Інша інформація

Наявність посадової інструкції та специфікації робочого завдання

 наявні  відсутні  розробляються

коментарі

Плинність робочої сили за цією посадою

 дуже низька  середня по галузі  висока  дуже висока

коментарі

Надання службового житла (гуртожитку)

 не надається  можливо за певних умов  надається в разі потреби

коментарі

Загальна готовність наймати осіб з інвалідністю

 низька, проте готові спробувати, якщо буде підходящий кандидат  помірна

 висока  існує успішний досвід працевлаштування людей з інвалідністю

 найом лише за умови надання дотацій на створення спеціального робочого місця

 найом лише за умови надання дотацій на оплату праці

коментарі

Особливі питання або проблеми у працевлаштуванні осіб з інвалідністю на даному підприємстві

Наявність спеціальних пристосувань для роботи особи з інвалідністю на підприємстві та на цьому робочому місці

 пандуси  пристосований туалет  інше

 дане робоче місце є вже пристосованим для працівника з інвалідністю (опис)

Готовність адаптувати робоче місце під потреби працівника з інвалідністю чи створити спеціальне робоче місце

 незначні заходи можуть бути здійснені за рахунок підприємства

 повністю за рахунок підприємства – у сумі до _______________

(якщо це можливо, будь-ласка, вкажіть орієнтовну максимальну суму)

Основні терміни і поняття

Активні заходи сприяння зайнятості – заходи, які безпосередньо сприяють працевлаштуванню або самозайнятості економічно активного населення і включають: трудове посередництво; дотації, субсидії, транс­ферти та інвестиції, які мають за мету створення нових і збереження наяв­них робочих місць; професійну орієнтацію; професійну підготовку, пере­підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; залучення безробітних до малого підприємництва і самозайнятості; оплачувані громадські роботи; працевлаштування певних категорій безробітних, не спроможних на рів­них конкурувати на ринку праці, шляхом бронювання визначеної кількості робочих місць на підприємствах; інші заходи, спрямовані на розширення попиту на робочу силу або/і зменшення звільнень.

База даних ЄІАС(.NET) – уніфікована інформація, яка міститься в Єдиній інформаційно-аналітичній системі служби зайнятості і створює єдиний інформаційний простір в межах району, області і держави в цілому про потребу в працівниках, професійно-кваліфікаційні та інші характерис­тики шукачів роботи, можливості професійного навчання безробітних; призначена для користування шукачами роботи та роботодавцями, спеціалістами державної служби зайнятості, іншими особами.

Безробітні (відповідно до законодавства України) – працездатні грома­дяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в держав­ній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні присту­пити до підходящої роботи.

Безробітні (за визначенням МОП) – особи у віці 15–70 років (зареєст­ровані та не зареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

• не мають оплачуваної роботи (прибуткового заняття);

• шукали роботу або намагалися організувати власну справу (впродовж чотирьох тижнів, що передували опитуванню), тобто робили конкретні кроки з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;

• готові приступити до праці протягом двох наступних (найближчих) тижнів.

Броня робочих місць – кількість робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які не спроможні на рівних конкурувати за робочі місця.

Вакансії – доступні для населення види робіт, незайняті робочі місця.

Вивільнені працівники – наймані працівники, з якими розірвано тру­довий договір з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі у зв'язку із ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням під­приємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України).

Врегульована зовнішня трудова міграція – переміщення людей за межі країни з метою пошуку місця роботи за їх особистою згодою через офіційні канали з урегульованим статусом і за наявності всіх необхідних документів.

Громадяни, які потребують соціального захисту і не здатні на рів­них конкурувати на ринку праці (слабо захищені верстви населення, неконкурентоспроможні верстви населення, соціально вразливі верст­ви населення, соціально незахищені верстви населення), – жінки, які мають дітей віком до шести років; одинокі матері, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю; молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-тех­нічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військо­вої або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце; діти (сироти), які залишилися без піклування батьків; особи, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; особи передпенсійного віку (чоловіки по досягненні 58 років, жінки – 53 років); особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; люди з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку.

Державна програма зайнятості населення – один з основних інстру­ментів активної політики зайнятості населення і соціальної політики в цілому, важливий елемент механізму державного регулювання зайнятості.

Державна служба зайнятості України – організаційна структура, су­купність державних органів, діяльність яких спрямована на реалізацію по­літики зайнятості, надання визначених послуг населенню та роботодавцям, здійснення функцій виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Діти, позбавлені батьківського піклування – діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з: позбавленням батьків, батьківських прав; відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав; визнанням батьків безвісти зниклими або недієздатними, оголошенням їх померлими; відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуван­ням їх під вартою на час слідства; розшуком батьків органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомос­тей про їхнє місцезнаходження; тривалою хворобою батьків, яка пере­шкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки; підкинуті діти, батьки яких невідомі; діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти. Ще див.: Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Дитина-сирота – дитина, в якої померли чи загинули батьки. Ще див.: Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Дитяча праця (за визначенням МОП) – оплачувана чи неоплачувана робота та діяльність молодої людини віком до 18 років, яка:

• в психологічному, фізичному, соціальному або моральному планах пов'язана з небезпекою для дитини чи заподіянням їй будь-якої шкоди;

• позбавляє дітей можливості навчання в школі або змушує їх, окрім шкільних занять і домашніх обов'язків, завантажувати себе додатковою роботою, що виконується в інших місцях;

• закріпачує дитину та відриває її від сім'ї;

• виконання якої небезпечне і шкідливе для дитини і заборонене міжнародним і національним законодавством.

Термін "дитяча праця" зазвичай використовується в негативному кон­тексті і за змістом є дуже близьким до термінів "економічна експлуатація дітей" і "торгівля дітьми".

Довготривалі безробітні – термін законодавством України не визна­чено. У Єдиній технології довготривалими вважаються безробітні, які перебувають на обліку в центрах зайнятості більше шести місяців.

Документообіг – рух документів в установі, організації, на підприємстві з моменту їх створення чи отримання до завершення виконання або відправлення адресатові.

Допомога по безробіттю – гарантована державою матеріальна під­тримка у вигляді певної суми коштів, яка періодично виплачується особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, у разі виконання ними вимог законодавства України.

Достроковий вихід на пенсію громадян передпенсійного віку, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці – право, надане громадянам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України і які мають право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законо­давством строку (у тому числі на пільгових умовах), за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення у разі відсутності підходящої роботи, за їх бажанням

Дотація на створення додаткових робочих місць для працевлашту­вання безробітних – кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для повного або часткового покриття витрат роботодавця на заробітну плату певних кате­горій безробітних, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості.

Економічна експлуатація дітей – див. Дитяча праця.

Єдина інформаційно-аналітична система служби зайнятості (ЄІАС(.NET)) – глобальна інформаційна система, що об'єднує всі центри зайнятості України, спрямована на інформаційну підтримку організаційно-техноло­гічних процесів у структурних підрозділах державної служби зайнятості: оптимізацію підбору послуг, необхідних шукачам роботи і роботодавцям; автоматизований пошук інформації про вакансії; надання інформації про професійно-кваліфікаційні якості клієнтів, які шукають ро­боту; здійснення професійної орієнтації, професійного навчання безробіт­них, матеріального забезпечення безробітних громадян; розроблення про­позицій щодо змісту програм зайнятості населення; аналізу надходження внесків у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхуван­ня України на випадок безробіття; проведення статистичних спостережень та аналітичних досліджень.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріаль­не забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Зайнятість населення – діяльність громадян, пов'язана із задоволен­ням особистих і суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Застраховані особи – наймані працівники, а у випадках, передбачених законодавством, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передба­чено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Звільнення з роботи – припинення трудових відносин між найманим працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою – роботодавцем.

Зовнішня трудова міграція – переміщення людей в пошуках роботи або кращої роботи за межі країни. Див. Врегульована зовнішня трудова міграція.

Інвалід, людина з інвалідністю – особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уроджени­ми дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхід­ності в соціальній допомозі і захисті.

Інформаційна послуга – забезпечення клієнтів (споживачів) інформа­ційним продуктом визначеного спрямування.

Інформаційний продукт – документована інформація певного тема­тичного спрямування, яка призначена для задоволення визначених потреб користувачів.

Картотека – сукупність Персональних карток та Особових справ клі­єнтів центру зайнятості, що розміщуються і зберігаються за затвердженою системою.

Квота робочих місць – встановлена норма робочих місць у відсотках до загальної кількості робочих місць для обов'язкового працевлаштування тих категорій громадян, які визначені законодавством.

Клієнт державної служби зайнятості України – особа (як правило, шукач роботи або роботодавець) або організація, що звертається до центру зайнятості з метою одержання передбачених законодавством послуг або матеріального забезпечення.

Конвенції МОП – основні нормативні документи МОП, спрямовані на реалізацію її мети і завдань; головні інструменти впливу МОП на практич­ну соціально-трудову політику країн-учасниць; різновид міжнародних правових актів, які після ратифікації законодавчими органами держав підлягають виконанню і дотриманню країнами-учасницями.

Матеріальна допомога безробітним у період професійної підготов­ки, перепідготовки або підвищення кваліфікації – вид матеріального за­безпечення безробітних у період їх професійного навчання, розмір та три­валість виплати якого не може її перевищувати допомогу по безробіттю.

Молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років.

Мотивація особи до пошуку роботи – це сукупність спонукальних факторів (потреб, мотивів, стимулів, ситуаційних чинників), які виклика­ють, визначають направленість та регулюють активність шукача роботи з метою прискорення працевлаштування.

Мотивація роботодавця до співпраці зі службою зайнятості – це сукупність факторів (потреб, мотивів, стимулів, ситуаційних чинників), які спонукають роботодавця до встановлення довготривалих партнерських взаємовідносин з державною службою зайнятості з метою задоволення потреб та інтересів роботодавця й надання якісних соціальних послуг шукачам роботи, перш за все послуг з їх працевлаштування.

Найманий працівник – фізична особа, яка працює за трудовим дого­вором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичної особи, яка використовує найману працю, і отримує за свою працю винагороду у грошовий або інший формі.

Неврегульована зовнішня трудова міграція –переміщення людей за межі країни з метою пошуку місця роботи за їхньою згодою чи без згоди. Неврегульована трудова міграція, як правило, характеризується уникнен­ням процедур контролю при в'їзді чи виїзді і незаконним працевлаштуван­ням, або законним перетином кордону, але незаконним працевлаштуван­ням.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації без­робітними підприємницької діяльності – виплата безробітним, які відпо­відають встановленим законодавством вимогам, за їх бажанням одно­разово коштів у розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному, за вирахуванням вже отриманої частини призначеної допомоги, для організації підприємницької діяльності.

Оплачувані громадські роботи – це загальнодоступні види тимчасо­вої трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфіка­ції і виконуються на договірній основі. Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість і сприяти соціальному розвитку регіону.

Організація праці – спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою одержання високих кінцевих результатів.

Основне місце роботи – підприємство, установа, організація, інший роботодавець, з власни­ком або уповноваженою особою якої працівник уклав трудовий договір, як правило, на умовах повної зайнятості, і передав свою трудову книжку.

Пенсіонер – особа, яка відповідно до законодавства про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію у випадках, передбачених законодавством.

Перекваліфікація – набуття нової професії, або спеціальності, або кваліфікації працівниками.

Перепідготовка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією (спеціальністю) працівниками, які мають первинну професійну підготовку.

Персоніфікований облік – організація та ведення обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного страхування про застраховану особу, що використовуються в порядку, визначеному законодавством.

Підвищення кваліфікації – професійне навчання, за підсумками яко­го особа розширює і поглиблює раніше здобуті професійні знання, уміння і навички.

Підприємець (суб'єкт господарювання) – юридична особа незалежно від форм власності, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання та продажу товарів (робіт, послуг); громадянин, який здійснює самостійну підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Підприємництво – самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Підприємство – самостійний статутний суб'єкт господарювання, що має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну або іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу). Під­приємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в уста­новах банків, печатку із своїм найменуванням, не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підходяща робота – робота, що відповідає освіті, професії (спеціаль­ності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає, а заробітна плата відповідає рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.

Визначення підходящої роботи для окремих категорій громадян, які втратили роботу, міститься в Законі України "Про зайнятість населення".

Послуга – діяльність, спрямована на задоволення певних потреб індивідів, колективів і суспільства, причому процес виробництва послуг збігається з їх реалізацією та споживанням.

Працівник – фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі або організації чи у фізичної особи, що використовує найману працю.

Професійна підготовка – підготовка, яка має за мету отримання людиною знань, вмінь і навичок для виконання певної роботи, групи робіт.

Професія – вид трудової діяльності в системі суспільного поділу праці, яка зумовлена сукупністю знань і трудових навичок, набутих працівником у результаті спеціального навчання або практики.

Роботодавці – власники підприємств або уповноважені їм особи; фізичні особи, які використовують найману працю.

Робоче місце інваліда –окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві, в установі та організації, у іншого роботодавця незалежно від форм влас­ності та господарювання, де створені необхідні умови для праці людей з інвалідністю.

Робоче місце інваліда звичайне – робоче місце, яке за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей людини з інвалідністю може бути використане для його працевлаштування.

Робоче місце інваліда спеціалізоване – робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці людини з інвалідністю залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань людей з інвалідністю. Це робоче місце може бути створене як на виробництві, так і вдома.

Самозайнятість – різновид ініціативної зайнятості, в основі якої ле­жить самоорганізація людини, власна відповідальність за результати праці. Як правило, має форму дрібного підприємництва або незалежної про­фесійної діяльності (наукової, літературної, художньої, викладацької, ре­лігійної тощо). Самозайнятими працівниками вважаються ті, хто на основі приватної власності на засоби виробництва самостійно організує працю, відповідає за виробництво і реалізацію (продаж) товарів і послуг

Семінар з роботодавцями – форма групового практичного заняття з цільовою аудиторією роботодавців (представники підприємств, організа­цій, установ різних форм власності, інші роботодавці), на якому під ке­рівництвом викладача розглядаються актуальні питання взаємодії держав­ної служби зайнятості з роботодавцями та органами місцевої влади щодо розгортання активних заходів сприяння зайнятості з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на працю, державної соціальної політики зайнятості, в тому числі проблеми, обговорення учасниками заздалегідь підготовлених повідомлень, доповідей і т. ін.

Семінар з навчання безробітних техніці пошуку роботи – форма навчання клієнтів центру зайнятості – шукачів роботи найбільш раціональ­ним прийомам і засобам пошуку роботи, в тому числі спілкуванню з ро­ботодавцями, самопрезентації, пошуку і використанню різноманітних дже­рел інформації про вільні робочі місця, написанню власних резюме тощо.

Систематизація вакансій – діяльність спеціалістів центру зайнятості (з використанням засобів ЄІАС(.NET)) із упорядкування, уніфікації та стандарти­зації інформації про вакансії, вимог роботодавців до кадрів; проводиться з метою забезпечення якісного відбору необхідних фахівців та скорочення терміну підбору персоналу.

Соціальна послуга – комплекс правових, економічних, психологіч­них, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на певного громадянина або окрему соціальну групу, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адапта­ції та повернення до повноцінного життя.

Соціальні служби для молоді – спеціальні заклади, які надають соці­альні послуги та соціальну допомогу молоді.

Соціально-трудова адаптація людей з інвалідністю – процес присто­сування людей з інвалідністю до адекватного й оптимального виконання соціальних функцій, які пов'язані з трудовою діяльністю.

Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклу­вання – визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке дає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Сфера зайнятості – межі поширення дії відносин зайнятості як відно­син з приводу участі працездатного населення в економічній діяльності і забезпечення його робочими місцями.

Торгівля людьми –незаконні дії, угоди, об'єктом яких є людина, а та­кож вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням насильства, обма­ну, шантажу чи уразливого стану особи. Під експлуатацією людини при цьому слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнен­ня у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

ФЗДССУВБ – Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Див.: Правління Фонду загаль­нообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Центр зайнятості базового рівня – місцевий орган державної служби зайнятості (районний, міськрайоний, міський), основна ланка, яка без­посередньо працює з населенням і роботодавцями, сприяє працевлашту­ванню й надає встановлені законодавством соціальні послуги безробітним, виплачує їм у встановленому порядку допомогу по безробіттю.

Ярмарок вакансій – періодичний збір представників підприємств, організацій і установ, інших роботодавців які надають незайнятому насе­ленню інформацію про наявні або очікувані вакансії робочих місць та посад, про умови та оплату праці, соціальні пільги і гарантії, які надаються працівникам.