2.Аналіз зарубіжного досвіду дошкільного музичного виховання.

Золтан Кодай народився у 1882 році в Кешкемете. В молодості співробітничав з Б. Бартоком, збирав народну музику Угорщини, що наклало сильний відбиток на його композиторську діяльність. Угорський псалом (1923 р.) на слова Четвертого псалма, складений до п'ятдесятиріччя об'єднання Буди і Пешта, приніс композитору міжнародну популярність. Найпопулярніший оркестровий твір З.  Кодая – сюїта з опери Харі Янош (Hry Janos, 1926 р.). Окрім композиторської і диригентської діяльності, З. Кодай успішно займався музичною критикою і читанням публічних лекцій. Зібрані їм фольклорні матеріали під назвою Угорська народна музика (А Magyar Nprzene Tara) вийшли в світ у 4 томах (1951-1956р.р.). Помер З.Кодай у Будапештів 1967 році.

Карл Орф – німецький композитор і педагог. Будучи крупним композитором XX століття, він також вніс великий внесок у розвиток музичної освіти. Творець унікальної методики музичного розвитку дітей, яка одержала назву «Шульверк». Створив спеціальні дитячі інструменти (металофони, ксилофони, ударні, духові) високої якості. У різних країнах все більше використовують так зване «елементарне музикування» видатного німецького композитора Карла Орфа не тільки в дитячому садку, але і як обов’язковий компонент занять музикотерапією. Карл Орф навчався в Мюнхенській академії музики, пізніше (1920 р.) у Генріха Камінскі. В 1924році разом з Доротеєю Гюнтер заснував школу гімнастики, музики і танцю Гюнтершуле.

3. Основні принципи побудови програми з музики для початкової школи за системою д.Б. Кабалевського.

Людкевіч Станіслав Пилипович увійшов до історії музичної культури як відомий композитор, музикознавець, фольклорист, музично громадський діяч. Саме він виділив пісню, танець і марш як фундамент складних форм вокальної і інструментальної музики. Ця ідея, одержавши відповідне методичне осмислення і втілення, стала основою педагогічної концепції Дмитра Борисовича Кабалевського.

У середині 70-х рр. ХХ століття набула поширення система музичного виховання Д. Кабалевського. Розглядаючи музику як частину самого життя,Д. Кабалевськийспирається на найпоширеніші і масовіші музичні жанри – пісню, марш, танець, що забезпечує зв'язок занять музикою з життям. Опора на «трьох китів» (пісня, марш, танець) сприяє,надумкуД. Кабалевського, не тільки розвитку музичного виховання, але і формуванню музичного мислення.

4. Принцип тематизму в програмі навчання дітей старших груп на музичних заняттях.

Д. Кабалевський в основу тем кладе саме музичне мистецтво в своєрідності його змісту і форми. Висуваючи одну за іншою теми, він залучає дітей до музики в певній послідовності. Це організовує складний музично-педагогічний процес. Сприймаючи музичні твори, діти одержують достатньо виразні знання про їх зміст і засоби музичної виразності.

Відповідно до принципу тематизму в дошкільному навчальному закладі протягом року дітей ознайомлюють з трьома темами (кожна з них планується на квартал).

Перша тема – «Які почуття передає музика?» – присвячена знайомству дітей з емоційним змістом музики, з її жанрами, характером. Дітей старших груп ознайомлюють з творами, які викликають саме різноманітні почуття, в них виявляється своєрідність героїчного, ліричного, епічного жанру.

Друга тема – «Про що розповідає музика?» – розкриває програмність і образотворчість в музиці. Музичне мистецтво завжди відображає дійсність. За музичними образами стоїть реальне життя, виразні інтонації людської мови, звучання деяких природних явищ: шум моря, дзюрчання струмка, шелестіння листя та ін. Програмна назва п'єс, літературний текст пісень, образотворчі елементи допомагають дітям сприйняти зміст творів.

Третя тема – «Як розповідає музика?» – говорить про своєрідну музичну мову. Діти вчаться розуміти призначення тих або інших музичних засобів для вираження певного змісту.

Змістовий модуль 4