65. Особливості попиту та пропозиції на ринку капіталів у перехідній економіці

Специфіка формування ринку капіталів у постсоціал. країнах полягає у тому, що зростання капіталів відбувалося за рахунок перерозподілу раніше створеного націон. ресурсу і багатства через роздержавлення і приватизацію держ. й суспільного майна.

Специфікою функціонування капіталу, що також зумовлює особливості розвитку ринку капіталів, є те, що продуктивний капітал у постсоціалістичних країнах залишається за своїм складом «соціалістичним». Це означає, що значна частка такого капіталу є фізично й морально застарілою. Маючи такий капітал пост соціаліст. країни можуть розраховувати лише на просте відтворення у провідних галузях ек-ки, а реальна можливість розширеного відтворення з’явиться тільки за умови активного інвестиційного процесу. Таким чином, капітал у сфері матеріального в-ва, за складом залиш. «соціалістичним» (хоча за формою власності вже не є тільки державним, а являє собою приватний і корпоративний, тобто «капіталістичний»).

Має місце така ситуація, коли з переходом до переважно акціонерної форми власності відбувається диференціація акціонерів, обмеження прав і можливостей більшості акціонерів, а саме, стосовно отримання дивідендів на акції та впливу на політику керівних органів акціон. компаній. Водночас матеріальне становище і безмежні права керівників акціон. компаній, їх жорстка боротьба за посади свідчать про те, що саме шляхом володіння владою можна нарощувати капітали попри всі екон. труднощі, високі податки, які існують в країні, але не заважають владі (на всіх рівнях) збільшувати свої капітали.

Таким чином, попит і пропозиція на рику капіталів формується в межах керівної верхівки та найбільш заможних осіб.

66. Становлення нового класу власників і його вплив на процеси та спрямованість формування ринку капіталів

Особливості нового класу власників капіталу, тобто капіталістів зумовлені трансформаційним х-ром постсоціалістичних економік.

Саме походження переважної більшості класу підпр-ців зумовило ряд специфічних рис становлення ринку капіталів шляхом інтенсивної експлуатації держ. ресурсів з метою нагромадження капіталу. Це відбувалось через отримання різноманітних пільг та виключних прав.

По-перше, нові власники – це представники старої номенклатури, тобто керівники держ. п-в та держ. органів упр-ня, представники партійної верхівки із соціаліст. минулого. Саме таке «походження» нових власників зумовило вибір ними такого шляху отримання прибутків, як використання та експлуатація державних, націон. ресурсів.

По-друге, нові власники прагнули використати у боротьбі за екон. панування владу. Для цього вони брали активну участь у політиці, прагнули зайняти важливі позиції в різних гілках влади, лобіювали свої інтереси в уряді і парламенті. Саме через опанування держ. владою ці нові «олігархи» повністю визначали розвиток ек-ки, в тому числі процеси «прихватизації», розвиток окремих галузей і регіонів, політику ціноутворення, кредитування, прожитковий мінімум у країні, політику доходів тощо.

По-третє, нові власники, з’явившись в країні після процесів приватизації, створили кілька груп, об’єднаних екон. та політ. інтересами. Ці групи наз. «олігархічними». Вони мають власні політ. партії або депутатські групи, а також «свої» сфери впливу (в галузях, регіонах). «Постсоціаліст. олігархія» створила певні способи контролю над галузями та п-вами, починаючи від володіння власністю і закінчуючи всебічним контролем над фінан., матер., товарно-грош. потоками.

По-четверте, для «олігархічних утворень» у пострадян. Державах х-ною є непрозорість зв’язків у вигляді участі в контролі та прибутках, що породжує складні взаємовідносини та суперечності всередині таких утворень.

По-пяте, «олігархічні групи» почали зявлятися дуже швидко в рез-ті акціонування. Через фіктивний капітал здійснюються контроль і реалізація прав власності новими власниками – олігархами. Фіктивний капітал відіграв значну роль як у становленні ринку капіталів, так і в становленні фондового ринку.

Аналіз подібних дій дає можливість зробити ряд висновків щодо співвідношення сил різних олігархічних груп великого укр. бізнесу, яке неминуче призводить до виникнення внутр. протиріч у рамках самої «фінансової олігархії», а також окремих груп з держ. установами. У процесі часткового витіснення позицій бізнесу окремих груп відбуваються процеси перегрупування сил, перерозподілу сфер впливу в межах окремих секторів ек-ки, які можуть сприяти посиленню їх панування.