Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
транс шпори.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
706.56 Кб
Скачать

3*. Життєвий цикл економічної системи: форми, етапи, наслідки.

Життєвий цикл економічної системи – це період від виникнення певної економічної системи до її зникнення (або радикального перетворення, отже трансформації).

Життєвий цикл економічної системи поділяють на такі стадії: виникнення; формування (формоутворення); розвиток (на якій система перетворюється у цілісність); проходження (руйнується цілісність системи); розпад (система розпадається, але залишаються одиничні явища, що їй належать); зникнення.

Перші три стадії характеризують висхідний рух системи. Останні ж три – описують траєкторію спадного руху.

Отже, вся економічна історія людства пов’язана із постійними переходами від одного стану економічної системи до іншого, коли одна система перебуває на етапі формування, а інша – на етапі розпаду.

Так переходи здійснюються на основі трансформаційних процесів. Їх наслідки можна охарактеризувати двояко: З одного боку - подовження у часі стадій функціонування економічної системи, які забезпечують її висхідний рух, а, отже, якісні зміни та розвиток структурних елементів системи. З іншого боку - скорочення цього часу, а, отже, прискорення переходу до спадного руху, який врешті-решт означає розпад існуючої системи, її відмирання, хаос і народження нової впорядкованості, що відбиває зміст нового життєвого циклу.

Об’єктивними чинниками даного процесу є: 1) будь-які існуючі інститути госп. системи є результатом процесів, що відбувалися у минулому і не мають повної узгодженості із вимогами даного часу; 2) поліциклічність історії та економічного життя, що виявляються у взаємодії та накладанні одне на одне історичних циклів різної глибини і тривалості.

2*. Еволюція, реформи, трансформація як інституціональні форми життєвого циклу системи.

Трансформаційний процес, являє собою поступове, відносно мирне, але разом з тим глибоке та відносно швидке перетворення соціальної природи суспільства, зумовлене, насамперед, не зовнішніми чинниками, а внутрішніми потребами системи. Прямим і головним результатом трансформаційного процесу є якісне перетворення базових інститутів суспільства та соціальної його структури.

Трансформація (Т.) – перетворення, перевтілення, зміна форми, виду, особливостей якогось процесу. Т. виражає якісні зміни та є об’єктивним процесом. З позицій впливу на зміни структури господарської системи трансформацію визначають як процес заміни констатуючих ознак одного господарського порядку подібними ознаками іншого порядку, наслідком чого є докорінне перетворення системи в цілому.

Трансформація тісно пов’язана із такою формою перевтілення економічних систем як еволюція - процес зміни, розвитку; одна з форм руху, розвитку у природі та суспільстві – безперервні, поступові кількісні зміни, на відміну від революційних – докорінних, якісних змін. Є об’єктивним процесом.

Інструментом суб’єктивним, свідомо створеним суспільством, певними політичними силами, який сприяє, або навпаки – не сприяє, гальмує, еволюції та трансформації, виступають реформи. Реформи – процес корегування окремих елементів системи, з метою покращення її ефективності без зміни основ. Здатність проведення реформ, залежить від рівня розвитку культури і науки; готовності політичних сил йти до кінця.