9.Темп як засіб музичної виразності. Основні темпові позначення. Метроном.

Повільні темпи

Італійське позначення		Переклад
Largo	ларго	дуже повільно, широко
Lento	ленто	повільно, протяжно
Adagio	адажіо	повільно, спокійно

Помірні темпи

Італійське позначення		Переклад
Andante	анданте	вільною ходою, не поспішаючи
Andantino	адантіно	трохи швидше, ніж andante
Moderato	модерато	помірно
Allegretto	аллегретто	рухливо, повільніше, ніж allegro

Швидкі темпи

Італійське позначення		Переклад
Allegro	аллегро	швидко
Vivo	віво	бадьоро
Vivace	віваче	жваво, швидше, ніж allegro
Presto	престо	швидко, швидше, ніж vivace
Prestissimo	престіссімо	дуже швидко, якнайшвидше

Практичне заняття (2 години)

1.1.5. Тема: Метр. Ритм. Темп: значення ритму, метру, темпу в музиці

Самостійні завдання до заняття

1. Вивчити рекомендовану літературу.

2. Виготовити «Музичне лото» на тему: Ритм. Метр. Темп та його значення в музиці.

3. Знайти приклади музично-дидактичних ігор, які розвивають ритмічний слух у дошкільників:

– Кононова Н.Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников: Из опыта работы муз. руководителя. – М.: Просвещение, 1982. – 96 с.

– Комиссарова Л.Н., Костина Э.П.Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников: Пособие для вопитателей и муз. руководителей дет. садов. – М.: Просвещение, 1986. – 144 с.

Контрольні запитання

1. Як записують тривалість звуків?

2. Які існують знаки збільшення тривалості?

3. Що таке пауза? Якими умовними знаками позначають паузи в нотному запису?

4. Що таке ритм і метр у музиці?

5. Що таке розмір і що він показує? Як і де позначається розмір?

6. Що таке такт? Де ставлять тактову риску?

7. Що таке затакт?

8. Що таке прості розміри?

9. Що таке складні розміри?

10. Що таке змінні розміри?

11. Як тактувати дводольними, тридольними, чотиридольними розмірами?

12. Що таке темп? Які є основні групи темпу? Як його позначають?

13. Назвіть італійською мовою повільні, помірні, швидкі темпи?

14. Що таке метроном?

15. Характеристика музично-дидактичних ігор, які розвивають ритмічний слух у дошкільників.

Методичні рекомендації

Готуючись до теми, студенти повинні знати, що для запису тривалості звуків користуються нотними знаками різних видів, кожний з яких має свою назву. Умовно прийнято вважати цілу ноту (білий овал) за знак, яким записують найбільш тривалі звуки. їх відраховують чотирма рівними рахуваннями: раз-два-три-чотири. Швидкість рахування змінюється залежно від загальної швидкості виконання музичного твору, але співвідношення між тривалостями залишається незмінним.

У дводольному розмірі диригують так: сильна доля такту («раз») – рух руки зверху вниз, слабка доля («два») – рух руки знизу вгору.

У тридольному розмірі перша, сильна доля («раз») позначається рухом руки зверху вниз; друга, слабка доля («два») - рухом праворуч; третя, слабка доля («три») - рухом руки знизу вгору.

Як бачимо з прикладу, рухи руки утворюють фігуру, подібну до трикутника.

При чотиридольному розмірі диригують так: перша, сильна доля такту – рух руки зверху вниз; друга, слабка – рух ліворуч (до себе), третя, відносно сильна доля – рух руки праворуч (від себе) і четверта, слабка доля – рух трохи ліворуч і вгору.

Темп твору не завжди залишається незмінним, але не завжди він змінюється різко – з швидкого на повільний або навпаки. При поступовому переході від однієї швидкості до іншої застосовують позначення: «прискорюючи», «уповільнюючи», «в попередньому темпі» та ін..

Література основна

1. Андрєєва О.Ф.Основи музичної грамоти. – К., 1993. – С. 53-55.

2. Фридкин Г.А.Практическое руководство по музыкальной грамоте. – М., 1985. - С.12; 36-38; 47-49; 68-70.

3. Кононова Н.Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников: Из опыта работы муз. руководителя. – М.: Просвещение, 1982. – 96 с.;

4. Комиссарова Л.Н., Костина Э.П. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников: Пособие для вопитателей и муз. руководителей дет. садов. – М.: Просвещение, 1986. – 144 с.

5.Смаглій Г.А., Маловик Л.В. Основи теорії музики. – Х.: Факт, 1998. – 384 с.

Література додаткова

1. Способин И.В.Элементарная теория музыки. – М., 1979. С.23-54.

2. Вахромеев В.А.Элементарная теория музыки. – М., 1966. – С.39-56; 63-65.

3. Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки. – М., 1991. –С. 39 – 56.