- •Житлово-комунальний технікум Конспект лекцій
- •5.14010101 «Готельне обслуговування» та «Організація обслуговування в готелях»
- •Тема 1. «Поняття і сутність менеджменту»
- •Поняття менеджменту як самостійної області знань
- •Загальна характеристика теорій менеджменту, їх обґрунтування.
- •Формування іміджу підприємства
- •Філософія підприємства.
- •Еволюція управлінської науки
- •Історичні етапи розвитку менеджменту в світі і Україні
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. «Комунікації в управлінні»
- •Комунікаційні процеси в системі управління готелем
- •Види комунікацій та їх структурні схеми.
- •Елементи моделі комунікаційного процесу
- •Комунікаційні процеси на підприємствах готельного бізнесу . (самостійне вивчення)
- •Удосконалення мистецтва спілкування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Функції менеджменту. «Планування» - як функція менеджменту.
- •Література
- •1. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту
- •Зміст функції «планування» у готелі
- •Система планів готелю. Стратегічне планування у готельному бізнесі. Планування реалізації стратеги підприємства
- •Матеріально-технічне забезпечення готелів
- •Методи організаційного планування у готельному господарстві. Використання методів організаційного планування в управлінській роботі керівників різних рівнів управління готелем
- •Графік виконання робіт із вдосконаленням організаційної структури управління готельним підприємством
- •Робочий план дня
- •Методи планування діяльності підприємств готельного бізнесу
- •Методи планування повинні:
- •Методи планування класифікуються:
- •Визначені мета і завдання повинні відповідати вимогам:
- •Функції планування:
- •Етапи процесу планування:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Функція менеджменту «Організація»
- •Література
- •Поняття про організацію її роль та значення. Види організації, їх
- •Рівні керівництва. Горизонтальний і вертикальний розподіл праці
- •Внутрішнє і зовнішнє середовище організацій
- •Побудова організаційної структури готелю. Типи організаційних структур, готелів, їх характеристика
- •Система менеджменту готелю
- •Функції окремих підрозділів готелю
- •Делегування повноважень та відповідальності
- •Повноваження бувають:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5: функція менеджменту «мотивація»
- •Поняття мотивацій та зміст.
- •Мотиваційні теорії їх характеристика та застосування у готельному бізнесі
- •Форми мотивації персоналу, як функція управління готелем
- •Мотивація персоналу, як фактор підвищення послуг у готелі
- •Стиль заохочення та стягнення у готельному бізнесі
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Функція менеджменту "Контроль”
- •Література
- •Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до контролю
- •Види контролю,їх характеристика та використання у готельному бізнесі
- •Процес контролю та техніка його проведення
- •Основні аспекти проектування і контролю якості послуг у готелі
- •Інформаційно - управляючі системи в плануванні та контролі
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Керівництво та лідерство в готельному бізнесі.
- •Література
- •Суть процесу керівництва та лідерства у готельному бізнесі. Стадії процесу керівництва колективом
- •Групова динаміка
- •Поняття лідерства, влади, впливу. Огляд теорії лідерства
- •Основні якості лідера та менеджера
- •Стилі керівництва та типи менеджерів
- •6. Шляхи вдосконалення керівництва колективом
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. «Управління трудовими ресурсами готелів»
- •Література
- •Формування трудових ресурсів
- •Процес управління трудовими ресурсами готельних підприємств
- •3. Оцінка трудових ресурсів
- •4. Розвиток трудових ресурсів
- •Роль кадрового планування у готелі
- •6. Організаційна структура служби управління персоналом готелю
- •Функції кадрової служби
- •8. Оцінка і стимулювання праці. Управління кар’єрою персоналу
- •Плинність кадрів. Пошук і підбір персоналу. Джерела наймання персоналу
- •Тренінги персоналу
- •Тема 9. «Управління конфліктами, змінами та стресами»
- •Стрес. Поняття стресу. Види стресу
- •Природа конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації, функції конфліктів
- •Позитивні
- •Негативні
- •Види конфліктів
- •Умови та причини виникнення конфліктів
- •Методи розв’язання конфліктів
- •Питання для самоперевірки
Умови та причини виникнення конфліктів
Соціальний розвиток немислимий без конфліктів, оскільки в суспільстві, трудовому колективі завжди існують перераховані вище протиріччя, які є їх основою. Але конфлікти виникають лише за певних умов та причин. Умови - це ґрунт конфлікту, на якому він зароджується й визріває, а причини - це каталізатори умов.
Умови виникнення конфліктних ситуацій в трудових колективах
штучно збережені в колективах побутові, національні та інші звичаї і
традиції, які можуть примусово культивуватися окремими його
членами;
недоліки в організації праці, її побуті, членів трудового колективу та
членів їхніх сімей;
переважання в колективі аморальних відносин між його членами як по
"вертикалі", так і по "горизонталі”;
наявність у трудовому колективі неформальних мікрогруп із
негативною спрямованістю їхньої діяльності;
недовіра керівника до підлеглих, яка виражається в непотрібній опіці,
підміні їх при виконанні ними своїх обов'язків;
прискіпливе або поблажливе ставлення керівника до своїх підлеглих і
навпаки.
Відкритому прояву конфлікту передує цілий ряд причин, які носять особистий та виробничий характер. Причини особистого характеру (змісту) умовно можна об’єднати в три групи:
причини фізичного несумісництва;
причини емоціонального несумісництва;
причини інтелектуального несумісництва.
Конфлікти, які стосуються першої групи причин, виникають через наявність у людей певних фізичних недоліків (наприклад, пітливість тіла) та негативних звичок (наприклад, вживання слів-паразитів, виникнення всеможливих шумів під час їжі), спеціальні дослідження показали, що на цю групу причин припадає 20 % усіх конфліктів. Такі конфлікти ліквідовуються досить легко.
Конфлікти, які виникають з причин другої групи, пов’язані з антипатією у взаєминах людей (злість, гнів, ненависть, роздратування). Ця група причин сприяє виникненню конфліктів у 38 % випадках і вони протікають більш складно та довготривало. Ліквідувати ці причини можна цілеспрямованою виховною роботою, об’єктивною оцінкою всіх якостей характеру людей.
Причини виникнення конфліктів третьої групи є наслідком недостатнього спілкування, інтелектуального розвитку людей, обмеженості їхньої розумової та пізнавальної діяльності і, у зв’язку з цим, неправильної поведінки. На цю групу припадає 42 % всіх конфліктів і ліквідувати їх найважче.
До причин виробничого характеру (змісту) відносяться: порушення в режимі роботи, зниження заробітної тати працівників, погіршення умов роботи, неправильний розподіл ресурсів, невірний вибір напрямків техніко-технологічного розвитку підприємства, свідоме спотворення інформації про діяльність організації та інше.
Основними причинами конфліктів також є: розподіл ресурсів, взаємозалежність завдань, несхожість цілей, відмінності в уявленнях про якусь конкретну ситуацію та про цінності, різне розуміння та сприйняття цінностей, відмінності в манері поведінки, в рівні освіченості, погані комунікації.
Розподіл ресурсів. Навіть у великих організаціях ресурси завжди обмежені. Керівництво має вирішити, як розподілити матеріали, фінанси між різними групами, щоб ефективніше досягнути цілей організації. Необхідність розподіляти ресурси завжди призводить до конфліктів, адже люди завжди хочуть отримати не менше, а більше. Виділити більшу частину ресурсів комусь одному означає, що інші отримають менше від загальної кількості.
Взаємозалежність завдань. Можливість конфлікту існує всюди, де одна людина або група залежать від виконання завдань іншої людини або групи. Наприклад, якщо один з шести інженерів, зайнятих розробкою нової продукції, не працює як слід, інші можуть відчути, що це заважає виконувати їм свої власні завдання. А це, в свою чергу, призводить до конфлікту між групою і тим інженером, який, на їхню думку, погано працює.
Певні типи організаційних структур також збільшують можливість конфлікту. Така можливість зростає при матричній структурі організації, коли спеціально порушується принцип єдиноначальності. Можливість конфлікту є великою в функціональних структурах, оскільки кожна функція приділяє увазі своїй власній галузі спеціалізації. В організаціях, де основою організаційної системи є відділи, керівники взаємопов’язаних підрозділів підпорядковуються загальному керівництву більш високого рівня, зменшуючи можливість конфлікту, який виникає часто через суто структурні причини.
Несхожість цілей. Можливість виникнення конфлікту збільшується, коли організації стають більш спеціалізованими і розбиваються на підрозділи. Спеціалізовані підрозділи формують свої цілі і приділяють їм часом більше уваги, ніж цілям організації. Наприклад, відділ постачання може захотіти закупити велику кількість сировини, аби знизити собівартість одиниці продукції, а фінансовий відділ хоче скористатися грошима, які були взяті під товарно - матеріальні запаси, та інвестувати їх, щоб збільшити загальний прибуток на інвестований капітал.
Відмінності в уявленнях і цінностях. Уявлення про якусь ситуацію залежить від бажання досягти певну ціль. Замість того, аби об’єктивно оцінити ситуацію, люди можуть розглядати лише ті погляди, альтернативи і аспекти ситуації, які, на їхню думку, сприятливі для їхньої групи та особистих потреб.
Відмінності в цінностях - дуже поширена причина конфліктів. Наприклад, підлеглий може вважати, що завжди має право на власну думку, а керівник може вважати, що підлеглий має право на свою думку лише тоді, коли його запитують, і робити те, що йому наказують. Висококваліфікований персонал відділу вважає необхідними свободу і незалежність. Якщо їхній керівник вважає необхідним стежити за роботою підлеглих, відмінності в цінностях, напевно, викличуть конфлікт. Конфлікти зароджуються в лікарнях між адміністративним персоналом, який прагне ефективності і рентабельності, та медичним персоналом, для якого найбільшою цінністю є якість допомоги хворим.
Відмінності в манері поведінки та в життєвому досвіді. Ці відмінності можуть збільшувати можливість виникнення конфлікту. Є люди, які постійно виявляють агресивність, які готові сперечатися за кожне слово. Вони своєю присутністю створюють «конфліктну» атмосферу. Відмінності життєвого досвіду, освіти, віку і соціальних характеристик зменшують ступінь взаєморозуміння і співробітництва між представниками різних підрозділів.
Незадовільні комунікації. Погана передача інформації є як причиною, так і наслідком конфлікту. Вона може діяти, як каталізатор конфлікту, заважаючи окремим працівникам або групі зрозуміти ситуацію, думку інших. Поширені проблеми передачі інформації, що призводять до конфлікту: неоднозначні критерії якості, неспроможність точно визначити посадові обов’язки і функції всіх співробітників і підрозділів. Ці проблеми виникають через неспроможність керівників розробити і донести до відома підлеглих точний опис посадових обов’язків.
Загалом, якщо у відділах, підрозділах, чиї інтереси протистоять, працюють спокійні, впевнені у собі люди, вірогідність виникнення конфліктів є дуже малою.
Різні люди по різному сприймають конфлікти. Є такі види сприйняття конфліктів: бурхливе, байдуже, одностороннє, двохстороннє. Коли зчиняється великий шум, всі знають, у чому справа. Бурхливу фазу конфлікту легко виявити, впізнати. А про «холодний» конфлікт, який розвивається без галасу, знають лише ті, хто конфліктує. Бувають випадки, коли одна група взагалі не знає, що інша вступила з нею у конфлікт. Чим гостріше відчувають конфлікт учасники, тим більше шансів на його подолання. Чим раніше керівник помітить конфлікт, тим краще.
Аналіз конфлікту. Слід розрізняти конфлікти, які виникають на ґрунті ділових стосунків, і ті, які називають “особистими”. З останніми набагато складніше впоратися. Особисті конфлікти переносяться на професійний рівень, оскільки в цій галузі легше застосувати логічні судження. Також слід розуміти, який конфлікт є справжнім, а який уявним. При справжньому конфлікті причину слід шукати серед учасників. При уявному конфлікті причина може бути зовнішньою. У такому випадку можна “лікувати” лише симптоми конфлікту.