Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
транс шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
706.56 Кб
Скачать

8*. Індустріальне суспільство та індустріальна економіка. Характерні риси та ознаки.

Індустріальне суспільство виникає у процесі та як результат становлення капіталістичної економічної системи, на основі первісного нагромадження капіталу та індустріалізації народного господарства окремих країн і регіонів. Індустріальне суспільство не ліквідує аграрний сектор економіки. Зокрема за законом Зенгхааса: існує пряма залежність між якістю продукції та наслідками індустріалізації для економіки країни та якістю процесів модернізації в аграрному секторі. Характерні риси індустріального суспільства: у виробничий обіг почала входити велика кількість природних ресурсів, які раніше не використовувались для задоволення потреб; свідоме використання ресурсів; масове зростання кваліфікації робітників; основним виробничим ресурсом стає енергія; людина виявляється здатною робити певні локальні технологічні та господарські прогнози.

Безпосередньою основою формування індустріального суспільства та індустріального типу господарства (економіки) став промисловий переворот першої половини ХІХ ст. у країна Європи та США, пов’язаний із вибухом технологічного прогресу, що дало змогу забезпечити розширене використання і відтворення технологій, заснованих на масовому виробництві машин і систем машин.

Характерними ознаками індустріальної економіки є: результат розвитку попереднього способу виробництва; домінування промислового виробництва; випуск стандартизованої продукції; машинно-промисловий спосіб виробництва; конкуренція людина – машина, переважно товарно-капіталістичний тип господарювання, провідний об’єкт власності – техніка.

Таким чином, індустріальне суспільство стало результатом становлення індустріального типу господарювання.

11. Нтр як чинник трансформації індустріального суспільства

Науково-технічна (науково-інформаційна) революція є останньою з 3-х основних виробничих революцій (аграрна чи сільськогосподарська; промислова чи машинна; науково-технічна). Виробнича революція – категорія, що описує докорінний переворот у продуктивних силах, який приводить до зміни принципу виробництва, і, зрештою, змінюються панівний тип господарства й характер суспільства в цілому. НТР почалася в 40-50 ті роки ХХ ст. і триває досі. У сфері створення та оброблення інформації відбулися найбільш глобальні зміни. Важливо відзначити перехід до наук.-інформаційнго керування виробництвом на основі нової напівавтоматизованої та автоматизованої техніки й технології. НТР має два етапи: перший – якісних змін пов’язаний із низкою науково-технологічних проривів в автоматизації, енергетиці, у галузі синтетичних матеріалів, але особливо важливим є створення електронних засобів керування, зв’язку й інформації; другий - пов’язаний із керуванням біологічної природи, внесенні в неї змін, судячи з результатів сьогоднішніх розробок можливо почнуться зміни генетичної природи самої людини, масове впровадження нанотехнології. НТР сприяє розвитку індустріального суспільства вибуховим шляхом, динамізується економічний розвиток. Наука об’єднується з виробництвом, що сприяє впровадженню у масовому виробництві повної автоматизації. Машини та обладнання починають вироблятися машинами. Спостерігається тенденція до інформаційно - послугового принципу виробництва, домінуючою сферою виробничої діяльності стає інформаційний сектор, провідними об’єктами власності стають праця та знання. Тобто спостерігається трансформація від індустріального суспільства до постіндустріального.