Питання для самоперевірки

1. В чому зміст функції «мотивація»?

2. На яких основних категоріях базується мотивація?

3. Який зміст концептуальних теорій мотивації?

4. Який зміст практичних теорій мотивації?

5. Які форми винагород працівників передбачаються у готельному бізнесі?

Тема 6. Функція менеджменту "Контроль”

(4 год. Лекції; 4 год. самостійного вивчення)

План

1. Поняття і зміст контролю. Суб’єкти , об’єкти контролю. Вимоги до контролю.

2. Види контролю, їх характеристика та використання у готельному бізнесі.

3. Процес контролю та техніка його проведення (сам. вивчення)

4. Основні аспекти проектування і контролю якості послуг у готелі (сам. вивчення)

5. Інформаційно-управляючі системи в плануванні та контролі.

Література

1. Мескон М.Л., Альберт М., Хедоури Р. Основы менеджмента: Пер.с ангд.-М.: “Дело”, 1992. стр. 389-433.

2. Уокер, Джон Р. Управление гостепреимством .вводний курс. Учебник для сту­дентов вузов, обучаюющихся по специальности “Гостиничный и туристиче­ский бизнес” М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. стр. 756-769.

3. Нечаюк Л.І., Нечаюк Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Нав- чальный посібник.-К.: Центр навчальної літератури, 2006 стр. 130-144.

4. Гірняк О. М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основі і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти.-К.: “Магнолія плюс”, Львів: “Новий світ - 2000”, 2003. стор. 105-121.

1. Поняття і зміст контролю. Суб’єкти, об’єкти контролю. Вимоги до контролю

• Контроль — одна із важливих функцій менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити за ходом виконання прийнятих управлінських рі­шень і вносити необхідні корективи.

Вважається, що за своїм рангом функції контролю (контролювання) стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей) і незрозуміло, адже, якщо не доведена до підлеглих мета, ціль їхньої діяльності, то і нічого буде конт­ролювати. Не дивлячись на те, що контроль не надто подобається працівникам, він все-таки є об'єднуючим фактором діяльності контролюючих та контрольова­них осіб.

Контроль — багатоаспектне поняття, і не випадково воно в англійській мові, наприклад, передасться різними словами: control, checking та ін.

• Контроль — це обов'язкова функція менеджменту з заключною стадією управлінського пронесу і відіграє роль зв'язуючої ланки між керуючою і ке­рованою системами. Якщо відмежуватись від конкретної сфери контролю, то суть його полягає в замірах і аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов'язаних з реалізацією планів та програм, використанні одержуваної ін­формації для коригуючих дій.

Суб’єктами контролю виступають: державні, відомчі органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління. Лінійний і функціональний апарат підприємств та об’єднань.

Об'єктами, контролю є: місії, цілі і стратегії, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування. їх структурні підрозділи та окремі виконавці.

Правильна постановка контролю вимагає дотримання діалектичної єдності трьох його стадій: встановлення фактів, критична їх оцінка, розробка за­ходів впливу на керований об’єкт у потрібному напрямі.

Контроль є необхідним через ті обставини, що на керований об'єкт завжди діють несподівані фактори (несприятливі погодні умови, несвоєчасна постановка комплектуючих агрегатів, лишених частин, зміна кон'юнктури ринку та ін.), і виникає потреба мати вірну інформацію, щоб адекватним чином відреагувати на нову ситуацію. Контроль здійснюється з метою досягнення узгодженості і синхронізації зусиль виконавців, виявлення суперечливих тенденцій і протиріч у їх дія­льності. Контроль проводиться за дотриманням законності при здійсненні господарсь­ких операцій, певних правил і регламентів діяльності, а також нормативів витрачання коштів, сировини і матеріалів. Тому контроль виконує важливу виховну функцію, а та­кож профілактичну і захисну функції.

Вимоги до контролю:

• постійність; - дієвість;

• оперативність; - плановість;

• поєднання перевірки зверху і контролю знизу; - гласність;

• об’єктивність;

• масовість;

Принцип постійності і оперативності означає, що контроль, як правило повинен здійснюватися постійно з певними інтервалами часу і обов'язково своєчасно або з де­яким випередженням. Вимога поєднання перевірки зверху і контролю знизу полягає у широкому залученні до здійснення контрольних функцій рядових працівників і різних об’єднань, поряд із проведенням контролю службовими особами і вище стоячими орга­нізаціями.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб висновки контролерів були аргумен­тованими, будувались на достовірних фактах, встановлених за допомогою доказів і свідчень.

Масовість і гласність передбачає всеосяжність контролю, поширення його на всі види діяльності, структурні підрозділи усіх працівників, незалежно від виконуваних функцій. При цьому створюються умови, за яких широкій громадськості стає відомо про результаті і наслідки перевірок. Дієвість означає, що за результатами перевірок по­винні вживатись заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків.

Контроль - це постійне порівняння того, що є, з тим, що повинно бути. Контролювати може лише той, хто знає, що повинно бути, і своєчасно ро­бити це надбанням інших. Нелюдська, цинічна влада використовує необ­межений тотальний контроль: кожний в будь-який час знаходиться під підозрою і вже тому наполовину винен. Якщо на якому-небудь підпри­ємстві чи в установі отримують розповсюдження подібні страхи, значить в системі контролю є суттєві недоліки.

(Вернер Зігерт - німецький спеціаліст з менеджменту)

Нарешті, контроль повинен здійснюватися на плановій основі, щоб уникнути як зайвого контролю і залучення великого числа спеціалістів, такі ситуації, ко­ли безконтрольними залишаються певні види діяльності або працівники.

Дійсно, контроль для багатьох людей перш за все асоціюється з обме­женнями, відсутністю самостійності, примусом тощо. В результаті цього зміст функції контролю інколи розуміється невірно.

Контроль — це не якась разова акція, а це неперервний процес управління. У зв'язку із цим кожний керівник повинен налагодити справу таким чином, щоб працівники сприймали процедуру контролю як цілком необхідну і по­стійну дію. Часто контроль дає початок діловому спілкуванню керівника з підлеглими, що розвивається на основі взаємодовіри і партнерства.

Отже, контроль має своїм основним завданням забезпечити досягнення цілей і місії організації. Необхідність контролю є об'єктивною і визна­чається дією наступних факторів:

• зміною середовища (зміна законів, політики, структури організації);

• небезпекою виникнення кризових ситуацій;

• необхідності підтримки успіху організації;

• боротьбою за ринки збуту товарів та ін.

Тобто функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.

Контроль повинен:

• орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;

• забезпечити своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосу­вання контрольних операцій;

• відзначатися простотою;

• бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на його органі­зацію з його результатами.