, виялених фейлетоністом явищ, невміння встановити причинно-наслідкові відносини між різними фактами, оцінити їх і передбачти подальший їх розвиток. Жанр цей є дуже трудомістким, робота в нім вимагає від журналіста особливого таланту і постійного вдосконалення своєї майстерності. Фейлетон, як інші худ-публ.жанри. дуже «трохи» до мовних помилок і неточностей. Якщо ж він написаний ясною, образною мовою, то це багато у чому підвищує його можливість бути відміченим читачем.
ПРОБЛЕМНА СТАТТЯ У цих статтях аналізуються конкретні проблеми, події, дії, ситуації, пов’язані з практичними завданнями, що вирішуються в тій або іншій сфері діяльності. Автор такої статті ставить перед собою мету виявити причини ситуації, що склалася в тій або іншій сфері виробництва, на ряду підприємств, в соціальній сфері і так далі, оцінити ці ситуації, визначити тенденції їх розвитку, назвати проблеми, що стоять на шляху вирішення тих або інших практичних завдань, по можливості знайти шляхи ефективного дозволу цих завдань, винести на суд громадськості якісь конструктивні пропозиції. Всі вони підпорядковані досягненню основних цілей проблемного виступу: 1) опису і оцінці проблемної ситуації,2) зясуванню причин виникнення проблеми (барєру, перешкоди, завдання) 3) встановленню програми і пошуку шляхів усунення (тобто рішення) проблеми, тобто формулювання дій.
ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ Жанр надзвичайно різноманітний і за формою, і за змістом. Це можуть бути ескізні замальовки, що дають загальне уявлення про значні виробничі і основні риси роботи конкретного майстра, а може бути і ціла книга – критична монографія. Вона може бути написана в чисто науковій, а може – у вільнішій, есе формі. Дуже поширений в критиці і жанр нарису творчості, де критикові досить мати в своєму розпорядженні твори «портретирумого» автора, що побачили світло, критичні відгуки про них, вислови самого художника, що зявилися у пресі.