60. Жанри Віршованої Публіцистики

   (Шкляр «Журналістська майстерність)

   Сучасній поезії та прозі  зовсім не чужа пристрасть до документу, факту, що виникало до життя інтенсивний розвиток віршованої публіцистики. Документи і само виражене почуття – такий сплав її жанрів. В них синтезується естетичне осмислення дійсності і експресивно-образне відображення дійсності, вони наділені своїми функціональними особливостями.

   Виходячи з естетики документалізму, методів художньо-естетичного відображення в журналістиці, типологія жанрів віршованої публіцистики представлена творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого відносяться: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поема-нарис, поетичний щоденник, поетичний лист. Жанри сатиричного виду своїм завдання ставлять критику вад, прорахунків в усіх формах нашого життя. На озброєнні поетів-сатириків: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет.

Визначення жанрів сатиричного виду як віршованих пояснюється їх змістовною сутністю, оскільки в їх основі лежать такі факти і об’єкти зображення, що про «поетизацію» та «поетичність» не може бути й мови.

   У ході класифікаційного аналізу виявлено і міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш – це закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостро актуальної соціально-політичної тематики з чітко вираженою позицією автора й адресою виступу. 

60. Жанри Віршованої Публіцистики Лапушнян

   (Шкляр «Журналістська майстерність)

   Сучасній поезії та прозі  зовсім не чужа пристрасть до документу, факту, що виникало до життя інтенсивний розвиток віршованої публіцистики. Документи і само виражене почуття – такий сплав її жанрів. В них синтезується естетичне осмислення дійсності і експресивно-образне відображення дійсності, вони наділені своїми функціональними особливостями.

   Виходячи з естетики документалізму, методів художньо-естетичного відображення в журналістиці, типологія жанрів віршованої публіцистики представлена творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого відносяться: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поема-нарис, поетичний щоденник, поетичний лист. Жанри сатиричного виду своїм завдання ставлять критику вад, прорахунків в усіх формах нашого життя. На озброєнні поетів-сатириків: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет.

Визначення жанрів сатиричного виду як віршованих пояснюється їх змістовною сутністю, оскільки в їх основі лежать такі факти і об’єкти зображення, що про «поетизацію» та «поетичність» не може бути й мови.

У ході класифікаційного аналізу виявлено і міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш – це закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостро актуальної соціально-політичної тематики з чітко вираженою позицією автора й адресою виступу. 

61. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці. Лапушнян

Мистецтво переконання починається з осягнення суті таких понять, як доказ, доказовість, аргумент, аргументація. Доказ – логічне міркування, в процесі якого підтверджується чи спростовується істинність будь-якої думки з допомогою інших положень, перевірених практикою. Доказовість – процес мислення, в ході якого висуваються певні тези, стверджується їхня істинність з допомогою інших положень, перевірених практикою. Такі положення називаються аргументами. Це теж докази, але їх істинність вже встановлена. Теза – центральна думка твору, розвитку і обґрунтуванню якою підпорядковується весь зміст. Аргументація – система аргументів. Типи: фактично-документальні, психологічні, образні та емоційні.

1.Фактично-документальні – в основі яких лежать об’єктивні факти, якими є події, реальні прояви тих чи інших тенденцій обєктивної дійсності. Групи:

- Аргументи у вигляді фактів науки(емпіричні данні, теоретичні факти, наукові принципи, закони);

- Аргументи у вигляді фактів життя, тобто взяті з навколишньої дійсності (результат безпосереднього спостереження за реаліями буття);

- Аргументи у вигляді так званих юридичних доказів, до яких належать свідчення очевидців, висновки експертів, пояснення сторін, речові та письмові докази:

- Аргументи у вигляді документальних даних (зафіксовано письмово чи за допомогою інших знаків певні факти, події, епізоди реального життя:цитати з першоджерел, посилання на законод.акти, урядові документи, протоколи, мемуари)

2.Психологічні – становлять опис почуттів, переживань, настроїв людей. Правомірність їх існування саме в журналістиці визначається тим, що ж-ка, як галузь людинознавства, в більшості розповідає про живих людей, їх діяльність, помисли.

3.Третій тип аргументів(якого не знає ні логіка, ні право) – образні, емоційні докази. Образ як аргумент вживається в процесі публіцистичного доведення істини тоді, коли йдеться про конкретно-чуттєву характеристику явища.

Типи узагальнень – немає.