- •Die Morphologie
- •§ 1. Das Verb (дієслово), Grundformen des Verbs (основні форми дієслова)
- •§ 2. Präsens (Gegenwart)
- •§ 4. Perfekt (vollendete Gegenwart)
- •§ 5. Das Perfekt mit dem Hilfsverb „haben“ bilden:
- •§ 6. Das Perfekt mit dem Hilfsverb „sein“ bilden:
- •§ 7. Дієслова, які утворюють Perfekt або з „sein“, або з „haben“.
- •§ 8. Plusquamperfekt (vollendete Vergangenheit)
- •§ 9. Perfekt і Plusquamperfekt модальних дієслів, дієслів „lassen“, „helfen“, „lernen“, „lehren“, „bleiben“, дієслів руху, а також дієслів, що означають відчуття.
- •§ 10. Futur I (Zukunft)
- •§ 11. Futur II (vollendete Zukunft)
- •§ 12. Genus des Verbs (стан дієслова)
- •§ 13. Vorgangspassiv
- •§ 14. (Das Stativ) Zustandspassiv oder das resultative Passiv
- •§ 15. Subjektloses Passiv
- •§ 16. Der Konjunktiv
- •§ 17. Präsens Konjunktiv (Konjunktiv I)
- •§ 18. Значення і вживання Konjunktiv I в Präsens:
- •§ 19. Präteritum Konjunktiv (Konjunktiv II)
- •§ 20. Perfekt und Plusquamperfekt Konjunktiv
- •§ 21. Futur I und Futur II Konjunktiv
- •§ 22. Konditionales I und Konditionales II
- •§ 23. Значення і вживання Konjunktiv II:
- •§ 24. Beispiele der Verwendung des Konjunktivs:
- •§ 25. Der Imperativ
- •§ 26. Infinite Formen des Verbs. (неособові / іменні) форми дієслова.
- •§ 27. Infinitiv (інфінітив/ неозначена форма дієслова)
- •§ 28. Залежний інфінітив.
- •§ 29. Вживання Infinitiv з часткою «zu» або без «zu»:
- •§ 30. Der Infinitivsatz
- •§ 31. Modalverben, ihre Bedeutungen und Gebrauchsbeispiele.
- •§ 32. Вживання модальних дієслів для виразу впевненості, сумніву, припущення, наказу, побажання.
- •§ 33. Модальні дієслова з Infinitiv I Passiv:
- •§ 34. Повнозначні дієслова, які мають модальне значення.
- •§ 35. Das Verb „lassen“:
- •§ 36. Das Verb „brauchen“:
- •§ 37. Модальні конструкції з дієсловами „scheinen“ і „glauben“:
- •§ 38. Модальні значення дієслів „verstehen“,
- •§ 39. Інфінітивна група з дієсловами „pflegen“ і „suchen“:
- •§ 41. Infinitivkonstruktionen „um ... Zu“,
- •§ 42. Partizipien (дієприкметники)
- •§ 43. Partizip I
- •§ 44. Das Gerundivum
- •§ 45. Partizip II
- •§ 46. Die abgesonderten Partizipialfügungen
- •§ 47. Перехід Partizip I і іі в прикметники і прислівники.
- •§ 48. Das Substantiv. (Іменник) Der Artikel. (Артикль)
- •§ 49. Deklination der Substantive.
- •§ 50. Утворення множини іменників
- •§ 51. Deklination der Substantive im Plural.
- •§ 52. Das Adjektiv (прикметник)
- •§ 53. Deklination der Adjektive
- •§ 54. Zahladjektiv (Числівник)
- •§ 55. Die Grundzahlen
- •§ 56. Ordnungszahlen
- •§ 57. Die Bruchzahlen
- •§ 58. Das Pronomen (займенник)
- •§ 59. Personalpronomen (persönliches Fürwort)
- •§ 60. Possessivpronomen (besitzanzeigendes Fürwort)
- •§ 61. Demonstrativpronomen (hinweisendes Fürwort)
- •§ 62. Reflexivpronomen (das rückbezügliches Fürwort)
- •§ 63. Das unpersönliche Pronomen „es“
- •§ 64. Reziprokpronomen (die wechselbezüglichen Fürwörter)
- •§ 65. Interrogativpronomen (die fragenden Fürwörter)
- •§ 66. Relativpronomen (die bezüglicher Fürwörter)
- •§ 67. Indefinitpronomen und Negativpronomen
- •§ 68. Das Adverb (Прислівник)
- •§ 69. Die Pronominaladverbien
- •Verben mit präpositionalem Objekt
- •§ 70. Komparation der Adjektive und Adverbien (Ступені порівняння прикметників та прислівників)
- •§ 71. Die Präpositionen (прийменники)
- •§ 72. Zweigliedrige oder paarige Präpositionen.
- •Die Syntax
- •§ 73. Die Satzglieder (члени речення)
- •§ 74. Das erweiterte Attribut (поширене означення)
- •§ 75. Der Satz (речення)
- •§ 76. Der zusammengesetzte Satz
- •§ 77. Die Satzreihe
- •§ 78. Die zweigliedrigen Konjunktionen/Doppelkonjunktionen (подвійні сполучники)
- •§ 79. Das Satzgefüge
- •Inhalt:
§ 24. Beispiele der Verwendung des Konjunktivs:
Konjunktiv I |
B e i s p i e l e: |
indirekte Rede (neutral) |
• Martina hat mir erzählt, sie sei schrecklich in dich verliebt. |
indirekte Überlegung |
• Sascha dachte pausenlos darüber nach, wie er sie ansprechen könnte. |
indirekte Frage |
• Er fragte sie endlich, ob sie mit ihm ins Kino gehe. |
Vermutung |
• Er glaubte, sie habe schon einen festen Freund. |
Forderung |
• Sie forderte von ihm, dass er ihr ewig treu sei. |
Wunsch |
• Möge diese Liebe ewig währen! |
Anweisung |
• Man beachte die versteckte Ironie! |
Redewendungen |
• Seien Sie doch bitte so nett ... • Seien wir doch mal vernünftig! • Herr, dein Wille geschehe! |
Konjunktiv II |
|
indirekte Rede (starke Zweifel) |
• Dieser alte Schwindler sagt, er hätte eine große Erbschaft gemacht. |
indirekte Rede (Ersatzform für Konjunktiv I) (siehe auch unten) |
• Ich schrieb dir, ich käme um zehn Uhr am Schwerter Bahnhof an. |
unerfüllbarer Wunsch |
• Wenn sie doch nur bald wieder gesund würde! |
unwirkliche Aussage |
• Ohne deine Hilfe wäre ich nie rechtzeitig fertig geworden. |
unwirklicher Vergleich |
• Ich hatte das Gefühl, als würde das Experiment jeden Moment explodieren. |
unwirkliche Bedingung |
• Wenn ich das vorher gewusst hätte, dann hätte ich anders gehandelt. |
höfliche Aussage |
• In diesem Fall hätte ich mich anders verhalten. • Herr Professor, ich möchte sie etwas fragen. |
höfliche Frage |
• Würdest du nicht auch so handeln? |
höfliche Aufforderung |
• Könnten Sie mir erklären, wie ich zum Bahnhof komme? |
Zweifel |
• Das hättest du wirklich getan? • So etwas hätte ihm niemand zugetraut. |
Potentialis |
• Für diese Aufgabe wäre ich wie geschaffen. • Das könntest du doch auch! |
einschränkende Aufforderung |
• Sie müssten mal dringend ein paar Wochen Urlaub machen. • Er müsste so schnell wie möglich ins Krankenhaus. |
§ 25. Der Imperativ
(Наказовий спосіб)
Наказовий спосіб (Der Imperativ) вживається, якщо особа яка говорить висловлює прохання, наказ, пораду, тобто своє волевиявлення.
Наказовий спосіб має 4 форми:
„du“ – Form (звертання на “ти”):
1. здебільшого відповідає формі Infinitiv , без закінчення -n або -en:
sagen → |
Sag(e)! – |
Скажи! |
trinken → |
Trink(e)! – |
Пий! |
2. у дієслів, основа яких закінчується на d, -t, dm, tm, bn, chn, fn голосний -e залишається:
arbeiten → |
Arbeite! – Arbeite mal! – |
Працюй! Працюй-но! |
3. у дієслів з відокремлюваними префіксами префікс відокремлюється і ставиться в кінець речення:
aufstehen → |
Stehe … auf! |
Втавай! |
mitbringen → |
Bring(e) ... mit! |
Принеси з собою! |
4. у зворотніх дієслів відмінюється також зворотний займенник „sich“:
sich kämmen → |
Kämm(e) dich! |
Причешись! |
5. сильні дієслова з голосним в корені -e- змінюють його на -ie- [i:] або -i- [i]; і форма наказового способу на “ти” вживається без закінчення в Präsens Indikativ -st.
essen → |
Iss! |
Їж! |
nehmen → |
Nimm! |
Візьми! |
6. сильні дієслова з голосним -a- в корені не змінюють його в наказовому способі:
fahren → |
Fahr! |
Їдь! |
7. всі чотири форми наказового способу дієслова „sein“ слід запам’ятати:
sein → |
Sei! |
Будь! |
„ihr“ – Form (звертання на „ви”):
співпадає з формою дійсного способу, але особовий займенник „ihr“ не називається.
sagen → |
Sagt! – |
Скажіть! |
sich kämmen → |
Kämmt euch! |
Причешиться! |
essen → |
Esst! |
Їжте! |
nehmen → |
Nehmt! |
Візьміть! |
fahren → |
Fahrt! |
Їдьте! |
sein → |
Seid! |
Будьте! |
„Sie“ – Form / Höfflingform (звертання на „Bи”):
особивий займенник „Sie“ стоїть одразу за дієсловом у формі Infinitiv:
sagen → |
Sagen Sie! |
Скажіть! |
sich kämmen → |
Kämmen Sie sich! |
Причешиться! |
nehmen → |
Nehmen Sie! |
Візьміть! |
fahren → |
Fahren Sie! |
Їдьте! |
sein → |
Seien Sie! |
Будьте! |
„wir“ – Form (звертання на „ми”):
особивий займенник „wir“ стоїть одразу за дієсловом у формі Infinitiv:
sagen → |
Sagen wir! – |
Скажімо! |
sich kämmen → |
Kämmen wir uns! |
Причешемось! |
essen → |
Essen wir! |
Давайте поїмо! |
nehmen → |
Nehmen wir! Wollen wir nehmen! |
Візьмемо! Давайте візьмемо! |
fahren → |
Fahren wir! |
Їдьмо! |
sein → |
Seien wir! |
Будьмо! |