5. Економічні системи, їх суть та структура.

Економічна система – об’єктивна єдність закономірно пов’язаних між собою явищ і процесів економічного життя. Це сукупність елементів, що формують певну цілісність, економічну структуру суспільства, єдність відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання певних благ. Серед закономірностей руху економічних систем, можна виділити такі: цілісність, відкритість до зовнішніх впливів і зв’язків, здатність породжувати синергійні зв’язки. Структура економічної системи аналізується, як правило, з урахуванням взаємозв’язку продуктивних сил, економічних відносин і господарського механізму. Традиційній економічній системі притаманні використання застарілих технологій, переважання ручної праці, багатоукладність, існуванням натурально-общинної форми ведення господарства, переважання дрібного товарного виробництва, базованого на особистій праці власника. Планова економічна система характеризується державною власністю практично на всі економічні ресурси, специфічними форми монополізації, бюрократизацією економіки та централізованим плануванням, що є основою господарського механізму. Ринкова – приватна власність на фактори виробництва, поділ праці та спеціалізація, свобода господарювання, вільний обмін ресурсами. Змішана – багатоманітність форм власності, поєднання ринкового механізму та державного регулювання.

6. Трансформаційні стани економічних систем, основні форми та етапи їх розвитку.

Історія людства пов’язана з постійними переходами від одного стану економічної системи до іншого, коли одна система в стадії формування, а інша -- розпаду. Такі переходи здійснюються на основі трансформаційних процесів, які змінюють внутрішній стан системи.

З позиції впливу на зміни структури господарської системи трансформацію визначають як процес заміни визначальних ознак одного господарського порядку подібними ознаками іншого порядку, наслідком чого є докорінне перетворення економічної системи в цілому. Це перехід від одного рівноважного стану до іншого.

Види відхилень від рівноваги: 1)Відхилення ринкового попиту від пропозиції товарів і послуг; 2)Відхилення пов’язані із зміною попиту на устаткування, споруди, тощо – промислові цикли середньої тривалості; 3)Відхилення пов’язані із переходом від одного технологічного способу виробництва до іншого. Трансформація як внутрішній стан. Закономірність розвитку економічних систем пов’язана з еволюцією (формою їх перевтілення). Це процес змін, розвитку; одна із форм розвитку в природі та суспільстві – безперервні, поступові кількісні зміни, на відміну від революційних – корінних якісних змін. Якщо еволюція – необхідна форма, об’єктивний інструмент, що нагромаджує зміни, то реформи—суб’єктивний інструмент, створений суспільством, політичними силами. Реформи – процес корегування окремих елементів системи з метою її покращення без зміни основи. Етапи розвитку трансформацій: 1)Етап безпосередньої трансформації (випадкові флуктуації перетворюються на системні порушення рівноваги, що ведуть до порушення цілісності системи.)

2)Етап інтерформації (нестійкого та невизначеного стану співіснування між формами.)

3)Етап інтоформації (етап набуття нової якості, стійкості, нової системи.)

4)Етап посттрансформаційного стану (визначає здатність нової системи охопити всі ланки відтворювального процесу та надати йому само відтворювального руху відповідності з новим етапом розвитку та цілісності).