Лист-погодженНя

Повідомляємо про можливість працевлаштування на підприємстві безробітного ________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові особи)

за направленням центру зайнятості за умови надання Вами дотації за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на посаду:

____________________________________________________________

____________________________________________________________

"____"___________ 20__ р. ________________ (_________________)

(підпис директора (прізвище, ініціали)

підприємства)

Резолюція директора центру зайнятості:

__________________________________

__________________________________

"____"_________ 20__ р. _____________

(підпис директора)

Форма 20

Відправник:

Отримувач:

Повідомлення-запрошення

Запрошуємо Вас відвідати центр зайнятості "___"________ 20__ р. о ______ год., робоче місце: ______________. Мета відвідування:

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

___________________________________ ______________ _________________

(посада) (підпис) (прізвище)

Форма 21

(найменування центру зайнятості)

АКТ

до Особової справи № ________________________

гр. ________________________________________________

Про відмову від підписання Додатку №1 до ПК щодо

(пропозиція ЦЗ, яку особа відмовилася підписати)

"___"_________ 20___ р.

Ми, що нижче підписалися,

(посада, ПІБ працівників ЦЗ)

засвідчуємо відмову гр.

від підписання Додатку №1 "Про відвідування, надані послуги

та прийняті рішення" до Персональної картки №__________________

щодо

(пропозиція ЦЗ, від підписання якої особа відмовилася)

___________________________________ ______________ __________________

(посада) (підпис) (прізвище)

___________________________________ ______________ __________________

(посада) (підпис) (прізвище)

___________________________________ ______________ __________________

(посада) (підпис) (прізвище)

Розділ II. Організація функціонально-просторових секторів в центрах зайнятості

2.1. Призначення та зміст функціонально-просторових секторів в центрах зайнятості

У кожному центрі зайнятості, незалежно від площі, планування приміщень та інших умов, організуються десять функціональних секторів. У кожному секторі можуть виконувати свої функції спеціалісти як одного підрозділу, так і декількох підрозділів ЦЗ відповідно до своїх службових обов'язків, структури конкретного ЦЗ, що має забезпечити якісне надання послуг і повне дотримання даної технології. Сектори можуть бути розміщені в окремій кімнаті, декількох кімнатах, частині кімнати, великій залі, холі, вестибюлі, коридорі. Просторове розміщення секторів здійсню­ється відповідно до технологічного ланцюжка – послідовності роботи з клієнтом (рис. 22). Формування функціональних секторів необхідне для оптимізації роботи спеціалістів ЦЗ та їх взаємодії і тому не потребує спеціального позначення для привернення уваги відвідувачів.

Перелік секторів у центрах зайнятості:

I II III IV V VI VII VIII IX X XI

– довiдковий; – самостійного пошуку вакансій; – профінформаційний; – запобігання соціальним ризикам; – підбору роботи; – активної підтримки безробітних; – інформування роботодавців; – самостійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу; – співпраці з роботодавцями; – навчання та психологічного розвантаження персоналу; – адміністративно-господарський.

Відразу після входу до центру зайнятості розташовується довідковий сектор. Спеціаліст, який виконує довідково-диспетчерські функції, як правило, перебуває поблизу вхідних дверей у приміщенні ЦЗ і першим зустрічає клієнта. Наступними мають бути сектори самостійного пошуку вакансій, профінформаційний та запобігання соціальним ризикам, а вже потім – сектор підбору роботи та сектор активної підтримки безробітних. Сектори інформування роботодавців, самостійного пошуку роботодавця­ми претендентів на роботу, співпраці з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу мо­жуть розташовуватися навіть в іншій частині приміщення ЦЗ і мати окре­мий вхід, оскільки вони пов'язані з виконанням особливих, специфічних функцій.

рис. 22. Структурно-логічна схема обслуговування шукачів роботи в центрах зайнятості

Сектори довідковий, самостійного пошуку вакансій, профiнформацiй­ний, запобігання соціальним ризикам та підбору роботи доцільно розташу­вати у великій залі приміщення центру зайнятості. Це зумовлено таким:

• час очікування співбесіди з потрібним спеціалістом використовується клієнтом для отримання необхідної інформації, самостійного пошуку вакансій в інформаційному середовищі ЦЗ;

• відвідувачам забезпечується вільний доступ до різних джерел та засобів одержання інформації та уникнення черг;

• необхідністю психологічної адаптації клієнтів до інформаційного середовища ЦЗ, умов і порядку отримання соціальних послуг;

• забезпечується додатковий захист (безпека) співробітників служби зай­нятості (візуальний контроль ситуації в приміщенні стримує потенцій­них порушників порядку і дисциплінує всіх відвідувачів).

У довідковому секторі (I) розміщують стенди, планше­ти, плакати з інформацією про перелік послуг для шукачів роботи та роботодавців, карту району (міста), на території якого знаходиться даний центр зайня­тості, із зазначенням головних транспортних маршрутів. У цьому секторі розташоване комп'ютеризоване робоче місце спеціаліста, який виконує довідково-диспетчерські функції, розміщений покажчик руху клієнтів залежно від того, яких послуг служби зайнятості вони потребують, а також покажчик розташування робочих місць, де ці послуги надаються.

Створення сектору самостійного пошуку вакансій (II) має на меті надання клієнту можливості самостійно користуватись інформацією про вільні робочі місця i знаходити для себе найкращі варіанти працевлашту­вання.

Принциповим є те, що самостійний пошук вакансій на стендах та за допомогою комп'ютерів вільного користування є обов'язковою процеду­рою під час кожного відвідування шукачем роботи центру зайнятості, а також передує будь-яким наступним технологічним операціям. Саме тому в цьому секторі розташовуються стенди з картками, на яких міститься ін­формація про вільні робочі місця, систематизована за ознаками груп про­фесій та зазначенням відповідних населених пунктів. Доцільно також на аналогічних стендах розмістити інформацію з пропозиціями громадських, сезонних та інших тимчасових робіт.

На картках, розташованих на стендах вакансій у цьому секторі, в лако­нічному та уніфікованому вигляді міститься інформація про назву i ха­рактеристики вільних робочих місць, розмір заробітної плати, характер ро­боти, режим праці та відпочинку, професійні та додаткові вимоги до пре­тендентів на дану посаду. Відомості про підприємство: назва, адреса та но­мер телефону, – як правило, вказуються на картці, але на вимогу робото­давця можуть бути зашифровані. Тобто роботодавець сам визначає, якою має бути інформація про вільне робоче місце – зашифрованою чи відкри­тою.

В цьому секторі розміщується комп'ютер вільного доступу – тач-скрін, та комп'ютери, які підключені до Інтернет-ресурсів з інформацією про вакансії. Інформацію про вільні робочі місця клієнти можуть також отримати безпосередньо від роботодавців чи їх представників на постійно діючому міні-ярмарку вакансій, який працює в цьому секторі.

Профiнформацiйний сектор (III) призначений для самостійної робо­ти клієнтів ЦЗ з інформаційними матеріалами. У цьому секторі клієнту надається первинна профінформація. Поглиблену інформацію про попит і пропозицію робочої сили клієнт одержує у особистого консультанта (спеціаліста з працевлаштування); профконсультацію – у спеціаліста, який виконує функції з профконсультування.

У профніформаційному секторі розміщуються профiнформацiйні матеріали:

• інформаційна література з описами професій (спеціальностей);

• інформація для осіб, які планують розпочати підприємницьку діяль­ність;

• довідкові матеріали про навчальні заклади, що здійснюють професійне навчання ( в першу чергу про центри професійно-технічної освіти ДСЗУ);

• перелік професій, за якими організовує навчання центр зайнятості;

• вiдеоматерiали про зміст окремих професій;

• інформація про підприємства, організації, установи, інших роботодав­ців (Паспорти підприємств).

Інформація про ПОУ розміщується в спеціально пристосованих для цього папках. Шукачі роботи можуть ознайомитись з матеріалами про особливості виробничої діяльності підприємства, соціально-побутову сферу, рівень оплати праці по групах професій, історію підприємства та іншою інформацією, яка може зацікавити відвідувачів ЦЗ. Також в папці важливо розмістити схему маршрутів громадського транспорту по місту (району) до даного ПОУ.

Кожна папка з описом професії має містити так званий місцевий компонент, зокрема:

• інформацію про можливість профнавчання клієнтів ЦЗ з метою праце­влаштування в конкретному населеному пункті тощо. Ця інформація має включати: нормативно-встановлені терміни навчання, характерис­тику навчально-виробничого обладнання, його відповідність сучасним вимогам, перелік підприємств для проходження практики. Необхідно також вказати адресу навчального закладу, телефони для контактів, адресу веб-сайту;

• інформацію про підприємства, організації, установи, інших роботодав­ців які використовують працю фахівців даної професії (спеціальності).

У ЦЗ, що обслуговують населення сільської місцевості, в цьому секторі розміщується також карта-схема району з переліком та позначками видів тимчасової зайнятості та підприємницької діяльності, які визначені сільськими і селищними радами як необхідні для даних населених пунктів.

У секторах самостійного пошуку вакансій та профінформаційному встановлюють спеціальні табло, щоб запрошувати чергового відвідувача на співбесіду до спеціаліста з працевлаштування. Якщо ці сектори розташовані в одному або суміжних приміщеннях, то потрібне одне табло.

Метою сектора запобігання соціальним ризикам (IV) є надання пер­винної інформації клієнтам, які відносяться до соціально-вразливих кате­горій населення. Бажаним є відвідування сектору кожним клієнтом центру зайнятості. У разі потреби у поглибленій інформації, клієнт спрямовується до особистого консультанта.

У секторі мають міститись інформаційні матеріали, згруповані за пев­ними проблемами та спеціально позначені для привернення уваги клієнтів, а саме щодо:

• подолання проблем людей з інвалідністю у сфері зайнятості;

• прав та гарантій молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтерна­тивної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце;

• інформування дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків про їх права у трудовій сфері;

• запобігання економічній експлуатації дітей;

• інформування з питань забезпечення ґендерної рівності у трудових відносинах;

• прав і гарантій жінок, які мають дітей віком до шести років, одиноких батьків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю;

• запобігання неврегульованій зовнішній трудовій міграції та торгівлі людьми;

• підвищення конкурентоспроможності на ринку праці довготривалих безробітних;

• заходів сприяння зайнятості осіб передпенсійного віку;

• профілактики ВІЛ/СНІДУ та туберкульозу, запобігання дискримінації інфікованих осіб та їх інтеграції в трудове середовище;

• заходів сприяння зайнятості особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування.

У секторі може бути розміщена й інша інформація відповідно до цільових програм ДСЗУ або місцевих органів влади щодо запобігання певних соціальних ризиків та надання додаткового соціального захисту окремим категоріям населення.

Функції наповнення інформаційного простору сектору покладаються на спеціально призначеного фахівця центру зайнятості (як правило, спеціаліста з профінформації). Інформаційне наповнення здійснюється, переважно, з матеріалів, що надаються Державним та регіональним цент­рами зайнятості, партнерськими організаціями, місцевими органами влади із обов'язковим їх доповненням інформацією про місцеві організації, програми, навчальні заклади тощо відповідного спрямування. Інформація має відображатися у роздаткових матеріалах, спеціальній літературі, філь­мах, витягах з нормативно-правових актів. Необхідно розмістити також адреси Інтернет-ресурсів, інформацію про громадські організації відповід­ного спрямування, навчальні заклади тощо. Сектор має бути обладнаний місцем (місцями) для самостійного ознайомлення з інформацією.

Як правило, сектор запобігання соціальним ризикам розміщується поряд із профінформаційним сектором. Спеціаліст з профінформації (у великих центрах зайнятості – спеціально призначений спеціаліст з цих пи­тань) має надавати первинну інформацію та допомагати клієнтам користуватися інформаційними матеріалами даного сектору.

У секторі підбору роботи (V) спеціаліст з працевлаштування (осо­бистий консультант) надає послуги кожному клієнту. Під час проведення співбесіди з клієнтами спеціалісти ЦЗ виявляють їхні потреби, наміри, побажання особисті обставини і проблеми та дають консультації особі; зокрема спеціаліст визначає комплекс заходів, спрямованих на прискорен­ня працевлаштування клієнта.

За результатами співбесіди клієнт розробляє за допомогою спеціаліста Рекомендації щодо сприяння працевлаштування. У разі необхідності осо­бистий консультант спрямовує клієнта на прийом до спеціаліста, який виконує функції з профконсультації, або спеціаліста з організації під­приємництва та самозайнятості. Особистий консультант інформує про необхідність здійснення заходів активної підтримки для конкретного клієнта, спеціалістів з організації професійного навчання та організації оплачуваних громадських та сезонних робіт. Спеціаліст з працевлаштуван­ня не спрямовує клієнта до цих фахівців.

Важливою засадою Єдиної технології є активізація власних зусиль шукачів роботи у її пошуку. Інструментом цієї активізації є, зокрема, Рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню (див. параграф 4.2).

Співбесіди під час першого звернення клієнта та його подальших відві­дувань проводяться одним і тим самим спеціалістом (особистим консуль­тантом). Такий підхід дає змогу співпрацювати з клієнтом з урахуванням взаємної відповідальності за майбутні результати працевлаштування. Однак директор ЦЗ через деякий час (наприклад, після 3–6 місяців спів­праці спеціаліста з клієнтом) на підставі аналізу проведеної роботи з да­ним клієнтом, вивчення причин відсутності результатів щодо праце­влаштування та з метою підвищення ефективності процесу пошуку роботи може прийняти рішення про зміну спеціаліста ЦЗ.

Загальні дії всіх спеціалістів з працевлаштування (особистих консуль­тантів) спрямовані на:

• з'ясування професійних характеристик та особистісних якостей клієн­та, важливих для його працевлаштування;

• інформування клієнта про наявні вакансії;

• підбір роботи з детальним зіставленням професійних характеристик та особистісних якостей шукача роботи і вимог роботодавця до претен­дента;

• розробку програми спільних дій клієнта та спеціалістів ЦЗ, спрямова­них на прискорення його працевлаштування.

В залежності від спеціалізації (покладених функцій) спеціалісти з працевлаштування (особисті консультанти) інформують клієнтів про шля­хи та засоби подолання перешкод у працевлаштуванні, пов'язаних з інвалідністю, ґендерими проблемами, дискримінацією ВІЛ-інфікованих осіб і хворих на СНІД та туберкульоз. Також надають консультації щодо запобігання соціальним ризикам, пов'язаним із неврегульованою зовніш­ньою трудовою міграцією, торгівлею людьми та економічною експлуата­цією дітей. Інформують з питань соціально-трудових гарантій і прав дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків.

Дії спеціаліста з працевлаштування, що спрямовані на пошук і підбір роботи клієнту, є пріоритетними перед іншими діями. Це принципова вимога. Мається на увазі орієнтація клієнта на наполегливий самостійний пошук інформації про вакансії в різних джерелах, у тому числі в секторі самостійного пошуку вакансій у центрі зайнятості, та використання мето­дів активної підтримки – залучення до профнавчання, участі у семінарах з техніки пошуку роботи, громадських та інших тимчасових роботах, підприємницької діяльності та самозайнятості тощо.

Пошук інформації про вакансії здійснюється клієнтом не тільки під час його роботи в центрі зайнятості, але й у період між відвідуваннями. А центр зайнятості, у свою чергу, виконує підбір вакансій за допомогою ЄІАС(.NET) цілодобово, як під час відвідування клієнта, так і за його відсутності в центрі зайнятості.

Принципове значення має погодження спеціалістом ЦЗ з представ­ником роботодавця направлення до нього конкретного клієнта для співбесіди, стисле інформування роботодавця об'єктивні професійно-ква­ліфікаційні якості претендента на роботу. Ця дія повинна бути виконана за будь-яких обставин, навіть у разі великої завантаженості спеціаліста, оскільки робоче місце, на яке направляється шукач роботи, може бути вже зайняте або представник роботодавця не матиме часу для спiвбесiди з шукачем роботи. Відвідування клієнтом підприємства без попереднього погодження може викликати образу та обурення як з боку громадянина, так і з боку представника роботодавця, не сприятиме працевлаштуванню і може завдати непоправної шкоди іміджу служби зайнятості.

Розміщення функціональних секторів у центрі зайнятості дає змогу наблизити послуги до клієнта, тобто ще до початку співбесіди зі спеціаліс­том з працевлаштування надати клієнту інші потрібні послуги: інформу­вання про вільні робочі місця, профінформування та консультації. Таким чином, з перших хвилин відвідування центру зайнятості клієнту надається пакет послуг, спрямованих на задоволення його актуальних потреб.

З метою активізації власних зусиль клієнта, посилення його мотивації до влаштування власного життя та підвищення його конкурентоспромож­ності на ринку праці передбачається створення сектору активної під­тримки безробітних (VI). У ньому розміщуються робочі місця спеціа­лістів, які:

• здійснюють профконсультування;

• залучають безробітних до підприємництва та самозайнятості;

• співпрацюють з організаціями, підприємствами, установами, іншими роботодавцями та навчальними закладами для реалізації програм громадських та інших тимчасових робіт;

• організують профнавчання безробітних;

• організують семінари з техніки пошуку роботи та ін.

Даний сектор також включає приміщення для проведення семінарів з безробітними та комп'ютерний клас для навчання клієнтів комп'ютерній грамотності.

Спеціалісти з організації профнавчання та організації оплачуваних гро­мадських та сезонних робіт особистого прийому клієнтів не здійснюють.

Спеціалісти з профконсультації та спеціалісти із залучення безробітних до підприємництва та самозайнятості надають соціальні послуги клієнтам безпосередньо під час особистого прийому.

Залучаючи клієнтів до участі в зазначених програмах, особисті кон­сультанти мають враховувати, чи дійсно це прискорить працевлаштування конкретної людини, а також чи здатна вона до сприйняття запропонованих програм та участі в них.

Обов'язковим елементом Єдиної технології є проведення семінарів з навчання безробітних техніці пошуку роботи. Ця форма роботи ЦЗ без істотних додаткових витрат дає змогу значно прискорити працевлашту­вання, розширити зону пошуку роботи, включаючи інформацію про вакансії з інших джерел.

В залежності від кількості клієнтів, чисельності персоналу, розміру приміщення ЦЗ, сектор активної підтримки безробітних може утворюва­тися за трьома варіантами. У великих ЦЗ цей сектор може об'єднувати по декілька спеціалістів кожного профілю, які розміщуються у спеціально визначених приміщеннях або в одній великій залі. В середніх ЦЗ кожний напрямок активної підтримки здійснюється окремими спеціалістами, які розміщуються спільно з іншими фахівцями. У малих ЦЗ один фахівець може виконувати декілька функцій і розміщатися залежно від здійснення особистого прийому клієнтів та можливостей ЦЗ.

Сектор активної підтримки безробітних, як правило, розміщується в декількох приміщеннях, у кожному з яких надається певна послуга: проф­консультування, залучення до підприємництва та самозайнятості, навчан­ня комп'ютерної грамотності тощо.

Дана Єдина технологія передбачає створення спеціальних секторів взаємодії з роботодавцями: інформування роботодавців (VII), самос­тійного пошуку роботодавцями претендентів на роботу (VIII), спів­праці з роботодавцями (IX). Взаємодія з роботодавцями – найважливіша ділянка діяльності державної служби зайнятості. Налагоджені відносини з роботодавцями допомагають розв'язанню головного завдання державної служби зайнятості – сприяння працевлаштуванню безробітних клієнтів, у тому числі тих, на кого поширюється п'ятивідсоткова квота бронювання робочих місць. Зміцнення співпраці дозволяє також забезпечити робочою силою роботодавців відповідно до їх потреб у працівниках.

Ці сектори обладнуються стендами з інформацією для роботодавців про послуги, що їм надає служба зайнятості, зокрема, підбір необхідних працівників (у тому числі із застосуванням психодіагностичних методик), про професійну підготовку працівників для підприємств з числа безробіт­них та стендами з нормативно-довідковою інформацією про порядок взят­тя на облік підприємств у центрі зайнятості, формування Фонду загально­обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття тощо.

Особистими консультантами роботодавців є спеціально призначені фахівці ЦЗ, які, як правило, об'єднані в окремий відділ.

У центрі зайнятості облаштовується також окремий сектор навчання та психологічного розвантаження персоналу (X). Це зумовлене тим, що спеціалісти центрів зайнятості, які працюють безпосередньо з клієнтами, перебувають у стані постійного психологічного та фізіологічного напру­ження і тому потребують хоча б короткотермінового відпочинку та психологічного розвантаження під час технологічних перерв.

Профілактика втоми та професійних захворювань спеціалістів центрів зайнятості передбачає:

а) встановлення двох десяти-п'ятнадцятихвилинних технологічних пе­рерв (близько 11:00 та 15:30). Саме такі паузи відпочинку ефективно протистоять психологічному вигоранню та втомі при заданому високому темпі роботи. Але ці перерви не повинні бути для всіх фахівців одно­часними;

б) регламентацію роботи з комп'ютерами та психофізіологічного розвантаження відповідно до гігієнічних вимог ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Перша технологічна перерва призначена для зняття позотонічної втоми та профілактики захворювань хребта, які виникають при сидячій праці. З цією метою виконують відповідні гімнастичні вправи. Друга технологічна перерва повинна носити релаксаційний характер і має заповнюватися спе­ціальними вправами, які швидко знімають втому. Такі вправи доцільно проводити в кімнаті психологічного розвантаження із застосуванням фіто-, ароматерапії та відповідної музики. Одночасно з технологічними перерва­ми слід провітрювати робоче приміщення.

З метою підвищення продуктивності праці, якості послуг та забезпе­чення охорони праці робочі місця спеціалістів ЦЗ повинні бути обладнані з дотримуванням державних вимог відповідно до "Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин" (затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №65 від 26.03.10 р.).

Наступним сектором є адміністративно-господарський сектор (XI), який не потребує спеціального позначення. До адміністративно-госпо­дарського сектору входять кабінет директора, приміщення для роботи під­розділів i спеціалістів, які безпосередньо не працюють з клієнтами. У цьо­му секторі необхідно мати приміщення для приготування i прийняття їжі, призначене для персоналу ЦЗ. Кожне з них може розташовуватися у будь-якому місці будівлі ЦЗ, незалежно від інших приміщень цього сектору.

Функціональні сектори взаємодії з роботодавцями, адміністративно-господарський, навчання та психологічного розвантаження персоналу пропонується розташувати таким чином, щоб технологічні маршрути руху клієнтів – шукачів роботи не проходили через них.