75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.

При дослідженні теоретичних проблем публіцистики, нарисова творчість все частіше розглядається як людинознавча галузь, через всебічне осмислення якої можна проникнути у творчу лабораторію автора, збагнути складні проблеми психології творчості. В теоретичній науці чимало пояснень і тлумачень жанрової природи нарису. Проте, характеризуючи будь-який з художньо-публіцистичних жанрів, і зокрема нарис, слід вичленувати не якусь одну, нехай навіть визначальну, рису чи ознаку, а розглядати їх у сукупності. Слід брати до уваги: а) предмет і масштаб пізнання, осмислення, узагальнення та відображення; б) функціональне призначення, пізнавально-виховні можливості і завдання; в)стилістичні особливості, тобто виражально-зображальні засоби. Якщо проаналізувати весь досвід нарисової літератури, то можна дійти висновку: НАРИС - художньо-публіцистичний жанр, в якому на документальній основі узагальнюються важливі суспільно-політичні явища, розкриваються події, в центрі яких є зображення людини, розкриття її характеру. Найпоширенішими видами цього жанру є портретний нарис (зари­совка - його мала форма), подорожній нарис, проблемний нарис.

ФЕЙЛЕТОН - сатиричний художньо-публіцистичний жанр, який виявляє комічну суть негативних фактів, процесів і явищ дійсності. Різновидами є: белетристичні і публіцистичні, на зовнішні теми і на міжнародні теми.

ПАМФЛЕТ - сатиричний художньо-публіцистичний жанр, у якому розвінчуються суспільне небезпечні негативні явища, розрахований на ідейне знищення об'єкта критики.

До сатиричних жанрів відносяться: байка, гумореска, епіграма, пародія, мініатюра, афоризм. ЕТЮД і ЕСЕ - художньо-публіцистичні жанри, які за своїми жанровими ознаками нагадують нарисово-фейлетонно-памфлетні виступи на історичні, наукові, літературно-мис­тецькі теми і мають закінчений характер.

В результаті продуктивно-творчої інтеграції публіцистики і художньої літератури, особливо поезії, розвились і утвердились у журналістській практиці такі жанри: газетне оповідання, газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Репортаж, нарис, щоденник, лист мають свої поетичні еквіваленти. Сатиричну групу жанрів урізноманітнюють віршований фейлетон, віршований памфлет, а також пародія, епіграма, мініатюра, байка.

Аудіовізуальні засоби масової інформації виробили цілу низку жанрових модифікацій, окремі види групи. Так, радіомовленню притаманні ще такі жанри як радіовиступ, радіооповідання, радіокомпозиція, радіопостановка, радіо п'єса, радіофільм. Аналогічні жанри властиві і телебаченню, однак жанрова палітра його дещо багатша ток-шоу, ігри, телеконференції, телемости тощо.

Сучасна журналістська практика виробила певні форми подачі творів фотожурналістики. В системі жанрів фотожурналістики слід виділяти тільки ті форми, які цілком склалися: фотозамітка (фотоінформація з її позитивно-критичними різновидами), фоторепортаж і фотонарис.

Жанр, звичайно, не є самоціллю, а передбачає можливість різноманітного відображення практично всіх галузей суспільного життя, тобто різного змісту. Елементи форми (в рухомих рамках жанру) залежать від характеру об'єкта, своєрідного творчого методу і конкретної мети журналістського виступу масової роботи.