- •Die Morphologie
- •§ 1. Das Verb (дієслово), Grundformen des Verbs (основні форми дієслова)
- •§ 2. Präsens (Gegenwart)
- •§ 4. Perfekt (vollendete Gegenwart)
- •§ 5. Das Perfekt mit dem Hilfsverb „haben“ bilden:
- •§ 6. Das Perfekt mit dem Hilfsverb „sein“ bilden:
- •§ 7. Дієслова, які утворюють Perfekt або з „sein“, або з „haben“.
- •§ 8. Plusquamperfekt (vollendete Vergangenheit)
- •§ 9. Perfekt і Plusquamperfekt модальних дієслів, дієслів „lassen“, „helfen“, „lernen“, „lehren“, „bleiben“, дієслів руху, а також дієслів, що означають відчуття.
- •§ 10. Futur I (Zukunft)
- •§ 11. Futur II (vollendete Zukunft)
- •§ 12. Genus des Verbs (стан дієслова)
- •§ 13. Vorgangspassiv
- •§ 14. (Das Stativ) Zustandspassiv oder das resultative Passiv
- •§ 15. Subjektloses Passiv
- •§ 16. Der Konjunktiv
- •§ 17. Präsens Konjunktiv (Konjunktiv I)
- •§ 18. Значення і вживання Konjunktiv I в Präsens:
- •§ 19. Präteritum Konjunktiv (Konjunktiv II)
- •§ 20. Perfekt und Plusquamperfekt Konjunktiv
- •§ 21. Futur I und Futur II Konjunktiv
- •§ 22. Konditionales I und Konditionales II
- •§ 23. Значення і вживання Konjunktiv II:
- •§ 24. Beispiele der Verwendung des Konjunktivs:
- •§ 25. Der Imperativ
- •§ 26. Infinite Formen des Verbs. (неособові / іменні) форми дієслова.
- •§ 27. Infinitiv (інфінітив/ неозначена форма дієслова)
- •§ 28. Залежний інфінітив.
- •§ 29. Вживання Infinitiv з часткою «zu» або без «zu»:
- •§ 30. Der Infinitivsatz
- •§ 31. Modalverben, ihre Bedeutungen und Gebrauchsbeispiele.
- •§ 32. Вживання модальних дієслів для виразу впевненості, сумніву, припущення, наказу, побажання.
- •§ 33. Модальні дієслова з Infinitiv I Passiv:
- •§ 34. Повнозначні дієслова, які мають модальне значення.
- •§ 35. Das Verb „lassen“:
- •§ 36. Das Verb „brauchen“:
- •§ 37. Модальні конструкції з дієсловами „scheinen“ і „glauben“:
- •§ 38. Модальні значення дієслів „verstehen“,
- •§ 39. Інфінітивна група з дієсловами „pflegen“ і „suchen“:
- •§ 41. Infinitivkonstruktionen „um ... Zu“,
- •§ 42. Partizipien (дієприкметники)
- •§ 43. Partizip I
- •§ 44. Das Gerundivum
- •§ 45. Partizip II
- •§ 46. Die abgesonderten Partizipialfügungen
- •§ 47. Перехід Partizip I і іі в прикметники і прислівники.
- •§ 48. Das Substantiv. (Іменник) Der Artikel. (Артикль)
- •§ 49. Deklination der Substantive.
- •§ 50. Утворення множини іменників
- •§ 51. Deklination der Substantive im Plural.
- •§ 52. Das Adjektiv (прикметник)
- •§ 53. Deklination der Adjektive
- •§ 54. Zahladjektiv (Числівник)
- •§ 55. Die Grundzahlen
- •§ 56. Ordnungszahlen
- •§ 57. Die Bruchzahlen
- •§ 58. Das Pronomen (займенник)
- •§ 59. Personalpronomen (persönliches Fürwort)
- •§ 60. Possessivpronomen (besitzanzeigendes Fürwort)
- •§ 61. Demonstrativpronomen (hinweisendes Fürwort)
- •§ 62. Reflexivpronomen (das rückbezügliches Fürwort)
- •§ 63. Das unpersönliche Pronomen „es“
- •§ 64. Reziprokpronomen (die wechselbezüglichen Fürwörter)
- •§ 65. Interrogativpronomen (die fragenden Fürwörter)
- •§ 66. Relativpronomen (die bezüglicher Fürwörter)
- •§ 67. Indefinitpronomen und Negativpronomen
- •§ 68. Das Adverb (Прислівник)
- •§ 69. Die Pronominaladverbien
- •Verben mit präpositionalem Objekt
- •§ 70. Komparation der Adjektive und Adverbien (Ступені порівняння прикметників та прислівників)
- •§ 71. Die Präpositionen (прийменники)
- •§ 72. Zweigliedrige oder paarige Präpositionen.
- •Die Syntax
- •§ 73. Die Satzglieder (члени речення)
- •§ 74. Das erweiterte Attribut (поширене означення)
- •§ 75. Der Satz (речення)
- •§ 76. Der zusammengesetzte Satz
- •§ 77. Die Satzreihe
- •§ 78. Die zweigliedrigen Konjunktionen/Doppelkonjunktionen (подвійні сполучники)
- •§ 79. Das Satzgefüge
- •Inhalt:
§ 30. Der Infinitivsatz
Якщо інфінітив із часткою «zu» стоїть окремо, то він може бути перед або позаду відокремлюваного префікса, дієприкметника ІІ або інфінітиву головного речення:
• Wir fangen an zu arbeiten. = Wir fangen zu arbeiten an.
• Wir haben angefangen zu arbeiten. = Wir haben zu arbeiten angefangen .
Якщо інфінітив із часткою «zu» має доповнення, то він стоїть із всіма доповненнями за головним реченням. Інфінітив з «zu» і доповнення відокремлюються від головного речення комою.
• Er hatte gehofft, Sie bald wiederzusehen.
• Der Reporter hat den Minister gebeten, ihm etwas über die Sitzung zu erzählen.
З підрядних додаткових речень із сполучником „dass“ можна побудувати речення із інфінітивом, якщо:
a) підмет в головному реченні та підмет у підряному реченні такий самий:
• Mein Freund hofft, dass er bald zu mir kommt. = Mein Freund hofft, bald zu mir zu kommen.
b) особовий додаток в знахідному відмінку в підрядному реченні і підмет в годовному реченні однакові:
• Mein Freund hofft, dass du mich morgen besuchst. = Ich bitte dich, mich morgen zu besuchen.
• Ich habe meinen Freund gebeten, dass er mir sein Buch gibt. = Ich habe meinen Freund gebeten, mir das Buch zu geben.
c) підметом в головному реченні і додатком в знахідному відмінку в підрядному реченні є неозначено-особовий займенник „man“ та безособовий займенник „es“:
• Es ist nicht erlaubt, dass man im Theater raucht. = Es ist nicht erlaubt im Theater zu rauchen.
Merken Sie sich! після дієслів: „wissen“, „sagen“, „hören“, sehen“ у підрядних додаткових реченнях із сполучником „dass“ інфінітивне речення побудувати не можна:
• Ich weiss, dass ich um 12 Uhr zu Hause sein muss.
§ 31. Modalverben, ihre Bedeutungen und Gebrauchsbeispiele.
(Модальні дієслова, їх значення і приклади вживання)
У німецькій мові є особлива група дієслів, які називаються модальними дієсловами. Виступаючи в ролі допоміжних дієслів, модальні дієслова можуть виражати різні варіанти модальності, тобто ставлення мовця до змісту висловлювання, а саме передають ставлення співрозмовника до дії, вираженої неозначеною формою дієслова. У реченні ці дієслова вживаються як частина складеного дієслівного присудка.
Як відомо, основним засобом вираження модальних дієслів є граматична категорія способу. Проте дієслова мають також лексичні і граматичні засоби вираження модальності.
Лексичними засобами вираження модальності дієслів є модальні дієслова: müssen, sollen, können, dürfen, wollen, mögen і кілька повнозначних дієслів: lassen, glauben, scheinen, brauchen, verstehen, wissen, vermögen.
„müssen“:
1) бути змушеним щось робити під тиском зовнішніх обставин |
Mein Vater ist krank, ich muss nach Hause fahren. |
Мій батько хворий, я мушу (повинен, маю) їхати до дому. |
2) обєктивна необхідність щось зробити (категорично) |
Nach dem Unfall mußten wir zu Fuß nach Hause gehen. |
Після нещасного випадку ми були змушені йти додому пішки. |
3) визнання неминучості того, що вже сталося |
Das musste ja so kommen, wir haben es geahnt. |
Це мало статися, ми це передчували. |
4) müssen з запереченням часто замінюється дієсловом brauchen |
Er muss diese Arbeit nicht machen. = Er braucht diese Arbeit nicht zu machen. |
Йому не потрібно виконувати цю роботу. |
„sollen“:
1) принцип, заповідь, закон |
Du sollst nicht töten.
|
Ти не маєш права (не повинен) вбивати. |
2) обов’язок, моральна вимога |
Jeder soll die Lebensart des anderen anerkennen. |
Кожен має (повинен) поважати спосіб життя іншого. |
3) наказ, чиєсь доручення |
Ich soll nüchtern zur Untersuchung kommen. Das hat der Arzt gesagt. |
Я повинен не попоївши прийти на огляд. Це сказав лікар. |
4) намір, план (відносно предмету) |
Hier soll ein Einkaufszentrum entstehen. |
Тут має виникнути (постати) торговельний центр. |
5) повинність (не категорична) |
Ich soll diese Arbeit machen. |
Я повинен (маю) виконати цю роботу. |
6) з запереченням пом’якшена заборона |
Hier soll man nicht rauchen. |
Бажано, щоб тут не курили. |
7) у питаннях про готовність виконати побажання, наказ якої-н. особи |
Soll ich den Text übersetzen oder auch nacherzählen? |
Мені перекладати текст чи, також, і переказувати? |
„können“:
1) можливість (в силу зовнішніх обставин) |
In einem Jahr können wir das Haus bestimmt teurer verkaufen. |
Через рік ми певно зможемо продати будинок дорожче. |
2) мати здатність, уміння щось зробити |
Er kann gut Tennis spielen.
|
Він може (вміє) добре грати в теніс. |
3) дозвіл (як dürfen) |
Sie können gehen. |
Ви можете йти. |
„dürfen“:
1) дозвіл або право |
In diesem Park dürfen Kinder spielen. |
У цьому парку дітям дозволяється грати. |
2) заборона (завжди із запереченням) |
Bei Rot darf man die Straße nicht überqueren. |
На червоне світло вулицю не можна переходити. |
3) вказівка з забороною щось робити |
Man darf Blumen in der Mittagshitze nicht gießen. |
Не слід поливати квіти у полуденну спеку. |
4) увічливе прохання
|
Darf ich hier anrufen?
|
Можна мені (дозвольте) тут подзвонити? |
5) припущення в Präteritum Konjunktiv |
Er dürfte gestern zu Hause gewesen sein |
Він, мабуть (здається), учора був удома. |
„wollen“:
1) бажання, хотіння, воля до чого-небудь |
Im Dezember wollen wir in das neue Haus einziehen. |
В грудні ми хочемо переїхати в новий будинок. |
2) намір, план (стосовно особи) на майбутнє |
Ich will dir die Wahrheit sagen. |
Я хочу сказати тобі правду. |
3) запрошення до дії або категоричний наказ (в наказовому способі) |
Wollen wir uns noch einen Augenblick setzen! Wollen wir in den Wald gehen! |
Давайте ще на хвилину присядемо! Давайте підемо до лісу! |
„mögen“:
1) схильність, симпатія, уподобання або несхиль-ність, антипатія до к.-н. |
Ich mag mit dem neuen Kollegen nicht zusammen-arbeiten. |
Я терпіти не можу співпрацювати з новим колегою. |
2) теж саме, але без змістового дієслова |
Ich mag keine Schlagsahne! (часто вживається без Інфінітива) |
Я не люблю збиті вершки. |
3) здійснення бажання в Indikativ або в Konj.Präs. |
Möge (mag) Ihr Wunsch in Erfüllung gehen! Mögen Ihre Wünsche stets in Erfüllung gehen! |
Нехай здійсниться Ваше бажання! Нехай Ваші бажання завжди виконуються! |
4) пом’якшений наказ, дозвіл щось зробити |
Er mag um zwei Uhr kommen. |
Нехай він прийде о другій годині. |
„möchten“:
1) бажання
|
Wir möchten ihn gern kennen lernen. |
Ми хотіли б з ним охоче познайомитись. |
2) ввічлива вимога, увічливе звертання
|
Sie möchten nach fünf bitte noch einmal anrufen.
Möchten Sie Tee oder Kaffee (trinken)? |
Чи не могли б Ви зателефонувати ще раз за п’ять хвилин. Ви хотіли б (випити) чаю чи кави? |
Merken Sie sich!
В окремих випадках змістове дієслово може бути відсутнім:
• Ich muss nach Hause (gehen). – Мені треба додому.
• Er will in die Stadt (fahren). – Він хоче в місто.
• Er kann gut Englisch (sprechen). – Він добре говорить англійською.
Модальні дієслова можуть вживатись самостійно, якщо значення зрозуміло із контексту:
• Ich kann nicht gut kochen. → Meine Mutter konnte es auch nicht. → Wir haben es beide nicht gut gekonnt.
Модальні дієслова часто вживаються в сполученні з неозначено-особовим займенником man. Слід запам’ятати вживання та значення наступних висловів:
• man kann – можна; • man darf – можна, дозволяється; |
• man muss – треба, необхідно; • man soll – потрібно, слід. |